Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 50 статей
Шукати «плеш*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Плеша́к –
1) пліши́вець (-вця), лиса́[я́]к, лису́н, лисі́й, голомо́зько;
2) голомши́вець, шолуди́вець (-вця).
Плеша́нка – зоол. Saxicola pleschanka – чи́калка ли́са.
Плеши́веть –
1) лисі́ти, поли́сі́ти, обла́зити, облі́зти. [Дурна́ голова́ не лисі́є];
2) шолуди́віти.
Плеши́вец, см. Плеша́к.
Плеши́вица – пліши́виця, лисі́йка, голомо́за.
Плеши́вость –
1) пліши́вість;
2) шолуди́вість (-ости).
Плеши́вый –
1) пліши́вий, лис, ли́сий, голомо́зий;
2) шолуди́вий.
Пле́ши́на –
1) пліш (-ши), ли́сина, голомо́зина;
2) шо́луді.
Плеши́нка – пліши́нка, ли́синка, голомо́зинка.
Плешь, см. Пле́шина.
Ка́пелька, Ка́пелечка –
1) (ум. от Ка́пля) кра́пелька, кра́пка, крапели́нка, крапели́ночка (и крапли́нка, крапли́ночка), ка́пелька, капели́нка, капели́ночка, капелю́шечка, ка́почка, капи́нка, капи́ночка, ця́точка, цяти́нка, цяти́ночка. [До́вго держа́в він ча́рку коло ро́та, висмо́ктував оста́нню кра́пельку (Н.-Лев.). А до́щику ніхто́ і крапели́нки не ба́чив (Квітка). Де-б води́ці діста́ти крапли́нку (Л. Укр.). Ні кри́шечки, ні ка́пельки (Номис). Ні цяти́ночки води́ (Г. Барв.). Га́су в нас ані ка́почки нема́ (Звин.)].
• По -ке – по кра́пельці, по ка́пельці;
2) (крошка, малость) кри́хта, кри́хі[о]тка, дрі́бка, рі́сонька, рі́сочка, (немножко) трі́шки, трі́шечки чого́сь (см. Ма́лость); ка́пка, ка́почка, капи́нка, капи́ночка, капели́нка, ця́точка, цяти́нка и т. д. [І там, ка́жуть, любо́в, де її́ і капели́нки нема́ (Квітка)].
• -ку (чуточку) – кри́хітку, ка́пельку, кра́пельку, ка́пку, ка́почку, капи́нку, ця́тку, ця́точку, цяти́ночку, крі́пточку, (немножко) трі́шки, трі́шечки чого́сь. [Ка́пельку там було́ си́ру (Сл. Гр.). Ми восени́ таки́ похо́жі хоч ка́пельку на о́браз бо́жий (Шевч.). І трі́шки не ціка́вий (М. Вовч.). При пра́вді є й брехні́ капи́нка (Франко). Ви до́бре зна́єте, що ніби тро́хи руде́нькі, крі́пточку голомо́зенькі (плешивые) (М. Вовч.)].
• Дайте мне -ку вина – да́йте мені́ кра́пельку (ка́пельку, рі́ску) вина́, (немножко) трі́шки (трі́шечки) вина́.
• Ни -ки – ні кри́хти, ні кри́хітки, ні кри́шки, ні (ані) кри́шечки, ні трі́шки, ні трі́шечки, (реже) ні ка́почки, ні капели́нки, ні капи́ночки и т. д. [Невже́ мене́ не лю́биш ти ні кри́хти? (Тобіл.). Він ве́село, ні кри́шки не заміша́вшись, поча́в розмо́ву (Н.-Лев.). Та й став чита́ти щось таке́, що я ані крапи́ночки не зрозумі́в (Франко)].
• Ни -ки не хочется – ні кри́хти (ні кри́шки) не хо́четься, і на кри́хту не мине́ться чого́сь кому́.
Лом –
1) см. Лома́ние;
2) (обломки) лім (р. ло́му), ла́мань (-ни); (только металла) брухт (-ту); (стекла, глин. изделий) бій (р. бо́ю). [Розва́лювали буди́нок і нароби́ли бага́то ло́му (Правн. Сл.). Назбира́ла ло́му вся́кого та продала́ за три карбо́ванці (Київщ.). Ки́нь те залі́зо в брухт (Липовеч.) Кампа́нія збира́ння бру́хту (Пролет. Пр.). Пога́но довезли́ по́суд: бо́ю бага́то нароби́ли (Київщ.)].
• Железный лом – залі́зний брухт, ла́мане залі́зо.
• Лом металла – метале́вий брухт.
• Продавать серебро в лом – продава́ти срі́бло на лім.
• Шоколад(ный) лом – шокола́дний лім;
3) (бурелом) лі[о]м (р. ло́му), вітроло́м (-ло́му). [Ой, піду́ я в ліс по дро́ва та наберу́ ло́му (Пісня)];
4) (орудие) лом (р. ло́ма); (с расширением на конце) копани́ця; (для ломки льда) пробі́й (-бо́ю), плі[е]шня́, пле́шень (-шня), шемі́нь (-ме́ня) (Вас.). [Розби́в ло́мом две́рі (Київщ.)].
• Лом лапчатый – лом лапа́(с)тий, ла́па;
5) см. Ломо́та;
6) (суматоха) розгардія́ш (-шу́), гарми́дер (-ру), метушня́, ша́рварок (-рку);
7) (крюк, петля) клюка́, клю́чка.
Лыса́ч – (плешивец) лися́к, голомо́зько, (о животн. с пятном на лбу) лиса́к (-ка́).
Лысе́ть – ли́сі́ти, голомо́зіти; срв. Плеши́веть. [Дурна́ голова́ не лисі́є (Богодухівщ.)].
Лы́сина –
1) (плешь) ли́сина, (шутл.) голомо́зина. [Не по чім і б’є, як не по ли́сині (Номис)];
2) (плешина в меху, посеве, из’ян в ткани) бле[и]зно́, ли́сина. [Полотно́ таке́, що блезно́ на блезні́ (Черкащ.). Не догля́діли кожу́ха, тепе́р самі́ бле́зна (Луб.)];
3) (прогалина) прога́лина, ли́сина;
4) (белое пятно на лбу животн.) ли́сина. [Знайшло́ся лоша́ з ли́синою (Полт.)].
Лы́сый –
1) (плешивый) ли́сий, голомо́зий, (сущ.) лися́к, голомо́зько. [Ли́сий ли́сого зда́лека ба́чить. Бага́то, як у голомо́зого чупри́ни (Приказки)].
• -сый бес – ли́сий чорт, стари́й хрін.
• -сая гора – ли́са гора́;
2) (с белым пятном: о животн.) ли́сий. [Ли́сий кінь (Полт.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Плешиветь – лисі́ти, -сі́ю, -сі́єш.
Плешивец – лису́н, -на́, голомо́зько, -ка.
Плешивый – пліши́вий, голомо́зий, ли́сий, -а, -е.
Плешь – ли́сина, -на.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пешня – пле́шень (-шня).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Голомо́зий – плешивый, лысый.
Голомо́зина – лысина, плешь.
Голомо́зько – плешивец.
Голомши́вий –
1) плешивый;
2) (о злаках) безостый, безусый.
Лис, ли́сий – лысый, плешивый.
Лиса́к, -ка́ –
1) плешивец;
2) животное со светлым пятном на лбу;
3) обнаженный берег или возвышенность.
Ли́сина – плешь, лысина.
Ли́сі́ти, -сі́ю – плешиветь, лысеть.
Лису́н, -на́ – плешивец.
Пле́шень, -шня – лом.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вищи́пувати, -пую, -єш, сов. в. ви́щипати, -паю (-плю), -паєш (-плеш), гл. Выщипывать, выщипать. Вищиплю, виломлю кленовий лист. Мет. 297.
Голомо́зий, -а, -е. Плѣшивый, лысый. Голомоза дитина. Дід твій лисий, а мати голомоза. Ном. № 6319. Багацько, як у голомозого чуприни. Ном. № 7710.
Голомо́зина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Голомо́зько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ. Ном. № 6156.
Голомши́вий, -а, -е.
1) Плѣшивый. Голомшива голова. Борз. у. Употребляется въ презрительномъ смыслѣ. Дуже ти голомшивий, щоб мене подужав. Кобел. у.
2) Безостый, безусый (о хлѣбахъ). Угор.
II. Лис, ли́сий, -а, -е.
1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. Лисий лисого здалека бачить. Ном. № 7964.
2) — гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ.
3) — дя́дько. Чортъ, домовой.
4) — кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. Ном. № 9481.
5) — хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis.
6) — я́йця. Раст. Satyrion.
Лиса́к, -ка́, м.
1) Плѣшивецъ. Вх. Лем. 432.
2) Животное съ свѣтлымъ пятномъ на лбу.
3) Обнаженный берегъ или возвышенность. Вх. Зн. 32.
4) Птица лысуха, черная, Fulica atra. Вх. Пч. II. 11.
Ли́сина, -ни, ж.
1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б’є, як не по лисині. Ном. № 7367.
2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. Ном. № 3218.
3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. О. 1862. IV. 95.
4) Поляна въ лѣсу. Ум. Ли́синка.
Лисі́ти, -сі́ю, -єш, гл. Плѣшивѣть, лысѣть. Дурна голова не лисіє. Богодух. у.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Пле́шень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. См. Плішня.
Плешня́, -ні, ж. = Плішня. Сим. 147.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Taraxacum officinale Weber — кульба́ба ліка́рська (Ру, Оп), кульба́ба звича́йна (Вх1, Вх2, Вх6, Мл, Сл, Ру); кульба́ба (Вх3; Ав, Чн, Вх, Рг1, Вл, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Кр, Шх, Ян2, Дб, Ду, Ів, Сл, Гд, Mk, Ва, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг — ЗАГ); ба́ба (Ян4, Лс2 — СТ, ВЛ, ПЦ), бабаки (Ян4 — СТ), баба-куля (Км), ба́баку́ль (Вх7, Мс — СТ, ДС), ба́бка (Вл, Вх7, Ум, Ян4, Мс, Гб, Мг — СТ, ВЛ, ЗК), бара́нки (Ан, Ів — ПД), бара́нчики (Сл, Мг — СТ, ЗК), батужни́к (Мг — ЗК), борода́вник (Гв, Во, Жл, Сл, См — ДС), будяк жовтоцвітий (См — СД), бу́лочки (Сб — СТ), вірність мужська (Км), гра́бельки (Мг — ЗК), гуменник (Во, Mk), гуме́нце́ попо́ве (Рг1, Ан, Пс, Жл, См — СД), дєдо́вник (Лс2 — ПЦ), ді́дики (Мг — ЗК), дід(к)и́ (Сл, Мс — СД, СТ), дуйві́тер (Сб — ЗК), жабник (Mk), жи́дик (Вх, Вх1, Ум — ДС), жовту́(ю́)шка (Жл), жовту́шки (Сб — ПД), зуб во́вчий (Гр, Сб — ДС), кагане́ць (Сб — ДС), козачки (Сл — СЛ), кочанець (Hl — БУ), кулі(и)ба́ба (Сл, Сб — СД, СТ), ку́льба-ба́ба (Mj, Mk, Мч — ПД, ДС), кульба́бка (Лч, Вх6, Вх7, Сл — СД, ЗК), кульба́бок (Вх7 — ЗК), ку́льба́вка (Вх7, Гб2 — ГЦ), кульба́ка (Ум, Ів), кульбаха (Mj, Mk — СД), купа́ва (Гр — ЗК), купа́ла (Вх7 — ЛМ), летю́(у)чки (Ан, Ум, Ів, Сл, Мс — СТ), листочки (Ян4 — СТ), любов хлопців (Км), маї́вка (Вх, Ум, Ів, Сл, См — ДС, ЛМ), маї́к(и) (Вх7, Гб — СЯ, ЛМ), май (Вх, Жл, Ум, Ду, Ос — ДС, ЛМ), ма́йка (Вх, Вх1, Ум — ДС), ма́ти-ма́чуха (Сб — ДС), мела́йниця (Мг — ЗК), мелайнички́ (Мг — ГЦ), мо́лоч (Мг — ЗК), мо́лоч горо́довий (Шх, Ду — ГЦ), мо́лоч ди́кий (Вх7 — ЗК), молоча (Он — БО), моло́ча́й (Ян4, Сл, Лс2, Он, Рм, Мс, Гб, Мг, Сва — ЗАГ), молоча́й ди́кий (Км, Сб — ДС), молоча́йниця (Сб — ДС, ЗК), молоча́к (Сб — ПС), мо́лочень (Мг — ЗК), моло́чець (Он — БО), мо́лочи́й (Гб, Сб, Коб — ДС, БО), моло́чі́й (Вх, Ду, Сл, Mk, Ос, Он, Мс, Гб, Мг — ЗАГ), молочі́йка (Сб — ВЛ), мо́лочінь (Сб, Тка — ДС, ЗК), молочка́вець (Мг — ЗК), молочко (Mk — БУ), молочко́ жо́вте (Мс — СТ), моло́чни́к (Вх, Вх1, Мс, Мг — СТ, ДС, ЗК), моло́шник (Гр — ПС), москалик (Mk, См — ПД), моска́ль (Mk, Лс2 — ПЦ), надува́нчики (Сб — ПС), обду́в лі́карський (Мг — ГЦ), о́гники (Мг — ЗК), одува́нчик (Ln, Ос, Мс, Гб, Мг — СД, СТ, ЗК, ЛМ), омела́н (Кар — ЗК), омеля́(а́)нка (Км, Мг — ЗК), пади́волос (Мг — ЗК), пауки́ (Вх, Вх1 — ДС), пі́вка (Сб — ДС), плі(е)ши́вець (Ан, См, Смо — ПД, ДС), плішівник (Го2 — СЛ), подорожник (Ав — СД), по(м)па́ва (Вх4 — ЛМ), прищавник (Hl — БУ), пувка (Вх, Вх1 — БО), пупава (Вх7 — ЛМ), пупова (Вх7 — ЛМ), пустоду́й (Мс — СТ), пух (Мс — СТ), пухля́нки (Мс — СТ), пухо́вник (Мс — СТ), пушо́к (Мс — СТ), пшінка (Ан — ПД), салдатики (Сл — СЛ), ску́льба (Жл, Вх1), сліпа́к(и́) (Mk, Сб, Коб — ПД, ВЛ, БУ, БО), сліпота (Mk — ДС), смита́нник (Сб — ГЦ), сталість дівоча (Км), тю́тя сліпа́ (Вх7 — ВЛ), фона́рики (Мс — СТ), хасан (Го2 — СЛ), цикорій (Ан, Ln — СТ), цикорій жовтий (Го1 — СЛ), цикорія (Ср, Ан, Сл, Mk — СД, СТ), цихорій(я) (Ан — СТ), чічак (Км), чічик (Км), чі́(и)чник (Вх, Ду, Км — ДС), шала́та (Мг — ЗК), шала́та талія́нська (Мг — ЗК), ша́пка жиді́вська (Вх, Вх1, Ум — ДС).
Typha sp. — глуш (Вх7 — БО), гороза́ (Лс2 — ПЦ), гроза́ (Лс2 — ПЦ), кача́лочки (Опа — СТ), кияки́ (Вх7 — ГЦ), кияхи́ (Вх7, Ду — БО), кияши́на (Вх7, Гб2 — БО, ГЦ), кобели́на (Вх7 — БО), куга́ (Ду, Ук), кукуга́ (Мо — СТ), кукуру́дза ди́ка (Вх7 — БО), лепеха́ (Mk, Лс2 — ПС), логожи́на (Вх7 — БО), очере́т (Лс2, Гб — ВЛ, ПЦ), па́лки (Вх, Жл, Вх7, Ум, Ів — ВЛ, ЛМ), саш чорний (Вх7 — ЛМ), си́тниця (Ду), шалина (Вх7 — ЛМ), шаш (Вх7 — ЗК), шашина (Гр, Mk — ПД), шувар-плешник (Во).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Плѣша́къ, плѣши́вецъ = плїши́вець (С. Жел.), голомо́зько, голомши́вець, шолуди́вець, лиса́к.
Плѣши́вый = плїши́вий (С. Жел.), голомо́зий (С. Аф. Жел. З. Л.), голомши́вий, шолуди́вий, ли́сий, про вівцю — штимува́та. — Плѣши́вая голова́ = ги́ря (Ос.). — Багато, як у голомозого чуприни. н. пр. — Насьміяв ся шолудивий голомозому. н. пр. — Шолудиве порося і у Петрівку змерзне. н. пр. — Забажала гиря кісничків. н. пр.
Плѣши́вѣть = ли́сїти, шолуди́віти. — Вже над чолом лисїє, а він за дївчатами гайсає. Кн.
Плѣ́шина, плѣшь = ли́сина, плїш (С. Жел.), голомо́зина (С. Жел.), шо́лудї. — Аби голова, а шолудї будуть. н. пр.
Ломъ = 1. лом. — Поправляли труби на заводі та наробили багато лому. 2. лом, з лапками – ла́па, з двома зубцями – ку́хвус, розплесканий на кінцї – пле́шня, пле́шень. 3. д. Ломо́та.