Знайдено 11 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Единозе́мец – земля́к, краяни́н (гал.). • -мка – земля́чка, края́нка. |
Жи́тель, -ница – жи́тель, жи́телька, жите́ць (р. -тця́), ме́шканець (р. -нця), ме́шканиця (реже ме́шканка), (устар.) обива́тель, обива́телька; (местный ж.) краяни́н, края́нка. • Жи́тели – лю́ди, лю́дність (р. -ности), края́ни. [Убо́га лю́дність того́ щиро-робі́тничого кварта́лу. Я воли́нський краяни́н. На ра́дість усі́м ки́ївським лю́дя́м. Це – село́ Солові́їха; мій нови́й знайо́мий на дозві́ллі розказа́в мені́ де́що ціка́ве з по́буту її́ житці́в. Знав у ві́чі тро́хи не всіх мешканці́в лу́цьких]. • Ж. городской – городя́нин (ж. р. -я́нка; мн. городя́ни), містю́к, (гал.) міщу́х. • Ж. сельский – селяни́н (ж. р. -я́нка, мн. селя́ни), чолові́к із села́, селю́к, селю́чка. • Ж. слободской – слобожа́нин, слобожа́нка, слободя́ник. • Ж. предместья – передміща́нин, передміща́нка. • Ж. береговой, прибрежный – бережа́ни́н, побережа́нин. • Ж. противоположного берега реки – (того)боча́нин (мн. боча́ни), заріча́нин, -нка, тогобі́чний чолові́к, -чна жі́нка. • Ж. приморский – ме́шканець (чолові́к) надмо́рський. • Ж. горы, возвышенной местности – горя́нин (мн. горя́ни), горя́нець (р. -нця), (горец) гірня́к. • Ж. подгорья – підгоря́нин. • Ж. долин – долиня́нин. • Ж. низин – низове́ць (р. -вця́), подоля́нин, подоля́к. • Ж. степей, полей – степови́к, польови́к. • Ж. пещер – пече́рник. • Ж. леса, бора – лісови́к, пущови́к, борови́к. • Ж. полесья – поліщу́к. • Ж. местности перед замком – підзамча́нин (ж. р. підзамча́нка). • Ж. исконный – тубі́лець (см. Абориге́н). • Ж. коренной – оса́дник. • Ж. постоянный в сельском обществе – земляни́н. [Сла́вне село́ Лю́бчики, весе́ле. Ми сюди́ на се́лище прийшли́, в земля́ни пи́шемось любчі́вські (М. Вовч.)]. • Ж. известной части села, деревни, квартала, города – кутча́нин. [Ми кутча́ни, на одні́м кутку́ живемо́]. • Ж. гетьманщины – гетьма́нець (р. -нця). • Ж. приднепровья, приднестровья – дніпря́нин, наддніпря́нець (р. -нця), дністря́нин, наддністря́нець (р. -нця). • Ж. заднепровья – задніпря́нець. • Ж. заграничный – закордо́нець, закордо́нник. • Ж. приграничный – узгрянича́нин, узгряни́чник. • Ж. ада – пеке́льник. • Ж. Киева – кия́нин. • Ж. Харькова – ха́рківець, харков’я́нин. • Ж. Чернигова – черні́гівець (ж. р. черні́гівка). • Ж. Одессы – одеси́т, одеся́нин. • Ж. Звенигородки – звинигоро́дець (ж. р. звиногоро́дянка). |
Компатрио́т, -тка – компатріо́т, -тка, земля́к, -ля́чка, краяни́н, -я́нка. |
Насе́льник, -ница – осе́[і́]льник, -ниця, жи́тель (-ля), -телька, краяни́н (мн. края́ни, края́н), края́нка. • -ники – осе́[і́]льники, населе́нці, жи́телі, края́ни, лю́дність (-ности); срв. Населе́ние 2. |
Нашезе́мец, -зе́мка – земля́к (-ка́), земля́чка, наш чолові́к (мн. на́ші или на́ські лю́ди), (наш) краяни́н (мн. на́ші края́ни), (на́ша) края́нка. |
Неуроже́нец, -нка – ненаро́дженець (-нця), -нка, ненарожде́нець, -нка, ро́дом не (зві́дки). • -нец этой страны – не з ціє́ї краї́ни ро́дом, (не туземец) не тубі́лець (-льця), нетуте́шній краяни́н, -ня края́нка. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Житель, -ница – житель (-ля), жителька, жите́ць (-тця), ме́шка́нець (-нця), ме́шка́нка; (жители) – житці́, ме́шка́нці; (население) – людність (-ности); ж. горный – верховинець (-нця); ж. городской – міська́ людина, міський ме́шканець, містянин (Г), городянин, городянка; ж. известной части села – кутча́нин (-на); ж. коренной – тубі́лець (-льця); ж. Киева, Харькова, Одессы – киянин (-на), ха́рківець (-вця), харків’янин (-на), одесець (-сця); (ж. р.) одесча́нка; ж. местный – місце́вий житель, ме́шка́нець; -ли окраинные – поку́тні ме́шка́нці, покутяни; ж. подгородный – пригородянин (-на); ж. предместья – передмістянин (-на) (Н); ж. приграничный – узгранича́нин (-на); ж. страны природный – краянин (-на), краянка; ж. сельский – селянин (-на), селянка; ж. столицы – столича́нин (-на). |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Кра́янка, -ки, ж. Мелко изрезанные кусочки, ломтики хлеба, хлебные сухарики. Страву попивали пивом, кидаючи до нього краянки прижареного хліба. Леп. |
*Края́нка, -ки, ж.
1) Живущая в конце села. 2) Землячка. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Единозе́мецъ, единозе́мка = земля́к, земля́чка (укр.), края́нин, края́нка. (Гал.). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)