Знайдено 23 статті

Запропонувати свій переклад для «наразі»

Шукати «наразі» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Видеоклип, клип – (англ.) відеокліп, кліп, виднограй (видноспів). [Виконання, гра, спів, які можна не тільки почути, а ще й побачити. Наразі чернеткове намагання знайти питомий Укр.відповідник несусвітному покручу «відеокліп»: Українською кліпати можна очима — тоді отой один порух віями і буде кліпом. Виднограй утворено шляхом складання двох коренів, подібно до слів виднокрай, небокрай — місце, де Небо збігається із Землею; водограй — хвонтан хвранцузькою далековид, дальновид — вживана в нашій військовій традиції назва замість німецького «бінокль» (зокрема Українськими Січовими Стрільцями та вояками УПА). Рівнословами (синонімами) виднограю можуть бути, приміром, співовид чи видограй — останнє, до речі, не є вигадкою автора, а було вжите рядом дописувачів під час листування зі мною (Юрко Зелений)].

Момент – (лат.) момент, мент, мить, часинка, часиночка, хвилина, секунда: • благоприятный момент – слу́шний моме́нт; • в [один] момент – миттю, умить, в одну мить, за [одну] мить (хвилину), в [один] момент; (разг. образн.) в один черк; як «га» сказати; • в данный момент, в настоящий момент – у цей момент, у цю мить, у цей час, тепер [оце], саме тепер, нині, наразі, у наш час; • в несколько моментов – в (за) кі́лька (де́кілька) моме́нтів; • в тот же момент – у той же (у той-таки) момент; тієї ж миті; у ту саму мить; саме в той час; саме на той час; • выжидать моме́нт – вижида́ти моме́нту, пильнува́ти хви́лі; • в этот момент – у (на) цей (той) момент; цієї (тієї) миті; у цю (ту) мить; під цю (ту) мить; під цю (ту) хвилину; під цю (ту) часину; • как раз в тот момент – саме в (на) той момент; саме тієї миті; саме в ту мить; саме в той час (у ту хвилину, у ту часину); • к настоящему моменту – на цей час, дотепер, донині; • критический, определённый момент – критичний, певний момент; • ловить момент – ловити мить (момент); • момент вращающий, дополнительный, закручивающий, изгибающий, изгибно-крутильный, крутящий, ломающий, начальный, неуравновешенный, опрокидывающий, приведенный, разрушающий, распределенный, расчётный, скручивающий, сосредоточенный, тормозящий, удерживающий, центробежный – оберта́льний, додатковий, закручувальний, згина́льний, згинально-крутильний, крути́льний (закрутни́й), лама́льний, початко́вий, незрівноважений, перекида́льний, зведений, руйнівний, розподілений, розрахунковий, скру́чувальний, зосереджений, гальмівни́й, утримувальний, відцентровий; • момент защемления, количества движения, начала разрушения, разрушения, сдвига, сопротивления – момент затисковий, кількости руху, початку руйнування, зруйнування, зсувовий, опору (опоро́вий); • на один момент – на одну мить; на один момент; на одну [коротеньку] часинку (часиночку), на годи́нку (годи́ночку); • на текущий момент – натепер, на теперішній момент; • решающий момент – вирішальний момент; • с этого момента – відтепер, віднині, відтак; • с этого момента поподробней – а тепер детальніше; • улучить момент – добрати (вигадати) момент (часину, часинку). [Неха́й життя́ – моме́нт і зло́жене з моме́нтів, ми ві́чність но́симо в душі́ (Франко). А молоді́ козаки́ одного́ че́рку опини́лися на ко́нях (М. Вовчок). Я таку́ часи́нку ви́гадала, як вона́ не пла́кала (М. Вовчок)].

Пока – по́ки, по́ки що, по́кіль, аж, аж по́ки, до́ки, до́кіль, за́ки, за́ким, за́кіль, нім, нім по́ки, допо́ки, тим часом: • до тех пор… пока – доти… доки; по́ти… по́ки, до́ти… (аж) по́ки, до́тіль… до́кіль, по́тіль… по́кіль; • куй железо, пока горячо́ – кова́ль кле́пле, до́ки (поки) те́пле; хапа́й, дя́че, по́ки гаря́че; дери́ ли́ко, по́ки час; • [ну] пока! (разг.) – [ну] тим часом!; [ну] бувай, [ну] бувайте!; • пока бьётся сердце – поки душа в тілі; поки; доки, аж поки; (иногда) поти… поки; • пока богатый обеднеет, бедный околеет – поки багатий стухне, то вбогий опухне (Пр.); • пока буду жив, не забуду – поки (поки) живий буду (поки живу, поки мого віку), не забуду; • пока везёт – поки щастить; • пока выростет – до ви́росту; • пока ещё это будет – доти (поки) ще до нього дійдеться; • пока не… – [аж] поки; • пока не жарко – поки не пече (не гаряче, не жарко); захолодки (за холодну, поки холодок); • пока не поздно – поки не пізно; поки є час; • пока светло – за́ви́дна; • пока позволяют го́ды – по́ки слу́жать лі́та; • пока тепло – за́те́пла́; • пока темно – за́темна; • пока трава зазеленеет, кобыла околеет – доки (поки, заки) сонце зійде, роса очі виїсть (Пр.); поки бабуся спече книші, в дідуся не буде душі (Пр.); • пока у меня в памяти – до́ки держу́ в па́м’яті; • пока что – поки що, тим часом, (диал.) наразі; • пообедаешь, пока кругом обойдешь – бублика з’їси, поки кругом обійдеш (Пр.); • с меня пока́ (пока́-что) довольно этого – мені́ по́ки-що до́сить і цьо́го, бу́де з ме́не й цьо́го. [По́ки ді́да, по́ти й хлі́ба (Пр.). Українці прощаються словом «бувай!», тобто, щоб ти був живий і здоровий. Росіянин каже «пока!» Хотілося б знати, який зміст, яке побажання висловлюється цим словом? (С.Піддубний)].

Срывающийся – який (що) зривається, рветься, обривається, уривається, здирається, схоплюється: • срывающийся голос – зривистий (зривчастий, нерівний) голос. [Шальке! Рюде! Вони стали, як були. Один у своїй безсоромній наготі, другий у бичачій тупості, бринькнули струни в два голоси — один ляскучо-зривистий, другий хрипкий і густий — почато й доведено до кінця, хоч ніколи не гадала Євпраксія, що імператор може дозволити своїм блазням так топтатися по її горю, по душі й серцю (П.Загребельний). У Котьки щось обірвалося всередині. І якимсь незнайомо-тонким зривистим голосом він, хвилюючись, вигукнув: — Ну, чого ви?! Ну! Ну, людина просто плавати не вміє. Що ж тут такого? (В.Нестайко). Вона все зрозуміла зі зміни в поведінці Ореста, надто видавали його радісну збентеженість блискітки в очах, нервові рухи, зривистий голос, що він є наразі абсолютно певним у знахідці таємничого місця, якого так довго намагався знайти сам, то повернеться хутенько, навіть спробує вже зразу залізти до тої дірки замість Бруно… (Ю.Завгородній). Вже у воді почув з острова писклявий жіночий лемент, та заспокійливий, але  зривистий, чоловічий басок… (В.Триндюк). Климентія трусило. — Пане-господарю, — сказав він нерівним голосом. — І ви, пані-господине! Мушу признатися, що заклинання не подіяло, дуже потужного біса має в собі ваша дочка (В.Шевчук). В нього виривається протяжний зривчастий зойк — глибинний, зсередини (Мечеслав Рисич). Сердитий полковник не встиг втратити терпіння. Проте він не дочекався закінчення перекладу молодого офіцера і, махнувши нагайкою, припинив його різким і зривистим голосом (С.Панько, перекл. І.Андрича)].

Терраформировать – тераформувати. [Інша ідея — тераформувати Марс чи Венеру, наших найближчих сусідів у космосі,— надскладне завдання, якщо враховувати їхні несприятливі природні умови <…> «Наразі всі пропозиції тераформувати Венеру брутальні, неелегантні й абсурдно дорогі»,— зробив висновок Карл Саґан (А.Кам’янець, перекл. М.Кайку)].

Художник, художница – художник, художниця, (искусник) мистець, митець, (живописец) маляр, малярка: • свободный художник – вільний художник (митець, мистець); • художник по костюмам – художник костюмів, художник з костюмів; художник-костюмер. [Ти, незглибима совісте майстрів, тобі не страшно навігацій Лети! Тяжкий був час. Тепер кого не стрів, — усі митці, художники й поети. Всі генії. На вічні терези кладуть шедеври у своїй щедроті. Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази, був Мікеланджело Буонарроті (Л.Костенко). — Хтось придумав, що я пишу «чорнуху», і пішла ця інформація Києвом гуляти. А я просто описую життя таким, як воно є. Усі речі, про які пишу, бачив. Виконую роль художника, щось підретушовую, щось підкреслюю (О.Ульяненко). Він не поспішав, як то властиво справжньому художнику, що хапається за будь-який привід, аби хоч на хвилину віддалити творчі муки, і невдовзі зауважив, що крадькома поглядає на незнайомку (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Він часто думав: «Як добре, що я художник,— він-бо вже давно облишив свою посаду страхового агента у Ллойда — це така професія, що ні до чого не зобов’язує. До художника ніхто не поставиться зверхньо — його не можна сприймати серйозно» (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Але то колись у мене була слава відомого мистця, а наразі ж я — звичайнісінький сторож, тому, через силу ввіпхавшись у холодну та непіддатливу одяганку, я поволі подибав баюрою до сараю, де запустив двигун трактора (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Художник — це людина, яка пише те, що можна продати. А добрий художник — людина, яка продає те, що пише (П.Пікасо). — Ви художник? — Ні, я просто з похмілля].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)