Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «липка»
Шукати «липка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ли́пка –
1) ли́пка, ли́почка. [Ой у по́лі гори́на, стої́ть ли́пка зеле́на (Чуб. V)].
• Ободрать кого как -ку – обде́рти як барана́, живце́м облупи́ти кого́; (ограбить) до го́лого ті́ла облупи́ти кого́;
2) (резинка) липу́чка.
Ли́повый –
1) ли́повий. [Розлеті́лись як ли́пове кли́ння (Сл. Гр.)].
• -вое дерево – ли́пина, (молодое деревцо) ли́пка, луто́к (-тка́).
• -вая кора – ли́пова кора́, луб (-бу), луто́к (-тка́), ли́пка.
• -вый мёд, см. Ли́пец 1.
• -вый лес – ли́повий ліс, ли́пина.
• -вый лесок – липни́к, липня́к (-ку́), ли́пки (-пок);
2) (о документе) ли́повий, луб’яни́й.
• -вый паспорт – луб’яни́й па́шпорт, ли́па.
Облипно́й – липки́й.
• -ная грязь – липка́ грязю́ка.
Прили́пчивый – причі́пливий, чіпки́й, липки́й, зара́зливий.
• -вая болезнь – причі́плива, чіпка́, липка́, зара́злива х(в)оро́ба, по́шесть.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Однодеревка, однодревка –
1) (лодка, выдолбленная из древесного ствола; чёлн) до́вбанка,  однодере́вка, (ещё) душогу́бка, (большая) дуб, дубі́вка;
2) (мачта из одного цельного ствола, без надставок; однодревка) однодере́вка.
[Навалили повну дубівку каміння та аж із самої Репринки потягли до Харсона (Сл. Яв.). Досконалішим типом судна була «довбанка» — човен-однодеревка, який видовбували зі стовбура осики, верби («вербівка»), липи(«липка»), дуба («дубок») (з Інтернету). Українські човни поділяються на два види: однодеревки (або довбанки) та плоскодонні судна із дощок. Перехідною формою були відомі  “чайки” – човни, на яких запорозькі козаки здійснювали свої походи проти турок. Вантажі перевозили на берлинах, баркасах, барках (Тетяна Нераденко). Скрушно зітхнув перевізник та й обірвав бесіду, бо довбанка-однодеревка його вже торкнулась носом правого берега (Г.Тарасюк). Дідова ж довбанка — як по струнці йде. Ох і довбанка у діда Варави! Легка, мов пір’їна, летить по воді, як птиця, як оті нові кораблі на підводних крилах. Але всидіти на ній, крім діда, мало хто й міг. Дуже перекидиста була довбанка (В.Нестайко). До ядра терміносистеми мореплавання в польській, українській та російській мовах входять традиційні загальнослов.янські номінації плавальних засобів (płaskodenka, плоскодонка, dłubanka, довбанка, долбленка, долбуша, jednodrzewo, однодеревка, однодревка, czółno, човен, челн, statek, судно, łódź, лодка, korab, корабель, корабль), конструктивних частин судна (архітектури судна) та приладів (maszt, щогла, мачта, wiosło, весло, kotew, kotwica, кітва), приладів та знарядь для ловіння риби (brodnia (brodnik), бредень (бредня), бредник, niewód, невід, невод, więcierz, вентер (вінтір), sak, сак, żak, жак, вентерь, wędka, вудка, удочка ) та ін. (О.Войцева)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пленка – плі́вка;
• п., кино – фі́льм (-му);
• п. изношенная – п. зно́шена;
• п. клейкая – п. липка́;
• п. невоспламеняющаяся – фільм незапальни́й;
• п. целлулоидная – ф. целюло́їдний.
Поверхность – пове́рхня;
• п. блестящая – п. блиску́ча;
• п. боковая – п. бічна́;
• п. винтовая – п. ґвинтова́;
• п. внутренняя – п. вну́трішня;
• п. дневная, горн. – п. де́нна;
• п. земная – п. земна́;
• п. зеркальная – п. люстро́вана;
• п. зонтичная – п. парасо́льна;
• п. зубчатая – п. (по)зубцьо́вана;
• п. кольцевая – п. кільце́ва;
• п. коническая – п. коні́чна;
• п. лакированная – п. лако́вана;
• п. липкая – п. липка́;
• п. лобовая – п. лобова́;
• п. матовая – п. мато́ва;
• п. мелющая – п. моло́льна;
• п. нагрева – п. огрівна́;
• п. направляющая – п. напрямна́;
• п. наружная (стены) – о́коло;
• п. неровная – пове́рхня нері́вна;
• п. обжатая (торф. кирпичей) – п. обти́снута;
• п. ортогональная – п. прямоку́тна, ортогона́льна;
• п. отражающая – п. відбивна́;
• п. отшлифованная – п. ви́шліфована;
• п. охлаждающая, охлаждения – п. охолодна́;
• п. полированная – п. поліро́вана;
• п. рабочая – п. робо́ча;
• п. рассеивающая – п. розсівна́;
• п. ребристая – п. ребро́вана;
• п. световая – п. світлова́;
• п. светящаяся – п. світна́;
• п. скользящая – п. ковзна́;
• п. трущаяся – п. тертьова́;
• п. ударная – п. вда́рна;
• п. удельная (охлаждения) – п. пито́ма;
• п. шереховатая – п. шерша́ва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Липка
• Ободрать (облупить, обобрать) как липку кого (фам.) – обдерти (обібрати) як овечку кого; живцем (до голого тіла) облупити кого; обголити кого; обібрати (обідрати) до нитки кого.
Голый
• Голая истина, правда – щира (чиста, нестеменна, гола, сама) істина, правда.
• Голенький ох, а за голеньким Бог – якби не ох, то б давно здох. Пр. За сиротою сам Бог з калитою. Пр.
• Гол, как бубен, как сокол, как сосенка, как перст, как осиновый кол – голий, як бубон, як бич, як пень, як лопуцьок, як липка, як палець, як пучка, як долоня, як коліно, як кістка, як пляшка, як [руда] миша, як мати на світ народила, як турецький святий. Куди пішов Лесь, то все весь. Пр. Увесь Хвесь — голова та ноги. Пр. Устав, підперезався та й зовсім зібрався. Пр. Сам голий, а сорочка за пазухою. Пр. Так розбагатіла! — поли деру та спину латаю. Пр. Поли крає, а плечі латає. Пр. Голе, аж ребра світяться. Пр. Голе, аж крізь ребра видно. Пр.
• Гол, как сокол, а остёр, как бритва – хоч голий, та гострий. Пр. Голий, як бич, а гострий, як меч. Пр. Голе, як миша, а гостре, як бритва. Пр. Голий, як бубон, а гострий, як бритва. Пр.
• Голой рукой не тронь (нар.) – голіруч (голою рукою) не руш (не займай, не чіпай); май осторогу; будь обережний (бережкий) з чим; сторожко ходи коло чого; (образн.) берега тримайся (держись).
• Голому разбой не страшен – мокрий дощу не боїться (не лякається). Пр. Голий розбою не боїться. Пр. Мокрий дощу, а голий розбою не бояться. Пр.
• Голые слова, факты – самісінькі (самі тільки) слова, факти; голі слова, факти.
• Голыми руками брать, взять что (перен.) – голіруч; з голими (порожніми) руками; без зброї.
• На голом, что на святом: нечего взять – з голого, як із святого, не візьмеш нічого. Пр. На голому, як на святому, нічого не зищеш. Пр. У голого нема що молоти. Пр.
• С миру по нитке — голому рубаха – з миру по нитці — голому сорочка. Пр. З хати по нитці — сироті свитина. Пр. З миру по латці — голому свитка. Пр. З крихіток купка виходить, а з краплинок — море. Пр. З миру по крихті — голому пиріг. Пр.
• Совершенно голый – зовсім голий; (голий-)голісінький; гольцем-голий.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ли́пка – 1) ум. от ли́па;
2) липовая кора, луб.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ли́па, -пи, ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Ум. Ли́пка, ли́понька, ли́почка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460.
Ли́пка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ли́па. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223.
2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412.
3) Раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170.
4) = Липці. Для сниманія вишень — очеретя́на ли́пка. О. 1861. V. 36.
Ли́па, -пи, ж. Олимпіада. Лохв. у. Левч. 186. Ум. Ли́пка. Лохв. у.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Abutilon Miller — ли́пка; абу́тилон (Ру, Оп).
Abutilon theophrasti Medicus — ли́пка звича́йна; абу́тилон Теофра́ста (Ру, Оп), кана́тник (Оп; Ан, Ук), кола́чик волоха́тий (Мл), липка (Сл; Ср, Ан, Ян4 — СТ); ветеринарочка (Соб), ветлікарка (Соб), грудина степова (Ln, Шс, Mk — СТ), грудниця (Ан), грудничок (Шм2), липочка (Чн, Ан, Ln, Шс — СТ, СЛ).
Asperugo procumbens L. — гостри́ця лежа́ча (Ру, Оп); гостри́ця (Сл; Яв), липчик лежачий (Вх1), ли́пчиця лежа́ча (Мл); дереза́ (Вл), лепе́ць (Рг1, Пс, Жл), ле́пиць (Ум), лепо́к (Жл, Tl), лепчи́ця (Рг1, Пс, Мн2, Ум, Сл, Mk — СТ, ПД), липи́ця (Гр), липка (Вл, Ан), липка городня (Сл — ПД), липун (Сл — СЛ), ли́пчик (Вх, Mk — ДС), ли́пчиця (Вл, Пс, Ум, Ів), мокре́ць (Рг1, Пс, Жл, Hl, Ум, Ів, Гб — ДС, БУ), огуречник дикий (Го1 — СЛ), острець (Мн2), остри́ця (Рг1, Ср, Ln, Пс, Жл, Мн2, Шм2, Ум, Ян4, Ду, Ів, Mk — СТ, ПД), острце (Mk — ПД), ре(і)п’яшки́ (Ан, Ум, Ів — ПД, СТ), реп’яшки весінні (Ан, Сл — СТ), скала(-трава) (Tl, Сл).
Cuscuta epilinum Wiehe — повити́ця льоно́ва (Сл, Ру, Оп); золотник правдивий (Во — ВЛ), перстене́ць льонови́й (Вх1, Вх6, Мл); бері́зка (Вх, Жл, Вх1), бура(я)чки́ (Вх, Вх1, Вх7, Сл — ДС), ветуха (Сл — ПС), вилип (Вх, Вх1, Вх6), волокник (Сл, Mk), в’юнка (Сл, Mk), злата трава (Гб — ЛМ), золотни́к (Гв, Мг — ЗК), кази́лен (Вх7 — ЛМ), каня (Во), каня́нка (Гр, Ду, Сл — БУ), кускута (Сл), ни́тка черво́(е́)на (Вх4, Вх7 — ЛМ), пальонка (Сл), паршивка (Вх7 — ЛМ), паути́ця (Жл, Сл), перстене́ць (Во, Вх, Hl, Сл, Mk, Он, Гб2 — БУ, БО, ГЦ), перстенець істий льняний (Сл), плетюха (Сл — ПС), повели́ка (Жл), повелиця (Шс2 — СТ), повили́ця (Рг1, Пс, Жл, Шм2), повилю́ха (Жл), повити́ця (Жл, Сл, Мс — СТ), повити́ця липка́ (Гд — БО), повитиця льнова (Mk), повити́ця черво́на (Вх7 — БО), пові́ти́ця (Рг1, Ум, Ду, Ів), політи́ця (Жл), полятиця (Жл), приви́т(н)иця (Чн, Ан, Гр, Сл — СЛ), привитуха (Чн, Ан, Го2, Mj, Rs — ВЛ, СЛ), пряж(к)а (Чн, Ln — СД, СТ, СЛ), спліта́чка (Вх7, Ду — ЛМ), тягуля (Сл), фе́на (Вх7 — ЗК), хмелик (Вх1, Вх6, Сл), черевець (Вх, Сл — ВЛ), черевиця (Сл), чере́вка (Гв, Во, Вх1, Вх7 — ВЛ), черо́вка (Гб — ПЗ).
Filipendula vulgaris Moench — гадю́чник звича́йний (Оп); гадю́чник (Сл; Рг1, Пс, Жл, Mj, Ум, Ян2, Ів — СД), гадю́чник шестипелюстко́вий (Ру), лаба́зник бульви́стий (Мл), таволга бульвочна (Вх1); балаба́н (Ан, Hl, Шс, Сл, Mk, Ос, Ук — СД, СТ, ПД, ВЛ, ПЦ, БУ), балабо́н (Мо, Ос — ПД, ВЛ), бальзан майський (Ос — ПД), бес-дерево (Ан — СЛ), білоголовник (См — ВЛ), бобони (Ос — ПД), бузина польова (Ан — СТ), буранчики (Ос — ВЛ), вороне́ць (Рг1, Ан, Пс, Mj, Ян2, Ів, Сл — СД), гірча́к (Нв, Ук, См — ВЛ, ДС), горілочка біла (Сл — ПС), горілочки (Ос — СД), горішок (Ос — ПС), горкун (Ан — ВЛ), гречишник (Ан — СЛ), деревій лісний (Ан — СЛ), золотник (Ос — ПД), кашка (См — ДС), кашка-квіти (Ос — СД), ключ (Ан — СЛ), краса лугів (Ln — СТ), ли́пка (Рг1, Вл, Пс, Жл, Mj, Ум, Шс, Шс2, Ду, Ів — СТ), медовик (Чн, Го2, Сл — СЛ), медуниця (См — ПЦ), ну́дик (Мо — ПД), огурешник (Ан, Сл — СТ), орішки земляні (Ln, Шс — СТ), орішки медові (Ан — СТ), поритник (Пс), порушник (Ан, Ос — СД, ПД), поча́точки (Ан, Ів — СД), почи́ночки (Ав, Рг1, Пс, Жл, Ум, Ду, Ів, Ос — СД), пух (Tl — СД), ранник (Ос — СТ), ржочки (Ан — СЛ), рябинка (Ан, Шс — СТ), самир (Ан — ПД), серце земляне (Ос — СД), смутник (Ан — ПС), стожильник (Ос — СД), судочист (Ан — СЛ), таволга (Шс — СТ), талаба́н (Чн, Рг1, Вл, Ан, Пс, Жл, Шс, Сл, Ос — СТ, ВЛ, СЛ), тарлаба́н (Рг1, Вл, Ан, Пс, Жл, Ду), формулівка (Ос — ВЛ).
Galium humifusum Bieb. — підмаре́нник сланки́й (Оп); маре́нка сланка́ (Ру), маре́нка стелю́шка (Сл), мар’я́нка стелю́шка (Мл); белмець (Ан — СТ), липка біла (Ан, Сл — СТ), худимин (Ан — СТ).
Galium rivale (Sibth. & Sm.) Griseb. — підмаре́нник прибере́жний (Оп); маре́нка липка́ (Сл); повиха (Сл — ПС).
Galium tricornutum Dandy — підмаре́нник триро́гий (Сл, Ру, Оп); діву́нка триро́жна (Мл); липка (Ян1, Ян4 — СТ), липчиця (Ян1, Ян4 — СТ), перець (Ян4 — СТ), перстене́ць ди́кий (Гб2 — ГЦ), перчак (Ян4 — СТ).
Lappula marginata (Bieb.) Gürke — липу́чка облямо́вана; липка (Ян1 — СТ).
Lappula squarrosa (Retz.) Dumort. ** (Lappula echinata Fritsch) — липу́чка звича́йна (Сл); липучка відхилена (Оп), липу́чка їжако́ва (Ру), реп’яшо́к звича́йний (Мл), ріпля́тка га́в’язка (Вх1; Жл); воші бабині (Ос — ПД), воші дідові (Ос — СЛ), кожучки (Ан), кожушка (Ln, См — СД, СТ), кожушки (Чн, Рг1, Ан, Пс, Кр — СД, СЛ), кожу́шо́к (Жл, Гр), котушки (Mk — ПД), липка (Ср, Ln, Кр, Шс2, Ян1 — СД, СТ), липучка (Чн, Ан, Ln, Ян2, Ян4, Сл — СД, СТ, СЛ), липчиця (Ан, Сл — СЛ), прив’яжуха (Ан — СЛ), репей (Ан — СТ), репешки (Ан — СТ), реп’яшки (Чн, Мн2, Сл, Mk — СД, ПД, СЛ), ре(і)п’яшок (Ан, Ln, Ян4, См — СТ, ПД), сліпота курина (Ан — СЛ), собачка (Ан, См — СД), ториця (Ос — ПД), тури́ця (Ан, Ln, Жл, Шм2, Шс2, Гр, Ян4, Сл, Ос — СТ, ПД).
Lychnis viscaria L. — зірки́ липкі́, смоля́нка (Сл; Рг1, Вл, Ан, Пс, Вх1, Ду, Ук — СД); о́гник (Вх1; Жл, Гд, См — ДС, БО), огник липкий (Во), смі́лка липка́ (Вх6, Мл), ясновець смолянка (Вх2); во́гник (Вх — ВЛ), гво́здики (Гб — ДС), гори́цвіт (Ан, См — СЛ), дегтярка (Ан — СЛ), клей сорочий (Ln — СТ), лепти́ця (Шх — ГЦ), липиця красна (Ан — СД), липка (Сл, Mk — СД, ПД), липка червона (См), ли́пки (Ан — СД), липник (Вх7, Ду, Mk — ПД, ДС), липня́к (Ан — СЛ), липчи́ця (Ан, Сл, См — СД, ПД), ліпок (Ан — СЛ), огень (Гв — БО), прилип (Ан — СЛ), смі́лка (Вх7, Вл, Ан, Пс, Мн2, Mj, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос — СД, ПД, ВЛ, СЯ), смі́лка черво́на (Рг1, Ан, Пс, Ів), смілки́ (Mj — ПД), смолка (Чн, Ln, Кр, Шм, Сл — СД, СТ, ПС, СЛ), смолчук (Ln — СТ), цвіт-ліпок (Ан — СЛ), шмілка (Mk).
Melilotus officinalis (L.) Pallas — бурку́н ліка́рський (Оп; Сл, Сб — ПД), бурку́н жо́втий (Мл, Сл, Ру; Рг1, Ср, Вл, Ан, Пс, Мн, Го1, Кр, Шс, Ян4, Ду, Ів, Mk, Ос, Сб — ЗАГ); бурку́н окла́дник (Вх1, Вх6; Жл), донник лікарський (Во); барко (Ан — СЛ), борконь (Нв, См — СД, ВЛ), борку́н (Rs, Mk, Рм, Сб — ПД, ВЛ, ПЦ), боркун жовтий (Сл — СД), буркови́на (Гр), бурку́н (Ав, Чн, Вх, Лч, Шк, Вх7, Ян1, Ян2, Ду, Сл, Mk, Ос, Мс, Мг, Сб — ЗАГ), буркун жіночий (Ос — ВЛ), бурку́н лугови́й (Ан, Ів), буркун польовий (Чн — СЛ), буркун степовий (Сл — СЛ), буркунець (Сл, См — ДС), буркун-зілля (Км), бурку́н-чула́м (Мг — ЛМ), бурку́нь (Сб — ПД), варгу́н (Сб — ДС), воргун (Ан), ворчун (Сл), гірчє́к (Сб — ДС), горо́х ди́кий (Мг — ЗК), горо́шок (Сб — ВЛ), горо́шок польови́й (Сб — ЗК), гурку́н-бурку́н (Сб — ВЛ), до́нник (Чн, Мг — СЛ, ЗК), до́нник жо́втий (Шм2, Шс, Сб — СТ), до́нник ліка́рський (Сб — СТ), донник польовий (Чн — СЛ), жовтя́к (Мг — ЗК), клє́вер ди́кий (Сб — ПС), колюши́на ди́ка (Сб — ДС), комани́ця (Мг, Сб — ЗК), комани́ця бі́ла (Сб — ЗК), кома(и)ни́ця жо́вта (Сл, Сб — ПД, ЗК), комани́ця лі́карська (Мг — ГЦ, ЗК), коминиця біла (Сл — ПД), комони́ця велика́нська (Мг — ЗК), конюши́на велика́нська (Сб — СТ), конюши́на ди́ка (Сб — БО), конюши́на медо́ва (Сб — ПД), ле́нча (Сб — ВЛ, БО), ли́пка (Вх7, См, Мг — ВЛ, ЗК), лі́щик (Сб — ДС), лу́гера жо́вта (Мг — ЗК), луце́рна (Мг — ЗК), люце́рна ди́ка (Сб — ВЛ), люце́рна жо́вта (Сб — СТ), мало́с (Мг — ЗК), мелюс (Mk — ПД), мідрик (Hl — БУ), модрик (Км), молоко́ су́че (Мг — ЗК), ока́ційка (Мс — СТ), окла́дник (Вх, Жл, Mk — ДС), окладник жовтий (Mk), ости́да (Сб — ПД), пере́рва (Мг — ЗК), седаш (Ан — СЛ), соба́чки (Сб — СТ), спарце́т (Сб — СТ), сядаш (Км), холодо́к (Сб — ПЗ), холодо́к за́ячий (Ан, Ів, Сб — СД, СТ, ВЛ), чабурни́к (Мг — ЗК), чемерни́ця (Мг — ЗК), чемирни́к (Ан, Ів, Сб — СТ, ЗК), чемурни́к (Мг — ЗК).
Polygonum lapathifolium L. — гірча́к щавлели́стий; дря́сен щівникови́й (Мл); гирчак (См), гірка трава (Шс2 — СТ), гірча́к (Шс2, Ос, Коб — ЗАГ), гречка (Ян3 — СТ), дресту́н (Шх — ГЦ), дрозд (Ан — ПС), дрясен волохатий (См), кушильник дівочий (Ос — ПД), липка турецька (Ан), лягушник (Mk), почечуйна трава (Шс2 — СТ), рубашник (Ос — СД), суколін(ець) (Ан — СЛ), череда (Ос — ПД).
Salvia glutinosa L. — шавлі́я липка́ (Сл), шалві́я липка́ (Мл); шавлі́я зало́зиста (Ру, Оп), шевлія моклячник (Вх1); воне́чник (Нв — ЛМ), кадило (Ан — ПД), медо́вий листо́к (Коб — ГЦ), медуни́ця (Бк — БУ), мідуниця (Mk — ГЦ), міду́шиця (Шх — ГЦ), мокля́ч(ж)ни́к (Вх, Жл, Вх7, Mk, Коб — ПД, ДС, БО, ЗК), сисак (Нв — ЛМ), сметанник (Нв, См — СТ, ЛМ).
Silene viscosa (L.) Pers. — смі́лка липка́; ку́колиця липка́ (Сл), линя́нка клейка́ (Мл); липни́к (Жл, Гр, Сл — ПД), смолявка (Го2 — СЛ), смольчук (Ln, Шс — СТ).
Tilia sp. — липка (Mk — ПД).
Viscaria vulgaris Bernh. [=Lychnis viscaria L.] — смоля́нка липка́; віскарія звичайна (Оп), віска́рія клейка́ (Ру).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ли́па, рос. Tilia L. = ли́па, ли́пина, здр. ли́пка, ли́понька. — Прихилюсь я до липоньки, а липонька та й не матїнка, вітер віє, гилля ломе, вона ж мене по пригорне. н. п.
Смолёвка, рос. Lychnis viscaria L. = смі́лка, смілка черво́ва, смоля́нка, ли́пка, липвя́к, липчи́ця, гори́цьвіт. С. Ан.
Трясу́лька, рос. Spiraea Filipendula L. = гадю́чник, ли́пка, почи́ночки, поча́точки, вороне́ць, С. Ан.

Запропонуйте свій переклад