Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «обчухрати»
Шукати «обчухрати» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ко[а]рна́ть, обко[а]рна́ть – об[від]тина́ти, об[від]тя́ти, обчу́хрувати, обчухра́ти, обчикри́жувати, обчикри́жити. [Щоб кри́лець хтось не обчухра́в (Греб.)]; (только о крыльях) бо́ркати, прибо́ркувати, прибо́ркати, (слегка) підбо́ркувати, підбо́ркати кого́, кри́ла кому́; (уши, хвост) обру́бувати, обруба́ти, урі́зувати, урі́зати (ву́ха, хвіст (хвоста́)).
Обла́мывать, облома́ть, обломи́ть –
1) обла́мувати, облама́ти, обло́млювати, обломи́ти, (о многих пообла́мувати, пообло́млювати); (ветви) чухра́ти, обчухра́ти, обчи́мхати; (побеги на стеблях табаку, кукурузы и т. п.) пасинкува́ти, обпасинкува́ти;
2) (приучать к чему-л.), см. Приуча́ть;
3) (уломать, уговаривать), см. Угова́ривать;
4) (обрушивать) за[об]ва́лювати, за[об]вали́ти. [Сніг завали́в дах].
• Обло́манный – обла́[о́]маний, обло́млений, обчу́храний, обпасинко́ваний, за[об]ва́лений.
Обре́зывать, обреза́ть, обре́зать – обкра́[о́]ювати, обкро́їти. [Обкро́їв кру́жальце на денце́];
2) укоротить, -зать меньшую часть чего – надрі́зувати, надрі́зати, урі́зувати, урі́зати, зрі́зувати, зрі́зати, обкра́[о́]ювати, обкрава́ти, окра́яти, обтина́ти, об(і)тя́ти; (шутл.) обчи́крижувати, обчикри́жити, обч[щ]и́кувати, обч[щ]и́кати. [Урі́зав во́вкові хвіст. Надрі́зав ціпка́, бо до́вгий. Рука́ва тро́хи обчикри́жу (Глібів). Обчи́кала капта́нок: став на кі́шку вели́кий, на соба́ку мали́й].
• -ать волосы, перья – обтина́ти, об(і)тя́ти. [Обтина́ють кри́льця пташечка́м. Ко́ли-б хто міг ті ку́чері обтя́ти (Л. Укр.)].
• -ать мелкие ветви и листья с ветвей – обчу́хрувати, чухра́ти, обчухра́ти, обчи́мхувати, обчи́мхати, обче́мсати; чу́стрити, обчу́стрити. [Обчухра́в ли́пку. Обчи́мхує гілля́ку. Обчу́стрює мітлу́].
• -ать побочные побеги и листья на трав. раст. – пасинкува́ти, обпасинкува́ти. [Тютю́н тре́ба пасинкува́ти і со́нячники].
• -вать концы ботвы арбузной, чтобы разрасталась в ширину – валаша́ти.
• -зать руку, палец – урі́зати ру́ку, па́лець, па́льця. [Сього́ па́льця вріж – боли́ть і того́ вріж – боли́ть];
3) (о рел. обряде) обрі́зувати, обрі́зати.
Обре́занный –
1) урі́заний, зрі́заний, надрі́заний; окра́яний, обітя́тий; (шутл.) обчикри́жений, обч[щ]и́каний; (о деревьях) обчу́храний, обчи́мханий, обче́мсаний, обчу́страний; (о руке, пальце) урі́заний;
2) обрі́заний.
Обруба́ть, обруби́ть – обру́бувати, обруба́ти, обтина́ти, обтя́ти, обсіка́ти, обсікти́. [Обтяли́ всі гі́лки на топо́лі. Тре́ба обруба́ти кри́гу на коло́дязі].
• -ба́ть, -би́ть от мелких ветвей, сучьев – обчу́хрувати, обчухра́ти, (во множ.) почухра́ти.
• -би́ть только нижние ветви – підчухра́ти, (во множ.) попідчу́хрувати. [Попідчу́хрував дубо́чки, – які́ рівне́нькі стоя́ть].
• -би́ть лёд вокруг чего-либо вмёрзшего в лёд – ополо́нити що.
• Обру́бленный – обру́баний, обтя́тий; обчу́храний.
Обчища́ть, обчи́стить – обчища́ти, обчи́стити.
• -тить от мелких ветвей, листьев – обчухра́ти.
• Обчи́щенный – обчи́щений, обчу́храний. Срв. Очища́ть.
Откола́чивать, отколоти́ть –
1) что (ящик, двери) – відбива́ти, відби́ти що (я́щик, две́рі).
• -ся – відбива́тися, відби́тися;
2) -ти́ть кого – відлата́ти, відкалата́ти, відлупцюва́ти, відлупи́ти, віддухопе́лити кого́, да́ти духопе́лу (-пе́лків, ду́ху) кому́, докла́сти во́за, да́ти (завда́ти) чо́су, прочуха́нки, ма́тланки кому́, відду́хати кого́, натовкма́чити кого́, відкудо́вчити, відглуши́ти, відмані́жити, від[об]чу́стрити, відчухра́ти, відчи́стити, відбузува́ти, відбарба́рити, ви́бити, по[на]би́ти кого́; см. Отдуба́сить;
3) (перестать, кончить колотить на клепале) відкалата́ти, переста́ти (скінчи́ти) калата́ти, клепа́ти.
• -тить кому бока – від[об]лата́ти кому́ бо́ки, бо́ки полата́ти кому́, обчухра́ти кому́ бо́ки чим.
Отколо́ченный –
1) відби́тий;
2) відкала́таний, відлупцьо́ваний, відлу́плений.
Очища́ть, очи́стить –
1) (удалять лишнее, грязь) о(б)чища́ти, о(б)чи́стити (о мног. пообчища́ти, пооб[ви]чи́щувати), вичи́щувати, вичища́ти, ви́чистити кого́, що від чо́го, з чо́го. [Очи́сти нас від гріха́. Залі́зо очища́ють з жу́желиці. Найма́вся вичи́щувати від гно́ю подві́р’я].
• -тить совесть – очи́стити сумлі́ння.
• -ща́ть, -стить (от шелухи, скорлупы) – оббира́ти, обібра́ти, облу́плювати, облупи́ти, лу́щити, полу́щити. [Об(б)ира́ти карто́плю, квасо́лю. Са́ла нарі́зала і крашано́к облупи́ла]; (зерно на решете) точи́ти, обточи́ти, переточи́ти, решетува́ти, порешетува́ти, ви́решетувати, перего́нити, переганя́ти на ре́шето, перегна́ти (о мног. попереганя́ти) на ре́шето; (убитую птицу от перьев) скубти́, обску́бувати, обскубти́, (о многих) пообску́бувати.
• -ща́ть, -тить потроша (потрошить) – па́трати, обпа́трювати, обпа́трати; (кишки для колбас) шлямува́ти, ви́шлямувати; (рыбу) чи́стити (ри́бу).
• -ть от ила – шлямува́ти, ви́шлямувати, перешлямо́вувати, перешлямува́ти; (дерево, стебель от веток) чухра́ти, обчухра́ти; (растение от побегов) пасинкува́ти, обпасинкува́ти;
2) хим. – чи́стити, очи́стити, рафінува́ти (воду, нефть);
3) (освобождать) спорожня́ти, спорожни́ти, випорожня́ти, ви́порожнити. [Спорожни́ ві́дра].
• -ть квартиру – звільня́ти, звільни́ти (по)ме́шкання.
• -ть место – пробира́ти, пробра́ти мі́сце, прийма́тися, прийня́тися. [Пробері́ть мі́сце для госте́й. Тре́ба прийня́тися звідсіля́, бо лю́дям сі́сти ні́де];
4) (ограбить) обчища́ти, обчи́стити, обира́ти, обібра́ти, обдира́ти, обідра́ти, обде́рти, облу́плювати, облупи́ти, (о мног.) пообчища́ти, почи́стити, поо(б)бира́ти, пообдира́ти, пооблу́плювати. [Всю комо́ру обібра́ли злоді́ї. Замани́ли його́ в ка́рти гра́ти і геть чи́сто облупи́ли].
• -ща́ть животное, см. Вало́шить.
• Очи́щенный, хим. – чи́щений, рафіно́ваний (спирт, -на на́фта).
Ошмы́гивать, ошмы́гать, ошмыгну́ть –
1) (рукава), см. Зата́скивать;
2) (очищать от листьев) чухра́ти, обчухра́ти, обшмо́ргувати, обшморга́ти, обшморгну́ти, (о мног.) пообчу́хрувати, пообшмо́ргувати.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОРНА́ТЬ; ОБКОРНА́ТЬ фраз. обгри́зти, (гілля) обчІ́мхати, обчухра́ти;
обкорнать кры́лья ще втя́ти /обгри́зти/ кри́ла;
обкорна́вший ОКРЕМА УВАГА;
ОБКО́РНАННЫЙ обкра́яний, обчи́мханий, обчу́храний, обгри́зений.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Очищать, -стить – о(б)чища́ти, о(б)чи́стити;
• о. (воду) – очища́ти, очисти́ти;
• о. (грохотом) – дармоюва́ти;
• о. (реку) – розчища́ти, розчи́стити;
• о. (дерево от коры) – обкоро́вувати, обкорува́ти;
• о. (от веток) – чухра́ти, обчухрати;
• о. (от нечистот) – вичища́ти, ви́чистити;
• о. (зерно на решете) – точи́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бок
• Бок о бок – (п)обік, (п)обіч кого, чого; бік у бік; пліч-о-пліч; попліч; плече в плече. [Обік його Цариця небога, Мов опеньок засушений, Тонка, довгонога… Шевченко. Попліч сиділа коло його стара бабуся. Вовчок.]
• Бока отбить кому – бебехи (печінки) надсадити (відбити) кому; відбити (відтовкти) боки кому. [Сюди на кулаки лиш ближче! Я бебехів вам надсажу! Котляревський.]
• Боком – боком; бока; бокаса. [Каламарчик лежить бока осторонь. Барвінок.]
• Боком выходить (вылезти) – рогом (боком) вилізти. [Коли б нам та оцей сміх боком не виліз!.. Гончар.]
• Глядеть боком на кого – кривим оком глядіти (дивитися) на кого; зизом дивитися на кого. [Дивиться на нього кривим оком. Франко.]
• Лежать на боку (ленясь) – лежня справляти; байдикувати; байдики бити. [Годі байдики бити та хліб даром їсти… Козланюк.]
• Намять бока кому – облатати (полатати, нам’яти, обчухрати) боки кому; дати наминачки кому. [Тю! Заліз у чужу хату, ще й голос подає! Ану, хлопці, полатаємо йому боки? Юхвід.]
• Отдуваться своими боками – платити своїми боками; на собі терпіти.
• Под боком – близенько; зовсім близько; недалечко; (образн.) тільки що не видко; як палицею (шапкою, штихом) (до)кинути.
• С боку припёка (припёку) – приший кобилі хвіст; п’яте колесо до воза.
• Сидеть боком – сидіти боком (бока); бокувати. [Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямісінько. Сл. Гр.]
• С отвисшими боками – вислобокий; з відвислими боками.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Обчухра́ти, -ра́ю –
1) обломать, очистить;
2) отколотить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Обчи́мхати, -хаю, -єш, гл. = Обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку. Св. Л. 306.
Обчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381.
2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Очухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. = Обчухрати.
Пообчу́хрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухра́ти, но во множествѣ.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Обдёргать, обдёргивать, ся = 1. обсми́кати (С. Л.), обсїпати, обшмо́ргати, обсмика́ти, обсїпувати, обшмо́ргувати, ся, піръя, волосся — обску́бти, обску́бувати, ся, гилочки — обчухра́ти, обчу́хрувати, ся. — Обсмикана хатня стріха, розвалена клуня. Пч. 2. осми́кати ся, підти́кати ся, осмика́ти ся, підтика́ти ся. — Осмикала ся, тодї й вийшла. Кр.
Обкарна́ть = обчикрижи́ти, обчухра́ти, прибо́ркати. — Щоб крилець хто не обчухрав. Гр. — Приборкані крила.
Обла́мывать, облома́ть, ся = обло́млювати, обломи́ти, ся, гилки — чухра́ти, обчухра́ти, низові гилочки або листя — обпасинкува́ти, сухе що — обтрощи́ти.
Оборва́ть, обрыва́ть, ся = обірва́ти, ся, обідра́ти, ся, обша́рпати ся, оша́рпати ся, обтрі́пати ся, обрива́ти, ся, обдира́ти, ся, обтрі́пувати, ся, пірря — обскубти́, листя — чухра́ти, обчухра́ти, листи знизу — пасинкува́ти. — Оборва́ться = увірва́ти ся. С. Ш. — Увірвав ся з бантини. — Увірвав ся бас. н. пр.
Обруба́ть, обруби́ть, ся = 1. обру́бувати, обсїка́ти, обруба́ти, обсїкти, (гилля) обтина́ти, обтя́ти, обчухра́ти (С. Л.), пообру́бувати, пообтина́ти. 2. обру́блювати, підру́блювати, обруби́ти, підрубити, ся, попідру́блювати. — Попідрублювала собі сорочки. Чайч.
Обрыва́ть, оборва́ть, ся = 1. обрива́ти, обірва́ти, ся, листя, гилочки — чухра́ти, обчу́хрувати, обчухра́ти, знизу — пасинкува́ти. — Обчухрує всї дерева. Кр. 2. урива́ти, увірва́ти ся (С. Ш.). — Увірвав ся бас. н. пр. 3. д. Обру́шиваться.
Очища́ть, очи́стить = 1. обчища́ти, очища́ти, вичища́ти, обчи́стити, очи́стити, ви́чистити, од сьміття — вигріба́ти, виміта́ти, ви́гребти, ви́мести, став од мулу — шлямува́ти, ви́шлямувати, перешлямува́ти, поле од кущів — тереби́ти (С. Ш.), ви́теребити, од буряну, сапкою — са́пати, пересапа́ти, руками — поло́ти, випо́лювати, ви́полоти, стежки в саду — дограсува́ти, кишки для ковбас — шлямува́ти, ви́шлямувати, зерно од луски — вилу́щувати, ви́лущити, облу́щити, зерно од луски, шеретівкою — шеретува́ти, ви́шеретувати, зерно од полови, віянням — віяти, провіяти, на млинку — млинкува́ти, решетом — решети́ти, решетува́ти, точи́ти, обто́чувати, обрешети́ти, обточи́ти, переточи́ти, перепусти́ти, дерево од гилок — чухра́ти, обчухра́ти, од молодих гилочок і листочків — пасинкува́ти, опасинкува́ти, овоч од шкурки — облу́плювати, обіра́ти, облупи́ти, обібра́ти (на що ви грушу обіраєте? — А картоплю обібрала? Кр.), шкуру під шерсти — ви́личкувати, од міздрі — пляшува́ти, од шерсти і пірря — скубти́, обску́бти, обскубти́, патраючи — па́трати, обпа́трати. 2. випоро́жнювати (С. Аф.), опорожня́ти, випорожня́ти, опорожни́ти, ви́порожнити, ся. 3. оббіра́ти, обібра́ти, облупи́ти (д. Обира́ть 2.) — Очи́ститься оть грѣхо́въ = од(від)покутува́ти гріхи́.

Запропонуйте свій переклад