Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «мочалка»
Шукати «мочалка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Моча́лка
1)
см. Моча́лина;
2) (
для мытья, тела, утвари) ві́хоть (-хтя) (ум. ві́хтик), ми́йка. [Візьми́ те́плої води́ та ві́хоть та змий гарне́нько (Сл. Ум.). По́суд ми́йкою повимива́ла (М. Грінч.). На позали́ваній долі́вці стоя́в це́бор, по́вний поми́й, валя́лись під нога́ми мо́крі мийки́, ганчірки́, лушпи́ння з барабо́лі (Коцюб.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мочалка – ли́ко, -ка; (для мытья) ми́йка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Мочалка – ві́хоть (-хтя).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мочалка
• Жевать мочалку
(перен.) – жувати клоччя. [Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, Як маю тут жувати клоччя. Українка.]
Мочало
• Жевать мочало
(те саме, що) Жевать мочалку (перен.). Див. мочалка.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

моча́лка ві́хоть,-хтя

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ві́хоть, -хтя
1)
мочалка;
2)
пучок, клок соломы, сена.
Мачу́ла
1)
рогожка, мочалка;
2) (
общ.) неотеса.
Ми́йкатряпка, мочалка для мытья посуды.
Ми́йка буряко́ва – свекломойка (на сахарном заводе).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ві́хоть, -хтя, м.
1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр.
2) Пучекъ соломы.
Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присохне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом’яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400,
3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара.
Упа́в ві́хоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. Ві́хтик.
Ми́йка, -ки, ж. Тряпка или мочалка для мытья посуды. Уман. и Каменец. у.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Моча́лка = 1. д. Моча́лина. 2. ві́хоть, здр. ві́хтик (С. Аф. З.), ми́йка. — Візьми теплої води та віхоть, та змий гарненько.
Судомо́йка = 1. жі́нка, що перемива́є посу́дину. 2. сти́рка або ві́хоть, ми́йка. С. Жел. Пар. (д. Моча́лка 2.)

Запропонуйте свій переклад