Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Запропонувати свій переклад для «лігва»
Шукати «лігва» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вы́течка –
1) витіка́ння; (то, что вытекло) ви́тічка;
2) ви́хід, виліза́ння (звірини́ з лі́гва).
Неудержи́мо, нрч. – невтри́мно, нестри́мно, (реже) невтри́мливо, невде́ржно, незде́ржно, (преимущ. безостановочно) невпи́нно, безупи́нно; (непреодолимо) непобо́рно, неперемо́жно, (неукротимо) невгамо́вно. [Лю́ди неду́жні просту́ють нестри́мно, сум і хворо́би до їх (хвиль животво́рчих) несучи́ (Дніпр. Ч.). Уся́ ту́га невтри́мливо, рапто́во ви́лилася заразо́м і нада́лі її́ не ста́ло (Л. Укр.). Його́ невдово́лення і гнів гото́ві були́ невде́ржно ви́бухнути наве́рх (Крим.). Зацько́ваного во́вка потягло́ до рі́дного лі́гва, потягло́ стихі́йно, неперемо́жно (Черкас.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Миновать, минуть – (оставлять в стороне) мина́ти, мину́ти, помина́ти, помину́ти, обмина́ти, обмину́ти, оминати, оминути, промина́ти, промину́ти кого́, що; (пропускать) мина́ти, мину́ти, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, пропуска́ти, пропусти́ти що; (не избежать) не мину́ти, не обмину́ти чого́, не втекти́ чого́, від чо́го; (о времени) мина́ти, мину́ти, змину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, помина́ти, помину́ти, перехо́дити, перейти́, прохо́дити, пройти́, схо́дити, зійти́, збіга́ти, збі́гти, сплива́ти, спливти́, спли́сти́:
• да минует нас чаша сия! – хай мине нас ця гірка (лиха) доля (ця лиха година, піднес. ся чаша)!;
• двум смертям не бывать, одной не миновать – дві смерті не буде, а одної не минути (Пр.); одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); двом смертям не бути, а одної не минути (Пр.);
• чи пан, чи пропав – двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.);
• ему минуло двадцать лет – йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років; йому дійшов (йому поминув) двадцятий рік;
• зима ещё не миновала – зима ще не минула (не минулася, не проминула, не перейшла, не перезимувалася);
• как не беречься, а не миновать ожечься – хоч як бережешся (стережешся), а таки (а врешті) опечешся (Пр.);
• минуя подробности – не вдаючись у подробиці, обминаючи (минаючи) подробиці;
• не миновать ему тюрьмы – не минути йому тюрми (в’язниці); не втече він від кари;
• опасность миновала – небезпека минула (минулася);
• смерти не миновать! – смерті не минути (не обминути)!; від смерті не утекти!; смерті не відперти!;
• чему быть, того не миновать – що має статися, те станеться (Пр.); що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду (Пр.); чи співатиме півень, чи ні, а день [таки] буде (Пр.); що суджено, те не розгуджено (Пр.); скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом (Пр.).
[Що буває, те й минає (Номис). Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ні же тії коми (Т.Шевченко). Отакий-то мій Ярема, Сирота багатий. Таким і я колись-то був. Минуло, дівчата… Минулося, розійшлося, І сліду не стало (Т.Шевченко). За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже, який! А що вже святі  церкви, то й не сказати! А людей, людей! Без ліку, та все  чужі  —  минають  і  не глянуть на тебе (М.Вовчок). Там Рось минає чималий скелистий острів Замок і знов зливається з своєю Самовілкою (І.Нечуй-Левицький). Минули жнива, і Василина впросила матір, щоб вона одвела її на службу (І.Нечуй-Левицький). Минувши ярок, шлях повертав геть круто поза садком (П.Мирний). — Он уже й місяць зійшов, — промовила вона тихо. — Зійшов. Пора спати. Спи, Христе, хай тебе минає те лихо, що мене строщило!.. — І Мар’я почовгала до свого лігва (П.Мирний). Коли б був Максим на той час не постерігся, не змандрував кудись з Пісок, щось на тиждень чи й більше, то, мабуть би, не минути йому й тюрми (П.Мирний). В батьковій кузні така вже встанова: хто прийде — сиди, говори, дійде до почастунку — й його не минуть (І.Франко). Десять літ уже минало, Відколи спокійно, мирно Князь сидів на своїм троні (І.Франко). Минув сільські поля, поминув ще два села і з горба побачив місто (В.Стефаник). Не мине лихо, видко, й за панську землю (М.Коцюбинський). Минало з полудня, а в селі тихо, нема нічого (М.Коцюбинський). Я буду мислити — в покої, в чеканні дня, стрічанні зла, і не минути долі злої, котру нам Мойра нарекла (В.Стус). — Чоловік усе грається з долею навпереваги,— сказав Дон Кіхот,— і про те, я гадаю, повинна говорити всяка мирська, а надто рицарська історія: не про самі ж перемоги писати. — Воно-то так,— промовив бакаляр,— але дехто з читальників каже, що краще було б авторам сієї історії не все поминати, а дещо й поминути, наприклад, ті духопелики, що без кінця-краю сипались на пана Дон Кіхота в різних пригодах (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Дай же сили минути, прожити, коли не забути, Те, що було, хоч і не мало бути… (Ю.Джугастрянська)]. Обговорення статті

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

лі́гво, -ва, -ву; лі́гва, лі́гов

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Кві́кати, -каю, -єш, однокр. в. кві́кнути, -кну, -неш, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. См. Кувікати.
Лі́гво, -ва, с.
1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463.
2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вьма́нивать, ся, вы́манитъ, ся = 1. вима́нювати, ся, ви́манити, ся. — Виманили ведмедя з лїгва. 2. виду́рювати, виморо́чувати, вицига́нювати, виманта́чувати, ви́дурити і т. д. — Видурив у його усї гроші. — Во́дить чумака, щоб гроші украсти або як вимантачити. н. к.
Вы́течка = 1. витїка́ння; те́ча. 2. ви́хід зьвіря з лїсу або лїгва і слїд його́.