Знайдено 9 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Педаго́г – педаго́г (-га). • -ги́ческий, -ки – педагогі́чний, -но. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОБУЧА́ТЬ ще досві́дчувати, інструктува́ти; ОБУЧА́ТЬ, ОБУЧА́ТЬСЯ ще шко́лити, шко́литися, вишко́лювати, осві́чувати; обуча́ющий що /мн. хто/ вчить тощо, ста́вши шко́лити, покли́каний навчи́ти, для навча́ння́, за́йня́тий навча́ння́м, учи́тель, педаго́г, виклада́ч, вихова́тель, прикм. навча́льний, ви́шкільни́й, вишко́лювальний; обучающийся/обуча́емый у́чений, шко́лений, вишко́люваний, охо́плений навчання́м, у́чень, школя́р, вихова́нець, студе́нт, вишкільни́к; |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Кость
• Белая, чёрная кость – біла, чорна кістка. • Бросить кость кому (перен.) – кинути кістку кому; відбутися чимсь малим. • До мозга костей [педагог, агроном…] – до нутра кісток [педагог, агроном…]; [аж] до самих кісток [педагог, агроном…]; [аж] до самої кості [педагог, агроном…]; природний (природжений) [педагог, агроном…]. • Кожа да кости; кости да кожа; одни кости – самі кістки та шкура; сама снасть; худий як тріска; аж кістки (аж кості) світяться. • Кость от кости, кость от костей – кість від кості; кість від костей. • Куда ворон костей не занесёт, не заносил – куди ворон і кістки не занесе; не заносив (не донесе, не доносив). • Лечь костьми – головою накласти; кістьми полягти (лягти). • Пар костей не ломит – пара парить, а кісток не варить; пара кісток не крутить (не ломить). • Перемывать, перемыть кости кому – (те саме, що) Перемывать, перемыть косточки кому. Див. косточка. • Промерзать, промёрзнуть до костей – промерзати, промерзнути (перемерзнути) до кісток (наскрізь); задубіти (заклякнути). • Промокнуть до костей – промокнути (вимокнути, змокнути) до рубця (до рубчика); промокнути (вимокнути, змокнути) як хлюш(а). • Проникнуться чем-либо до мозга костей – перейнятися чим до останньої волосинки (до нутра кісток). • Стоять, стать костью в горле, поперёк горла кому – (у)поперек горла ставати, стати; ставати, стати в горлі руба (кісткою). • Язык без костей (разг.) – язик без кісток [, то й меле]; у язиці нема кісток; язик без кістя, меле, що хотя; белькоче, як хоче. |
Мозг
• До мозга костей агроном, педагог… – до нутра кісток ([аж] до самих кісток, [аж] до самої кості) агроном, педагог…; природний агроном, педагог… • Куриные мозги у кого (разг.) – курячий мозок у кого. • Мозги набекрень у кого (разг.) – мізок шкереберть у кого. • Мозги не варят у кого (разг.) – нема лою (олії, глузду) в голові у кого. • Мозги не на месте (разг.) – розуму багато, та дома не ночує (та зрідка дома буває). • Проникнуться чем-либо до мозга костей – перейнятися чим до нутра кісток (до останньої волосинки). • Хоть лбом широк, да мозга мало – голова — як казан, а розуму — ні ложки. Пр. Голова велика, а мозку мало. Пр. Велике, а дурне. Пр. Великий, як світ, а дурний, як сак (як кіт, як чіп). Пр. Велика голова, та малий розум - Пр. • Шевелить, пошевелить (раскидывать, раскинуть) мозгами (фам.) – крутити, покрутити мозком; метикувати, зметикувати (мізкувати, змізкувати); розкидати, розкинути розумом; не лінуватися, не полінуватися думати. |
Профессия
• Педагог, врач по профессии кто – педагог, лікар хто з професії (з фаху, за фахом). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
педаго́г, -га; -го́ги, -гів |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
анатоми́ня, анатоми́нь; ч. ана́том фахівчиня з анатомії або анатомування. [Красуська Анна Адамівна – педагог і анатоминя. (Вікіпедія, 19.05.2021). Анатоминя (титри до сюжету). (СТБ: Вікна, 29.09.2008; цит. за: А. Нелюба Словотворчість незалежної України. 1991-2011).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 22. |
бібліографи́ня, бібліографи́нь; ч. бібліо́граф фахівчиня з бібліографії. [Березюк Ніна Михайлівна – українська бібліотекознавиця, бібліографиня, дослідниця, педагог. (uk.freejournal.org, 05.09.2021). Підготувала бібліографиня І кат. Олена Артюхова. (lib.knau.kharkov.ua, 06.07.2021). Бібліографиня: складає плани та звіти інформаційно-бібліографічної роботи; формує абетковий та систематичний каталоги, розставляє картки нових надходжень <…>. (bati.nubip.edu.ua, 22.04.2020). Провідна бібліографиня Ірина Баканова показує «Крамничку братів Візлі»: «Ми будемо з дітьми намагатися творити ідеальну магію». (Суспільне, 31.01.2020).] див.: бібліо́графка, книгозна́виця  Рекомендації  З-поміж варіантних назв бібліо́графка, бібліографи́ня перевагу варто віддати першому слову. Насамперед з огляду на статистично більшу продуктивність суфікса –к(а). Крім того, суфікс –к(а) дає змогу уникнути такого графічного збігу з графи́ня, який хоч і не критичний, але небажаний (етимологічно бібліо́граф походить від грец. biblion – книжка і grapho – пишу, а граф – від нім. Graf). Відповідно, фемінітиви від цих слів утворюємо за допомогою різних суфіксів: бібліо́графка (як і лексико́графка, фото́графка), але графи́ня. |
педагоги́ня, педагоги́нь; ч. педаго́г виховниця, вчителька, викладачка; дослідниця проблем педагогіки. [Педагогиня з Калуша перемогла у всеукраїнському конкурсі «Вчитель року-2018» (Фіртка, 2018). Велика педагогиня Регіна Сергіївна мала б знати, що людину навчають не для того, щоб вона йшла вказаною навчителем дорогою, а для того, щоб дати їй можливість вибирати свою. (Надія Гуменюк «Танець білої тополі», 2016). Вона знову обрушила на голови бідних ошелешених педагогинь цілий потік інформації. (Володимир Лис «Діва Млинища», 2016). Але ж педагоги і педагогині, які викладають українську мову, мали б хоч трошки подумати, а що з ними станеться, якщо закон почне діяти. (Український тиждень, 2012).] // соціа́льна педагоги́ня – фахівчиня із соціальної педагогіки. [Перший вебінар нового тижня на тему «20 способів корисно зайняти дитину» проведе Олена Жереб’ятьєва – соціальна педагогиня, психологиня, членкиня ВСППГП «Український Гештальт». (sos-ukraine.org, 13.04.2020). ГО «Смарт освіта» запрошує вчителів на ресурсну зустріч з психологинею та соціальною педагогинею Наталією Балахтарь. (nus.org.ua, 13.01.2020).] див.: освітя́нка Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 378-379. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)