Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «мужлан»
Шукати «мужлан» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мужла́н – мужла́й (-лая́), муги́р (-ря́), мугиря́ка, ґе́вал.
Кува́лда –
1) мо́лот (-та), вершля́г (-га́);
2) (о человеке: чучело) одоро́бло, чепіра́дло, чупера́дло, (мужлан, -нка) ґе́вал (-ла), ґе́валка, (неуклюжий) незгра́ба (общ. р.).
Неве́жа (общ. р.) –
1) невві́чливий, -ва, нече́мний, -на, нече́ма (общ. р.), незвича́йний, -на, неґре́чний (-ого), -на (-ої), (мужлан) мужла́й (-лая́), муги́р (-ря́), -ги́рка, ґе́вал, -валка, мурло́ (общ. р.), мурля́ка (общ. р.). [Бджо́ли догляда́ла так, аж, незвича́йні, куса́ли її́ (М. Вовч.)];
2) см. Неве́жда.
Неотё́са – (невежа) не(о)те́са, нескре́ба, неви́глада, нече́ма (общ. р.), (неуч) не́ук (м. р.) проста́к (-ка́) (соб. проста́ччя), -ста́чка, (пренебр.) сліпа́к (-ка́, м. р.), (увалень) вайло́, товпи́га, маку́ха, хамло́ (общ. р.), чвала́й (-лая́, м. р.), (вахлак) мурло́, мурля́ка, (соб. мурля́ччя), мурми́ло (общ. р.), ґе́вал (м. р.), (зап.) мудь, вахла́й (-лая́), книп, кни́поть, кабро́, кабря́ка, квак (м. р.), (байбак) тюхті́й (-тія́), -ті́йка, (болван, дубина) бо́вдур, ло́бур (-ра) (соб. лобуря́ччя, лобурня́), -бурка, лобуря́ка (м. р.), йо́лоп, бевзь (-зя), ло́боз, бе́цман (м. р.), незгра́ба, одоро́б(а)ло, доро́бало, бамбу́ла, маму́ла, машту́ла, мачу́ла, марму́за (общ. р.), мармо́с (м. р.), (мужлан, пренебр.) муги́р (-ря́) (соб. мугиря́ччя), -ги́рка, мугиря́ка (м. р.) мужла́й (-лая́, м. р.); срв. ещё Неуклю́жий. [Яка́ була́ неоте́са, тако́ю й зоста́лась (Мова). Ой, ви́йду я за воро́та – нема́ мого́ зло́та, ті́льки стої́ть той нескре́ба, що мені́ не тре́ба (Пісня). Чвалая́ми хо́дять, а бісі́в прово́дять (Номис). Він таки́й хамло́, поки дочвала́, то й со́нце за́йде (Сл. Гр.). Прова́дячи розмо́ву, цей мурло́ ле́дві поверта́є язико́м (Н.-Лев.). Там таки́й тобі́ мурля́ка, що й сло́ва по-лю́дському не ска́же (Звин.). Чи чу́єш, ти, мурми́ло? (Гул.-Арт.). Ґе́вали, ґе́вали, їм що не ля́пати язико́м, аби ля́пати (Васильч.). Та що й говори́ти з таки́ми му́дями! (Н.-Лев.). Там ходи́ло два: подиви́тись – кни́пи, а як загра́! (Лебед.). Чо́ртів кни́поть, туди́-ж таки́ до пані́в те́шеться (Новомоск.). Чо́ртів кабро́ (Харк.). Хто-ж їй бі́льше лю́бий – пан чи квак? (Хорольщ.). Цить лише́нь, гультя́ю! не зна́єш ша́ни, ди́кий лобуря́ко! (Куліш). А вони́ лобурня́, як одвезу́ть (сболтнут) що-не́будь, то за їх зчервоні́єш (Васильч.). Бі́сова ти бамбу́ла, не підбіжи́ш! (Канівщ.). Не ко́жен ба́чив отаку́ машту́лу, як ото́ був у бу́рсі Мака́р Мусі́йович (Яворн.). Нема́ мого́ марму́зи (Пісня). Там таки́й мачу́ла (Яворн.). Що це за мугиря́ка? (Звин.)].

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Геп, -па – мужлан, тюря.
Капи́р, -ря́ – мужлан.
Книп, -па –
1) сапожный нож;
2) неотеса, мужлан.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*II. Геп, -па, м. Мужлан, простофиля.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мужла́нъ = муги́рь, мугиря́ка, ге́ва́л. С. З.

Запропонуйте свій переклад