Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Запропонувати свій переклад для «озноб»
Шукати «озноб» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Озно́б –
1) (состояние) хо́лод, моро́з, осту́да;
2) (ознобл. место) осту́да, за́морозень.
• У него -но́б – його́ моро́зить (холоди́ть).
• Лихорадочный -но́б – дригота́ (від пропа́сниці), тря́сця, трясави́ця.
Лё́гкий и -гок –
1) ле́гки́й (-ка́, -ке́). [Паляни́ця легка́, до́бре ви́печена (Звин.)].
• -кий как перо легки́й як пір’ї́на, легки́й як пух.
• -кий груз, багаж – легки́й ванта́ж, бага́ж.
• -кий мусор, горн. – штиб (-бу).
• -кая почва – легки́й ґрунт, перегні́й (-но́ю); пухка́ земля́.
• Да будет ему земля -ка! (о покойнике) – хай йому́ земля́ перо́м! Неха́й йому́ земля́ легка́! Ле́гко йому́ лежа́ти, перо́м зе́млю держа́ти (Номис).
• -кая кавалерия – легка́ кінно́та.
• -кое войско – легке́ ві́йсько.
• -кая атлетика – легка́ атле́тика.
• -кое орудие – легка́ гарма́та.
• -кое ружьё – легка́ рушни́ця;
2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легки́й, леге́нький, невели́кий, невели́чкий, незначни́й.
• -кая проседь – леге́нька сивина́.
• С -кою проседью – сивува́тий, підси́вий, шпакува́тий.
• -кие морщины – леге́нькі (неглибо́кі) змо́ршки.
• -кий ветерок – леге́нький вітере́ць, (зефир) ле́гіт (-готу). [У віко́нце влива́ється ле́гіт майо́вий (Л. Укр.)].
• -кий порыв ветра – леге́нький по́дув (по́дих) ві́тру.
• -кий дымок – леге́нький, ріде́нький димо́к (-мку́).
• -кий морозец – леге́нький (невели́чкий, мале́нький) морозе́ць.
• -кий туман, -кая тучка – легки́й (леге́нький) тума́н, легка́ (ріде́нька, прозо́ра) хма́рка. [Над доли́нами стої́ть си́зий, легки́й тума́н (Неч.-Лев.)].
• -кое наказание – неважка́ (легка́) ка́ра.
• -кая вина – неважка́ прови́на.
• -кий вздох, стон – леге́ньке зідха́ння, леге́нький сто́гін.
• -кий смех послышался среди публики – ти́хий (леге́нький) сміх почу́вся серед пу́бліки.
• -кая улыбка – леге́нька у́смішка.
• -кий стук, шум – ти́хий сту́кіт (го́мін).
• -кий сон – легки́й, некрі́пки́й сон.
• У него -кий сон – він некрі́пко (нетве́рдо, чу́тко, чу́йно) спить.
• -кое движение – легки́й (леге́нький, незначни́й) рух.
• С -кою иронией – з легко́ю (леге́нькою) іро́нією.
• На её лице вспыхнула -кая краска – обли́ччя в не́ї (їй) тро́хи зашарі́лося (спалахну́ло леге́ньким рум’я́нцем).
• -кая поступь, -кий шаг – легка́ хода́.
• -кий огонь – пові́льний (легки́й) ого́нь.
• -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана – легки́й біль, легка́ хоро́ба (засту́да, вто́ма, ра́на).
• -кий озноб, жар – легки́й (невели́чкий) моро́з (жар).
• У него -кий озноб, жар – його́ тро́хи моро́зить, у йо́го мале́нький (невели́чкий) жар.
• -кие роды – неважке́ (легке́) ро́диво, неважкі́ (легкі́) роди́ни (зап. поло́ги).
• -кое лекарство – деліка́тні (м’які́) лі́ки.
• Слабит -ко и нежно – проно́сить м’я́ко й деліка́тно.
• -кие средства, меры – м’які́ за́соби (за́ходи).
• -кий характер – м’яка́ (нетяжка́, несуво́ра, лагі́дна) вда́ча.
• -кое сердце – м’яке́ се́рце.
• -кий табак – легки́й (неміцни́й, па́нський) тютю́н.
• -кое вино, пиво – неміцне́ (легке́) вино́, пи́во.
• -кий раствор – неміцни́й ро́зчин.
• -кий напиток – легки́й напі́й.
• -кий запах – легки́й, тонки́й пах (дух).
• -кие духи, ароматы – легкі́ (неміцні́) па́хощі;
3) (необременительный) легки́й, необтя́жливий, невтя́жливий, (о пище: удобоваримый) легкостра́вний, стравни́й. [Хліб глевки́й, на зу́би легки́й (Номис)].
• -кая должность, -кие обязанности – легка́ (невтя́жлива) поса́да, необтя́жливі обо́в’язки.
• -кий труд – легка́ пра́ця, (осудительно) легки́й хліб.
• Зарабатывать -ким трудом – заробля́ти легко́ю робо́тою, легкоби́том. [Сі́яти грі́шми, що заробля́в я легкоби́том (Кониськ.)].
• -кий хлеб – легки́й (незагорьо́ваний) хліб.
• -кая жизнь – легке́ життя́, життя́ в доста́тках, в розко́шах, легки́й хліб.
• Он привык к -кой жизни – він звик до легко́го життя́, до легко́го хлі́ба, він легкоби́том вік звікува́в (Кониськ.).
• -кий обед, завтрак, ужин – легка́ (стравна́, деліка́тна) ї́жа, легка́ стра́ва, легки́й (деліка́тний) обі́д (сніда́нок), легка́ (деліка́тна) вече́ря; срвн. То́нкий.
• -кая закуска – легка́ (леге́нька) пере́куска.
• -кий воздух – легке́, рідке́ пові́тря; сві́же пові́тря;
4) (нетрудный) легки́й, неважки́й, (простой) про́стий, нему́дрий.
• -кое дело – легка́ (нему́дра, неважка́) спра́ва (робо́та).
• -кое ли дело! – ле́гко сказа́ти! то не жарт!
• -кое для понимания изложение, доказательство – ви́клад, до́каз зрозумі́лий, (иногда) розу́мний.
• -кая фраза, задача – легке́ ре́чення, завда́ння.
• -кий слог – легка́ мо́ва.
• Этот писатель отличается -ким слогом – у цьо́го письме́нника легка́ мо́ва, ви́дко легку́ мо́ву.
• -кий стих – легки́й вірш.
• -кий экзамен, -кое испытание – легки́й і́спит.
• -кий танец – легки́й (неважки́й) та́нець (-нця).
• Он упивался -ким успехом – він п’яні́в з легко́го у́спіху.
• -кая добыча – легка́ здо́бич;
5) (весёлый) легки́й, леге́нький, весе́лий, (поверхностный) поверхо́вний, побі́жний, легкобі́жний, (ветреный) по́ле́гкий.
• -кая жизнь – легке́ (безжу́рне) життя́.
• -кая шутка – леге́нький жарт.
• -кая радость, -кое настроение – безхма́рна ра́дість, безхма́рний на́стрій.
• -кое отношение к своим обязанностям – легкова́ження свої́ми обо́в’язками.
• -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь.
• -кий ум – неглибо́кий (легкобі́жний) ро́зум.
• -кое увлечение – легкобі́жне (скоромину́ще, неглибо́ке) захо́плення.
• Чувство женское -ко – жіно́че почуття́ по́легке (неглибо́ке, непості́йне).
• -кий характер – неглибо́ка вда́ча; м’яка́ (ла́гі́дна) вда́ча.
• -кий человек – неглибо́ка (легкоду́мна) люди́на, по́легка люди́на.
• -кий взгляд на вещи – поверхо́вне (легкова́жне) ста́влення до справ.
• -кое обращение в обществе – ві́льне, неви́мушене пово́дження в товари́стві.
• С ним -ко́ и горе – з ним і ли́хо не страшне́.
• -кие движения – легкі́, ві́льні (неви́мушені) ру́хи.
• -кий голос – ві́льний (плавки́й) го́лос.
• -кая музыка – легка́ (непова́жна) му́зи́ка.
• -кое чтение, -кая литература – легке́ чита́ння, легка́ лекту́ра; (изящная) кра́сне письме́нство; (эротическ.) лекту́ра (письме́нство) про коха́ння, ероти́чна лекту́ра, ероти́чне письме́нство;
6) (легкомысленный, ветренный) по́легкий, легкова́жний, легкоду́мний.
• -кого поведения девица – по́легка ді́вчина, ді́вчина легки́х зви́чаїв.
• Искательница, любительница -ких приключений – охо́ча до легки́х романти́чних приго́д, охо́ча ле́гко поромансува́ти, романсо́ва аванту́рниця.
• -кие нравы – по́легкі, ві́льні зви́чаї.
• Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона – п’є́са (твір, музи́ка) легко́го змі́сту, то́ну;
7) (быстрый, расторопный) легки́й, швидки́й, прудки́й, метки́й, жва́вий, мото́рний. [Ота́ смі́лива, метка́ Ка́тря (М. Вовч.). Жва́вий, як ри́бка в рі́чці (Номис)].
• -кий на ногу – швидки́й (прудки́й, легки́й) на но́ги.
• -кий на под’ём – рухли́вий, ворушки́й.
• -кий на ходу – (о машине) легки́й у робо́ті, (об экипаже колесн.) легки́й, розко́тистий, котю́чий, бігки́й, (о санях, лодке) легки́й, плавки́й; срвн. Легкохо́дный. [Легки́й чо́вен (Полт.)].
• -кий на кулак (драчливый) – битли́вий, швидки́й на кула́к (до бі́йки).
• -кий на руку (удачливый) – легки́й на ру́ку.
• С -кой руки – з легко́ї руки́. [З щи́рого се́рця та з легко́ї руки́ діду́сь дарува́в (Кониськ.)].
• Он -гок на руку – у йо́го легка́ рука́, він до́брий на почи́н. [Кароо́кий чолові́к – до́брий на почи́н (Мирг.)].
• Делать на -кую руку – роби́ти аби́як (на спіх, на швидку́ ру́ку, на швидку́ руч).
• Работа на -кую руку – швидка́ робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис)].
• -кий на слёзы – тонкосльо́зий, (сущ.) тонкослі́зка.
• -кий на язык –
а) язика́тий, слизькоязи́кий;
б) говірки́й, балаку́чий, балакли́вий.
• -гок на помине – про во́вка помо́вка, а вовк і в ха́ту (Приказка).
• -кая кисть – легки́й пе́нзель (-зля);
8) (негромоздкий, стройный) легки́й, струнки́й.
• -кая колокольня, беседка, колонна – легка́ (струнка́) дзвіни́ця, альта́нка, коло́на.
• -кие украшения – легкі́ оздо́би.
• Более -кий, наиболее -кий – ле́гший, найле́гший и т. д. [Але́ Оле́ся була́ ле́гша на ско́ки (Н.-Лев.)].
• Становиться более -ким, см. Легча́ть.
• Довольно -кий – до́сить легки́й, леге́нький и т. д., см. Лё́гонький.
Лихора́дочный –
1) пропа́сний, пропа́сничний, лихома́нковий, трясце́вий, трясови́чний; (горячечный) гарячко́вий. [В які́йсь гарячко́вій нестя́мі (Коцюб.)].
• -ный жар – пропа́сний жар. [Здає́ться, що в ньо́го пропа́сний жар (Крим.)].
• -ный озноб – дригота́ (моро́з) від пропа́сниці.
• У него -ный озноб – його́ моро́зить (холоди́ть).
• -ный пульс – пропа́сний (лихома́нковий) пульс (-су).
• -ный больной – слаби́й (-бо́го) на пропа́сницю.
• -ная кора – хі́нна кі́рка, хі́на.
• -ная трава, бот. – а) см. Лихора́дочник;
б) Ajuga reptans L. – горля́нка (повзу́ча), діво́ча краса́, сухове́ршки (-ків);
в) Aristolochia Clematitis L. – хвилівни́к (-ка́) (звича́йний), хвили́нник, кирказо́н (-ну), меч-де́рево; г) см. Мау́н; ґ) Hieracium Pilosella L. – нечуйві́тер (-тру) (волоси́стий);
д) Lepidium ruderale L. – воню́чка, воню́чі ві́ники (-ків);
е) Pedicularis palustris L. – шолуди́вник (боло́тяний), смиз (-зу); є) Ranunculus sceleratus L. – жовте́ць (-тцю́) отруйни́й, биша́к (-ку́), лю́тик;
ж) Sedum acre L. – очи́ток (-тка и -тку) (го́стрий), бурячки́ (-кі́в), молоди́ло;
з) Teucrium Chamaedrys L. – самоси́л (-лу);
2) перен. – гарячко́вий. [Гарячко́ва ене́ргія (Коцюб.). Гарячко́ва робо́та (Єфр.)].
• -ная деятельность – гарячко́ва дія́льність (-ности).
Ознобле́ние, см. Озно́б 1.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОЗНО́Б фраз. дрижаки́, трясу́чка, тря́сця.
ПОТРЯСА́ТЬ (вісткою) ще стряса́ти, шокува́ти, образ. трясти́ ду́шу, підійма́ти во́лос ду́ба, збива́ти з ніг, ки́дати в піт, вража́ти ноже́м у се́рце, забива́ти дух, вибива́ти з ко́лії, моро́зити кров, обсипа́ти жа́ром /холо́дним по́том/, переверта́ти ду́шу, (основи) ще підва́жувати;
потрясать не́бом и землёй уроч. роздира́ти небеса́;
был потрясён кто оказ. кров захоло́ла в жи́лах у кого /кому/;
потряса́юще як грім з не́ба, як грім з я́сно́го не́ба, заприду́шно, вулкані́чно, (дивний) разю́че, незбагне́нно; (з прислівником) аж о́н як [аж о́н як голосно], (з прикметником) аж о́н який [аж о́н який спри́тний];
потряса́ющий 1. трясущий, 2. колеблющий, 3. що /мн. хто/ вража́є тощо, маста́к вражати, зда́тний приголо́мшити, прикм. трясу́чий, разю́чий, приголо́мшливий, па́морочливий, фантасти́чний, землетру́сний, реконстр. потрясу́щий, запри́душний, запри́душній, /ефект/ могу́тній, надзвича́йний, серцезвору́шний, /кошмар/ мо́торошний, (про музику) вулка́нічний, книжн. потряса́льний, оказ. забийду́шний, стил. перероб. приголо́мшуючи, складн. заби́й-дух [потряса́ющая карье́ра заби́й-дух кар’є́ра], тряси́-душу [потряса́ющее открове́ние тряси́-душу одкрове́ння], (факт) збива́й-з-ніг-, запри́-ду́х- [потряса́ющее зре́лище запри́-дух-видо́вище], фраз. вибухо́вий [в ви́хре потряса́ющих собы́тий у виру́ вибухових поді́й], аж о́н який [аж о́н яке видо́вище], образ. як-грім-з-я́сного-не́ба, 4. що /мн. хто/ підрива́є тощо, ста́вши підривати, зда́тний підва́жити, підривни́к, руйнівник, розхи́тувач, прикм. руйнівни́й для чого, підва́жувальний, розхи́тувальний, підрива́льний, пору́шувальний, стил. перероб. підрива́ючи;
потряса́ющий озно́б укр. трясу́чка, тря́сця;
потряса́ющий ору́жием = бряцающий оружием;
потряса́ющий свое́й жу́тью мо́торошо кошма́рний;
потряса́ющий се́рце складн. потряси́-се́рце-;
потряса́ющее зре́лище могу́тнє /негат. жахли́ве/ видо́вище;
потряса́ющийся/потряса́емый 1. трясомый, 2. колеблющийся, 3. звору́шуваний, приголо́мшуваний, шоко́ваний, 4. підва́жуваний, розхи́туваний, підри́ваний, пору́шуваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Озноб –
1) (состояние) моро́з, -зу, хо́лод, -ду;
2) (место ознобленное) осту́да, -ди.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Озноб
• Бросает то в жар, то в озноб кого – кидає то в жар, то в холод (в мороз) кого; то жар, то мороз (то холод) проймає кого; поймає (понімає) то вогнем, то морозом (то жаром, то холодом) кого; обсипає то жаром, то холодом кого. [І її, коли вона думала про нього, обсипало то жаром, то холодом. Чернявський.]

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Озно́бъ = хо́лод, моро́з; д. Знобь.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)