Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 35 статей
Запропонувати свій переклад для «первий»
Шукати «первий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Двою́родный – двою́рідний; у пе́рших, пе́рвий. [Вона́ мені́ сестра́ в пе́рших, бо на́ші матері́ рі́дні се́стри. Він заста́в у ха́ті Софі́ю, пе́рву (двоюродную) сестру́ Мо́трину (Коцюб.)].
• Двою́родные братья и сёстры – брати́телі.
Пе́рвый – пе́рш[в]ий. [Пе́рша ча́рка – пе́рша па́лка].
• -вое место – пе́рше (пере́днє, чі́льне) мі́сце.
• -вый ряд – пе́рший ряд, пере́дня ла́ва.
• В -вый раз – впе́рш[в]е, поперва́х.
• С -вого разу – з пе́ршого ра́зу, відра́зу.
• За -вый раз – за пе́рший раз, (за) пе́ршим ра́зом.
• На -вых порах – поперва́х, на пе́рших пора́х, пе́рший час.
• Это ему не в -во́й – це йому́ не перш[в]и́нка, не первина́, йому́ це не впе́рше.
• -вый попавшийся, встречный – пе́рший-лі́пший.
• -вый (по положению) – чі́льний, пере́дній.
• -вый сорт – пе́рший сорт, перва́к.
• -вый опыт – пе́рша спро́ба.
• -вая возлюбленная – перві́тка.
• -вые плоды – перваки́.
• Не -вой молодости – не перво́лі́ток.
• -вое, что нужно сделать – пе́рше, що тре́ба зроби́ти.
• В начале -вого – на поча́тку пе́ршої (годи́ни).
• В -вом часу – о пе́ршій годи́ні.
• Жить в -вом этаже – ме́шкати на пе́ршому по́версі.
• Это было -вою причиною их ссоры – це була́ пе́рша причи́на ї́хньої сва́рки.
• Во -вых – по-пе́рше, впе́рше, пе́рше, уперва́х, раз що.
• Во -вых – во-вторых – (по)пе́рше – (по)дру́ге, одно́ те, що… а дру́ге те, що…, раз що… дру́ге що. [Раз, що я того́ не ба́чив, а дру́ге, що й не хо́чу ба́чити (Звин.)].
• Самый -вый, первейший – найпе́рший.
Привлека́ть, привле́чь –
1) см. Привола́кивать, Прита́скивать, Притя́гивать.
• -влека́ть к себе – притя́г(ув)а́ти, пригорта́ти до се́бе. [Він узя́в її́ за ру́ку і пригорну́в до се́бе];
2) (притягивать нравственно) притя́гувати и притяга́ти, притяг(ну́)ти́, затя́гувати, затягти́ кого́ до чо́го, (манить, влечь) ва́бити, пова́бити, прива́блювати (и редко привабля́ти), прива́бити, зва́блювати и звабля́ти, зва́бити, на́дити, з[по]на́дити, прина́джувати, прина́дити, прима́нювати, примани́ти, (склонять) прихиля́ти, хили́ти, прихили́ти, приверта́ти, приверну́ти кого́ чим до ко́го, (присоединять к какому-л. обществу, делу, работе и т. п.) приє́днувати, приєдна́ти, залуча́ти, залучи́ти, пригорта́ти, пригорну́ти, приверта́ти, приверну́ти кого́ до чо́го (до товари́ства, до спра́ви, до пра́ці (до робо́ти) і т. п.), (призывать) заклика́ти, закли́кати, приклика́ти, прикли́кати кого́ до чо́го, (о мн.) попритя́гувати, поприва́блювати, нава́бити (неок. нава́блювати), поприна́джувати, поприхиля́ти, поприверта́ти, поприє́днувати, позалуча́ти кого́; срв. Мани́ть, Влечь. [Смі́ливість та весе́лість Ломаче́вського більш од усьо́го притя́гувала до йо́го Оле́сю (Неч.-Лев.). Метка́ і жва́ва, вона́ так і ва́била до се́бе (Мирн.). Се ще бі́льш його́ зва́блювало, що воно́ заборо́нене. Не здола́є вже прина́джувати красо́ю (Самійл.). Істо́рія Украї́ни зо́всім ма́ло прива́блює до се́бе на́ших письме́нників (Єфр.). Щось на́дить до йо́го усі́х. Нам пощасти́ло прива́бити до гу́рту двох доро́слих учени́ць (Грінч.). Його́ до робо́ти не приве́рнеш (Звин.). Приверну́ла вона́ його́ свої́ми очи́ма (Грінч.)].
• -кать к себе внимание – притяга́ти (приверта́ти, прихиля́ти) до (на) се́бе чию́сь ува́гу, ки́датися, спада́ти на ува́гу кому́сь.
• Дело это -кло́ к себе общее внимание – спра́ва ця приверну́ла до се́бе (на се́бе) зага́льну ува́гу.
• -ка́ть, -вле́чь к себе взгляд(ы), взор(ы) – бра́ти (убира́ти) о́чі на (в) се́бе, приверта́ти, приверну́ти о́чі до се́бе, ва́бити по́гляди. [Та й соро́чка-ж: аж на се́бе о́чі бере́. Найбі́льше приверну́ла до се́бе о́чі сама́ Ната́лка (Грінч.). Усі́м бра́ла о́чі красо́ю (Куліш)].
• -вле́чь на свою сторону – приєдна́ти, прихили́ти, пригорну́ти кого́ до се́бе. [На́ша організа́ція зумі́ла пригорну́ти до се́бе все село́ (Грінч.)].
• -вле́чь на свою сторону угощением – примогори́чити кого́.
• -влекать, -влечь к участию (пригласить) – присоглаша́ти, присогласи́ти кого́. [Він са́мий пе́рвий, та ще двох присогласи́в (Мнж.)].
• Насильно -вле́чь кого к чему-н. – силомі́ць притягти́, залига́ти кого́ до чо́го.
• -влекать, -влечь к работе – притя́гувати, -гну́ти, залуча́ти, залучи́ти кого́ до пра́ці.
• -влека́ть, -вле́чь кого-н. к (судебной) ответственности, к суду – притяга́ти, притягти́, тягну́ти, потягти́, кли́кати, покли́кати кого́ до пра́ва, до відповіда́льности; притяга́ти, притягти́, кли́кати, покли́кати до су́ду, на (в) суд, ста́вити, поста́вити на суд кого́, позива́ти, запізва́ти кого́.
• -влека́ть, -вле́чь к делу об убийстве кого – притяга́ти, притягти́ (кого́) до спра́ви про вби́вство кого́.
• Привлека́емый – при[за]тя́гуваний, прива́блюваний, прина́джуваний; приє́днуваний, залу́чуваний, при[за,по]кли́куваний.
• Привлечё́нный – притя́гнутий, затя́гнутий, прива́блений, зва́блений, прина́джений, зна́джений, приє́днаний, залу́чений, приве́рнутий до чо́го.
• -ный к (судебной) ответственности к суду – потя́гнутий, покли́каний до пра́ва, до відповіда́льности, на (в) суд, запі́званий.
• -чё́нный к делу – притя́гнутий до спра́ви яко́ї.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Первый – пе́рший, пе́рвий.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Новая метла хорошо метет. —
1. Молоде - золоте, а старе - гниле.
2. Первий кус усьому голова.
3. Первий шматок ззісти у смак, а другий вже не так.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Америка́нець, -нця, м. Американецъ. Американець Франклін первий показав, що грім буває од громовини. Ком. II. 66.
Ба́теньків, -кова, -ве. Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Бе́вкнути, -ну, -неш, гл. одн. в. отъ бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Ду́ка, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. ЗОЮР. І. 21. Пани й панята, дуки, княжата з’їхались труну провожати. К. Досв. 141. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць. Мет. 383.
Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. Мил. 81. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мил. 79. Мій первий женише! Мил. 68. А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Чуб. ІІІ. 466. Ум. Жени́шенько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Чуб. V. 10. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Мил. 72. Ув. Жениши́ще.
І. Жи́чка, -ки, ж.
1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев’язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном.
2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. Жи́чечка.
Жорсто́кий, -а, -е.
1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299.
2) Рѣзкій, язвительный, жесткій. Слово жорстоке воздвигає гнів. Ном. № 3300. Чи вже скінчив жорстокі речі? К. Іов. 35.
3) Страшный. Йому приснивсь сон жорстокий. Чуб. V. 768.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю год. Котл. Кн. III. 24. Ум. Закомі́рочок.
Злий, -а, -е.
1) Злой. МВ. II. 175. Зняли з нього головоньку злії басурмани. Мет. 79.
2) Дурной, нехорошій. Хто чинить хоч добреє, хоч злеє в первий раз, не буде таково, як не першина́. Ном. № 105. Ой не їдь, рідненький, бо дороженька злая. Мет. 32. Ой, дитино моя мила, що ти злого учинила? Чуб. III. 356. Як я тобі вина дам, коли на тобі злий жупан? Чуб. V. 920.
И́мпет, -ту, м. Стремительность, сила, натискъ. Аби нам битий шлях переп’ятити і первий импет ляцький зупинити. К. ЦН. 242. Яким импетом її до сього пхнув? Г. Барв. 543.
Кле́чаний, а е. Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клеча́льний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. Кле́чані святки́. Праздникъ Троицы. На первий день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459.
Коза́к, -ка́, м.
1) Казакъ, воинъ, рыцарь. Висипали козаченьки з високої гори: попереду козак Хмельницький на воронім коні. АД. II. 107. То велю я вам междо собою козака на гетьманство обірати, буде междо вами гетьманувати, вам козацькі порядки давати. АД. II. 120. О милий Боже України, не дай пропасти на чужині в неволі вольним козакам! Шевч. 58.
2) Какъ идеалъ рыцаря, прекраснаго въ нравственномъ и физическомъ смыслѣ, слово коза́к прилагается въ народной поэзіи ко всякому молодому человѣку. Ой ти, козаче, ти хрещатий барвінку! Мет. 87. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79.
3) — чорномо́рський. Казакъ Кубанскаго казачьяго войска
4) Членъ вольнаго сословія казаковъ въ Черниговск. и Полтавск. губ. МВ.
5) Танецъ. Парубки... розганяли дівчат як полохливих лебедів і починали козака. Левиц. І. 15.
6) Названіе красиваго, но хитраго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. Коза́ченько, козачо́к, козу́ря. Зібрав Тарас козаченьків поради прохати. Шевч. Буде тобі, моя доню, лихая година, що ти того козаченька щиро полюбила. Мет. 72. Козаченьку-барвіночку! Мет. 8. Ув. Козарлю́га, козачи́ще. Васюринський козарлюга все п’є та гуляє. ЗОЮР. І. 322. Козарлюга дуже ручий, жвавий. Мкр. Н. 30. Славного війська козачище. Нп. Первий запорожець був здоровенний козарлюга. К. ЧР.
Ко́лесо, -са, с.
1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533.
2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. Ко́лесо млино́ве, ко́лесо мли́нське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. К. водяне́. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надві́рне ко́лесо. Черниг. у. К. пале́чне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. К. замахове́. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24.
3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ра́ди и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. Віщо́ве ко́лесо, су́дне ко́лесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. Ра́днє ко́лесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335.
4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224.
5) Игра. Также: ко́лесо дурне́. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. Коле́сонько, колісце́, колісча́, колісча́тко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.
Колі́но, -на, с.
1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла. Мет. 38.
2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка. К. ЧР. 317.
3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. Опат. 49.
4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи було: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном. Екатер. у.
5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Харьк. г. Ум. Колі́нечко, колі́нце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки. Грин. III. 279.
Краве́ць, -вця́, м. Портной. Кидають шевці, кравці і ковалі свою роботу. К. ЧР. 12. Вражі кравці не вгодили і каптана вкоротили. Мет. Ум. Кра́вчик. Первий городок — усе кравчики, другий городок — усе ткачики, третій городок — усе шевчики. Чуб. III. 387.
Мо́ва, -ви, ж.
1) Языкъ, рѣчь. Всі мови слов’янського люду, всі знаєте, а своєї дасть-Біг... Шевч. Квітка первий довів українців до сліз мовою українською... Шевченко, воздвигши з упадку голосну мову українську, назнаменав широкі гряниці нашому духу народньому. К. Листи з хут. III. «Шекспірові твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. Куліш».
2) Рѣчь; разговоръ. Умер козак, умер козак і козацька мова. Лукаш. 123. Таке личко, така й мова, тілько не такая чорноброва. Мет. 11. Мова мовиться, а хліб їсться. Чуб. І. 261. А далі, після сеї мови, троянцям він так всім сказав. Котл. Ен. II. 7. Не про те мова мовиться. Левиц. Староста... промовляє до їх до трьох раз так... По третій мові, як молода втретє до ніг вклониться, дівчата співають знову. О. 1862. IV. 10. Без мо́ви. Молча, безмолвно. Мо́ву найти́. Разговориться, найти предметъ для разговора. Рідна сестра у гості прийшла, у гості прийшла, ще й мову найшла. Мет. Випив чарку й мова найшлася. НВолын. у. Мо́ву переби́ти. Прервать, перебить кого (въ рѣчи). Вибачайте, мову переб’ю: а ви ж коли бачили його? НВолын. у. На мо́ві бу́ти з ким. Бесѣдовать, разговаривать. Не до мо́ви бу́ти кому́. Быть кому непріятнымъ собесѣдникомъ. Пішла заміж до любови, а свекорку не до мови. Грин. III. 306. Ум. Мо́вка, мо́вонька, мо́вочка. За вовка мовка, а вовк у хату. Ном. № 5769. Коли правдива мовонька твоя, так будеш, серденько, на вік ти моя. Чуб.
Новоро́чник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Обсну́ти, -сну́, -не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого. Пирятин. у.
Пе́рвий, -а, -е = Перший. Перві півні заспівають, то я тебе й ізбужу. Чуб. V. 535.
Присоглаша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. присогласи́ти, -шу́, -си́ш, гл. Привлекать, привлечь къ участію, склонять, склонить. Він самий первий, та ще двох присогласив. Присоглаша шинкарь нашого, щоб той перейшов у їхню віру. Мнж. 122.
Притуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890.
2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265.
2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити.
4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї і, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58.
5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Ро́доньків, -кова, -ве, прил. отъ ум. родонько: принадлежащій родственникамъ, роду. Первий же двір — свекорків, а другий же двір — батеньків, а третій же двір — родоньків. Маркев. 139.
Рубну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. отъ рубати.
1) Рубнуть. Піди, зрубай тую билинку. — Первий раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула. Чуб. V. 707.
2) Заиграть съ жаромъ. Як граю «Долі» або «Зради», собаки виють під вікном. А як «Одарочки лихої», або рубну іще якої.... О. 1862. X. 32.
Све́корків, -кова, -ве. Ум. отъ све́крів. Маркев. 139. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків. Мет. 233.
Убрести́, -ду́, -де́ш, гл.
1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19.
2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Шапкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Мнж. 112. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. О. 1862. IV. 74. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю. К. Бай. 23.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

За́в’язка, -ки, ж.
1) *Роботи по за́в’язку. Работы по горло. Крим. *5) Завязка, начало игры или обряда. На первий день Петрівки треба «прогнати шуляка». Раненько в понеділок в самий перед от яка зав’язка робиться: приходить кума до куми і не йде до хати, але шукає куминих курей на подвір’ї... Крим.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Primula veris L. — перво́цвіт весня́ни́й (Ру, Оп); веснянка проста (Во), первене́ць ліка́рський (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), перво́цвіт ліка́рський (Сл); амери́цька кві́тка (Мг — ЗК), бабки (Ос — СД), баранці́ (Км, Сб — ГЦ), бара́нчики (Ав, Во, Чн, Жл, Мн, Мн2, Вх1, Гр, Дб, Сл, Mk, Ос, См, Мг — СД, СТ, ПД, СЛ, ЗК), барбадинки (Ос — СЯ), ба́рхатні квітки́ (Мг — ЗК), баршуно́ві квітки́ (Мг — ЗК), баршуночки́ (Мг — ЗК), бра́тчики (Мг — ЗК), буквиця (Ян2, Сл, Ос, См — СД), бу́квиця бі́ла (Чн, Рг1, Вл, Ан, Пс, Жл, Ду, Ів — СД, ВЛ, СЛ), буквиця жовта (Ан — ПС), бу́ковки (Мг — ЗК), весні́вка (Жл, Mk, См — ПД, ДС), весня́нка (Жл, Mk — ПД, ДС), гади́нниця (Вх, Жл, Ум, Ів — ДС), дзвінки́ (Tl, Кч — ГЛ, БО), дзвоники (Ос — ПД), дупки курі (Гв — СЯ, ЛМ), жовтуха (Ан, Ян2, Сл — СД), ка́шка (Мг — ЗК), кишки́ жо́вті (Мг — ЗК), ключ (Км), клю́чик(и) (Во, Вх, Ан, Жл, Вх1, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, Сва — ПД, ПС, ДС), ключина (См), ключі́ золоті́ (Мг — ЗК), ключі́ петро́ві (Мг — ЗК), кобічка (Вх — ДС), когу́тики (Мг — ЗК), когу́тики жо́вті (Сб — БО), козинки́ (Мг — ЗК), козлечник (Ан — СЛ), короста́н (Во, Жл), ко́тики (Ан, Го1, Ів, Сл, Мг — СЛ, ЗК), кукурі́чка (Вх, Вх1, Ум, Ів — ДС), куритина (Ан — СЛ), ла́пка ку́ряча (Сб — ПЗ), ла́пки гу́сячі (Сб — ПС), ла́пки зозу́лині (Мг — ЗК), ла́пки́ соро́чі (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk), ледуночка (Км), лепушки (Км), лету́шки (Сб — ДС), лиферія (жовта) (Рг1, Ан, Пс), лісове́ зі́лля(є) (Ан, Ів), ло́пух (Мг — ЗК), лопуцьок (Ос — ВЛ), лопушки́ ди́кі (Сб — ДС), малвка жовта (Ан — СД), медо́к (Сб — ВЛ), медуни́ця (Сб — ПД), медуни́чка (Сб — ВЛ), меду́нка(и) (Лс2, См, Мг — СД, ПЦ, ЗК), меду́нки жо́вті (Сб — ПС), медя́ни́к (Ан, Жл, Гр, Ду, Ів, См — СД), медяни́к-зілля(є) (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ів), медянички́ (Рг1, Вл, Пс, Мн, Ум, Ів), микола́й(чи)ки (Ос, Сб — ВЛ, ПЦ, ГЦ), містрінка́шка (Мг — ЗК), молочі́й (Сб — ПД), никола́йки (Ан, Ів — СД), одка́сник (Сб — ПЦ), онисійко (Сл — СЛ), онисько (Сл — СЛ), опуцьки (Ан — ПС), палеришка (Км), па́льчики Бо́жі (Бк, Сб — БУ), панчі́шки (Лс2 — ПЦ), пе́рвенець (Во, Ан, Мс — СТ, ПД, ВЛ), перве́сниця (Жл), пе́рвий цвіт (Мг — ЗК), первосніг (Tl), перво́цві́т (Пс, Вх1, Кр, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Ос, Сн, Пч, Мс, Кч, Мг, Сб, Коб — ЗАГ), перелет (Ан, См — СД), пере́рва (Сб — БО), пе́рший квіт (Сб — ДС), першоцві́т (Ук, Кч — БО), петерклі́ч (Км, Мг — ЗК), петро́ве ли́стя (Мг — ЗК), підойма (Ос — ПД), підсалат (Ос — ВЛ), попутник (См — ВЛ), по́ртки жа́б’ячі (Сб — ВЛ), при́му́л(к)а (Ук, Сб — ВЛ, ДС), приму́лка лісова́ (Сб — ПД), примуля (Сл), про́ліска(и) (Ан, Ум, Ів, Мг — СТ, ЗК), просере́н(ь) (Ів, Сл), ранньоцві́т (Мг — ЗК), раст(ь) (Шх, См — ПД, ГЦ), ручка (См), ру́чка(и) Бо́жа(і) (Ав, Рг1, Ан, Пс, Мн, Вх1, Hl, Кр, Ду, Ів, Сл, Mk, См, Мг, Сб, Пок — СД, ПД, ВЛ, ПЗ, БУ, ЗК), ру́чки Бо́гові (Лс2 — ПЦ), ряст (Ду, Сл, Сб — СТ), сережник (Сл), скороспілка (Км), сліпота (Tl, Mk, Ос, См, Гб — ПД, ПЗ), сліпота́ жо́вта (Сб — ПД), сліпота курина (Сл — ПД), сліпота́ ку́ряча (Mk, Рм, Мг — ПД, ВЛ, ЗК), сліпо́ти (ку́рячі) (Гб — ДС), смета́нник (Мг — ЗК), смокту́нчики (Сб — ПД), со́нічник (Мг — ЗК), соняшник малий (См), станка́шка (Мг — ЗК), стигнячки (Ан — СД), странґа́шка (Мг — ЗК), стрінґ(к)ашка (Мг — ЗК), сцінґа́шка (Сто — ЗК), цінка́шка (Мг — ЗК), цінковка́шка (Мг — ЗК), череви́чки (Сб — СТ), череви́чки зозу́л(ин)і (Rs, Ос, См, Вас — ВЛ, СЛ), чінга́шка (Мг — ЗК), чінча́рішка (Сб — ЗК), чічінки́ (Мг — ЗК), ясене́ць (Сб — ВЛ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Навѣ́рно = пе́вно (С. З.), запе́вне (С. З. Л.), напе́вне, спра́вдї, дїйсне. — Памъятаю, як спитала я Миколу в первий раз, бо запевне я не знала. Кон. — Це я дїйсне знаю. Кр.
Пе́рвый = пе́рвий, пе́рший, пере́днїй, попере́днїй; ста́рший, найста́рший; кра́щий, найкра́щий, славнїйший, найславнїйший. — Во пе́рвыхъ = пе́рве, пе́рше, впе́рве, впе́рше, в перва́х, пе́ршим ра́зом. — Тарас в первах не няв тому віри. Кн. — Треба уважати, що він помилив ся не першим разом. Кп. — Перво́-на́-перво = наса́мперед, наперед усьо́го, в перва́х. — В первах заплати гроші, а тодї й бери собі. Кн. — Въ пе́рвый разъ = упе́рве, впе́рв(ш)е, пе́ршим ра́зом, вперва́х. — Не відомо у кого впервах Тарас почав учити ся. Кн. — Пе́рвый сортъ = перва́к, первачо́к.

Запропонуйте свій переклад