Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 9 статей
Шукати «позорище*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Позо́рище – позо́рище; см. Позо́р; (зрелище) видо́вище, видо́висько.
Позо́р – га́ньба́, гане́ба, (безчестие) безче́стя, (поругание) нару́га, (оговор) несла́ва, сла́ва, суд, осу́да, осудо́вище, осудо́висько, (стыд) стидо́та, стидо́вище, стидо́в’я, (публичный) публі́ка, (постыдное зрелище, место) позо́рище [Усе́ нага́дувало їм про ї́хню неда́вню га́ньбу, безси́лля й зра́дництво (Єфр.). Ганьбо́ю не ві́зьмеш, так си́лою ді́ймеш (Приказка). На все село́ несла́ва (Кониськ.). Бо на позо́рище веду́ть старо́го ду́рня муштрува́ти (Шевч.). Виставля́є їх (хи́би лю́дські) на прилю́дне позо́рище (Єфр.). Мов на позо́рищі прику́та я стоя́ла (Л. Укр.)].
• -зо́р и срам – ганьба́ та со́ром.
• Небывалый -зо́р – несві́тська ганьба́.
• Покрыть -ро́м кого – ганьбо́ю вкри́ти кого́.
• Запятнать -ром кого – заплямува́ти ганьбо́ю кого́.
• И вас не минет этот -зо́р – і вас не мине́ (не мине́ться) ця ганьба́ (гане́ба).
• -зо́р измены – ганьба́ зра́ди.
• Край проклятия и -ра – краї́на (край) прокля́ття й ганьби́.
• Какой -зо́р! – яка́ ганьба́!
• От этого -ра – з ціє́ї ганьби́.
Посрамле́ние – посоро́млення, осоро́млення; (позор) несла́ва, бе́зчесть (-ти), безче́стя́ (-стя́), постидо́вище, позо́рище, га́ньба́, згу́да, нару́га. [Я не хо́чу тако́ї бе́зчести (Звяг.). Селу́ безче́стя не ро́блять (Котл.)].
• На -ние – на позо́рище, на згу́ду, на нару́гу. [На позо́рище веду́ть старо́го ду́рня муштрува́ти (Шевч.). Неха́й веду́ть мене́ на згу́ду, а без те́бе жи́ти я не бу́ду (Грінч. III)]. Срв. Срам.
Публи́чный –
1) (открытый) публі́чний, прилю́дний, привселю́дний, принаро́дни[і]й, уселю́дний. [Урочи́сті зі́брання Акаде́мії – завсігди́ прилю́дні (Стат. Акад.). Без жа́дних прикра́с ви́ставлено на привселю́дне позо́рище болячки́ суча́сного грома́дського ладу́ (Єфр.)].
• -ная казнь – прилю́дна ка́ра.
• -ная продажа – прилю́дний про́даж.
• Продать с -чных торгов – прода́ти з прилю́дного то́ргу, з ліцита́ції (зап.).
• Назначить к продаже с -ных торгов – пусти́ти на прилю́дний торг, (зап.) на ліцита́цію;
2) (для публики устроенный) публі́чний, (всенародный) всенаро́дній, (общественный) грома́дський, (народный) наро́дній.
• -ное гулянье – грома́дська гу́лянка;
3) (принадлежащий обществу) грома́дський. [Грома́дські буди́нки, ліка́рні, зе́млі].
• -чный дом – дім розпу́сти, (грубо) барда́к (-ка́), бурде́й.
• -чная женщина – пові́я, ба́хурка, розпу́сниця; см. Проститу́тка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Позорище – позо́рище, -ща, стидо́вище, -ща.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Позорище
• На позорище выставить, отдать кого (устар.) – (те саме, що) На позор выставить, отдать кого (устар.). Див. позор.
Позор
• На позор выставить, отдать кого (устар.) – виставити на осудовище (на позорище) кого; виставити (віддати) на посміх (на глум) кого.
• Покрыть позором кого – ганьбою вкрити кого.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Зри́ще, -ща, с. Зрелище, позорище. В кайдани туго окують, в село на зрище приведуть. Шевч. «Осії».

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Позо́рище = позо́рище, видо́вище, видо́висько. С. Жел. — Бо на позорище ведуть старого дурня муштровати. К. Ш.