Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «затятий»
Шукати «затятий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Закля́тый –
1) см. под Заклина́ть;
2) (о враге) закля́тий, запе́клий, затя́тий, завзя́тий.
Запира́ться, запере́ться –
1) замика́тися, замкну́тися, зачиня́тися, зачини́тися, запира́тися, запе́ртися, (о мног.) позамика́тися, позачиня́тися, позапира́тися. [Як у церква́х та комо́рах замки́ замика́ються, так щоб на́шим ворога́м зу́би і гу́би позамика́ло (Драг.). В ха́ті вла́сній замика́ється наві́ки (Грінч.). А лю́ди бі́днії в селі́, нена́че зля́кані теля́та, позамика́лись у хата́х (Шевч.). Ді́вка позамика́лась і лягла́ спать (Грінч. I). Зачини́вшись у свої́й спа́льні, Оле́ся повийма́ла з скри́ні свої́ кра́щі су́кні (Н.-Лев.)].
• Дверь плохо -ра́ется – две́рі пога́но зачиня́ються.
• -раться засовом – засува́тися, засу́нутися, позасува́тися.
• -ра́ться на крючок – защіпа́тися, защепну́тися, позащіпа́тися.
• -ре́ться в крепости – замкну́тися, зачини́тися в форте́ці;
2) (не признаваться) затина́тися, затя́тися, запрети́тися, відмага́тися, відмогти́ся, відпира́тися, відпе́ртися.
• Он во всём -перся – він в усьому́ затя́вся (запре́тився).
• Я не -ра́юсь в том, что сказал – я не відмага́юся від то́го, що сказа́в.
• Запира́ющийся, юрид. – одмага́лець (-льця), затя́тий, запе́ртий, непризнава́йло.
Лю́тый –
1) (жестокий) лю́тий, жорсто́кий, запе́клий. [Лю́тий звір (Метл.). Зима́ лю́та (Шевч.) Не ба́чив кінця́ мої́й лю́тій му́ці (Сторож.)].
• -тый враг – лю́тий во́рог, запе́клий (затя́тий) во́рог.
• -тая стужа – лю́тий моро́з, лю́та холодне́ча, лю́ть (-ти).
• -тая боль – лю́тий біль.
• Чрезвычайно -тый – люте́нний;
2) (рьяный) зага́рливий, запальни́й, щи́рий (до робо́ти); (бойкий) метки́й, мото́рний.
• Он лют на песни – він до спі́ву аж навви́передки, він співа́ти мото́рний.
Несгово́рчивый – незгові́рливий, незгові́рний, незмо́вний, (обычно: неуступчивый) незгі́дливий, (неподатливый) непідда́тливий, несхи́льчивий, (упрямый) упе́ртий, затя́тий, туги́й, (крутой) крути́й. [Той Бори́с таки́й упе́ртий, пе́вно, і незгові́рний бу́де (В. Підмог.). Я чолові́к не туги́й: дасте́ 25 карбо́ванців, то й ваш кінь (Кам’янеч.)].
Неусту́пчивый – непосту́пливий, незгі́дли́вий, незда́тливий, непокі́рливий, (упрямый) упе́ртий, завзя́тий, затя́тий, запе́клий, (спорщик) сперечли́вий. [Пога́но, коли́ чолові́к непокі́рливий та серди́тий (Н.-Лев.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Баран –
1) (зоол.) баран; (кладенный) валах, (неклад. для племя) авряк;
2) (баранця шкура) смух, смушок;
3) (глупе) баран;
4) (воен.) таран;
5) коловорот:
• вернёмся к нашим баранам – (франц.) вернімось (вертаючись) до наших баранів;
• горные бараны – гірські барани;
• как стадо баранов – як бараняче стадо; як отара;
• лупит глаза, смотрит, как баран на новые ворота – дивиться, як теля (баран) на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщивсь, як коза на різника; вирячився;
• смотрит бараном – витріщив очі, як баран (як теля, як коза, як цап);
• стать как баран (перен.) – збараніти;
• уперся как баран – уперся як баран (як цап, як свиня); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл (коляку) на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», він тобі «голене».
[Баран на лузі цінніший за барана в горах (Пр.). Вилупив баньки, як зарізаний баран (Пр.). Де пан — баран, там і мужик — хам (Пр.). Хоч ти йому коляку на голові теши, а він усе — дай та дай! Ну, люди!.. (Б.Грінченко). Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (М.Коцюбинський). — Чому він їм не наступив на шиї? Ото б то дякували !.. Барани! (Л.Українка). Заточуючись, біг скільки духу, переляканий, а за ним гнався з ломакою Максим, набагато менший за друга, але такий от затятий, — він гнав нещасного друга, як барана, вздовж по шляху, гнав його туди, де їх обох чекав порятунок. Так вони вдвох утекли від загибелі, що вже була неминучою… (І.Багряний). Цівадіс не брав кайла до рук, тинявся від одного вогнища до другого, відбирав у кого які були продукти і з того жив. їв страшенно багато, і якби його, прив’язати до ясел, у яких лежав баран, то за якийсь час там залишилися б роги та ратиці (Г.Тютюнник). Кожен баран має відповідати за свої яйця (Валерій Пустовойтенко). До наших баранів вертаючись, скажу вам, що з призводу високих небес походження і родовід Ґарґантюйський дійшли до нас повнішими, ніж будь-які інші, поминаючи родовідну книгу Месії, але про неї — мовчок, бо тут не моє мелеться, до того ж іще й враги роду людського, себто обмовники й Гіппократи, всі як один проти таких згадок (А.Перепадя, перекл. Ф.Рабле). Сеє сказавши, стиснув Росинанта острогами і, наваживши вперед списа, блискавкою злетів із пагорка на шлях. Санчо з усіх сил гукав йому навздогінці: — Верніться, пане мій Дон Кіхоте! От їй же Богу, ви вдаряєте на баранів та овець! Верніться, кажу, бодай мого батька мордувало! От уже навісна голова! Дивіться, там же нема ніякісіньких лицарів та велетнів, ані збруй, ані котів, ані щитів цілих чи ділених, ані полів лазурових чи мара їх знає яких! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). А все, що можна покласти в торбу, мої приятелі забирають собі; гребінці, ліхтарики, чашки, всілякі дрібниці й навіть віночки наречених. Здається, ми наміряємося жити ще віки. Крадемо, щоб розважитись, удаємо, ніби в нас попереду ще багато часу. Всім кортить увічнитись. Гармати для нас — просто гуркіт. Саме через таке ставлення ві́йни існують ще й досі. Навіть ті, що, власне, роблять війну, не уявляють її. Діставши кулю в черево, вони б і далі підбирали по дорозі старі сандалі, які ще можуть «знадобитись». Отак і барани, впавши в передсмертних корчах на моріжок, і далі скубуть травицю (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Демократія — це коли вовк і баран голосують з питання: що з’їсти на обід. Свобода — це коли добре озброєний баран не поділяє результатів голосування (Б.Франклін). Баран, у якого було золоте руно, багатим не був (С.Є.Лєц). 1. Реклама: Компанія “Нові ворота” пропонує металопластикові вікна і двері, виготовлені на сучасному німецькому обладнанні. “Нові ворота!” Вам буде на що подивитись. 2. Якщо після перегляду новин на російському Першому каналі раптом вимкнути телевізора, то на темному екрані можна побачити барана, а якщо дивитися всією сім’єю, то відразу декількох]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

АЗА́РТНЫЙ (гравець) ще затя́тий.
ЕРШИ́СТЫЙ, (упертий) затя́тий.
ЗАПИРА́ТЬ, запира́ть дух, забива́ти дух;
запира́ющий, що замика́є тощо, покли́каний /зда́тний/ замкну́ти тощо, для закриття́, замика́ч, прикм. замика́льний, тех. сто́порний, запірни́й, фіз. бар’є́рний, /про напрям/ безви́хідний;
запира́ющий дух, зда́тний заби́ти дух, ім. запри́дух;
запира́ющийся/запира́емый, зами́каний, зачи́нюваний, закри́ваний, защіпаний, засу́ваний, перекри́ваний;
запира́ющийся, (злочинець) прикм. затя́тий, упе́ртий, зати́нчивий.
ЗАУПРЯ́МИТЬСЯ, ще знорови́тися, ста́ти ди́бки /ста́ти го́пки/, впе́ртися ро́гом;
заупря́мившийся, упертю́х, прикм. упе́ртий, затя́тий, /кінь/ зноро́влений, норови́стий, ОКРЕМА УВАГА
ЗАЯ́ДЛЫЙ (хто) ще затя́тий, на́рваний, образ. з пе́рцем.
НЕУСТУ́ПЧИВЫЙ ще кам’яни́й, зати́нчивий, непідхи́льний, забісо́ваний, (упертий) затя́тий.
РЕ́ЗАТЬСЯ (в карти тощо) аза́ртно гра́ти;
режущий що /мн. хто/ рі́же тощо, призна́чений рі́зати, для рі́зання, за́йня́тий рі́занням, різе́ць, (хто) рі́зальник, різьбя́р, (колій) різни́к, негат. різу́н, зарі́за, зарізя́ка, прикм. рі́зальний, /край/ го́стрий, фраз. різки́й [режущая боль різкий біль], різу́чий [режущий кре́мень різучий кре́мінь], складн. -рі́зний [режущий мета́лл металорі́зний], -рі́з [режущий лёд льодорі́з];
режущий по де́реву різьбя́р;
режущий по живо́му живорі́з;
режущийся що /мн. хто/ рі́жеться, гото́вий рі́затися, рі́заний, кра́яний, карбо́ваний, рі́зьблений, вирі́зуваний, ко́лотий, тя́тий;
режущийся в ка́рты затя́тий /аза́ртний/ картя́р /граве́ць у ка́рти/.
УПИРА́ТЬ; УПИРА́ТЬСЯ ще комизи́тися, (на своєму) тве́рдо стоя́ти;
упира́ться во что фраз. натрапля́ти на що [вопро́с упира́ется в отсу́тствие средств ді́ло натрапля́є на брак ко́штів];
упира́ющий що /мн. хто/ спира́є тощо, зви́клий спира́ти, зда́тний /ра́ди́й/ опе́рти, стил. перероб. спира́ючи;
упирающийся/упира́емый (об що) опе́ртий, обпе́ртий, спе́ртий;
упирающийся впе́ртий, затя́тий, образ. кам’яни́й, (очима) уп’я́тий, ім. упертю́х, прикм. комизливий;
упирающийся в нехва́тку чего що натрапля́є на /безперспекти́вний че́рез/ брак чого. УПЕРЕ́ТЬСЯ ще закоми́зитися, фраз. затну́тися і похідн..
УПО́РНЫЙ (упертий) затя́тий, (непохитний) кам’яни́й, (опір) запе́клий, (кулак) тех. сто́порний, складн. стоп- [упо́рный винт стоп-ґви́нт];
упо́рный кула́к стоп-кула́к.
УПРЯ́МИТЬСЯ ще норови́тися, комизи́тися, става́ти ди́бки /го́пки/;
упрямящийся що /мн. хто/ упира́ється тощо, зви́клий /ста́вши/ упира́тися, упертю́х, комиза́, прикм. упе́ртий, затя́тий, норови́стий, запе́клий, норовли́вий, коми́зливий, діял. пенькува́тий, (несхитний) кам’яни́й;
ЗАУПРЯ́МИТЬСЯ ще знорови́тися, впе́ртися ро́гом і похідн.;
заупрямившийся упертю́х, прикм. упе́ртий, затя́тий, /кінь/ зноро́влений, норови́стий, ОКРЕМА УВАГА
УСТУПА́ТЬ (силі) підкоря́тися, (дешевше) віддава́ти, (місце) дава́ти, (майно) передава́ти, (з дороги) зверта́ти, (якістю) бу́ти гі́ршим ніж що;
(и) си́ла уму́ уступа́ет пе́ред ро́зумом (і) си́ла в’я́не /ни́кне/;
уступа́ющий що /мн. хто/ відступа́є тощо, зви́клий відступа́ти, зму́шений відступи́ти, прикм. згі́дливий, посту́пливий, схи́льчивий, ла́гідливий, зла́гідливий, військ. відступни́й, фраз. дале́ко сла́бший [уступа́ющий кому в чём дале́ко сла́бший від кого в чому];
уступа́ющий доро́гу зго́дний да́ти доро́гу;
уступа́ющий ме́сто гото́вий поступи́тися мі́сцем;
уступа́ющий па́льму пе́рвенства зму́шений відда́ти па́льму пе́ршости;
уступа́ющий полови́ну зго́дний відступи́ти полови́ну;
уступа́ющий тре́бованиям зго́дний підкори́тися вимо́гам;
не уступа́ющий в чём кому не сла́бший від кого в чому;
не уступа́ющий затя́тий, завзя́тий, зати́нчивий;
уступающийся/уступа́емый відсту́плюваний, відда́ваний, переда́ваний;
УСТУПИ́ТЬ уступи́ть про́сьбе згля́нутися на проха́ння;
уступи́вший ОКРЕМА УВАГА;
уступи́вший за грош стил. перероб. відда́вши за гріш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Башка
• По башке дать, съездить кого – головача дати кому; заїхати в голову (в макітру) кому.
• Пустая башка (бранное) – довбня (довбешка); [порожня] макітра; кабак; бараняча голова.
• Упрямая башка – затятий (запеклий, клятий) [чоловік]; Йому хоч кіл на голові теши! Пр. [Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Сл. Гр. Отакий запеклий. Ні з ким не хоче розмовляти. Мішко.]
Ершистый
• Ершистый парень (перен. разг.) – упертий (завзятий, затятий, запеклий) хлопець; задирливий (задиркуватий) хлопець; задерика; перекірливий (сперечливий, тугий) хлопець; (лок. згруб.) упертюх.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Затя́тий – упрямый, упорный, неуступчивый.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Упорный (о труде) – упе́ртий; (о запирательстве) – затятий, упе́ртий.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Затя́тий, -а, -е. Упрямый, упорный, неуступчивый. НВолын. у. Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Каменец. у.

Запропонуйте свій переклад