Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Шукати «полине*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Полинева́ть – поліні́яти.
Неудержи́мый – невтри́мний, нестри́мний, (реже) невтри́мливий, невде́ржний, незде́ржний, (преимущ. безостановочный) невпи́нний, неспи́нний, (непреодолимый) непобо́рний, неперемо́жний, (неукротимый) невгамо́вний, невгамо́ваний, непогамо́в(а)ний. [Невтри́мне бажа́ння (Крим.). В гні́ві нестри́мний (струмо́к) по́рухом го́рдим ки́дався з кру́чі (Дніпр. Ч.). Весе́лий нестри́мний ре́гіт (Черкас.). Як зберегла́ ти оце́й ти́хий нестри́мний за́пал? (В. Підмог.). В огні́ нестри́мної нава́ли руба́ли, рі́зали наш сад (Сосюра). Сльоза́ в не́ї в оча́х брині́ла від гаря́чих невтри́мливих слів (Л. Укр.). Сліпа́ невде́ржна си́ла (Стебн.). Го́мін незде́ржного, мов стихі́я, пото́ку лю́дського (Корол.). Ще хвили́на – і кри́ком, як невпи́нна стихі́я, поли́не куди́сь неві́льницька ту́га (Васильч.). Невпи́нні сльо́зи залива́ли її́ обли́ччя (Коцюб.). Неспи́нний по́тяг (поезд) (В. Підмог.). Жадо́ба невгамо́вна по́мсти (Франко). Душа́ стрепене́ться від дум невгамо́вних (Самійл.). Іду́ть поту́жні голоси́, як ла́ви невгамо́вні (Бажан). Непогамо́ваний по́тяг (порыв) куди́сь дале́ко (Корол.)].
Полы́нь, бот. Artemisia absinthium L. – поли́н (-ну́) и поли́нь (-ню́). [Гірки́й, як поли́н].
• Дикая луговая мелкая полы́нь (A. austriaca Jacq.) – бі́ле ві́ниччя, бі́лі ві́нички, не́хворощ бі́ла, полине́ць (-нця́), ві́ниччя полинко́ве.
• Прутяная, каменная, степная, глухая полы́нь (A. campestris L.) – ві́нички, (чо́рна) не́хворощ.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Срок – строк, (лат.) термін, реченець, речінець, речінь:
• без срока давности – безстроково, без строку давності;
• в двухмесячный срок – за два місяці; протягом двох місяців;
• в кратчайший срок – щонайшвидше (якнайшвидше); за найкоротший (найменший) час;
• в определенные сроки – певними термінами;
• в срок, к сроку – вчасно;
• дай (дайте) срок! (разг.) – постривай, постривайте!; почекай-но, почекай-те-но!; підожди-но! підождіть-но!;
• до истечения срока – до закінчення терміну (строку); до того, як закінчиться (мине, вийде) термін (строк);
• за истечением (вследствие истечения) срока – через те, що закінчився (минув, вийшов) термін (строк, речене́ць, час), зважаючи (з огляду) на закінчення терміну (строку);
• истечение срока – скінчення терміну;
• конечный срок – оста́йній строк (те́рмін, речене́ць);
• к определенному сроку – до визначеного (до певного) строку;
• к [тому, определённому] сроку – на [той, певний (визначений)] термін;
• назнача́ть срок – признача́ти (визнача́ти) те́рмін (строк, речіне́ць);
• на срок – на [певний] час, на термін;
• наступление срока – настання терміну;
• не давать кому ни отдыха, ни сроку (срока) – не давати й вгору глянути кому; (вульг.) не давати й носа втерти кому;
• обозначить срок – визначити, призначити термін; натермінувати;
• оканчивать срок (службы) – строку добувати;
• плата посрочная – пла́та на речене́ць;
• по истечении срока – як (коли́) вийде (закінчиться, кінчиться, скінчиться), мине́ (о прошлом: як ви́йшов, скінчи́вся, мину́в) те́рмін (речіне́ць, строк); по закінченні (після закінчення) строку; як прийде термін;
• по наступлении срока – як надійде термін;
• при назначении срока – визнача́ючи речене́ць (те́рмін), коли визнача́ють речене́ць (те́рмін);
• срок действия – строк дії, речене́ць ді́яння (чинности);
• срок исполнения плана – строк (термін) виконання плану;
• срок истек – вийшов термін;
• сроком до – на термін (строк) до; строком до;
• срок платежа́ – платі́жний те́рмін (речіне́ць);
• срок уже мину́л – те́рмін (речене́ць, строк) уже промину́в (минув), ви́йшов, (истёк) упли́в;
• указанный срок – вказаний термін (строк), дата.
[Реченець умовленої сплати вже минув (І.Франко). Буває, наприклад, і так, що хтось позичить кому гроші, а той не має заплатити чим на реченець, от і продають землю… (М.Коцюбинський). Чувай! Надходить грізний реченець. Над полем чорний крик сурми полине. З могил повстануть подвиги й злочи́ни, І шлях у вічність ляже навпростець (Ю.Клен). Геть спогади — сперед очей. Із лиць — жалі, із уст — колючі присмерки ночей у цей сорокопуст. Як став — то вплав, як брід — то вслід, як мур — то хоч нурця, пройдімо лабіринтом бід до свого реченця, де щонайвища з нагород і найчесніша — мста за наш прихід і наш ісход під тягарем хреста (В.Стус). Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі немає часу на поразку (Л.Костенко)].
 Обговорення статті
Ты – ти (род. п. тебе́, дат. п. тобі́):
• быть с кем на ты, обращаться к кому на ты – бути з ким на ти, звертатися до кого на ти;
• ну тебя! – цур тобі!; цур тобі, пек [тобі]!; [а] бодай тебе!;
• что с тобой? – що тобі?; що з тобою?
[— Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш  (І.Котляревський). А думка говорить: «Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину?» (Т.Шевченко). Ні душі тобі живої! Хіба вуж зав’ється (С.Руданський). — Чого ти стогнеш, сину? — питає журливо Мотря. Мовчить Чіпка. — Чи ти нездужаєш? (П.Мирний). — І я люблю Соломію, — додала Настя, — господи, яка проворна та весела! і наговорить, і накаже, і наспіває тобі повні вуха! (І.Нечуй-Левицький). Надбіг до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І.Франко). — Ти хто? Чого тобі? — вояк вереснув (Л.Українка). Були, правда, й здобутки. Вона погодилась говорити з ним на «ти», але жодних висновків з цього не зробила (В.Підмогильний). Я ждав, я знав, що прийдеш ти! — і ось: Все як було; сивіє лиш волосся… Що ж не збулось? — Усе давно збулося! (Є.Плужник). Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи мій страх. Питиму розлуку, як вино. І колись, блідим зимовим ранком, Чорний птах, сумний, немов прочанка, Тихо сяде на моє вікно (Л.Кисельов). Недоля ця, коли б не ти, мене косою підкосила, а ти всі крила розкрилила і на екрані самоти до мене крізь віки летіла і шепотіла, шепотіла: Це ти, мій сину. Муже, ти! (В.Стус). І маєш, напевно, рацію. Минуле вмерзає в кригу. І це вже не декорація… Біла симфонія снігу. Стогне завія до рання, зламавши об ліс крило… Ти — моє перше кохання. Останнє уже було (Л.Костенко). Про тебе не пишеться І не мовчиться За тебе не молиться І не болить Тобою не мариться Навіть не сниться І пам’ять від дотику слів не горить (Ю.Джугастрянська). Більшість охоче рухається в бік “Ти”, назустріч партнерові. Суспільство жагуче бажає близькости (О. і О.Плеваки, перекл. Е.Єлінек). Одному погоничеві, що в корчмі стояв, прийшла саме охота напоїти своїх мулів, а для цього треба було зняти з жолоба Дон Кіхотову збрую. Як забачив наш рицар того напасника, заволав одразу дужим голосом: — Хто б ти не був, о зухвалий рицарю, що важишся доторкнутись до зброї найславетнішого з усіх мандрованих рицарів, які будь-коли приперезувались мечем,— подумай, що робиш, не руш її, бо головою за своє зухвальство приплатишся! (М.Лукаш, пререкл. М.Сервантеса). Степан Аркадійович  був на «ти» майже з усіма своїми знайомими: з стариками шістдесяти років, з хлопчиками двадцяти років, з акторами, з міністрами, з купцями і з генерал-ад’ютантами, отож дуже багато хто з тих, що були з ним на «ти», перебували на двох крайніх пунктах суспільної шкали і дуже б здивувалися, дізнавшись, що мають через Облонського що-небудь спільне (А.Хуторян, перекл. Л.Толстого). Раптом — я просто не міг цьому повірити — я почув, що він звертається до Пат на «ти». І хоч на це могла бути сотня не вартих уваги причин, я залюбки викинув би цього типа вниз, до оркестру (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Тим часом там уже відчувається дія алкоголю. Георг і Різенфельд перейшли на «ти». Різенфельд став просто Алексом. Він скоро почне й від мене вимагати, щоб я звав його на «ти». Завтра вранці, звичайно, все це забудеться (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Люди глухі до того, що в тобі кричить найголосніше (С.Є.Лєц). — Дівчино, перейдімо на «ти» — Ну, якщо це недалеко йти…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Полинезия – Поліне́зія, -ії.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Полиневать – полініюва́ти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Заруча́ння, -ня, с. = Заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470.
За́хід, -оду, м. 1) Заходь, закатъ. Щоб я до заходу сонця дітей не бачив. Ном. 931.
2) Западъ. Ой куди ти полинеш, сивий соколоньку, чи на-в-схид, чи на захід, чи на Вкраїночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: Повернутися на захо́ди сонця. Повернуться къ западу. Зміев. у.
3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Три дні заходу, а день празнику. Ном. Дурни́й захід. Неудачныя старанія. Ном. 7597. Шкода́ й заходу! Напрасныя старанія. Ном. 7597. За одним заходом. За однимъ разомъ. За одним заходом забрать вже й теє. Уман. у.
4) За́ходом би́тися. Усиленно биться. Серце що-години заходом б’ється: не діждусь його. Г. Барв. 78.
5) У захо́ди йти. Идти зигзагами. Кінь в горах у заходи йде. Гуцул.
Полине́ць, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Artemisia absinthium L. — поли́н гірки́й (Ру, Оп; Сб — СД, ВЛ); нехворощ полин (Вх1, Вх2, Вх6), поли́н (Вх3; Гв, Во, Нв, Вх, Жл, Hl, Mj, Rs, Зл, Шх, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Гт, Он, Рм, Пч — ЗАГ), поли́н звича́йний (Мл, Сл); білобиль (Км), блошни́к (Сб — СД), ві́ничник (Гт — ЗК), ві́ниччя (Гр, См — СТ), горицка (Гб — ЛМ), молин (Км), палинь (Mk — ПС), пелун (Hz, Tl, Mk — ГЛ), повинь (Км), подоро́жник ліка́рственний (Сб — СТ), полен (Hz — ГЛ), полє́нь (Сб — ПЦ), поли́м (Сб — ЗК), поли́н бі́лий (Км, Сб — СЛ, ДС), поли́н ма́йський (Сб — ПД), поли́н смердю́чий (Сб — ПС), полинець (Ян1, Ян4, Ос — СТ), поли́нна трава́ (Пч — ЗК), поли́нь (Ав, Чн, Рг1, Ср, Ан, Ln, Пс, Жл, Вх7, Шм, Гр, Ян1, Ян2, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук, Гт, Он — ЗАГ), полинь біла (Ан — СД), полинь гірка (Ан — СЛ), полинь городня (Ан — СД), полинь пахнюча (Ос — ВЛ), по́лінь (Пс, Он — БО), по́ло́н (Гд, Mk, Гт, Он — БО, ЗК), полон дикий (См), полон звичайний (См), полонт (См), полон-трава (См), по́лонь (Он — БО), полун (См), пу́линь гі́ркий (Сб — СЛ), чорнобель (Ав — СД).
Artemisia austriaca Jacq. — поли́н австрі́йський (Ру, Оп), полине́ць (Сл; Рг1, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн, Ів, Mk, Ос, Ук — СТ, ПД, СЛ); не́хворощ бі́ла (Мл; Ан, Ів — СТ); біле зілля (Ос — СД), віник (Сл — СЛ), вінички (Ос, См — СД, ПД, СЛ), ві́нички бі́лі (Ум, Ів), вінички польові (Ос — ПД), ві́ниччя(є) (Ср, Ян3, Ян4, Ос, См — СТ, ПД), ві́ниччя(є) бі́ле (Ln, Ум, Ян3, Ів — СТ), ві́ниччя полинкове́ (Ан, Ів — СТ), вінчики (См), горлянки (Ос — СЛ), душан (Сл — СТ), євшан-зілля (См), метелиця (Ян4 — СТ), нефорощ (Ан), не́хворощ (Вл, Mk — СД), нехворощ сіра (Ан — СТ), полин (Ос — ПД), полинець чистий (Ан — СТ, СЛ), полинок (Чн — СЛ), полинь (Сл, Ос — СТ, СЛ), полинь дика (Ан — СТ), полинь лугова (Ан — СТ), полинь мілка (Ан — СТ), полинь степова (Ос — СЛ), сон яловий (Ан — СД), чорнополиця (Ан — ПД).
Artemisia lerchiana Weber — поли́н Ле́рхе (Оп); глисни́к (Ук), гли́стник (Ум, Ду, Ів), полинець (Ср — СТ), полинь (Ян1 — СТ), сі́м’я ци́тварне (Ів), хроба́чник (Ум, Ів).
Aster oleifolius (Lam.) Wagenitz ** (Aster villosus (L.) Schultz Bip., non Thunb.) — а́йстра волоха́та, а́йстра-грудни́ця; грудни́ця (Сл; Рг1, Ан, Пс, Жл, Шм), осінча́к косма́тий (Мл); вишновиць (Ан — СТ), горлянка (Ос — СЛ), декоктна трава (Ан — СТ), лабур(н)иця (Ан, Ln, Сл — СТ), ленок (См — СД), льонок (Ан), полинець (Ан, Ln, Mk — СТ), полинок (Ан — СТ), чай грудний (Ос — СТ, ПД, СЛ), чай степовий (Ос — СТ, ПД), чахни́ця (Рг, Ан, Пс, Ду), шалфей (Ос — СТ).
Logfia arvensis (L.) J.Holub — грудна́ тра́вка польова́; опо́вст полеви́й (Мл); бархатна травка (Ан — СЛ), бородач (Ан — СЛ), гирля́нка (Яна — СТ), горля́нка (Рг1, Пс, Жл, Мн, Ум, Ів, Сл, Mk, См — ПД), грудна́ тра́вка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Кр, Ів, Сл — СД), душиця (Ан — СЛ), жа́бирна (Бк — БУ), жабник (Ln, Шм2, Mk — СТ), жабник пашенний (Кр — СД), змієви́к (Яв — СД), золотушна трава (Ан, Ln — СТ, СЛ), м’ята кошача (Ан — СЛ), полинець (См), полинець білий (Ан, Сл, Яна — СД, СТ), поли́нчик (Вл, Жл, Ум, Шс2, Гр, Ів, Сл — СД, СТ), тро́печка (Ан, Жл — ПС), чай грудний (Ос — ПД).
Tanacetum millefolium (L.) Tzvelev (Оп); мару́на кучеря́ва (Мл, Сл), мару́на тисячоли́ста (Ру); деревій (Ос — СТ), деревій жовтий (Сл, Ос — СТ), кудря́(а́)вець (Рг1, Пс, Жл, Ду, Сл — СТ), полинець (Mk), пупавник (Ср — СТ), серпоріз (Ос — СТ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Полинева́ть = полинїяти.
Полы́нь, полыня́, рос. Artemisia absinthium L. = поли́нь, полиню́. С. Ан. — Гіркий, як полинь. н. пр. — Ди́кая, лугова́я, ме́лкая полы́нь, А. austriaca Jacq. = бі́ле ві́ниччя, бі́лі ві́нички, не́хворощ бі́ла, полине́ць, ві́ниччя полинько́ве. С. Ан. — Прутяна́я, ка́менная, степна́я, глуха́я полы́нь, А. campestris L. = ві́нички, не́хворощ, чо́рна не́хворощ. С. Ан.