Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «околяса»
Шукати «околяса» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Обхо́д – обхі́д (-хо́ду), обми́нка.
• В обхо́д – в обхі́д, околя́са, околя́сом.
• Пошёл не прямо, а в обхо́д – пішо́в не про́сто, а в обхі́д (околя́сом).
• Делать обхо́д (в пути) – кру́гу накида́ти, надава́ти.
• Большой обхо́д в пути – ду́же обхі́дно. [З-під Хва́стова під Хоти́н через Сте́панці ду́же обхі́дно].
• Войско выступило в обхо́д неприятеля – ві́йсько ви́рушило в обхі́д во́рогові.
• Докторский обхо́д больных (в больнице) – лі́карський обхі́д хо́рих (у ліка́рні), лі́карська реві́зія хо́рих (у ліка́рні). Полицейский обхо́д, см. Дозо́р.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вокруг – навколо, довкола, навкруг, навкруги, округ, округи, круг, кругом, понавкруги, наокруг, довкруж, довкруги, доокіл, доокола, довкіл, круж, навкіл:
• вокруг да около – коло та навколо; околесом, околясом;
• садиться, сесть вокруг кого, чего – сісти навколо кого, чого; обсідати, обсісти кого, що (кругом, навколо, доокола, навкруги кого, чого); (о многих) пообсідати кого, що (кругом, навколо, доокола, навкруги кого, чого);
• становиться, стать вокруг кого, чего – обступати, обступити (обставати, обстати, (о мн.) пообступати, пообставати) кого, що;
• ходить вокруг да около, разг. – ходити коло та навколо (околяса, околясом).
[— Ой я тобі заспіваю, Що не будеш в цім краю, Бо в цім краю вороги Наокруг тя облягли (Н. п.). Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Т.Шевченко). А глянь лиш гарно кругом себе, — І раю кращого не треба! (Т.Шевченко). Там десь на широкій долині розлився дов­гий став; кругом ставка над самим берегом біліє смуга з вишневих та черешневих садків (І.Нечуй-Левицький). Тільки навесні згадала я, як-то люди плачуть, як почав мій Данило в дорогу зряджатись. Такий-то жаль мене обняв, як проводила його за село; стала, дивлюсь, тільки округ мене безкраї степи зеленіють (М.Вовчок). Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (П.Мирний). Він бачив округи себе лихо, а не міг тому лихові запобігти (Б.Грінченко). За хатою буде зелений садочок, Навколо із квітів рясненький віночок (М.Коцюбинський). Пірнав у гущу осінньої ночі і прислухався, як калатав стукач навкруг подвір’я (М.Коцюбинський). Софія почала раптово збирати та складати різні дріб’язки, що порозкидала баронеса навколо себе (Л.Українка). Довкола розкинулись мило Барвисті дрібні береги (Л.Українка). В лісах довкола села паслися корови і воли (І.Франко). Ввійшов досередини, обмацав доокола стіни (І.Франко). Що за думки, що за замисли роїлися та снували в голові їдучого пана, - сього кождий легко догадається, скоро пізнає, що той пан — наш давній знакомий, Герман Гольдкремер, і що він по довшім побуті у Відні й у Львові вертає оце до Дрогобича. Вид безмірної нужди та погибелі доокола навівав на нього вдоволений, ситий супокій, трохи не радість (І.Франко). Степан зовсім пишний був, вперше за життя із справжньою дівчиною до прилюдного місця потрапивши, і тільки те прикро йому було, що товаришка його забагато стеком крутила та навколо озиралась, а на нього замало звертала уваги й поглядів (В.Підмогильний). Тепер уже йому побожно співають не дяки, а неземними голосами захлинається пташня доокіл, співає нива і сіпожать, співають гори, співає небо дивним гомоном (І.Чендей). Хіба то вояки! Він також знав, що навкіл на багато-багато верст — аж до Чернігова та Києва — жодної князівської дружини, бо всі без винятку Ігореві витязі в Половецькому степу… (В.Малик). З-поміж визубнів заборола городської стіни стріляли з луків простими й важчими стрілами, й хоча се не дошкуляло тим, що підковою стояли круж городу, але заважало воям коло таранів та веж (І.Білик). Хтось чорний-чорний бродить довкруги, із ніг до голови мене обзирить і, не впізнаючи, уже й не вірить, що все це я — угнався в береги, як грудка болю, пам’яттю розмита, живого срібла озеро нічне (В.Стус). Панько перебіг поглядом понавкруги (О.Виженко). …ватаг наостанок кинувся сторчголів, свердлячи туге повітря, креснув, тягнучи за собою зграю над високовольтними стовпами; низько над мертвим горбом лісу билися пташині крила; ватаг повернувся й сам влетів у вир тремтячих людських душ, підхопивши їх у вирій; зграя зробила коло довкруж сонця, вдарила сумним суремним голосом над поверхнею землі, і за годину місто лишилося позаду, червоно займалось небо (О.Ульяненко). Чому ж не летиш? На вологім піску танцюєш довкіл моїх тихих рук. І п’єш з мене довгу предвічну ріку ти, схожий на крука. Ти майже крук (Ю.Андрухович). Звір першим ділом перевернувся у своїй в’язниці, тоді витяг лапи, потягнувся добре, роззявив пащу і позіхнув спроволока, далі висолопив язика мало не в дві п’яді завдовжки і випорошив собі очі та морду вилизав, потому вистромив головень із клітки і повів доокола очима, що жаром жахтіли. Те страховіття нагнало б холоду найшаленішій сміливості, та Дон Кіхот тільки дивився на нього пильно, чекаючи, поки звір із воза сплигне і на нього налізе певен був, що посіче хижака на локшину. От аж куди сягнуло безприкладне його божевілля! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Собака плигав круж нього, грайливо погарикуючи (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Вколо нього на неозорому кладовищі панувала тиша (О.Жупанський, перекл. А.Камю). Все довкола свідчить про те, що  люди сильні (не важливо, чоловічої чи жіночої статі) не тільки не одружуються з іще сильнішими, але навіть не віддають їм  переваги, коли підбирають собі друзів (Д.Б.Шоу). Виявляється — огорожа навколо Верховної Ради складається з 450 гострих металевих кілків… Це випадковість чи так задумано?]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕРТЕ́ТЬ; ВЕРТЕ́ТЬСЯ (про думки) рої́тися, снува́ти, куйо́вдити, фраз. кружеля́ти;
вертеть вокру́г да о́коло (у розмові) крути́тися околя́са, крути́тися ко́лом-ко́лом і навко́ло;
вертеться как бе́лка в колесе́ укр. крути́тися дзи́ґою, крути́тися як му́ха в окро́пі;
вертеться колесо́м іти́ о́бертом, іти́ в пере́верти, переверта́тися на голові́;
ве́рти́тся в голове́ снує́ться в голові́, рої́ться в голові́, куйо́вдиться в голові́;
вертя́щий, що кру́тить тощо, покли́каний /зму́шений/ крути́ти, круті́й, верті́й, верту́н, прикм. крути́льний, верти́льний;
вертящий хвосто́м крути́хвіст;
вертящийся що кру́титься тощо, ра́ди́й крути́тися, крутько́, дзи́ґа, перен. вертля́вий, вертки́й, в’юнки́й;
вертящийся колесо́м стил. перероб. пішо́вши о́бертом, у пере́вертах;
вертящийся пе́ред глаза́ми стил. перероб. як той в’юн пе́ред очи́ма;
ЗАВЕРТЕ́ТЬСЯ фраз. закружеля́ти, (в голові) хо́дором піти́;
заверте́лось! пішло́ в рух!.
ОКО́ЛЬНЫЙ (шлях) ще побі́чний;
окольный путь ще о́б’їздка, ПЕРЕН. бокова́ сте́жка;
окольным путём ще околя́са, околя́сом, коротк. кру́жно;
окольными путя́ми ще околя́сами.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вокруг
• Садиться, сесть вокруг кого, чего – сісти навколо кого, чого; обсідати, обсісти кого, що (зрідка кругом, навколо, доокола, навкруги кого, чого); (про багатьох осіб, об’єктів) пообсідати кого, що (зрідка кругом, навколо, доокола, навкруги кого, чого). [Обсіли мене, як дрібні пташенята. Вовчок.]
• Становиться, стать вокруг кого, чего – обступати, обступити (обставати, обстати, про багатьох осіб, об’єктів пообступати, пообставати) кого, що. [А дітвора на вулиці обступила діда. Федькович.]
• Ходить вокруг да около (разг.) – ходити коло та навколо (околяса, околясом).
Идти
• Богатство не идёт ему на пользу, впрок – багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку).
• Вода идёт на убыль, убывает – вода спадає (убуває); вода йде на спад; (розм. образн.) воду смикнуло.
• Время идёт – час іде (минає, збігає, біжить, пливе, спливає).
• Всё идёт как по маслу – усе йде як по маслу; усе котиться як на олії; (образн.) усе йде (котиться), як помазаний (помащений) віз.
• Всё идёт хорошо – усе гаразд; усе йде гаразд (добре); усе йдеться (ведеться) добре (гаразд).
• Год шёл за годом – рік минав (збігав) по рокові (за роком).
• Голова кругом идёт – голова обертом іде; у голові наморочиться.
• Дело идёт на лад – діло (справа) йде на (в) лад; діло (справа) йде (ведеться) добре (гаразд); діло (справа) кладеться на добре; діло (справа) налагоджується (вирівнюється).
• Дело идёт о… – ідеться (йде) про (за)…; (мова) мовиться про (за)…
• Дождь идёт – дощ іде (падає); дощить.
• Ей шёл, пошел уже шестнадцатый год – вона вже у шістнадцятий рік уступає, уступила; їй уже на шістнадцятий рік (на шістнадцяту весну) ішло, пішло (повертало, повернуло, з(а)вертало, з(а)вернуло, переступало, переступило); їй ішов, пішов уже шістнадцятий [рік].
• Жизнь идёт, дела идут своим порядком, ходом, чередом – життя йде, діла (справи) йдуть своїм ладом (своєю чергою, своїм звичаєм); життя йде собі, справи (діла) йдуть собі як ішли.
• Идём, идёмте – ходім(о), (рідше ідімо).
• Идёт! – гаразд!; добре!; згода!
• Идёт как корове седло – пристало як свині наритники (як корові сідло). [Така подоба, як свиня в хомуті. Пр. Так до діла, як свиня штани наділа. Пр.]
• Идёт к добру – на добро (на добре) йдеться.
• Идёт слух, молва о ком, о чём – чутка йде (ходить) про кого, про що; поговір (поголоска) йде про кого, про що; (про гучну чутку) гуде слава про кого, про що.
• Иди, идите сюда! – ходи, ходіть (іди, ідіть) сюди!
• Идти на все четыре стороны – під чотири вітри йди; іди на всі чотири.
• Идти (брать начало) от кого, от чего – іти (братися, починатися, брати початок) від кого, від чого.
• Идти в гору (перен.) – іти вгору; підноситися; набувати ваги (сили).
• Идти в ногу – іти (ступати) в ногу; іти нога за ногою з ким; іти ступінь у ступінь.
• Идти в обход – іти в обхід (круга, околяса, околясом).
• Идти во вред кому, чему – на шкоду йти кому, чому.
• Идти войной на кого – іти війною на кого; іти на кого; іти воювати кого.
• Идти впереди (предводительствовать) – перед вести (держати); іти попереду; передувати.
• Идти вразрез с чем – різнитися з чим; суперечити (іти всупереч) чому.
• Идти в руку кому – іти в руку (на руку) кому; вестися кому.
• Идти за кем, за чем (для обозначения цели) – іти по кого, по що. [Я піду по м’ясо, щоб було що в борщ. Казка. Чого прийшов? По що? М. Куліш. По хліб ішла дитина. Тичина.]
• Идти за кем, за чем (следом) – іти за ким, за чим.
• Идти к делу – стосуватися (припадати) до речі; бути до діла (до речі).
• Идти ко дну – іти (спускатися) на дно; (іноді фольк.) на спід потопати.
• Идти кому – бути до лиця; личити; пасувати.
• Идти, куда глаза гладят – іти світ за очі (за очима); іти заочі; іти куди очі; іти, куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; іти, куди очі спали (світять, дивляться); іти кругасвіта; іти навмання.
• Идти к цели – іти (прямувати, простувати) до мети.
• Идти к чему – личити (пасувати) до чого.
• Идти медленным шагом – іти тихо; іти тихою (повільною) ходою (ступою); ступати тихою ступою. [Іду я тихою ходою. Шевченко. Ой ступай же, кониченьку, тихою ступою. Н. п.]
• Идти на авось – іти навмання (на відчай, напропале); сподіватися на щастя (на вдачу, розм. на дасть-бі).
• Идти на всех парах – іти повним ходом.
• Идти на всё – наважуватися (насмілюватися) на все; пускатися на все.
• Идти навстречу кому – іти (іноді братися) назустріч (устріч, устріть, навстріч) кому; іти навпроти кого.
• Идти наперекор кому – іти наперекір (насупереки) кому; на пеню кому робити.
• Идти на поводу у кого – іти на поводі (на повідку) у кого; слухатися сліпо кого.
• Идти на попятную, идти на попятный [двор] – відступатися (відмагатися) від чого; задкувати.
• Идти напролом – пробоєм іти; (іноді) іти напролом.
• Идти наудачу – іти навмання (навманяки, на галай-балай, на галай на балай); іти на відчай (на щастя).
• Идти [поддаваться] на удочку – іти на гачок.
• Идти на хлеба к кому (нар.) – іти на хліб до кого; іти на чий хліб (на чий харч); (лок.) іти на дармоїжки.
• Идти на что – іти на що; приставати на що; пускатися на що.
• Идти, не зная дороги – іти навмання; іти, не знаючи дороги (шляху); іти (блукати) без дороги.
• Идти окольным путём – іти круга (околяса); іти стороною; іти кружною (об’їзною) дорогою; іти кружним (об’їзним) шляхом; (образн.) іти поза городами (іноді позавгорідно).
• Идти переваливаясь – іти перевальцем (перехильцем, переваги-ваги); іти перехиляючись (вихитуючись) [з боку на бік]; коливати.
• Идти пешком – іти пішки (пішо, піхотою).
• Идти плечо к плечу, ряд к ряду – іти плече з плечем, лава з лавою (при лаві лава).
• Идти под венец, к венцу – іти до вінця (до шлюбу); (образн.) ставати під вінець; ставати на рушник (на рушники).
• Идти подпрыгивая – іти вистриба (вистрибом); іти вискоком (підскоком, виплигом).
• Идти, пойти замуж – іти, піти заміж; віддаватися, віддатися; дружитися, одружитися; шлюб брати, узяти (іноді лок. зашлюбитися); (образн. давн.) покривати, покрити косу (голову); завивати, завити голову рушником; зав’язувати, зав’язати голову (косу, коси).
• Идти, пойти по стопам чьим – іти, піти чиїми слідами; іти, піти за чиїм слідом; ступати, ступити у слід кому; спадати, спасти на чию стежку; (недокон.) наслідувати кого; топтати чию стежку.
• Идти по круговой линии – іти круга; іти колючи; колувати.
• Идти по направлению к чему – прямувати (простувати) до чого; іти в напрямі (в напрямку) до чого.
• Идти по улице, по полю, по берегу – іти вулицею, полем (іноді по вулиці, по полю), берегом…
• Идти по чьим следам (перен.) – іти чиїми слідами; спадати на стежку чию; топтати стежку чию.
• Идти пошатываясь – іти заточуючись; точитися (заточуватися).
• Идти прямо, напрямик к чему, куда – іти просто (прямо) до чого; куди; простувати (зрідка простати) до чого, куди; прямувати до чого, куди; іти навпростець до чого, куди.
• Идти рядами – іти лавами (рядами).
• Идти с веком наравне – іти нарівні з віком (з добою); іти з духом часу (доби); потрапляти часові.
• Идти своей дорогой, своим путём – іти своєю дорогою (своїм шляхом, своєю тропою); топтати свою стежку.
• Идти семеня ногами – дріботіти (дрібцювати).
• Идти следом, вслед за кем – іти слідом (услід, слідком) за ким; іти у тропі (тропою) з ким.
• Идти стеной – лавою (стіною) йти.
• К тому идёт дело – на те воно (до того воно) йдеться.
• Куда ни шло – ще якось [може]; де наше не пропадало!
• К чему идёт дело – до чого воно йдеться; до чого це йдеться (приходиться); на що воно збирається (на що заноситься).
• Лёд идёт по реке – крига (лід) іде рікою (річкою, на річці).
• Медленно идти – іти помалу (поволі); іти нога за ногою; плентатися (плуганитися, чвалати, згруб. пхатися).
• Не идёт тебе так говорить – не личить (не годиться, не подоба, не пристало) тобі так казати.
• Ничего в голову не идёт (разг.) – нічого в голову (до голови) не йде (не лізе); ніщо голови не береться.
• Один раз куда ни шло – один раз іще якось можна; раз мати породила.
• Он на всё идёт – він на все пристає (йде).
• О чём идёт речь? – про (за) що йдеться?
• Работа идёт хорошо – робота (праця) йде (посувається) добре; працюється добре.
• Разговор, речь идёт, шёл о чём-либо – ідеться, ішлося про (за) що; розмова йде; ішла про (за) що; річ ведеться, велася про (за) що, (мова) мовиться, мовилася про (за) що.
• Речь идёт о том, чтобы – ідеться про те, щоб…; (мова) мовиться про те, щоб…
• Снег идёт – сніг іде (падає); сніжить.
• Товар этот не идёт с рук – крам цей не йде (погано збувається); на цей крам нема(є) попиту.
• Хозяйство идёт хорошо – господарство ведеться добре.
• Шли годы – минали роки (літа).
• Это в счёт не идёт – на це можна не вважати (не зважати); цього не треба брати до уваги.
• Эта дорога идёт в город – ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста.
• Я не в состоянии идти – я не можу йти; мені несила йти; я [вже] не підійду; (іноді образн.) я ніг не підволочу.
Обход
• Большой обход (в пути) – дуже далеко обходити, дуже обхідно.
• Делать обход (в пути) – кругу накидати (надавати).
• Идти, пойти в обход – іти, піти в обхід; (розм. ще) іти, піти околяса (околясом).
Около
• До города около пяти километров – до міста близько (коло) п’яти (п’ятьох) кілометрів; до міста щось із п’ять кілометрів.
• До завтрака, до обеда… осталось около часа – до сніданку (до снідання), до обіду… зосталося з годину.
• Ей лет пятьдесят или около того – їй років з п’ятдесят або близько того.
• Их было около тридцати человек – їх було чоловіка з тридцять (душ із тридцять); їх було (чи не) з тридцятеро. [Було їх там чоловіка з тридцять… Коцюбинський.]
• Обводить, обвести кого-либо около (вокруг) пальца (разг.) – Див. обводить.
• Около двадцати лет кому-либо – близько двадцяти (двадцятьох) років (літ) кому; [уже] років з двадцять кому; літ до двадцяти (до двадцятьох, до двадцятка) доходить (добирається) кому.
• Около дороги – край дороги (коло дороги, при дорозі); край шляху; над шляхом.
• Около полудня, полуночи – близько півдня (коло полудня), близько півночі; над (під) південь, під (над) північ. [Так коло полудня в неділю… Сидів з бандурою в руках Старий козак. Шевченко.]
• Уже около двенадцати часов – уже близько (коло) дванадцятої години; уже під дванадцяту годину.
• Ходить вокруг да около (разг.) – ходити колом, довкола; ходити коло та навколо; ходити околяса (околесом); (образн. розм.) ходити, як [кіт] коло гарячої каші.
• Это было осенью, около половины октября – це було восени, десь у (о) половині жовтня.
• Я сегодня сделал около десяти километров – я сьогодні пройшов близько (коло) десяти (десятьох) кілометрів; я сьогодні увійшов кілометрів з десять.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Околя́са, околя́сом, нар. – кругом, вокруг, в обход.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Околе́са, нар. Кругомъ. Мнж. 187. См. Околяса, околясом.
Околя́са, околя́сом, нар. Кругомъ, вокругъ, въ обходъ. Я туди й побіг околяса, далеко було, а братуха прямо пішов. Новомоск. у. Не йшов просто, а пішов околясом до дому. Волч. у. См. Околеся, окулясом.
Окуля́сом, нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Алв. 32. См. Околяса.

Запропонуйте свій переклад