Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «новинка»
Шукати «новинка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Нови́нка
1) (
новость) новина́, нови́нка; (первинка) перш[в]и́нка. [Хтось розста́вся з сві́том – це щоде́нна новина́ (Франко). Це для ме́не новина́ (Звин.). Нови́ни поети́чного ска́рбу Шевче́нка (Доман.). Побі́г по книгарня́х подиви́тися, чи нема́ яки́х нови́н літерату́рних (Грінч.). Газетя́рські новинки́ (Франко). А хіба́ мені́ не перши́нка? (Крим.)].
В -ку что кому – новина́ (нови́нка, перши́нка) що кому́;
2) нови́нка, первачо́к (-чка́);
срв. Новина́ 2. [Ба́чить, вишеньки́ доспіва́ють, – хо́четься поку́шати нови́нки (Звин.)];
3) (
обновка) нови́нка, обно́ва;
4)
-ви́нки (мн.) – а) см. Новосе́лье 1; б) см. Новосё́лки.
Не́видаль и Невида́льщина – дивови́жа, (диво) ди́во, проди́во, (диковинка) дивина́, дико́вина, (новинка) новина́. [Що-ж тут за дивови́жа? де́сять раз на день, трапля́ється, ба́чиш це зі́лля, – яке́-ж тут чу́до? (Гоголь). Ото́ іще́ ди́во, за до́зволом сказа́вши! (Корол.). Яка́ дико́вина, що свиня́ неко́вана! (Приказка). Не яка́ там і дико́вина старшинува́ти (Кониськ.)]. Какая (эка, экая, что за) -даль (-щина)! – яка́ (оце́ так) дивови́жа (дивина́, новина́)! ото́ не ба́чили! овва́, яке́ невида́льце! (Свидн.) (насм.) вели́ке ді́ло опе́ньки! [Оце́ так новина́! а хто́-ж таки на віку́ та не зна́вся з нечи́стою си́лою? (Гоголь)]. Что за -даль такая ваш сын! – а що то за ди́во таке́ (за ця́ця така́) ваш син!
Новина́
1)
см. Новизна́ 2;
2) (
новый хлеб в году, -вые овощи, -вый холст и т. п.) новина́, нови́й хліб, нова́ горо́дина, нове́ полотно́ и т. п., (первина) перш[в]ина́, перваки́ (-кі́в), (ед. перва́к (-ка́)); срв. Нови́нка. [«Пози́чений?» – ка́же Павло́, кра́ючи хліб. – «Оддамо́, се́рце, оддамо́ новино́ю» (М. Вовч.). «Новина́! а йді́ть-но сюди́!» – «Яка́ там новина́?» – «Каву́н, ди́ня» (Свидн.). Гру́ші перваки́ (Сл. Ум.)];
3)
см. Новь 1;
4) (
диал.: крестьянский холст) – (суровый: гребі́нне, небелёный: небі́лене) полотно́.
Но́вость
1) (
новизна) но́вість (-вости).
-вость дела – но́вість спра́ви;
2) (
новый случай, новое явление) новина́, (редко) нови́на; (новинка) нови́нка; (первина) перш[в]ина́. [Ма́ти почала́ розмовля́ти рі́дною мо́вою; мені́ ця новина́ ду́же припа́ла до вподо́би (Крим.). Ой у нас на селі́ нови́на: зацвіла́ у лу́зі кали́на (Пісня). Весна́ нам принесла́ нови́ни невесе́лі (Л. Укр.). Чого́ нам, лю́ди до́брі за нови́нами впада́ти? (Л. Укр.). Овва́! хай б’ють! чи то мені́ первина́! (Свидн.)].
Это для меня -вость – це для ме́не (мені́) новина́;
3) новина́, но́вість (-вости);
см. Но́вшество;
4) (
весть, первое известие о чём-л.) новина́, нови́нка. [Ма́ти, почу́вши страшну́ новину́, занімі́ла (Грінч.). Став пи́во, скажу́ новину́ (Коцюб.). Коли́ ще ма́тимеш які́ нови́ни, звели́ й мене́ оповісти́ти (Куліш). Ти на ста́нції був, чи не чув ча́сом нови́нки яко́їсь? (Кирил.)].
Приятная -вость – приє́мна (вті́шна) новина́.
Какие -ти? – які́ нови́ни? які́ новинки́?
Но́вый и Нов – нови́й; (поновее, поближе к современности) нові́тній; (нового времени) новоча́сний. [Мо́же ви́кую я з йо́го (сло́ва) до старо́го плу́га нови́й лемі́ш і чересло́ (Шевч.). Вступа́є в вік нови́й душа́ чи́ста (П. Тичина). Скажі́ть яко́ї нові́тньої ка́зки (Звин.). Нові́тня су́кня (Крим.). Привезли́ саркофа́г до бра́ми нові́тнього хра́му (Л. Укр.). Нові́тні співці́ відгукну́лись на го́лос той (Вороний). Страшна́ була́ лю́дям яка́сь нові́тня, невідо́ма міць (Дніпр. Ч.). Знайшли́ собі́ нові́тнє ща́стя (Крим.)].
-вые века – нові́ віки́, нова́ доба́.
-вый год – нови́й рік.
Встречать -вый год – зустріча́ти нови́й рік.
С -вым годом! – з нови́м ро́ком!
Поздравлять с -вым годом, см. Поздравля́ть.
-вый завет – нови́й запові́т (заві́т).
-вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. – Нова́ Зела́ндія, Нова́ Каледо́нія и т. п. -вые лица (особы) – нові́ лю́ди.
-вый мир – нови́й світ. [Світ нови́й, багря́ний (Сосюра)].
-вая неделя, церк. – провідни́й ти́ждень, про́води́ (-ві́д и (реже) -дів).
-вый порядок, режим – нови́й поря́док (лад), режи́м.
-вый Свет, геогр. – Нови́й Світ.
-вое серебро – нове́ срі́бло, мельхіо́р (-ру).
-вое слово (неологизм) – нове́ сло́во, новотві́р (-тво́ру).
-вый стиль
а) (
летоисчисления) нови́й стиль;
б) (
в искусстве) нови́й стиль, (модерн) моде́рний стиль, стиль-моде́рн.
-вый человек – нова́ люди́на; (новичок) нова́к (-ка́).
Что -вого? – що (чу́ти) ново́го?
Пока -во что кому – поки́ новина́ (нови́нка) що кому́.
Совершенно -вый – нові́сінький.
По -му – по-ново́му; по-нові́тньому.
Старый друг лучше -вых двух – за старо́го при́ятеля двох нови́х даю́ть, (та й то не беру́ть). -вая метла чисто метёт, см. Мести́ 1.
Плод
1) (
результат, произведение, последствие) плід (р. пло́ду), ви́плід (-оду), ви́твір (-вору), ви́цвіт, овоч[щ]. [Стори́чний плід дава́ли всі труди́ (Франко). Це вже ви́плід, ви́твір твоє́ї фанта́зії. У душі́ тій ро́дить ві́ру, – ви́цвіт ві́ри то́ї – Бог (Франко)];
2) плід (-о́ду), о́вощ, (
косточковый) бу́бка, бу́бочка. [Чий ко́рінь, того́ й плід. Цього́ ро́ку вели́кий урожа́й на о́вощ].
Садовые -ды́ – садовина́.
Огородные -ды́ – горо́дина.
-од, оставленный на семена – насі́нник.
Первый -од – перво́плі́д (-о́ду), нови́нка.
Осыпавшиеся -оды́ – па́далиця, па́далишні (гру́ші, я́блука), (стрясенные) струс, струсани́на.
Принести -оды́ – (ви́)да́ти плоди́.
Густо покрыться -да́ми – зарясні́ти плода́ми.
Делать обильным -да́ми – ряси́ти плода́ми.
Обильный -да́ми – ря́сни́й. [Рясна́ я́блуня].
-од, незреющий до морозов – зази́мкуватий.
Запрещённый -од сладок – корти́ть, як не мо́жна.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НОВИ́НКА, кни́жная новинка фраз. новодру́к.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Новинка
• В новинку что кому
– новина (новинка) що кому, для кого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Пе́рвина, -ниновинка, случившееся впервые.
Це мені́ не в пе́рвину – это мне не впервые.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Нови́на́, -ни́, ж.
1) Новость.
2) Недавнее произшествіе.
Тоді козак у війську пробуває, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79.
3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная).
Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Да богат, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. Мет. 165.
4) Новое платье. Ном. № 4912.
5) Новый хлѣбъ, новыя овощи, новая пища въ данномъ году.
Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. МВ. (О. 1862. І. 74). Діти! попаде!.. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Св. Л. 21. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Константиногр. у. Ум. Нови́нка.
Стари́нка, -ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Нові́тність, -ности, ж. Новинка, новшество. К. Михальчѵк.

Запропонуйте свій переклад