Знайдено 13 статей
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВЫТЯ́ГИВАТЬСЯ (щоб побачити, дістати) спина́тися; вытягиваться в ни́тку шнурува́тися; вытягиваться в стру́нку вистру́нчуватися; вытягивающий що тя́гне тощо, покли́каний ви́тягти, тяга́ч, забут. тягні́й, прикм. витяжни́й, витяга́льний, тягальний, розтягальний, для витяга́ння; вытягивающий в ни́тку ра́ди́й ви́шнурувати; вытягивающий ду́шу вари́вода, мучи́тель, нудьга́-чолові́к, забут. зану́да, складн. тягни́-ду́шу-звук [вытягивающий ду́шу звук тягни-душу-звук]; вытягивающий за́ уши ПЕРЕН. (хто) тягни́-штовха́й; вытягивающийся/вытягиваемый тя́ганий /витяганий, розтяганий/; вытягивающийся тягу́чий, забут. тягучки́й; вытягивающийся в ни́тку вишнуро́вуваний, коротк. ви́шнуровуваний; вытягивающийся в стру́нку вистру́нчуваний, коротк. ви́струнчений; |
ОМЕРЗЕ́НИЕ фраз. відра́за, зану́да, збри́дження, гидь [до омерзения до відра́зи /зану́ди, збри́дження, ги́ді/]. |
СВО́ЛОЧЬ лайл. ще зану́да, паску́да, по́гань, евфем. зара́за; |
СОБА́ЧИЙ, собачья душа́ лайл. зану́да. |
СТЕ́РВА, СТЕРВЕ́Ц лайл. ще падлю́ка, зану́да, зара́за. |
СУ́ЧИЙ, сучий сын лайл. зану́да. |
ТОСКА́ ще журба́, зану́да; тоска́ по ро́дине ще носта́лгія; тоска́ берёт жаль обійма́; взяла́ тоска́ обняла́ журба́, обня́в жаль. |
ТОШНОТВО́РНЫЙ, ТО́ШНЫЙ (нудний) ще зану́дливий, (гидкий) потво́рний; тошнотво́рный (то́шный) челове́к зану́да, нудьга́ не чолові́к, нудьга́, галиц. нудя́р. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Зану́да – тоска, скука, тошнота. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Зану́да, -ди, ж. Тоска. Як осліп я, так зануда така, не дай Боже! Ум. Зану́дка. В тебе жінка голубка, а нам гірша занудка: вона тебе голубить, а нас гірше занудить. Гадяч. у. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Тоска́ = журба́, жура́, журбо́та, нуд, ну́да (С. Л.). нудь, нудьга́ (С. Л.), зану́да, ту́га (С. Ш.), ту́женька, приту́га, сум (С Л.), сумо́та, тоска́ (С. Ш.), ни́я. – Журбу годую, нудьгу сповиваю, а сум колишу. н. пр. — На серцї нуд, в очах кріваві плями. Ст. Б. X. — І сповиваючи сьпівала, свою нудьгу переливала в свою дитину. К. Ш. — Чогось мене молодого та зануда бере. н. п. — Без вірного друга великая туга. н. пр. — Туга мінї за тугою — пішов милий за другою. н. п. — І слїдоньки забрав, серцю туженьки завдав. н. п. (Д. теж під сл. Печа́ль). |
Хандра́ = нудьга́, ну́да, нуд, зану́да, хандра́ (С. Ш.), мару́да, осору́га. — А як прийде нудьга в гостї, та й на ніч засяде, отодї мене, мій друже, зови на пораду. К. Ш. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)