Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «оставаться остаться»
Шукати «оставаться остаться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Остава́ться, оста́ться – (з)остава́тися, (з)оста́тися, лиша́тися, лиши́тися, залиша́тися, залиши́тися, (о многих) позостава́тися, позалиша́тися.
• Все уехали, я -та́лся один – усі́ пої́хали, я сам зоста́вся.
• Это -лось у меня в памяти – це впа́ло мені́ в па́м’ятку, це дало́ся мені́ в по́мку (в по́мки).
• Не -та́лось и следа – і слі́ду не ста́ло (не зоста́лося, не лиши́лося).
• -ё́тся счётом – лі́ком (з)остає́ться. [Усе́ сі́м’я з конопе́ль ви́збирали горобці́ – лі́ком оста́лось].
• -ться на лето, на зиму – залі́тувати, зазимува́ти.
• -ться на веки, навсегда кем, чем, где – на вік зоста́тися ким, чим, завікува́ти де. [Не верну́ся в свій край, тут завіку́ю].
• -ться на праздник – засвяткува́ти.
• -ться на праздник недоделанным – засвяткува́тися. [В пили́півку під Варва́ру пі́р’я дра́ла, щоб не засвяткува́ло (Конис.)].
• -ться в живых – зоста́тися живи́м, позостава́тися (позалиша́тися) живи́ми, ви́жити, (о многих) повижива́ти.
• После него -лись жена и дети – він поки́нув жі́нку і діте́й.
• Победа -та́лась за нами – перемо́га була́ на́ша, перемо́га нале́жала нам.
• Это -нется на вашей совести – це зоста́неться на ва́шій со́вісті (на ва́шому сумлі́нню).
• Мне только и -таё́тся, что…, мне ничего больше не -ва́лось, как… – ті́льки й лиша́ється мені́, що…, нічо́го и́ншого не лиша́лося мені́, як…, нічо́го и́ншого не мав я роби́ти, як…
• Что -ва́лось делать в подобном случае? – що мав я роби́ти в тако́му ра́зі?
• -ё́тся знать… – лиша́ється зна́ти…
• -ться кому должным – зави́нити кому́, заборгува́ти кому́.
• За вами -таё́тся десять рублей – за ва́ми лиша́ється де́сять карбо́ванців, за ва́ми зайшло́ся де́сять карбо́ванців.
• -ться неоплаченным (о долге, подати) – зависа́ти зави́снути, зайти́ся. [Борг зависа́ на мені́. Спіша́ть одда́ти, щоб не зайшло́ся].
• Он в долгу не -нется, отомстит – він свого́ не подару́є (не попу́стить), помсти́ться.
• -немтесь при этом – покладі́м на цьо́му край.
• -ва́ться, -та́ться при своём мнении – держа́тися, доде́ржувати своє́ї ду́мки, обсто́ювати свою́ ду́мку, не відміни́ти своє́ї ду́мки, ста́ти на своє́му.
• -ва́ться верным кому – доде́ржувати ві́рности кому́.
• Он -ё́тся всё в одном положении – він пробува́є все в то́му са́мому ста́ні.
• До станции -та́лось десять вёрст – до ста́нції лиши́лося де́сять версто́в.
• Он -та́лся очень недоволен этим – він був ду́же з цьо́го незадово́лений.
• -ться в накладе – утра́тити.
• Не -ться в накладе – утра́ти (шко́ди) не ма́ти.
• -ться в дураках (на бобах, с носом) – поши́тися в ду́рні, опини́тися в ду́рнях, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), вхопи́ти оме́тиці, вхопи́ти ши́лом па́токи, ма́ком сі́сти, дзьо́бом сі́сти.
• -ться в стороне, непричастным – зоста́тися у бо́ці, в боку́, ви́метним бу́ти.
• -ться безнаказанным для кого – мину́тися безка́рно кому́.
• -ться без последствий – не ма́ти на́слідків, (шутл.) присо́хнути, присхну́ти.
• -ться в тайне – утаї́тися.
• -ться в одной рубашке – зве́сти́ся ні на́ що (на ні́вець), переве́стися на зли́дні.
• -ться без обработки (о земле) – залага́ти, обляга́ти, обло́гом лежа́ти, вакува́ти.
• -ться на второй год в том же классе – попаса́ти, по́пас би́ти. [У ко́жному кла́сі попаса́в. Був-би він попа́с (Свидн.)].
• -ться неподвижным (от страха) – прикипі́ти на мі́сці (до землі́), засти́гнути.
• -ться позади всех – па́сти за́дніх (за́дню, за́дньої).
• -ться за штатом – залиши́тися по-за шта́том.
• -ться без упряжных животных – спі́шити. [Миро́н зо́всім спі́шив, послі́дню па́рку во́ликів ви́ведено (Квіт.)].
• Вперёд не вылезай и сзади не -ва́йся – попере́д не вирива́йся і зза́ду не лиша́йся.
• Счастливо -ться – зостава́йтесь (бува́йте) здоро́ві, щасли́ві.
Мне́ние – ду́мка, га́дка про що, (взгляд) по́гляд на що, (суждение) суд, при́суд (-ду), (редко, полон.) здання́ (-ння́) про що, ро́змисел (-слу) у чо́му. [Не мо́жна було́ ви́вести, яко́ї він ду́мки про грома́ду (Кониськ.). Свої́х вла́сних гадо́к не встиг ще ви́робити (Крим.). Мені́ не впе́рше дово́диться чу́ти такі́ по́гляди на Шевче́нкову «Катери́ну» (Грінч.). Во́рог переполови́нених (половинчатых) по́глядів (Єфр.). Виріка́ти свій суд про філологі́чні спра́ви (Крим.). А моє́ таке́ здання́: час уже́ лю́дям переста́ти воюва́ти (Бердич.). Ма́ти вла́сний ро́змисел у військо́вих спра́вах (Л. Укр.)].
• -ние относительно чего – ду́мка що-до чо́го.
• Я того -ния, что – я тіє́ї (то́ї, тако́ї) ду́мки, що; моя́ така́ ду́мка, що; на мою́ ду́мку; я так гада́ю; як на ме́не, то.
• По -нию кого – на ду́мку, на га́дку чию́, кого́, на чий по́гляд (суд), з чийо́го по́гляду, як гада́є хто. [На ку́мову ду́мку, син му́сить хазяйнува́ти (Грінч.). На їх по́гляд, се ду́рість і гріх (Франко). На мій суд, ва́шу висо́кість не зустріча́ють тут з тако́ю церемо́нією, до яко́ї ви зви́кли (Куліш). З його́ по́гляду, не заподі́яв того́, в чо́му його́ винува́тять (Кониськ.)].
• По моему -нию – на мою́ ду́мку, на мій по́гляд.
• По его -нию – на його́ ду́мку (по́гляд), (иногда) по його́. [По його́, так уже́-б пора́ і додо́му (Квітка)].
• Вопреки чьему -нию – всу́переч ду́мці кого́, чиї́й, про́ти ду́мки кого́, чиє́ї, про́ти кого́. [Не бу́вши спеціялі́стом, ля́пати дурни́ці про́ти те́хніка, плеска́ти нісені́тниці про́ти хе́міка (Крим.)].
• Общее -ние – зага́льна ду́мка (га́дка), зага́льний по́гляд (суд).
• Общественное -ние – грома́дська ду́мка, грома́дський по́гляд, (зап.) опі́нія. [Нево́ля грома́дського по́гляду (Куліш)].
• Особое -ние – окре́ма ду́мка, -мий по́гляд.
• Предвзятое -ние, см. Предвзя́тый.
• Быть о себе высокого -ния, см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние – висло́влювати, ви́словити свою́ ду́мку, свій по́гляд (суд, при́суд), подава́ти, пода́ти свою́ ду́мку про що, виявля́ти, ви́явити свій по́гляд на що, дава́ти свій суд над чим. [Переказа́вши зміст, ось яки́й при́суд ви́словила вона́ про твір (Грінч.). Ви́явила свій по́гляд на старосві́тські зако́ни (Єфр.). (Оповіда́є,) не оці́нюючи поді́й, не даючи́ свого́ су́ду над ни́ми (Єфр.)].
• Иметь о ком хорошее -ние – бу́ти про ко́го до́брої ду́мки, ма́ти про ко́го до́бру ду́мку.
• Оставаться, остаться при своём -нии – лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися при свої́й ду́мці, з вла́сною ду́мкою, при своє́му по́гляді; (при особом -нии) лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися при окре́мій ду́мці, при окре́мому по́гляді, не приста́ти на чию́ ду́мку; см. Остава́ться.
• Придерживаться -ния – доде́ржуватися ду́мки.
• Присоединяться, присоединиться к чьему -нию – пристава́ти, приста́ти на чию́ ду́мку, прилуча́тися, прилучи́тися до чиє́ї ду́мки.
• Разделять чьё -ние – поділя́ти чию́ ду́мку, га́дку, чий по́гляд.
• Соглашаться, с чьим -нием – пого́джуватися з чиє́ю ду́мкою, пристава́ти на чию́ ду́мку.
• Укрепиться во -нии – зміцні́ти на ду́мці.
Непло́дный – (обыкнов. о женщине) неплі́дний, (о самке животн. ещё) неплодю́ч[щ]ий, (о земле, растениях) неродю́чий, я́ловий. [Пе́рва його́ жі́нка була́ неплі́дна (Г. Барв.). Камі́ння скрізь понад шля́хом нави́сло неплі́дне та го́ле (Л. Укр.)].
• -ная женщина – неплі́дна жі́нка, неплі́дниця, непло́да, безді́тниця, (диал.) бездітки́ня.
• -ная корова – я́лівка, я́ловиця; срв. Не́тель.
• -ные овцы, коровы, соб. – ялівни́к (-ку́).
• Оставаться, остаться -ной (о самке животн.) – я́ловіти, зая́ловіти.
• Сделаться, стать -ной – з’я́ловіти.
Па́мять –
1) (способность помнить) па́м’ять (-ти), (реже) тя́мка.
• -ть к числам – па́м’ять на чи́сла, до чи́сел.
• Твёрдая -ть – до́бра па́м’ять.
• В здравом уме и твёрдой -ти – в до́брій па́м’яті і при ро́зумі (или: в ці́лому і по́вному ро́зумі) бу́вши.
• Дурная, слабая -ть – леда́ча па́м’ять.
• Короткая -ть – коро́тка па́м’ять.
• Вреза́ться (вре́заться) в -ть – в тямки́ (в тя́мку) вбива́тися (вби́тися), в тя́мку вдава́тися (вда́тися), в по́мку дава́тися (да́тися), в па́м’ять (в па́м’ятку) впада́ти (впа́сти) кому́. [До́бре Московщи́на в тя́мку їй дала́ся (Шевч.). Чимсь вона́ йому́ в тямки́ вби́лася].
• Выбрасывать, выбросить из -ти – викида́ти; ви́кинути з па́м’яти (з тя́мки, з голови́).
• Держать в -ти – ма́ти на па́м’яті (в тя́мці), держа́ти в голові́.
• Не задержалось в -ти – не впа́ло в па́м’ятку, не вде́ржалося голови́.
• Запечатлевать, запечатлеть в -ти – відбива́ти, відби́ти (закарбува́ти) в па́м’яті, в па́м’ятку.
• Запечатлеться в -ти – відби́тися в па́м’яті, впа́сти в па́м’ятку, бу́ти в тямку́.
• Зараниваться, зарониться в -ть – запада́ти, запа́сти в па́м’ятку.
• Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти – вихо́дити (ви́йти) з па́м’яти, випада́ти (ви́пасти) з па́м’яти, зника́ти (зни́кнути) з па́м’яти, викида́тися (ви́кинутися) з па́м’яти, виліта́ти, ви́летіти з па́м’яти, кому́, голови́ не держа́тися. [Вона́ ніко́ли в ме́не з па́м’яти не вихо́дила і до ві́ку не ви́йде (Конис.)].
• Изощрять, -рить -ть – виправля́ти (гостри́ти), ви́правити па́м’ять.
• Лишаться, лишиться -ти – тра́тити, утра́тити па́м’ять, позбува́тися, позбу́тися па́м’яти.
• Оставаться, остаться в -ти – пам’ята́тися, запам’ята́тися.
• Притуплять, притупить -ть – притира́ти, прите́рти па́м’ять.
• -ть притупилась – па́м’ять прите́рлася.
• Удержать в -ти – запам’ята́ти, запам’ятува́ти. [Він до́бре запам’ятува́в ко́жне сло́во].
• Удерживаться в -ти – держа́тися голови́.
• Это совсем вон у меня из -ти – це зо́всім (геть) ви́пало ме́ні з па́м’яти.
• На -ти вертится – на ду́мці кру́титься.
• Приводить, привести в -ть кого – опам’ята́ти кого́.
• Приходить, прийти в -ть – до па́м’яти прихо́дити, прийти́, опам’ята́тися.
• Без -ти – неприто́мно, без по́мку. [Він неприто́мно впав на стіле́ць. Плив без по́мку].
• Не идёт из -ти – не йде з па́м’яти, з ду́мки кому́ що.
• Без -ти влюблён – шале́но зако́ханий.
• -ть изменила кому – па́м’ять зра́дила кого́.
• Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году – коли́ (як) не зра́джує мене́ па́м’ять, то це ста́лося мину́лого ро́ку (торі́к).
• Учить на -ть (наизусть) – учи́ти на па́м’ять.
• С -ти, по -ти – з па́м’яти, з голови́.
• Сказать, прочитать по (с) -ти – по па́м’яті, з голови́ проказа́ти.
• Отшибло кому -ть – па́мороки заби́ло кому́;
2) (воспоминанье) па́м’ять, па́м’ятка, пам’ята́ння, зга́дка, спо́мин, спо́минок (-нку). [Небі́жчик лиши́в до́бру по собі́ па́м’ять. Пам’ята́ння про те́бе час у ме́не не відні́ме (Куліш). Оди́н по о́днім роки́ встаю́ть у спо́мині мої́м (Черняв.)].
• На -ть – на па́м’ять, на па́м’ятку, на спо́мин(ок), на спо́минку, на спо́гад, на зга́дку, на зга́дування, на пам’ята́ння, на не́забудь про ко́го, про що. [Я вам на не́забудь спишу́ думки́ сумні́ (Л. Укр.)].
• В -ть кого – на па́м’ять (на спо́мин, на спо́гад) про ко́го, про що.
• За мою -ть, на моей -ти – за моє́ї па́м’яти. [За моє́ї па́м’яти тако́го не бува́ло].
• Для -ти – на па́м’ятку, на не́забудь. [Запишу́ собі́ на па́м’ятку].
• Блаженной -ти – свято́ї па́м’яти.
• По старой -ти – за да́вньою зви́чкою.
• Дай бог -ть, -ти – дай, бо́же, на па́м’ять. [Дай, бо́же, на па́м’ять, у вівто́рок, чи що це ді́ялось].
• Я дам ему о себе -ть – я йому́ пригада́юся.
• Приводить, привести что кому на -ть – нага́дувати, нагада́ти, прига́дувати, пригада́ти кому́ що. [Усе́ пригада́в собі́, а того́ таки́ не згада́в].
• Приходить (прийти) на -ть – прихо́дити (прийти́) на зга́дку, наверта́тися (наверну́тися) на па́м’ять, спада́ти (спа́сти) на ду́мку кому́, дава́тися (да́тися) на зга́дку, устава́ти (уста́ти) в ду́мці. [Прийшла́ йому́ на зга́дку да́вня розмо́ва. Але той моти́в нія́к не дава́вся на зга́дку (Л. Укр.)].
• Стёрлась -ть о ком – згла́дилася па́м’ять про ко́го, слід загу́в на ким. [Їх давно́ на сві́ті нема́, і слід за ни́ми загу́в].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мнение – думка, погляд, переконання;
• быть высокого мнения о ком, о чём – бути високої думки (високого подуму) про кого, про що;
• быть высокого мнения о себе – бути високої думки про себе; багато про себе думати; високо нестися; заноситися (в хмари); (иногда фам.) кирпу гнути;
• высказывать, высказать своё мнение о чём – висловлювати, висловити свою думку (свій погляд, свою гадку, иногда свій суд, свій присуд) про що; подавати, подати свою думку про що; виявляти, виявити свій погляд на що; (иногда) давати, дати свій суд над чим;
• иметь о ком хорошее мнение – бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку;
• обмен мнениями – обмін думками;
• общественное мнение – громадська думка (громадський подум);
• особое мнение – окрема думка, окремий погляд;
• оставаться, остаться при своём мнении – зоставатися, зостатися при своїй думці (з власною думкою, при своєму погляді), лишатися з власною думкою; держатися, додержуватися своєї думки; обстоювати свою думку, (иногда – только не соверш.) стояти на своєму;
• поддерживать, поддержать мнение чьё – підтримувати, підтримати (піддержувати, піддержати, підпирати, підперти) думку чию;
• по нашему мнению – на нашу думку, на наш погляд, ми вважаємо (гадаємо);
• по мнению чьему – [як] на думку (на гадку) чию, на погляд (суд) чий, з чийого погляду, як гадає (думає) хто, така думка (гадка) чия, в кого, як на кого;
• по общему мнению – на загальну думку, як усі думають (гадають);
• придерживаться какого мнения – дотримуватися, триматися, додержуватися, держатися якої думки (гадки, якого погляду);
• при своём мнении остаться – не змінити своєї думки;
• присоединяться (присоединиться) к чьему мнению – приставати (пристати) на чию думку, приєднуватися (приєднатися), прилучатися (прилучитися) до чиєї думки;
• разделять чье-либо мнение – поділяти чию думку (гадку), чий погляд, бути такої самої (такої ж) думки, як хто;
• расходиться во мнениях – розійтися в поглядах;
• соглашаться с чьим-либо мнением – погоджуватися з чиєю думкою (гадкою), приставати на чию думку (гадку);
• укрепиться во мнении – зміцніти (зміцнитися) на думці (на гадці);
• я иного мнения – я іншої думки (гадки, іншого погляду), я інакше думаю (гадаю), я маю іншу думку (гадку, інший погляд);
• я того мнения, что… – я тієї (такої) думки (гадки), що…, моя думка (гадка) така, що , на мою думку (гадку), я так думаю (гадаю), як на мене, то…[Я зовсім не хочу знати, що говорять про мене за моєю спиною – я й без того про себе досить високої думки (О. Вайлд)]. Обговорення статті
Память –
1) (способность помнить) па́м’ять, (реже) тя́мка;
2) (воспоминанье) па́м’ять, па́м’ятка, пам’ята́ння, зга́дка, спо́мин, спо́минок, спо́гад:
• без памяти (сознания) – непритомно, не пам’ятаючи; не тямлячи, без по́мку;
• без памяти любить кого, без памяти влюблённый в кого, влюбиться без памяти в кого – шалено (до нестями) кохати (любити) кого, шалено (до нестями) закохатися в кого; шалено (до нестями) закоханий в кого;
• блаженной (незабвенной, светлой) памяти (устар.) – блаженної (святої, незабутньої, світлої) пам’яті;
• больной лежал без памяти – хворий лежав непритомний (без пам’яті);
• быть без памяти от кого, от чего – бути в захваті (в захопленні, без пам’яті) від кого, від чого; бути захопленим ким, чим;
• вечная память кому – вічна (довічна) пам’ять кому;
• в здравом уме и твёрдой памяти – при розумі й у добрій пам’яті (бувши); в добрій пам’яті і при розумі бу́вши; в ці́лому і по́вному ро́зумі бу́вши;
• в память кого, чего – на пам’ять (на спогад, на спомин, на згадку, на незабудь) про кого, про що;
• вреза́ться, вре́заться в память кому – у тямку даватися (удаватися), датися (удатися) кому; у тямки́ (тя́мку) убиватися, убитися кому, у голову (у мозок) уїдатися, уїстися кому; у пам’ять (у пам’ятку) упадати, упасти кому; укарбуватися (урізатися) в пам’ять; в по́мку дава́тися (да́тися);
• выбрасывать, выбросить из головы, из сердца, из памяти кого, что – викидати, викинути з голови (спускати, спустити з думки) кого, що; викидати, викинути з серця кого, що; викидати, викинути з пам’яті (з тямки) кого, що;
• выживать из ума, из памяти (разг.) – втратити (утратити) здоровий розум (глузд), пам’ять від старості; вистаріти розум (ум), пам’ять; відстаріти ум (розум), пам’ять; на дитячий розум перейти (зійти); розумом здитиніти;
• выпадать, выпасть (улетучиваться, улетучиться) из памяти – випадати, випасти (зникати, зникнути) з пам’яті;
• выучить, знать на память – (те саме, що) выучить, знать наизусть – знати напам’ять (з голови);
• дай Бог память (памяти) – дай, Боже, на пам’ять;
• дать кому о себе память –пригада́тися кому;
• держать в памяти что – мати на пам’яті (у тямці) що; тримати (держати) в голові що, пам’ятати (тямити) що;
• для памяти – на пам’ятку; на па́м’ятку, на не́забудь;
• дурная, слабая память – леда́ча па́м’ять;
• дырявая память – дірява пам’ять; непам’ятуща голова; (образн. разг.) голова як решето; голова як дірявий (розбитий) горнець;
• если не изменяет мне память, то это случилось… – коли́ (як) не зра́джує мене́ па́м’ять, то це ста́лося…;
• за мою память, на моей памяти – за моє́ї па́м’яті;
• запечатлевать, запечатлеть в памяти – відбива́ти, відби́ти (закарбува́ти) в па́м’яті, в па́м’ятку;
• запечатлеться в памяти – відбитися в пам’яті; запасти (упасти) в пам’ять (в пам’ятку); бу́ти в тямку́;
• записать для памяти что – записати на пам’ять (на пам’ятку) що; записати на незабудь що; записати, щоб не забути що;
• зараниваться, зарониться в память – запада́ти, запа́сти в па́м’ятку;
 зрительная память – зорова пам’ять;
• изглаживаться (изгладиться), выпадать (выпасти), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из памяти – вихо́дити (ви́йти) з па́м’яти, випада́ти (ви́пасти) з па́м’яти, зника́ти (зни́кнути) з па́м’яти, викида́тися (ви́кинутися) з па́м’яти, виліта́ти, ви́летіти з па́м’яти, кому́, голови́ не держа́тися;
• изощрять, изощрить память – виправля́ти (гостри́ти), ви́правити па́м’ять;
• короткая (куриная) память у кого – коротка (куца, ледача, куряча) пам’ять у кого; коротку (куцу, ледачу, курячу) пам’ять має хто;
• лишаться, лишиться памяти – тра́тити, утра́тити па́м’ять, позбува́тися, позбу́тися па́м’яті;
• на памяти чьей – за чиєї пам’яті;
• на свежей памяти у кого – на свіжій пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті у кого; свіже (живе) у пам’яті чиїй;
• на свежую память – на свіжу пам’ять;
• не в память кому что (устар.) – не в пам’ятку; (розм. лок.) не в помку кому що;
• не выходит из памяти, из головы, из ума – не йде (не сходить, не виходить) з думки (з пам’яті, думок, з голови, з тями) кому, в кого; стоїть на думці (гадці) кому;
оперативная память – оперативна пам’ять;
• на памяти вертится – на ду́мці кру́титься;
• на память (дать, подарить, получить…) – на па́м’ять, на па́м’ятку, на спо́мин (споминок), на спо́минку, на спо́гад, на зга́дку, на зга́дування, на пам’ята́ння, на не́забудь про ко́го, про що дати (подарувати, отримати…);
• не задержалось в памяти – не втрималося в голові (голови); не впало в пам’ятку;
• оставить по себе добрую память – залишити (лишити) про себе (по собі) добру згадку (пам’ять, добрий спогад, спомин);
• оставаться, остаться в памяти – пам’ята́тися, запам’ята́тися; в пам’ять упасти кому;
• отшибло память кому – памороки забило кому; викинуло (вибило) з пам’яті кого;
• память изменила кому – па́м’ять зра́дила кого́;
• память к чему – пам’ять на що, до чого;
• память к числам – па́м’ять на чи́сла, до чи́сел;
• память ослабевает – пам’ять слабне;
• память притупилась – пам’ять притерлася;
• перебирать, перебрать в памяти (в мыслях, в голове) – перебирати, перебрати (перетрушувати, перетрусити) в пам’яті (в думці, в думках, в голові);
• печальной (недоброй) памяти – сумної (недоброї) пам’яті;
• по памяти (читать, рисовать…) – з пам’яті (з голови);
• плохая, короткая память – ледача пам’ять;
• по памяти, с памяти (говорить) – по пам’яті; з голови;
• по свежей памяти – за свіжої пам’яті; поки не забув (-ла, -ло, -ли);
• по старой памяти – старим (давнім) звичаєм (за старим (давнім) звичаєм); за давньою звичкою; як колись [було]; по-давньому;
• приводить, привести на память кому что – нагадувати, нагадати (пригадувати, пригадати) кому, що;
• приводить, привести в память кого – опам’ята́ти кого́;
• притуплять, притупить память – притира́ти, прите́рти па́м’ять;
• приходить, прийти в память, в себя – до пам’яті приходити, прийти́, опам’ята́тися;
• приходить, прийти на память – прихо́дити (прийти́) на зга́дку, ставати (стати) на пам’яті; наверта́тися (наверну́тися) на па́м’ять (на думку); спадати (спасти) на думку; на пам’ять приходити; дава́тися (да́тися) на зга́дку, устава́ти (уста́ти) в ду́мці;
• сказать, прочитать по (с) памяти – по па́м’яті, з голови́ проказа́ти;
• стёрлась память о ком – згла́дилася па́м’ять про ко́го, слід загу́в на ким;
• твёрдая память – добра пам’ять;
• удержать в памяти что – зберегти (заховати, затримати) у пам’яті що; запам’ята́ти, запам’ятува́ти;
• удерживаться в памяти – зберігатися у пам’яті (в голові); триматися (держатися ) голови;
• это совсем вон у меня из памяти – це зо́всім (геть) ви́пало ме́ні з па́м’яти.
[— А вам, Олимпські зубоскалки, Моргухи, дзиги, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам в тямки (І.Котляревський). До́бре Московщи́на в тя́мку їй дала́ся (Т.Шевченко). Громадою при долині Його поховали І долину і криницю На пам’ять назвали Москалевою (Т.Шевченко). Вона́ ніко́ли в ме́не з па́м’яти не вихо́дила і до ві́ку не ви́йде (О.Кониський). Гай-гай! стареча пам’ять! Виразно ж тут стоїть, що жаден майстер на судьбищах не має промовляти (Л.Українка). В якійсь далекій стороні… В Німеччині… В Туреччині… Та ні! Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю (Л.Глібов). Пам’ята́ння про те́бе час у ме́не не відні́ме (П.Куліш). Колись давно, ще не за нашої пам’яті, приїхав на Волинську Україну десь з-під Варшави один польський пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (І.Нечуй-Левицький). Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам’яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко; тільки пил слідом клубочиться (М.Вовчок). Як же заспівали «вічную пам’ять», так і сам почувся, що йому якось-то стало легше на душі (Г.Квітка-Основ’яненко). Старий батюшка наприкінці парастасу підняв голос і голосніше покликнув «вічную пам’ять» небіжчикові (І.Нечуй-Левицький). — Ти ще собі тото май у тямці, що ти найліпша газдиня в селі (Л.Мартович). Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам’ять Адоніса (Л.Українка). Юзя лежала в своїй кімнатці і без пам’яті ридала (Л.Українка). Прилучаю до сього й «Декілька пісень про Гайявату», що поміщено у збірникові на пам’ять Котляревському (П.Мирний). Пітьма заступила очі, пам’ять покинула мене… (І.Франко). Я вам на не́забудь спишу́ думки́ сумні́ (Л.Українка). Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам’яті все неприємне (М.Коцюбинський). Його я по пам’яті пізніше написав українською мовою під назвою «Антін Вова» (С.Васильченко). Не можу забути одного образу, який врізавсь мені у пам’ять (М.Коцюбинський). Ще така в мене собача натура, що як п’яний, то зараз добрішаю: хочеться що-небудь доброго зробити… і покійний тато, царство їм небесне, приходять на пам’ять… (М.Коцюбинський). Я не хотів, щоб пам’ять про мене була скаламучена для тебе почуттям якоїсь вини за собою (Л.Українка). Підіймалася золота сонячна пляма все вище й вище, ронячи багатства в дорозі, і де пройшла,— лишила звуки і пам’ять по собі (Г.Хоткевич). Чимсь вона́ йому́ в тямки́ вби́лася. Їх давно́ на сві́ті нема́, і слід за ни́ми загу́в. Він до́бре запам’ятува́в ко́жне сло́во. Плив без по́мку. Запишу́ собі́ на па́м’ятку. Прийшла́ йому́ на зга́дку да́вня розмо́ва (АС). Як у друзів не заробиш згадки — може, не забудуть вороги (Є.Плужник). Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла — й тонко пішло, пішло, пішло по смертній лінзі, аж понад стелю жальний зойк завис (В.Стус). Сьогодні сніг іти вже поривавсь. Сьогодні осінь похлинулась димом. Хай буде гірко. Спогадом про Вас. Хай буде світло, спогадом предивним (Л.Костенко). А це така любовна гра: кружіння, дзеркало і промінь! — ти все одно підеш за грань, у чистий спомин, чистий спомин (Ю.Андрухович). Пам’ять мовчала, як справжній радянський партизан (П.Чорний, В.Шило). Не треба затримувати в обіймах офіроване вже минулому для того існує пам’ять почуттів скарбниця вибраних спогадів пам’ять дотиків пам’ять вуст голонерва пам’ять любові (Ю.Джугастрянська). — З того воно й запало мені в помку (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Хай краще ваша милость перепише листа в цій-таки книжечці кілька разів та й дасть мені так, я зроду не згублю, а щоб я його з голови читав, то шкода й гадати. Пам’ять у мене як дощечка, де був сук, там дірочка — часом забуваю, як мене дражнять, не то що. А листа ви мені таки прочитайте, залюбки послухаю, бо то, мабуть, чудо, а не лист (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І так наш гідальго у те читання вкинувся, що знай читав, як день, так ніч, од рання до смеркання, а од смеркання знов до рання, і з того недосипу та з того перечиту мозок його до решти висох — ізсунувся бідаха з глузду. Його уява переповнилась різними химерами, вичитаними з тих книжок: чарами та чварами, битвами та боями, викликами та ранами, зітханнями та коханнями, розлуками та муками і всякими такими штуками. Всі ті несосвітенні вигадки так убились йому в тямку, що він мав їх за щирісіньку правду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Уставши, кинувся Санчо зразу ж до бурдюга і непомалу засмутився, як побачив, що той проти вчорашнього значно схуд, а по такій дорозі хтозна, чи швидко поповніє. Дон Кіхот не хотів снідати — був, певно, ситий своїми розкішними споминками (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Усі нарікають на свою пам’ять, але ніхто не скаржиться на свій розум (Ф. де Лярошфуко). Як тренувати пам’ять, щоб уміти забувати? (С.Є.Лєц). Чиста совість — ознака поганої пам’яті (М.Жванецький). Пам’ять подібна до мускулів ніг. Якщо перестанеш її тренувати, стане млявою, а ти перетворишся на ідіота (У.Еко). 1. Масні плями від осетрини або чорного кав’яру найкраще не виводити. Залиште їх на пам’ять. 2.  — У моєї дружини жахлива пам’ять. — Все забуває? — Все пам’ятає!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Оставаться, остаться – лиша́тися, -ша́юся, -ша́єшся, лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, залиша́тися, залиши́тися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Место
• Белые места – білі місця; прогалини.
• Бойкое место – людне місце; (іноді давн.) розигри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.]
• Болотистое место (топило, топь) – багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. [У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє… Шевченко.]
• Больное место – болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.
• Быть без места – бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). [Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.]
• Быть в уютном, удобном месте – бути за привіллям; бути у затишку. [Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.]
• Быть на первом, на главном месте – бути на першому, на чільному місці; перед вести.
• В другое, в иное место – в інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).
• В неведомые (безвестные) места – на безвість.
• В неведомых (безвестных, неизвестных) местах – на безвісті.
• Вновь населённое место – ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.
• Во всех местах – скрізь; по всіх усюдах.
• Возвышенное место – високе місце; узвишшя; підвищення.
• В отдалённых местах – по далеких місцях; по далеких світах.
• Выжженное место – згар; паленина.
• Глаза на мокром месте у кого (разг.) – тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.
• Глухое место – глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.]
• До этого места – досі; до цього місця.
• Живого места не оставить – геть побити (зранити, порубати, постріляти…).
• Злачное место (перен.) – зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.
• Знать своё место – знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.
• Из какого-нибудь другого места – з якого(сь) іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).
• Иметь место (книжн.) – бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).
• Имеют место ещё отдельные недостатки – є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.
• К месту, у места – до речі (доречно); до діла; до ладу.
• Места не столь отдалённые – місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).
• Места общего пользования – місця спільного користування.
• Место базара (базарная площадь) – базарище (торговище).
• Место битвы – бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.
• Место, где было озеро – озерище (озерявина).
• Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место) – ярмарковище (ярмарочище).
• Место, где стоял замок – замчище.
• Место для сидения, лежания – місце сидіти, місце лежати.
• Место заключения – місце ув’язнення; в’язниця; тюрма.
• Место за плотиной – загребелля.
• Место за столом – застілля.
• Место на реке, где стирают бельё – місце (плесо), де перуть білизну; прало.
• Место, освещаемое, обогреваемое солнцем – осоння (осонь, пригрів).
• Место, очищенное от зарослей – теребівля.
• Место под печью – Підпіччя.
• Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном) – підтиння, затиння.
• Место под скамьёй в хате – підлавиччя.
• Место, покрытое развалинами – руйновище.
• Место склада, складочное место – складовище.
• Место торга (скотом) – торговище. [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.]
• На вашем месте – вами бувши; (часом) на вашому місці.
• На видном, на открытом, на освещенном месте – на видноті.
• Назначить на место кого – призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.
• На месте преступления – на місці злочину; (піймати, застати…) на гарячому [вчинку].
• Населённое место – оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.
• Насиженное место – насиджене (тепле) місце.
• Неведомые, неизвестные, безвестные места – безвість (також у мн.) безвісті.
• Невеста без места, жених без ума – молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.
• Не к месту, не у места – не до речі, не до діла.
• Не место красит человека, а человек место – не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.
• Не находить себе места – не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).
• Нет места; не должно быть места кому, чему (книжн.) – нема(є) місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.
• Ни в одном месте – у жодному (ані в одному) місці; ніде.
• Ни с места! – ані руш!; ані з місця!
• Общее место – загальник.
• Он и места не пригреет – він і місця не нагріє.
• Оставаться, остаться на месте, не подвинуться – лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.
• Отхожее место – відходок.
• По всяким местам – по всіх усюдах; скрізь; усюди.
• По местам! – на місце!; на місця!
• По месту назначения – на призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.
• По месту службы – (на запитання „куди?“) На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.
• Пора костям на место – кістки давно просяться на спочинок.
• Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место (перен.) – поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.
• Поставить себя на чьё-либо место – поставити себе на чиєму місці.
• Поступить на место – стати на посаду; дістати посаду.
• Почётное место – почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).
• Присутственные места (устар.) – урядові (державні) установи.
• Рабочее место – робоче (робітне) місце.
• Сердце (душа) не на месте у кого – серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.
• Слабое место – дошкульне (слабке) місце; слабина.
• С места брать, взять – з місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.
• С места в карьер – з місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.
• Только место тепло (бежал) – [Утік] і місце холодне.
• Узкое место – вузьке місце; вузина.
• Уступать, уступить место кому – поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.
• Худые вести не лежат на месте – лихі вісті не лежать на місці. Пр.
• Честь и место! (устар. шутл.) – просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! [«А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.]
• Чистое место на заросшем озере или болоте – чистовід; вікнина (вікновина).
• Чтоб мне не сойти с места! (фам.) – бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).
Мнение
• Быть высокого мнения о ком, о чём – бути високої думки (високого подуму) про кого, про що.
• Быть высокого мнения о себе – бути високої думки про себе; багато про себе думати; високо нестися; заноситися (в хмари); (іноді фам.) кирпу гнути.
• Высказывать, высказать своё мнение о чём – висловлювати, висловити свою думку (свій погляд, свою гадку, іноді свій суд, свій присуд) про що; подавати, подати свою думку про що; виявляти, виявити свій погляд на що; (іноді) давати, дати свій суд над чим.
• Иметь о ком хорошее мнение – бути про кого доброї думки; мати про кого добру думку.
• Общественное мнение – громадська думка (громадський подум).
• Особое мнение – окрема думка; окремий погляд.
• Оставаться, остаться при своём мнении – зоставатися, зостатися при своїй думці (з власною думкою, при своєму погляді); стояти на своєму.
• Поддерживать, поддержать мнение чьё – підтримувати, підтримати (піддержувати, піддержати, підпирати, підперти) думку чию.
• По мнению чьему – [Як] на думку (на гадку) чию; на погляд (суд) чий; з чийого погляду; як гадає (думає) хто; така думка (гадка) чия, в кого; як на кого.
• По общему мнению – на загальну думку; як усі думають (гадають).
• Придерживаться какого мнения – дотримуватися, триматися якої думки (гадки, якого погляду).
• Присоединяться (присоединиться) к чьему мнению – приставати (пристати) на чию думку; приєднуватися (приєднатися), прилучатися (прилучитися) до чиєї думки.
• Разделять чьё-либо мнение – поділяти чию думку (гадку), чий погляд; бути такої самої (такої ж) думки, як хто.
• Соглашаться с чьим-либо мнением – погоджуватися з чиєю думкою (гадкою); приставати на чию думку (гадку).
• Укрепиться во мнении – зміцніти (зміцнітися) на думці (на гадці).
• Я иного мнения – я іншої думки (гадки, іншого погляду); я інакше думаю (гадаю); я маю іншу думку (гадку, інший погляд).
• Я того мнения, что… – я тієї (такої) думки (гадки), що…; моя думка (гадка) така, що…; на мою думку (гадку); я так думаю (гадаю); як на мене, то…
Оставаться
• Вперёд не вылезай и сзади не оставайся – поперед (наперед) не виривайся і ззаду не лишайся (не зоставайся). Пр. Уперед не випихайся, а ззаду не зоставайся, середнім тримайся. Пр.
• Ему ничего другого не оставалось, как… – нічого іншого не лишалося (не зоставалося) йому, як…; нічого іншого не мав робити, як…
• Не оставаться в долгу у кого, перед кем (перен.) – винним не [залишитися кому; відплатити (віддячити, подякувати) кому.
• Не осталось и следа – і сліду не стало (не лишилося).
• Оставаться верным кому-, чему-либо – лишатися (зоставатися) вірним кому, чому; додержувати вірності (віри) кому, чому; (розм.) не кидатися кого, чого.
• Оставаться, остаться без ног (перен.) – [Залишатися, [залишитися (зоставатися, зостатися) без ніг; не чути (своїх ніг).
• Оставаться, остаться при своём мнении – залишатися, залишитися при своїй думці (з своєю думкою, при своєму погляді); триматися і далі своєї думки; (іноді, тільки недокон.) стояти й далі на своєму.
• Остались рожки да ножки (перен.) – самі кісточки (маслачки) зосталися; Кісточки та ратички зосталися. Пр.; Лишилися (зосталися) ріжки та ніжки.
• Остаться безнаказанным для кого-либо – минутися безкарно кому.
• Остаться без последствий – не мати наслідків; (розм. жарт.) присохнути (присхнути).
• Остаться в дураках (разг.) – пошитися (убратися) в дурні; дурнем убратися; (іноді фігур.) набрати в халяви; ускочити.
• Остаться в живых – зостатися (лишитися) живим (іноді серед живих).
• Остаться в одной рубашке (перен.) – лишитися (зостатися) в самій сорочці; звестися [на] нінащо (нанівець); перевестися на злидні.
• Остаться в тайне – залишитися таємницею.
• Остаться втуне (устар.) – бути марним (даремним); пропасти марно (даремно).
• Остаться довольным, недовольным кем-, чем-либо – бути задоволеним, незадоволеним (невдоволеним) з кого, з чого.
• Остаться навеки, навсегда где-либо – лишитися (зостатися) навіки, назавжди де; завікувати де.
• Остаться на лето, на зиму, на праздник где-либо – Залишитися на літо, на зиму, на свято де; залітувати, зазимувати, засвяткувати де.
• Остаться ни с чем – лишитися ні з чим; (розм. жарт.) піймати (спіймати, вхопити, дістати, скуштувати, з’їсти) облизня.
• Победа осталась за нами – перемога була наша; ми перемогли.
• После него осталось двое детей – по ньому (після нього) лишилося двоє дітей.
• Счастливо оставаться! – бувайте (зоставайтеся) здорові (щасливі)!
• Что оставалось мне делать в подобном случае? – що я мав робити в такому разі?; що мені було (лишалося) робити в такому разі?
Рубашка
• Надевать, надеть смирительную рубашку на кого – надягати, надягнути (надягти) гамівну сорочку на кого.
• Оставлять, оставить (оставаться, остаться) в одной рубашке – до сорочки обдирати, обдерти кого; у самій сорочці пускати, пустити кого; у старці пускати, пустити кого; у самій сорочці зоставатися, зостатися (лишатися, лишитися).
• Остаться без рубашки (разг.) – звестися нінащо; перевестися на злидні.
• Параша-то ваша, да рубашка на ней наша – ваша хата — мій верх. Пр.
• По Ивашке и рубашка – по Савці й свитка. Пр. По панові й шапка. Пр.
• Портит Ивашку белая рубашка – заліз у багатство — забув і братство. Пр. Забагатів Кіндрат — забув, де його брат. Пр. Забув віл, коли телям був. Пр. Казали люди: квач притикою не буде. Пр.
• Своя рубашка ближе к телу – своя сорочка (пазуха) ближча. Пр. Своя сорочка до тіла ближча. Пр. Своя губа ближче. Пр. Усякий за своє дбає. Пр. Усякий чорт на своє коло воду жене (тягне). Пр. Кожний дідько в свою дудку грає. Пр. Курка що гребе, то все на себе. Пр. Де ви бачили граблі, щоб від себе гребли. Пр. Кожна ручка до себе горне. Пр.
• Снимать, снять [последнюю] рубашку с кого – [Останню] сорочку (свитину) знімати, зняти з кого.
Сам
• Оставаться, остаться самим собой – (за)лишатися, (за)лишитися самим собою.
• Сама себе хозяйка – сама собі господиня. [Сама собі господиня в хаті. Шевченко.]
• Сами с усами – самі з розумом (з головою); самі маємо голову (розум); не в тім’я биті.
• Сам не свой, сама не своя – [Як] не свій, не своя; сам не свій, сама не своя; несамовитий, несамовита.
• Само собой [разумеется] – само собою [зрозуміло]; звичайна (певна) річ; самозрозуміла річ.
• Сам пашет, сам орёт, сам песенки поёт – сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Пр.
• Сам (сама, само, сами) по себе – сам (сама, саме, самі) собі; сам (сама, саме, самі) собою; (іноді) сам (сама, саме, самі) по собі; сам-один (сама-одна, само-одне, самі-одні). [Хай одружується, сам собі живе. Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Сам себе хозяин (господин, голова) – сам собі господар (пан, голова); Чого не люблю, того і в борщ не кришу. Пр. Нікому ні під шапку. Пр.
• Сам смекай, где берег, где край – людей питай, а свій розум май. Пр.
Свой
• Брать, взять своё – брати, узяти своє; досягти, досягати свого; доходити, дійти свого.
• Вносить свой вклад во что – уносити, унести свій вклад (свою вкладку) у що.
• Время покажет своё – час покаже своє; там (тоді) буде видно.
• В своём уме кто – при своєму (своїм) розумі хто; сповна розуму хто.
• Господин (хозяин) своего слова (своему слову) – господар (пан) свого слова (своєму слову).
• Добиваться, достигать своего; настаивать, поставить на своём – добиватися (домагатися), досягати свого; обстоювати своє; наполягати на своєму; стояти на своєму; довести свого.
• Жить своим умом (разумом) – жити своїм розумом.
• На свою голову – на свою голову; на себе; (іноді) собі на клопіт.
• Не видеть дальше своего носа – не бачити далі від свого носа; не бачити [нічого] поза своїм носом.
• Не в своём уме кто – не при своєму (своїм) розумі хто; не сповна розуму хто.
• Не выпускать из своего взгляда кого (устар.) – не спускати з свого ока кого.
• Оставаться, остаться при своих – лишатися, лишитися (зоставатися, зостатися) при своєму (при своїх).
• Оставаться, остаться при своих козырях – лишатися, лишитися з своїми козирями.
• Принимать, принять на свой счёт – брати, узяти на свій карб (на свій рахунок).
• Своими словами (рассказывать, отвечать…) – своїми словами (переповідати, відповідати, відказувати…).
• Свой не свой, на дороге не стой – свій не свій, а мого не руш. Пр.
• Свой своему поневоле брат – свій своєму лиха не мислить. Пр. Свій своєму ока не виколупає. Пр. Добре то кажуть: свій своєму мимоволі брат. Пр.
• Своя ноша не тянет – свій тягар не важить. Пр. Своя вага не важка. Пр.
• С высоты своего величия (смотреть на кого-либо, относиться к кому-либо) – згорда (спишна, звисока); гордовито й зарозуміло.
• Сказать своё слово – сказати своє слово.
• Соваться, сунуться со своим носом куда, во что – сунутися зі своїм носом куди, у що.
• Стоять на своём – стояти на своєму; (образн. розм.) як на пню стати.
• Стоять на [своем] посту – стояти на [своєму] посту; стояти на варті (на чатах, на сторожі); стояти на [своїй] постаті; не кидати [своєї] постаті.
• Умирать, умереть своей, не своей смертью – умирати, умерти (помирати, померти) своєю, не своєю смертю.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Оставаться, -таться – (за)лиша́тися, (за)лишитися, зостава́тися, (з)оста́тися; о. без влияния – не вплива́ти, не вплинути; о. без последствий – не ма́ти на́слідків, лиша́тися без на́слідків; о. верным кому – доде́ржувати ві́рности кому́; о. должным кому – бути винним, завинити кому́; о. необнаруженным – бу́ти невиявленим; о. открытым (о вопросе) – лиша́тися нерозв’язаним; о. при своем мнении – залиша́тися, залишитися з своє́ю ду́мкою, не відмінити своє́ї ду́мки, стояти, ста́ти на свойо́му; продолжать -ться – нада́лі лиша́тися; преступник остается необнаруженным – злочинця не виявлено.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Оставаться, остаться — залиша́тися, залиши́тися, лиша́тися, лиши́тися.

Запропонуйте свій переклад