Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «кріпость»
Шукати «кріпость» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кре́пость, Крепь –
1) (состояние) міць (р. мо́ци), крі́пость (-сти), (пров.) креп (-пу); (прочность) мі́цність, міцнота́, кріпота́, де́ржа́ва, де́ржаво. [Яка́сь незвича́йна смі́ливість і духо́ва міць (Мирний). Мо́же вже си́лу й крі́пость ісходи́в? (М. Вовч.). Мій син таки́ був здорове́нький і креп був у рука́х у йо́го, роби́ти не боя́вся він (Катеринославщ.). Для мі́цности заши́то дві́чі (Конгр. п.). Для кріпоти́ ро́блять стрі́хи над ти́ном, щоб дощ не набива́в (Дінщина). Тре́ба взя́ти до́шку товсті́шу, бо з оціє́ю тонко́ю держа́ви не бу́де: нія́кого пу́тнього гвіздка́ заб’є́ш (Звин.). Старі́ до́шки, – нема́ в їх де́ржави (Звин.)].
• -пость постройки, здоровья, вина и т. п. – мі́цність, крі́пкість (-ости) буді́влі, здоро́в’я, вина́ то-що;
2) (укрепление) форте́ця, за́мок, (стар.) крі́пость (-сти), тверди́ня;
3) купчая -пость, юрид. – ку́пча (р. -чі и -чої), ку́пчий лист (за́пис).
• Закладная -пость – заставна́ (-но́ї), заставни́й лист.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тревога –
1) тривога, (беспокойство, ещё) неспокій, непокій, невпокій, занепокоєння, тривожність, (взволнованность) стривоженість, збентеженість, бентега, (волнение) хвилювання, тривоги;
2) (переполох, суматоха) переполох, ґвалт, паніка, трусанина, трус;
3) (сигнал) тривога, ґвалт:
• боевая тревога – бойова тривога;
• ложная тривога – фальшива тривога;
• ударить, бить тревогу – дзвонити, бити на сполох, на ґвалт, залярмувати;
• учебная тривога – навчальна тривога.
[Турн осушивсь після купання І ганусною підкрепивсь, З намету виїхав зарання, На кріпость сентябрем дививсь. Трубить в ріжок! — оп’ять тривога! Кричать, біжать, спішать якмога; Великая настала січ! (І.Котляревський). Красне личко серцю непокій (Номис). Закипіла по Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляхту піднялася Сірома убога (П.Куліш). Дізнала Таля теж усякі., тривоги та радощі, та тугу, та щастячко, невідомісінькі їй до того часу (М.Вовчок). Уранці гомін та тривога по двору. Тетянка плаче, старий Тримач без шапки ходить, розхристаний та все питає: — Де моя Катря? Де моя дитина люба? (М.Вовчок). Затрубили в труби, забили в бубни по всьому таборі. Тривога пішла по цілому таборі (І.Нечуй-Левицький). Дзвін сумно бевкав на гвалт (І.Нечуй-Левицький). Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обнімав його (Б.Грінченко). 3 самого світу у нас трусанина, приїхав мировий (Сл. Гр.). Невпокій опановував Семеном. Він зробився уразливим, нетерплячим (М.Коцюбинський). Раїса усе поглядала туди, з тривогою думаючи, чи втечуть вони од бурі (М.Коцюбинський). Я вигадав, що заслаб, що боюся вживати м’ясо. Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота (М.Коцюбинський). Тут незабаром прилетів патруль, Знялася заметня, тривога, шуканина, І дівчину знайшли (Л.Українка). В Генуї переночувала, щоб не виявитись до Садовських серед ночі та не збивати тривоги (Л.Українка). Мім, німий раб, стирає порох з сонячного дзиґаря, придивляється, де стоїть на ньому тінь, потім раптом б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт, але сам при тому має дуже спокійне обличчя, немов пробуває в найглибшій тиші (Л.українка). З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина (Н.Кобринська). Село моє, спокою мій улюблений, Далекий від тривог земних! (М.Зеров). Якийсь невпокій сполохав її душу, і вона то поринає в спогади, то в далечінь неясних надій (М.Стельмах). Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко). І не минає, не минає! І вже, напевно, не мине. Тривога душу розпинає: а що, як любиш не мене? (Л.Костенко). Не одлюби свою тривогу ранню, — той край, де обрію хвиляста каламуть, де в надвечір’ї вітровії тчуть єдвабну сизь, не віддані ваганню (В.Стус). Якщо ви вимірюєте свій успіх мірою чужих похвал і осуду, ваша тривога буде нескінченною (Лао-цзи). Деколи мене поймає тривога: а раптом ми вже в раю? (С.Є.Лєц). Пожежна тривога в установі — це коли біля входу з’являється інспектор пожежної охорони]. Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Крі́пость, -пости –
1) сила, крепость;
2) крепость, укрепление.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Крі́пость, -пости, ж.
1) Сила, крѣпость. Ти — Господь моєї кріпости і сили. К. Псалт. 103.
2) Крѣпость, укрѣпленіе. Дорош розміряв окопи.., бо знав і кріпості будувать. Стор. II. 55.
Протаска́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся. Котл. Ен.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гарнизо́нъ = зало́га. — Всю там в фортецї залогу вирубали. Л. Вел. — Напав на кріпость Бургас, випер залогу і заняв місто. Батьківщина. — Крій порога трівога, коло вікон залога? н. з. — улик.
Завоева́ть = завоюва́ти, звоюва́ти, (місто, кріпость) — здобу́ти. — Та не так Гетьман, як гетьманська мати, хоче нами, нами козаками, Турка звоювати. Та вона ж його та не звоює, тільки роздратує. н. п.
Кремль = за́мок, крі́пость, форте́ця (посеред міста).
Крѣ́пость = 1. міць (С. З.), міцність, кріпота́, тве́рдість, твердота́ (С. Ш.), си́ла. — Божої моцї нїхто не переможе. н. пр. — Для міцности зашито двічі. Чайч. 2. крі́пость, о́кріп, форте́ця (С. Ш.), в серединї міста — за́мок. — Побачивши нову кріпость, козаки кинули ся, взяли її приступом і вирізали цїлу залогу. Бар. О. 3. крі́пость (акт). — Ку́пчая крѣ́пость = ку́пча. — Закладна́я к. = заставна́, заставни́й лист.
Ми́на = 1. ми́на, (під ворожий стан або кріпость або для виходу) — підкі́п, тайни́к (С. Ш.), потайни́к. 2. ви́раз, вид, ви́гляд, по́гляд. — З якимсь похмурим виразом подивив ся на мене.
О́прометью = прожо́гом (С. З. Л.), стрі́мголов. — Прожогом в кріпость вся ватага спішить насїсти на Троян. Кот. — Не спитавши броду, не сунь ся прожогом у воду. н. пр. — Побігла прожогом до копанки, та стрімголов в пельку, тільки вода заплющала. Кн.
Укрѣпле́ніе = 1. зміцне́ння. 2. крі́пость, о́кріп, з возів скованих — та́бор і д. Крѣ́пость 2.