Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «очеретина»
Шукати «очеретина» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Камы́ш, бот. Scirpus L. – (научн. назв.) коми́ш (-шу́); (в укр., как и в русск., просторечье камыш Scirpus L. и тростник Phragmites Trin., а иногда и рогоз Typha Tourn. смешиваются); преимущ. вид камыша Scirpus lacustris L. – коми́ш (-шу́), куга́; преимущ. вид тростника Phragmites communis Trin. – очере́т (-ту), ум. очере́те́ць (-тця́), (гал.: камыш, тростник) троск (-ску), ка́нка (Верхр.); (скошенный зимою) голи́ш. [Струнки́й коми́ш осоку́ стиска́ міцні́ш (Олесь). На дні до́вгого я́ру блища́ть рядка́ми ставо́чки в очерета́х (Н.-Лев.)].
• Стебель -ша́ – комиши́на, очерети́на; см. Камыши́на.
• Метёлка -ша́ – куни́ця. [Очере́т стоя́в чо́рною стіно́ю, сти́ха похи́туючи червонува́тою куни́цею (Мирн.)].
• Сделанный из метёлки -ша́ – кунича́ний. [Кунича́ний ві́ник (Конотіп. п.)].
• Молодой росток -ша́ – спича́к (-ка́).
• -мы́ш и -мыши́ (камышевые заросли), см. Камы́шник 1.
• Поросший -шо́м – поро́слий (уро́слий) комише́м (очере́том), комишува́тий, очеретува́тий: срвн. Камыши́стый.
• Пока зацветут -ши́, в нас не будет души – по́ки со́нце зі́йде, роса́ о́чі ви́їсть.
Камыши́на, -ши́нка, -ши́ночка – комиши́на, очерети́на, комиши́нка, очерети́нка, комиши́ночка, очерети́ночка. [Пурхне́ очере́тянка по-на́д водо́ю, ся́де на комиши́ну (Коцюб.). Ді́вчина струнка́, як очерети́на (Васильч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тростник – очерет, (ещё) трость, (одна трость) очеретина, (сахарный) тростина:
• сахарный тростник – цукрова тростина.
[Людина є тільки тростина, найслабша у природі, але це тростина, що мислить. Щоб її розчавити, не треба озброюватися цілому всесвітові: одного випару, однієї краплі води досить, щоб її вбити. Але якби навіть усесвіт її розчавив, людина була б усе ж чимсь значно шляхетнішим, ніж те, що її вбиває, бо вона знає, що вмирає, і знає про ту перевагу, яку всесвіт має над нею. Всесвіт же про це не знає нічого (А.Перепадя, О.Хома, перекл. Б.Паскаля). Коли суботнього вечора вони вирушили до міста, місцеві чоловіки змагалися наввипередки, хто більше виставить Арне пива та рому, а місцеві жінки вилися довкола нього, наче бджоли, що злетілися на мед. Між Люком та Арне було багато схожого. Обидва марнославні, вони були об’єктом жіночої цікавості та захоплення. Але на цікавості та захопленні все й закінчувалося. Їм нічого було дати жінкам: вони все віддавали тростині (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу). Новини трансгенної інженерії. Науковці схрестили папугу і цукрову тростину. Тепер цукор сам говорить, скільки його класти в чай]. Обговорення статті

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Очере́ти́на – камышина.
• Щоб тебе очере́ти́ною змі́ряли – канун да ладан тебе!

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Жити́на, -ни, ж.
1) Ржаной стебель. Мнж. 145. Бач, житина як добра очеретина.
2) Ржаное зерно. В’язь на огірках завбільшки з житину. Черк. у. Запорошив око житиною. Г. Барв. 315.
Очерети́на, -ни, ж. Стебель камыша. Бігли три дівчини, вирвали три очеретини. Чуб. І. 127. Щоб тебе очерети́ною змі́ряли! Пожеланіе смерти (отъ обычая мѣрять мертвеца камышиною). Мил. 168. Ум. Очерети́нка, очерети́ночка. Прямесенька як очеретиночка. О. 1862. IV. 71.
Очерети́нка, -ки, ж.
1) Ум. отъ очеретина.
2) Трубка изъ камыша.
Хистки́й, -а́, -е́.
1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Грин. ІІІ. 496. Вже ступила на хистку кладку. Левиц. І. 172. Хисткий місточок. Левиц. І. 437.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка. Г. Барв. 5.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. К. ЧР. 163. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина. МВ. І.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Канев. у. Та скора ж, та хистка, як та ластівка! Г. Барв. 103.
Черти́на, -ни, ж. = Очеретина. Ум. Черти́нка. Мил. 92.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сте́бель, стебелёкъ = 1. стебло́, стебли́на (С. З. Л.), стебели́на (С. Л.), стебли́ночка, дикорослої рослини — били́на, били́нка, били́ночка (С. Ш.), товсте та високе — сто́вбур, зрізане — сторча́к, переважно сухе — бади́ло, бадили́на, поб. — бадиля́ка, зб. — бади́лля, бадиля́чча (С. Л. Ш.), буряків — ботвина́, буръяну — буръяни́на, буръяни́нка (С. Ш.), гарбузів — гарбузи́ння (Ос.), їстовне — лопу́цьок (С. З.), опу́цьок (С. Л.), кавунів — гу́дина, огу́дина, довге — баті́г, батоги́, картоплї — гич (С. Л.), ги́чка, бади́лля (Ман.), картопли́ння, квасолї — квасоли́ння, кукурузи — кукуру́зення, лози — лози́на, маку — макови́на, зб. макови́ння, огірків, динь — гу́дина, огу́дина, очере́ту — очерети́на, хмелю — хмели́на, цибулї — цибо́к, ци́бка, ду́дка, стрілка, що стелеть ся по землї — сте́люх, довгий — баті́г, що въєть ся — витка́ стебли́на. — Як рожа зірвана з стебла, завъянув я. К. С. — Один я на сьвітї без роду і долї, стеблина-билина на чужому полї. К. Ш. — Стебло стебла кличе — таке рідке. н. о. — На кожную стеблиночку пошли одну росиночку. Б. Г. — Чи щаслива ж та билина, що росте у полї? Кот. — Стьобнув ботвиною по щоцї. Сум. Ох. — Вирвав з землї тютюнове бадило, та як оперезав його. Кн. — Кавуни дуже далеко погнали батоги. Ман. — Ой хмелю мій, хмелю, тонкая хмелино. н. п. — Пойти́, выродиться въ сте́бель = посте́блитись, постовбу́рчитись. 2. стебло́, держачо́к (ложки). — Ло́жкой ко́рмитъ, а стеблёмъ глазъ ко́летъ, н. пр. = хлїбом годує, а о́чі випікає́; хлїбом году́ють, а стебло́м о́чі ко́лють. н. пр.

Запропонуйте свій переклад