Знайдено 23 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Моме́нт –
1) моме́нт (-ту), мить (-ти), часи́нка, часи́ночка, (вульг.) мент (-ту) и менть (-ти); срв. Мгнове́ние, Миг. [Неха́й життя́ – моме́нт і зло́жене з моме́нтів, ми ві́чність но́симо в душі́ (Франко). Зна́ла-б, – у тій ме́нті ви́гнала-б! (Звин.)]. • На один -ме́нт – на оди́н моме́нт, на одну́ мить, на одну́ (короте́ньку) часи́нку (часи́ночку), на годи́нку (годи́ночку). [Нена́че тро́шечки почервоні́ла, так, на одну́ годи́ночку (Квітка)]. • Как раз в тот -ме́нт – са́ме в (на) той моме́нт, са́ме в ту мить, са́ме в той час. [Він на той моме́нт уско́чив у па́сіку (Житомирщ.). Але са́ме в той час він гля́нув уни́з (Н.-Лев.)]. • В этот -ме́нт – в (на) цей (той) моме́нт, в цю (ту) мить, під ту мить, під ту хвили́ну. [Він лю́то нена́видів профе́сора під ту хвили́ну (Крим.)]. • В тот же -ме́нт – в то́й-же моме́нт, в ту са́му мить, са́ме в (на) той час. • В один -ме́нт – в оди́н моме́нт, одни́м моме́нтом, в одну́ хвили́ну, (образно) одного́ че́рку, як «га» сказа́ти; срв. Мгнове́ние (В одно -ние). [А молоді́ козаки́ одного́ че́рку опини́лися на ко́нях (М. Вовч.)]. • В несколько -тов – в (за) (де́)кі́лька моме́нтів. • Выжидать -ме́нт – вижида́ти моме́нту, пильнува́ти хви́лі. • Улучить -ме́нт – ви́гадати моме́нт (часи́нку). [Я таку́ часи́нку ви́гадала, як вона́ не пла́кала (М. Вовч.)]. • Критический -ме́нт – крити́чний моме́нт; 2) (пора, короткое время; период) моме́нт, час, доба́. [Оди́н в моме́нт найтя́жчої зневі́ри з біди́ нас ви́вів хи́трими слова́ми (Франко). В ко́жній дра́мі мо́жна ви́різнити три головні́ моме́нти: за́в’язку, ро́звиток боротьби́ і наре́шті ро́звязку (Єфр.). Не яки́й се сміх і не жартува́ння, се ва́жний святи́й час (Квітка)]. • В данный -ме́нт – в да́ний моме́нт, (зап.) на разі́. [Пого́ня була́ вже в лі́сі; пра́вда, на разі́ не було́ безпосере́дньої небезпе́ки (Франко)]. • Определённый исторический -ме́нт – пе́вний істори́чний моме́нт, (период) певна́ істори́чна доба́; 3) (в механике и переносно) моме́нт (-ту). • -ме́нт силы, инерции – моме́нт си́ли, іне́рції. • Национальный -ме́нт – націона́льний моме́нт. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ВРЕ́МЯ фраз. годи́на [лиха́ година]; время и простра́нство часопро́стір; время о́но фраз. ма́ривний час; в вече́рнее время у вечі́рню годи́ну; в ближа́йшее время незаба́ром, невдо́взі, найбли́жчим ча́сом; в дневно́е время за дня; в друго́е время дру́гим ра́зом, і́ншим ра́зом; в ле́тнее время об лі́тній порі́; в любо́е время будь-коли́; в настоя́щее время ще під суча́сну по́ру, фаміл. нара́зі́; в неудо́бное время, в неудо́бном ме́сте невча́сно і неслу́шно; в обе́денное время /в поло́женное время, в рабо́чее время тощо/ в обі́дню годи́ну, нале́жну годи́ну, робо́чу годи́ну тощо; в пе́рвое время (в пе́рвое время) укр. поперва́х; в свобо́дное время на дозві́ллі; в то же время одноча́сно, водно́час, са́ме тоді́; в удо́бное время при до́брій наго́ді; спустя́ не́которое время за яки́йсь час, по які́мсь ча́сі; всё время живомовн. усе́ [всё время пел усе́ співа́в]; всему́ своё время уся́кому о́вочу свій час; не в на́ше время не за нас; на время на часо́к; в э́то время на цю по́ру, під цю по́ру; во время богослуже́ния /во время обе́да тощо/ при відпра́ві /обі́ді тощо/; во время бо́я /во время ссо́ры тощо/ се́ред бо́ю /сва́рки тощо/; во время фраз. у виру́ [во время войны́ у виру війни́]; на то время натоді́; время идёт час мина́є; вне времени позача́сно; тече́ние времени часопли́н; время от времени ще час до ча́су́, що-яки́йсь-ча́с; в ско́ром времени невдо́взі; до после́днего времени донеда́вна; до того́ времени стил. перероб. дотихчасо́вий; с како́го времени? відко́ли?; с неда́внего времени знеда́вна; с того́ времени відто́ді, відта́к; с того́ времени, как відко́ли; с э́того времени відтепе́р; ко времени чего на час чого; ско́лько времени? стил. відповідн. скі́льки годи́н?; по времени (обмежений) в ча́сі́; со времени від ча́су́; от времени до времени ще вряди́-годи́; к тому́ времени натоді́; к э́тому времени на цю хвили́ну; одно время он жил там якийсь час він жив там; в тяжёлое время при лихій годині; ВРЕМЕНА, фраз. доба́ [но́вые времена нова́ доба́]; в да́вние времена пе́ред віка́ми; в те времена тоді́шніми часа́ми; весёлые времена ірон. галиц. гаразди́ [таки́е ны́нче весёлые времена такі́ тепе́р гаразди]; тяжёлые времена лиха́ годи́на, галиц. тісні́ часи́; незапа́мятные времена передві́к; во времена царя́ /во времена оккупа́ции/ за царя́ /окупа́ції/; с да́вних времён відда́вна; с незапа́мятных времён від часі́в Ада́ма (і Е́ви); до сконча́ния времён до віку-ві́чного; по времена́м ще вряди́-годи́; по ны́нешним времена́м як на тепе́р, як на сього́дні. |
ДА́ННЫЙ, в данный моме́нт на цю хвили́ну, нара́зі; в данном слу́чае у цьо́му ра́зі. |
МИНУ́ТА, ка́ждая минута дорога́ ко́жна хвили́на на вагу́ зо́лота; с минуты на минуту от-о́т; в да́нную минуту оце́ (за́раз), нара́зі́; в хоро́шую минуту під до́бру ру́ку; сию́ минуту за́раз таки́, в цю хвили́ну, заразі́сінько (таки). |
МОМЕ́НТ, в настоя́щий момент тепе́р, на цю хвили́ну, нара́зі́; к настоя́щему моменту натепе́р, на цей час. |
НАСТОЯ́ЩИЙ ще правде́шній, чи́стий (тобі́) [настоящее го́ре чи́сте горе], досто́тній, правди́вий, (друг) щи́рий, (не лише про правду) су́щий [настоящий запоро́жец су́щий запоро́жець], оказ. повнометра́жний [настоящий идио́т повнометра́жний ідіо́т], фраз. ці́ли́й [настоящее сча́стье, что ці́ле ща́стя, що], живомовн. ну, про́сто [настоящий арти́ст ну, про́сто арти́ст]; настоящее зо́лото щи́ре зо́лото; в настоящее вре́мя оце́ (тепе́р), галиц. нара́зі; до настоящего вре́мени /с настоящего вре́мени/ изве́стный /де́йствующий, испо́льзуемый, устано́вленный тощо/, дотепе́рішній /відтепе́рішній/; до настоящего вре́мени /с настоящего вре́мени/ дотепе́р /відтепер/. |
НАХОДИ́ТЬСЯ (міститися) ще розміща́тися, (про споруди) стоя́ти, (про землі, острови тощо) лежа́ти, (між людей) ще те́ртися, (на замку, на замітці, на мертвій точці) стоя́ти; находиться в бе́дственном положе́нии бідува́ти; находиться в зави́симости от зале́жати від; находиться в ми́лости бу́ти фавори́том; находиться в печа́ти друкува́тися; находиться в по́льзовании бу́ти в ужи́тку, вжива́тися; находиться в распоряже́нии кого бу́ти під руко́ю; находиться в созна́нии (находиться в бессозна́тельном состоя́нии) бу́ти (не) при тямі; находиться в состоя́нии шо́ка живомовн. сиді́ти як ми́ша під ві́ником; находиться в тоскли́вом ожида́нии жда́ти як ка́ри; находиться на краю́ ги́бели стоя́ти над прі́рвою, стоя́ти пе́ред заги́беллю; находиться на слу́жбе 1. ма́ти поса́ду, бу́ти на слу́жбі, 2. бу́ти на (мі́сці) пра́ці; находиться на содержа́нии кого утри́муватися ким; находиться под впечатле́нием бу́ти під вра́женням; находиться под ружьём ї́сти солда́тську ка́шу, ходи́ти з крі́сом; находиться под угро́зой (уничтоже́ния) бу́ти загро́женим; нахо́дится под вопро́сом ви́лами по воді́ пи́сано; находя́сь бу́вши; находя́щийся що /мн. хто/ перебува́є тощо, розташо́ваний, розмі́щений, зали́шений, прикм. прису́тній, ная́вний, займ. що [находя́щийся в ку́хне що в ку́хні], стил. перероб. перебува́ючи тощо, образ. під суча́сну /на цю/ по́ру [находя́щийся в тюрьме́ під суча́сну по́ру в’я́зень], присл. нара́зі́, тепе́р [находя́щийся в командиро́вке тепе́р у відря́дженні], уже́ [находя́щийся в ста́дии ро́ста уже́ в ста́дії ро́сту]; находя́щийся в чём ная́вний у; находя́щийся в блаже́нном неве́дении сном-ду́хом не зна́ючи; находя́щийся в бе́дственном положе́нии засмо́ктуваний бідо́ю; находя́щийся в дозо́ре дозо́рець, дозо́рчий; находя́щийся в доро́ге (що) в доро́зі; находя́щийся в заключе́нии /находя́щийся под стра́жей/ ув’я́знений; находя́щийся в жа́лком состоя́нии зане́дбаний до кра́ю; находя́щийся в командиро́вке тепе́р у відря́дженні; находя́щийся в конфли́кте с пересва́рений з; находя́щийся в ми́лости фавори́т, тепе́р у ла́сці; находя́щийся в настоя́щее вре́мя в тепе́р у, під суча́сну по́ру в; находя́щийся в небреже́нии зане́дбаний; находя́щийся в обраще́нии (про гроші) в о́бігу, обіго́вий; находя́щийся во взаимоде́йствии /находя́щийся в движе́нии, находя́щийся в зави́симости тощо/ = взаимоде́йствующий /дви́гающийся, зави́сящий тощо/; находя́щийся во дворе́ надві́рній, що у дворі́; находя́щийся в оппози́ции к опозиці́йний до; находя́щийся в печа́ти, друко́ваний; находя́щийся в по́льзовании ужи́ваний /використо́вуваний/ ким; находя́щийся в пренебреже́нии зане́дбаний, занеха́яний; находя́щийся в противоре́чии с цілко́м несумі́сний з; находя́щийся в равнове́сии зрівнова́жений; находя́щийся в распоряже́нии кого нара́зі́ під руко́ю; находя́щийся в состоя́нии чего під суча́сну по́ру у ста́ні; находя́щийся в тяжёлом состоя́нии на цю по́ру у скру́ті; находя́щийся за грани́цей закордо́нний, тепе́р за кордо́ном; находя́щийся ме́жду не́бом и землёй зави́слий між не́бом і земле́ю; находя́щийся на берегу́ бережа́нин; находя́щийся на вооруже́нии при́йня́тий на озбро́єння; находя́щийся на иждиве́нии кого утри́муваний ким; находя́щийся на лече́нии пі́ддати лікува́нню; находя́щийся на пу́ти к на шляху́ до; находя́щийся в ремо́нте поста́влений на ремо́нт; находя́щийся на слу́жбе служи́вий; находя́щийся под контро́лем кого підконтро́льний кому; находя́щийся под надзо́ром підна́глядний; находя́щийся под уда́ром /находя́щийся под угро́зой/ загро́жений; находя́щийся там /тут/ (про речі) ная́вний там /тут/; находи́вшийся фраз. ще, вже [находя́щийся до́ма ще /вже/ вдо́ма], тоді́ ще /вже/ де [находя́щийся в о́тпуске тоді́ ще /вже/ на вака́ції], ОКРЕМА УВАГА; |
ТЕПЕ́РЬ фраз. нара́зі́; тепе́рь настоя́щая пора́ тепе́р са́ме час. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
активі́стка, активі́сток; ч. активі́ст діяльна членкиня якоїсь спільноти. [В Ірані відому студентку-активістку Бехар Хедайю звільнили після того, як вона провела понад шість років у в’язниці. (Радіо свобода, 04.09.2016).] Певен, що серед них якнайчастіше трапляються екологічні активістки й політичні діячки, культуртрегерки та церковні хористки. (Сергій Жадан «Месопотамія», 2014). Наразі в активісток Ганни Гуцол, Яни Жданової та Олександри Шевченко вже взяли відбитки пальців та зразки голосу. (Україна молода, 2013). Активістка Руху Світлана Ігаєва сама не ковтала наркотиків, але ця біда спіткала її доньку. (Український тиждень, 2008). І хоча врешті-решт жінки здалися, своїх активісток вони так берегли, що адміністрація ніяк не могла їх заарештувати. (Іван Кривуцький «За Полярним колом», 2001). Сьогодні про це говорила тут одна із активісток пенсійного руху товаришка Кіпніс, ми з нею зустрічалися ще весною і влітку. (Стенограми засідань Верховної Ради України, 1991). – «А ти – совєтська активістка!» (Докія Гуменна «Хрещатий яр», 1949). З заздрістю дивилась на дівчат, бадьорих «активісток». (Іван Багряний «Міщаночка», 1924). див.: грома́дська дія́чка Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 22. |
апологе́тка, апологе́ток; ч. апологе́т книжн. захисниця когось або чогось. [Апологеткою реалізму й заангажованого письменства Леся Українка, вочевидь, ніколи не була. (Український тиждень, 2019). Апологетка святого дедлайну (movaua.org.ua). Апологетка феміністичного напряму мистецтвознавства Лінда Нохлін стверджує, що фундаментальних відмінностей у мистецтві, створеному жінками й чоловіками, не існує <…>. (Korydor, 12.03.2013). А наразі апологетка Януковича Анна Герман з екрану телевізора називає Вакарчука невігласом і закликає на всю країну:«Геть!» (День, 2009). Апологетка природности, могла б і без кокетства прибратися із смаком, та ба… (Докія Гуменна «Дар Евдотеї», 1990).] див.: захисни́ця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. |
консерва́торка1, консерва́торок; ч. консерва́тор 1. та, хто має консервативні погляди, переконання; противниця прогресу. [Але тітка є запеклою консерваторкою і не пристає на новизну, навіть якщо вона очевидно сприяє покращенню господарських справ. (Люсі-Мод Монтгомері «Емілі виростає», пер. Олег Бурячківський, Львів: Свічадо, 2014). Пейлін – відома християнська консерваторка, яка виступає проти абортів <…> (Високий замок, 2008). <…> Галичина видавалася П. Кулішеві до певної міри консерваторкою й передатницею цих [польських] впливів. (Юрій Шевельов «Внесок Галичини у формування української літературної мови» (1944), 1996). Пам’ятайте-бо таки, що в Каралаєвій в нутрі сидить дві бабі: одна ліберально-модна, а друга старомодна консерваторка. (Іван Нечуй-Левицький «Навіжена», 1891).] 2. членкиня консервативної партії. [Переможниця-консерваторка Інгріда Шимоніте набрала 31,13% (438,7 тис. голосів) <…>. (novynarnia.com, 13.05.2019). При цьому консерваторку підтримують переважно люди старшого покоління, а ліберальні ідеї Муна приваблюють молодь. (Україна молода, 2012). Наразі лідером серед жінок стала консерваторка Істер Макві (на фото), а серед чоловіків – консерватор Домінік Рааб. (Високий замок, 2011).] 3. охоронниця, доглядачка об’єктів культурної спадщини. [Протягом 1888–1913 — лаборантка й консерваторка археологічного музею Університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). (vue.gov.ua, 23.03.2020). У графіку створення метро на наступних етапах проекту будуть враховані зауваження малопольської консерваторки пам’яток архітектури. (polskieradio.pl, 22.01.2020). «Із цим вокзалом пов’язаний знаменитий серіал «Сорокарічний» («Czterdziestolatek»)», – сказала під час урочистості заступниця міністра культури, генеральна консерваторка пам’яток Магдалена Гавін. (monitor-press.info, 26.07.2019). Після реставрації «Спасителя», яку виконала знайома Сімона, відома нью-йоркська консерваторка образів Дайанн Дуаєр Мрдестіні, більшість знавців італійського Ренесансу вже не мали сумнівів, що це твір Леонардо, а не одного з його учнів. (credo.pro, 16.11.2017).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 378. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 263 – 1, 2 знач. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – 1, 3 знач. |
ме́дичка, ме́дичок; ч. ме́дик 1. фахівчиня з медицини; медична працівниця. [Водночас медичка визнала, що наразі 2019-nCoV недостатньо вивчений. (cheline.com.ua, 24.01.2020). Лише тоді зізналася, що народила дитину, і попросила викликати медичку, щоб оглянула сина. (Високий замок, 2017). Медичку, медпрацівника, хай не лікаря, а медсестру, але начеб свою колегу, її поселили в палату на двох. (Володимир Лис «Країна гіркої ніжності», 2015). Проте наша медичка важила більше, ніж уся дідівщинська лікарня. (Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки», 1963). Штейнгардт чув, як медичка від його імені наказала здати полонених для допиту охороні коменданта. (Петро Капіца «У відкритому морі», пер. Мирослава Лещенко, 1958).] 2. розм. студентка медичного освітнього закладу. [А то не Рузька у Луцьку ся вчила на медичку? (Наталя Тисовська «Укус огняного змія», 2008). Була ще з нами одна медичка, яка безперестань зубрила латинь і думала, що в цьому – весь сенс медичних знань. (Докія Гуменна «Дар Евдотеї», 1990). Вона була за фахом медичка, а мистецтво водіння ракетоплана опанувала згодом, як вийшла заміж за Ериліка. (Юрій Сафронов, Світлана Сафронова «Онуки наших онуків», пер. Михайло Ратушний, 1968). Фрейлейн з фаху медичка, і їй повинно бути зрозумілим? (Юрій Смолич «Вісімнадцятилітні», 1937). Я, як вам відомо, ані фільософка, ані медичка, ані нічого з того, чим визначається тепер дипльомована жіноча молодь. (Ольга Кобилянська «Апостол черні», 1926-1936). <…> її сестра (Катерина) ваша медичка першого курсу – чи ти з нею знайома? (Леся Українка «Листи», 1902).] див.: медики́ня, ме́диця, медпрацівни́ця, лі́карка Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм., 2 значення. С. Нечай «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами», 4 вид. К., 2003, с. 373. Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 664 – розм. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) |
полко́вниця, полко́вниць; ч. полко́вник 1. офіцерка в армії чи поліції на ранг нижча від генерал-майорки. [<…> Svetlana Shutenko, начальниця методичного відділення Академії патрульної поліції, полковниця поліції (Громадське радіо, 14.08.2019). У червні цього року Ірина Геращенко повідомила, що наразі в українській армії служить понад 20 тисяч жінок, із них на посадах офіцерок – 2916 жінок, а на посадах полковниць – 42 жінки. (zmina.info, 09.11.2017). Найбільше досягнення? Я просто працюю полковницею! (Повага, 14.10.2016).] 2. заст. дружина полковника. [А їхня перша зустріч відбулася на Житомирській вулиці, в будинку полковниці Михєєвої. (Кримська світлиця, 2014). А тепер наша Катря полковниця Виговська, а Виговським не добро в Україні. (Богдан Лепкий «Крутіж», 1941). – А зате ж ми знайшли собі в того злого полковника та в доброї полковниці пречудову й недорогу квартирку, – сказала Галя. (Іван Нечуй-Левицький «Хмари», 1871). Бач, у полковниці лізе! Чи довго ж то вона буде любуватися його лисиною замість ясного місяця. (Тарас Шевченко «Назар Стодоля», 1844).] Словник української мови: в 11 томах, Том 7, 1976, с. 86 – розм. дружина полковника. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.) |
проре́кторка, проре́кторок; ч. проре́ктор заступниця ректора чи ректорки закладу вищої освіти. [Тренерами виступили викладачі університету – Галина Михайлишин, докторка філософських наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної роботи <…> (Фіртка, 2020). Наприклад, в Університеті штату Імо наразі вперше на керівній посаді знаходиться жінка (у статусі проректорки). (Ебере Олучі Нваодух «Фемінізація бідності: порівняльне дослідження Нігерії та України, 2018). Як розповіла проректорка з міжнародних зв’язків університету імені Короля Данила Тетяна Ружак, Генеральний секретар в університеті вже друге<…> (Версії, 2017).] |
протагоні́стка, протагоні́сток; ч. протагоні́ст книжн. головна дієвиця в художньому (переважно драматичному) творі. [Цим Хима близька також до Любові Ярової – протагоністки однойменної драми К. Треньова <…> (Валентина Школа «Фольклоризм української драматургії 20-30-х років ХХ століття», 2018). Але наразі Надія – ідеальний персонаж української сюрреальності, протагоністка нашої примарної сцени <…> (День, 2018). Справжнє танго пропалює наскрізь, як і історія життя протагоністки п’єси. (Юлія Скибицька «Трансформація постмодерної поетики української драми межі ХХ–ХХІ століть»: дисертація, К., 2016). Протагоністка твору Юлія Павлівна, живучи в середовищі чиновників, які цураються свого національного коріння, «призвичаїлася здавлювати свої почуття» і поступово стала однією з них. (В. Школа «Жанрова природа драматичних творів Олени Пчілки», 2010).] |
ре́чниця, ре́чниць; ч. ре́чник 1. виразниця чиїхось поглядів, бажань, інтересів та ін. [Натомість існував ліс, поле, озеро, світова культура, поетичним словом Ірини Жиленко покликана у постійні співрозмовниці з духоплином тої, що була й залишається речницею перманентної повноти людського буття, не окраденого суєтою і суєтністю чоловічого його начала. (Григорій Штонь «Пані Іра (Ірина Жиленко)», 2010). Nomina actoris, витворені від слів з абстрактним значенням, із значенням прикмети або дії: речниця («її вважали За речницю великої снаги» – «Віче», II, 97; Грін.: Кул.) <…>/ (Юрій Шевельов «Внесок Галичини у формування української літературної мови», 1944). Вона вдовольняється здебільшого розмалюванням духовного світу своєї героїні, що є заразом речницею її власної душі <…>. (Павло Филипович «О. Кобилянська в літературному оточенні», 1928).] // завзята, пристрасна захисниця, прихильниця когось або чогось. [Як заявила речниця італійського феміністського руху, вчителька географії й авторка туристичних путівників по місцях, пов’язаних із визначними жінками, Марія Піа Ерколіні, з її ініціативи феміністки склали перелік назв вулиць, площ та громадських об’єктів у всіх містах Італії. (Україна молода, 2012). Одного разу в житті панни Гольм настала ясна пора й додала їй нового запалу в боротьбі, бо на літо до містечка приїхала відпочивати речниця жіночої емансипації. (Мартін Андерсен-Нексе «Переродження», пер. Ольга Сенюк, 1969).] // та, хто в своїй особі представляє когось або щось. [Про це заявила речниця НАТО Оана Лунгеску, повідомляє Reuters. (Європейська правда, 2014). Речниця Президента Оксана Косарева в інтерв’ю агенції «Асошіейтед Прес» сказала, що позиція президента не змінилася – наразі <…>. (Високий замок, 2004). <…> ясно, що вона це приточила від себе, – але виставляла справу так, що, мовляв, скривджено хай і її, але ж кривда, завдана нашій представниці, речниці від нашого імени, окошується і на нас. (Марсель Пруст «У пошуках утраченого часу. Содом і Гоморра», пер. Анатоль Перепадя, 1998).] 2. заст. ораторка. [<…> Гіпатія зневажливо-гнівно показала рукою в бік осібного гурту багатіїв, що прийшли послухати знамениту речницю. (Олег Романчук «Зоряний кристал», 1986).] див.: побо́рниця, представни́ця Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 523. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.) |
супергерої́ня, супергерої́нь; ч. супергеро́й 1. вигадана героїня, наділена неординарними фізичними здібностями. [Авторка коміксів заявила, що наразі час для жінок-супергероїнь. (ЛітАкцент, 27.07.2018). Замість мисливця, який рятує героїню від вовка (у версії братів Грімм), фігурує генерал Хантсмен, вдячний Червоній Шапочці-супергероїні за те, що вона стає на заваді плану Грімма викрасти бабусю. (Вікторія Єфименко «Жанрові трансформації та мультимодальність сучасних казкових наративів (на матеріалі англійської мови)», К., 2018). Але, зазначає нинішня супергероїня, вона, на відміну від розбійника з Шервудського лісу, не забирає гроші в багатих, а витрачає на бідняків власні кошти. (Україна молода, 2011). Симпатією до смугастої тварини акторка пройнялася на знімальному майданчику фільму про супергероїню коміксів Жінку-кота. (Високий замок, 2004).] 2. перен. жінка, яка надихає інших своєю невсипучою працею. [Мамо, ти моя супергероїня! (pillowjoy.shop).] див.: супергеро́йка |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)