Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «лестити»
Шукати «лестити» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Зальсти́ть –
1) кому – поча́ти (ста́ти) лести́ти кому́, ле́стощами підхо́дити кого́; 2) кого – залести́ти кого́, ле́стощами підійти́ кого́. |
| Льсти́ть –
1) лести́ти (-щу́, -сти́ш), (перен.) язико́м гра́ти, (в глаза) в о́чі світи́ти. [Так ла́зячи та ле́стячи, ти міг-би аби́-кому зогрі́ти кров холо́дну (Куліш-Шексп.). Пан ті́льки в о́чі світи́в, лу́чче було́-б, якби́ він гу́див (Свидн.)]; 2) (кому) лести́ти (-щу́, -сти́ш) кому́ и кого́, підле́щувати (-щую, -уєш), підлеща́ти кому́, (зап.) хліби́ти (-блю́, -би́ш), підхлібля́ти кому́, уле́щувати, обле́щувати кого́, ле́стками підхо́дити (під) кого, (перен.) масти́ти слова́ми, реча́ми ласка́вими кого́, язико́м масти́ти кого́, (слишком хвалить) перехва́лювати кого́; срв. Обольща́ть 1. [Лести́ти і́долам оци́м, що ї́ми я в душі́ горду́ю (Грінч.-Шілер). Підлеща́ла їй па́нська ла́ска до її́ дити́ни (Л. Укр.). У те́бе голова́ до́бра! – підхлібля́в йому́ Ме́ндель (Франко). А він хліби́ть жі́нці (Могилівщ.)]. • Вы мне -ти́те – ви мене́ перехва́люєте. • -ти́ть в глаза кому – лести́ти в живі́ о́чі кому́, в о́чі світи́ти кому́. • Льщу себя надеждою – ма́ю лю́бу наді́ю, ті́шу себе́ наді́єю. • -ти́ть себя несбыточными надеждами – мани́ти (ті́шити) себе́ химе́рними (незбу́тніми) наді́ями. • Это -ти́т его честолюбию – це лести́ть (підле́щує) його́ честолю́бності, його́ го́норові. • В глаза -тя́т, а за глаза ругают – в о́чі лестя́ть, а по-за о́чі ла́ють. |
| Нальща́ть, нальсти́ть – нале́щувати, лести́ти, налести́ти, пополестифти, наговори́ти ле́стощів кому́.
-сти́ться – 1) (льстя) налести́тися; 2) (льстясь) нала́ситися, наласува́тися, нава́битися, нана́дитися на що, на ко́го. |
| Обольща́ть, обольсти́ть –
1) (обманывать лестью) уле́щувати, улеща́ти, лести́ти, улести́ти, обле́щувати, обле́стити кого́ чим, слова́ми масти́ти. См. Облеща́ть. [Лести́в моє́ се́рце найкра́щими реча́ми (Куліш). Як ста́ли говори́ти, слова́ми масти́ти, – му́сів-же я з коня́ вста́ти, горі́лки купи́ти]. • -ща́ть ласковыми словами – голу́бити слова́ми, реча́ми ласка́вими; 2) (заманывать, соблазнять), зва́блювати, ва́бити, зва́бити, зна́джувати, зна́дити, спокуша́ти, спокуси́ти, мани́ти, змани́ти, підма́нювати, підмани́ти, ома́нювати, омани́ти, підхо́дити, підійти́, зво́дити, зве́сти кого́. [Зва́бив (спокуси́в) він мене́ грі́шми вели́кими. Зна́джує бага́тством та життя́м у розко́шах. Мани́в наді́ями. Ома́нює люде́й нездійсне́нними мрі́ями. Підійшо́в мене́ слова́ми лести́вими. Чорт не спить, а люде́й зво́дить]. • -ща́ть, -сти́ть девушку – зво́дити, зве́сти́, підма́нювати, підмани́ти ді́вчину; (переносно) зави́ти, покри́ти ді́вчину; (вообще женщину) спокуша́ти, спокуси́ти; призво́дити, призве́сти́ до гріха́ з ким. Обольщё́нный – 1) у[об]ле́щений; 2) зва́блений, зна́джений, споку́шений, зма́нений, підма́нений, ома́нений, зве́дений. • -ная девушка – зведени́ця, по́критка. • Быть -ной кем – покри́тися з ким. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
| Льстить – лести́ти, -щу́, -сти́ш, уле́щувати, -щую; -ться – ла́ситися (ла́щуся, ла́сишся) (на що). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Льстить
• Вы мне льстите – ви мене аж надто хвалите; (іноді негат.) ви лестите мені (мене). • Льстить в глаза кому – лестити у [живі] очі кому; (образн.) в очі світити кому; підписатися де кого. • Льстить себя надеждой (книжн.) – тішити себе надією; мати любу надію; мати сміливість сподіватися. • Это льстило его самолюбию – це тішило його самолюбство (давало втіху його самолюбству). • Я не льщусь на богатство – я не ласий до багатства (на багатство); я не кваплюся на багатство. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)
| Лести́ти, -щу́, -стиш – льстить. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Лести́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Льстить. Не лести мене своїми пишними словами. К. ХП. 64. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Льстить = ле́сти́ти, улеща́ти (С. Ш.), підле́щувати ся (С. Л.), у(в)ле́щувати (Кн.), обле́щувати, підсипа́ти ся (С. З. Л.), підстила́ти ся (С. З.), хлїби́ти, підхлїбувати ся, лабу́зити ся, язиком́ масти́ти, ля́си підпуска́ти. — Дарами нас не можна підкупити, шкода й словами пишними лестити. К. Б. — Він мене язиком мастить, а мене з того аж гидота бере. Кн. — Підпускай дївчатам ляси, старим бабам баляндраси. Кв. |
| Обольща́ть, обольсти́ть = зва́блювати, зво́дити (С. З.), зна́жувати, у(в)леща́ти (С. Ш.), спокуша́ти, прина́жувати, прима́нювати, зма́нювати, підво́дити, зва́бити (С. З.), зна́дити, у(в)лести́ти (С. Ш.), прина́дити (С. З.), підвести́, спокуси́ти (С. З.). — Розумом лукавим, а чи словом чарівним, облесним звабив до гріха стидкого. Ст. Г. — Спокусив дївчину. Кн. — Дурна була, він мене і зманив, а тепер... Кн. — Бачу добре, що він підводить її до гріха з ним... мовчу. Не підведе, думаю. Кн. |
| Подбива́ть, подби́ть, ся = 1. підбива́ти, підби́ти, стелю до́шками — підшива́ти, підши́ти, про кілько — попідбива́ти, попідшива́ти. — Подби́ть гвоздя́ми = підби́ти гвіздка́ми, поцьвяхува́ти, чоботи — підкува́ти. — П. глазъ = підби́ти око, ставника́ поста́вити. — П. подъ себя́ = підтопта́ти. — Подби́ться = підби́ти ся, підтопта́ти ся, приту́пати но́ги. — На жовтім піску підбив ся. н. д. — Щось почав одставати — певне підтоптав ся. — Подбива́ть, подби́ть пла́тье = підшива́ти, підши́ти, хутром — ви́хутрувати (С. Л.), про кілько — попідшива́ти, повихутро́вувати. 2. підбива́ти, під(на)мовля́ти (С. З. Л.), підуща́ти, настре́нчувати, підцько́вувати (С. З.), підбу́рювати (С. Л.), підби́ти, під(на)мо́вити (С Л.), піджиґну́ти, підусти́ти (С. З.), настре́нчити, підцькува́ти, нашти́рити. — А на людей пана підцьковувати не боїш ся? К. X. — Один на сопілку грає, другий дївча підмовляє. н. п. Под. 3. піддо́брювати ся, підла́зити, підле́щувати ся, підмо́щувати ся, підстилати ся (С. З.), підсипа́ти ся (С. з.), підлабу́знювати ся, прилабу́знювати ся, запобіга́ти ла́ски, лести́ти ся, піддо́брити ся, підлїзти, підлести́ти ся (С. З.), підмости́ти ся, підси́пати ся, підлабу́знити ся, запобі́гти ла́ски. — Вже під його підстилались козаки й міщане. Макар. С. З. — Пан Турн щось дуже підсипав ся царя Латина до дочки. Кот. — На при кінці і до Козаренків підлабузнив ся. Зіньк. — І прилабузнивсь до Киприди, мов до просителя писець. Кот. — Не лестись: хіба я забула, що ти сьогодня зробив? Чайч. |
| Подла́зить, подлѣ́зть = 1. підла́зити, підлїза́ти, підлїзти, про де-кілько — попідлїза́ти. 2. підла́зити, підли́зувати ся, лиза́ти ся, підлабу́знювати ся, лабу́зити ся, прили́зувати ся, підхлїблювати ся, лести́ти ся, підлїзти, підлиза́ти ся, підлабу́знити ся, прилабу́знити ся і т. д. д. Подольща́ться. |
| Подольща́ться, подольсти́ться = підле́щувати ся, лести́ти ся, влеща́ти ся, підлабу́знювати ся, підли́зувати ся, підлиця́ти ся, підмо́щувати ся, підсипа́ти ся (С. З.), підстила́ти ся (С. З.), підлести́ти ся, влести́ти ся (С. Л), підла́щити ся (С. Л.), підла́стити ся, приласти́ти ся, підлабу́знити ся, прилабу́знити ся, прилабу́зити ся, підмостити ся, підси́пати ся, підши́лити ся, припохлїбити ся, прислужи́ти ся, примаслити ся, прилести́ти ся. — Та я готовий жити з вами, як з братом, підлещував ся жид. Лев. — Він підлестивсь до нашого Гетьмана. Ч. К. — Хоч до кого підлестить ся і що хоче взнає Макар. — Він довго не казав, а як вона підлестилась добре, він і сказав. н. к. — Не лестись! Хіба я забула, що ти зробив? Чайч. — Пан суворий, а вона таки підлащилась до його, так що він няв їй віри. Кн. — Собака приластилась до тих сторожів. н. к. Гр. Чайч. — От вона до його прилеститась та й питає. н. к. Гр. Чайч. — Потім знову підлестив ся і знову відкинув ся. Кроп. — Вона така підлизуха: підлижеть ся, підмостить ся. Чайч. — О! цей примаслитись уміє, облесливий. Кр. (д. ще під сл. Подла́зить 2). |
| Ума́сливать, ума́слить = 1. ума́слювати (С. Ш.), масти́ти, смальцюва́ти, шмарува́ти, ума́слити, умасти́ти (С. Ш.), ви́смальцювати, засмальцюва́ти, зашмарува́ти, ся. — Хто коло чого ходить, тим і умастить ся. н. пр. 2. у(в)леща́ти (С. Ш.), у(в)ле́щувати, у(в)лести́ти, умасти́ти, уласка́вити (С. Л.). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)