Знайдено 8 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Носо́к –
1) (ум. от Нос) – а) см. Но́сик 1; б) дзюбо́к, дзьобо́к (-бка́), (реже) носо́к (р. но[і]ска́); срв. Нос 2. [Ра́ння пта́шка носо́к чи́стить (Чуб. I)]. • С воробьиный -со́к – з комаре́ву ні́жку; 2) (предмета, орудия) носо́к, ріжо́к (-жка́); (кончик) кі́нчик; (острый конец яйца) носо́к и но́сик; 3) (посуды) носо́к, но́сик, пи́птик, пи́пка, (диал.) ципли́к (-ка́), ру́лька. [Чайни́к з відби́тим пи́птиком (Брацл.). Ципли́к у лі́йки, в самова́рі (Липовеч.). Хто се одби́в ру́льку? (Київщ.)]; 4) (обуви) носо́к, (редко ніс (р. но́са)), носа́к; (-ка́), (диал.) ви́сп’яток (-тка), (перед) пе́ре́д (-да), передо́к (-дка́). [Вда́рив його́ носако́м (Сл. Гр.)]. • -ски́ – носки́, (переды) переди́ (-ді́в), передки́ (-кі́в). [Перебу́йся наза́д носка́ми (Номис). Ви́сп’ятками би́ти (Драг.). В чобо́тях старі́ халя́ви, а переди́ і підо́шви нові́ (Звин.). Диви́вся на передки́ свої́х череви́ків (Васильч.)]. • Бить мяч с -ска́ – би́ти м’яч(а́) носко́м (передко́м). • Бороться с -ска́ – боро́тися нога́ об но́гу; 5) (чулка) носо́к. • Навязать у чулок -ски́ – допле́сти́ до панчі́х носки́; 6) (короткий чулок) шкарпе́тка. • -ски́ – шкарпе́тки (-ток). [Му́сів ски́нути чо́боти і пішо́в на башта́н в сами́х шкарпе́тках (Н.-Лев.)]; 7) (гарпун) гарпу́на (-ни). |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
СОСО́К тех. пи́птик. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Носик (бидона) – но́сик (-ка); • н., сосочек (колбы) – пи́птик (-ка). |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Пи́поть, -птя, м. Болѣзненный наростъ на языкѣ у куръ, типунъ. Чуб. I. 58. Грин. I. 254. Ум. Пи́птик. |
Пи́птик, -ка, м.
1) Ум. отъ пипоть. 2) = Пипка. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Сосок — пи́птик, -ка; С. стержня — пи́птик стри́жня. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Сосо́къ, сосо́чекъ = пи́пка (С. Жел.), пі́пка (Сп. С. Жел.), пи́птик, у корів — ді́йка. — Дитина ссала, тай укусила саме кінець пиптика. н. о. — Хазяйка все перше доїть луччих корів, а поки видоїть, то другим теля і дійки пожує і вимня набъє. н. о. Яст. |
Я́годица = 1. лоза́ виногра́ду. 2. зад, гу́зно (д. За́дница). 3. пи́птик (д. Сосо́къ). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)