Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «поприще»
Шукати «поприще» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

По́прище –
1) біго́висько; см. Риста́лище;
2) кар’є́ра, по́ле, теа́тр (-тру), аре́на, (гал.) тере́н, (устар.) по́прище.
• Военное -ще – військо́ве по́ле, кар’є́ра військо́ва.
• Обширное -ще учёных исследований – широ́ке по́ле (для) науко́вих до́слідів.
• -ще жизни – аре́на, шлях життя́, життьови́й шлях, кар’є́ра.
• -ще общественной деятельности – по́ле грома́дської робо́ти.
• -ще военных действий – теа́тр, по́ле воє́нних дій.
• -ще битвы – по́ле бо́ю, бойо́висько.
• Избрать себе -ще деятельности – ви́брати (заня́ти) собі́ по́стать на робо́ту.
• Выйти на жизненное -ще – ви́йти на життьове́ по́ле.
Аре́на –
1) (поприще) аре́на [Істори́чна аре́на];
2) аре́на, мі́сце бо́ю, бойо́вище. [Мі́сто на́ше знов ста́лося аре́ною бої́в];
3) (ристалище) біго́висько.
Избира́ть, избра́ть кого (из среды кого), что (из чего) – обира́ти, обра́ти и обібра́ти, вибира́ти, ви́брати, (о мног.) пообира́ти, повибира́ти кого́ (з ко́го, з-поміж ко́го), що (з чо́го). [Та ви, пе́вно, кого́сь уже обра́ли собі́, – так ви й кажі́ть (М. Вовч.). Він обібра́в дру́гий шлях (Крим.). Вибира́є злу доро́гу (Куліш)].
• -ра́ть себе род жизни, деятельности, специальность – обра́ти собі́ пе́вне життя́, пе́вну дія́льність, обра́ти (ви́брати) собі́ спеція́льність. [Сам доброві́льно, без чужо́го при́мсу, обібра́в собі́ спеція́льність (Крим.)].
• -ра́ть поприще для работы – обра́ти (обібра́ти) собі́ по́ле (тере́н) для пра́ці.
• -ра́ть себе место – обра́ти (обібра́ти) собі́ мі́сце. [Обра́ли собі́ мі́сце і жили́ в столи́ці (Рудан.). Собі́ мі́сця не обібра́в (Чуб. V)].
• -бира́ть, -бра́ть кого, кем или во что (напр. в судьи, в депутаты) – обира́ти, обра́ти и обібра́ти кого́ на ко́го, за ко́го и ким (напр. на суддю́, на депута́та, за суддю́, за депута́та, судде́ю, депута́том, (во множ.) на су́ддів, на депута́тів, за су́ддів и т. д.); срвн. Определя́ть 3, Поставля́ть 3. [А що, хло́пці, так обира́єте його́ на ватажка́? (Стор.). Обібра́ли його́ на пи́саря (Звин.). Хоті́ли за старшину́ обра́ти, та мій не хо́че (Коцюб.). Нам со́тника Ляско́вського, кажу́, полко́вником годи́ться обібра́ти (Грінч.)].
• -бра́ть кого своим преемником – ви́значити кого́ собі́ насту́пником, за насту́пника, обра́ти собі́ на насту́пника.
• -бра́ть кого путём голосования – обра́ти (обібра́ти) кого́ голосува́нням, через голосува́ння; зголосува́ти кого́.
• И́збранный –
а) прич. о́браний, обі́браний, ви́браний;
б) прил., см. И́збранный.
• -ться – обира́тися, бу́ти о́браним (обі́браним), вибира́тися, бу́ти ви́браним.
Открыва́ться, откры́ться –
1) відкрива́тися, відкри́тися, від[роз]чиня́тися, від[роз]чини́тися, відхиля́тися, відхили́тися, (о мног.) повідкрива́тися, повідчиня́тися, порозчиня́тися, повідхиля́тися, (гал.) роз[о]творя́тися, роз[о]твори́тися; (о чём-л. закрытом) відтуля́тися, відтули́тися, відтика́тися, відіткну́тися; (о чём-л. завешанном) відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися [Заві́са (запо́на) відслони́лася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]горта́тися, від[роз]горну́тися (о замкнутом) від[роз]мика́тися, від[роз]імкну́тися.
• Окно не -ва́ется – вікно́ не від[роз]чиня́ється.
• У него -кры́лись глаза – в йо́го или йому́ розплю́щились о́чі на що, у йо́го или йому́ полу́да спа́ла з оче́й;
2) кому, перед кем – відкрива́тися, відкри́тися кому́, перед ким, виявля́тися, ви́явитися кому́ [Ви́явлюсь йому́ сам. Ду́же ціка́вого їм нічо́го не ви́явилось], об’явля́тися, об’яви́тися кому́, перед ким, звіря́тися, зві́ритися кому́, перед ким з чим; (обнаруживаться) викрива́тися, ви́критися. [Воно́ ви́криється, хто це зроби́в (Грінч.)]. Срв. Обнару́живаться, -житься.
• -ся перед кем – розгорта́тися, розгорну́тися перед ким. [Яки́йсь ди́вний рай розгорну́вся перед її́ душе́ю (Н.-Лев.)].
• Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности – перед ва́ми блиску́че по́ле розгорта́ється для грома́дської дія́льности.
• Перед ними -лось небольшое озеро – перед ї́ми (ни́ми) ста́ло (розгорну́лось) невели́чке о́зеро.
• Отсюда -ва́ется прекрасный вид на море – зві́дси розгорта́ється чудо́вий ви́гляд на мо́ре.
• Будущее -лось перед ним – майбу́тнє (прийде́шнє) відкри́лось (ви́явилось) перед їм.
• Всё -лось – усе́ ви́явилось.
• Я хочу -кры́ться вам – я хо́чу зві́ритися вам (перед ва́ми) з чим.
• -кры́лся заговор – ви́крито змо́ву.
• -ва́ется случай – випада́є ока́зія; трапля́ється ока́зія, ви́падок;
3) (находиться) відкрива́тися, відкри́тися, з[від]нахо́дитися, з[від]найти́ся, від[ви]шу́куватися.
• -ва́ются новые источники нефти – з[від]нахо́дяться нові́ джере́ла́ на́фти;
4) (об открытиях, изобретениях) винахо́дитися, ви́найтися;
5) (заводиться) відкрива́тися, відкри́тися, заклада́тися, закла́стися и заложи́тися.
• -лась техническая школа – відкри́лася (закла́лася) техні́чна шко́ла.
• Новая трамвайная линия -кро́ется в недалёком будущем – нова́ трамва́йна ко́лія про́йде́ незаба́ром; (начинаться) почина́тися, поча́тися.
• -кры́лось трамвайное движение – поча́вся трамва́йний рух.
• -кры́лись военные действия – почали́ся воє́нні (військо́ві) ді́ї;
6) (публично) відкрива́тися, відкри́тися. [Відкри́вся парті́йний з’їзд].
• В городе -лась холера – в мі́сті показа́лася (об’яви́лася, проки́нулася) холе́ра.
• -ва́ется случай – випада́є (трапля́ється) наго́да (ока́зія).
• -ва́ется (освобождается) место управляющего – звільня́ється мі́сце управи́теля.
По́ле –
1) (равнина, простор) по́ле, степ (-пу). [Ой у по́лі Килиї́мському. Ой ви́їхав наш Реву́ха в чи́стий степ гуля́ти].
• Чистое -ле – чи́сте по́ле, чи́стий степ; широ́ке по́ле, степ широ́кий.
• Выйти в по́ле, на по́ле – ви́йти в по́ле, на по́ле, в степ, у степи́;
2) (девственное, непаханное) цілина́. [Там степ залі́г цілино́ю].
• Вольное, пустынное -ле – гуля́й-поле, ди́ке по́ле.
• Открытое -ле – широ́ке, ві́льне по́ле;
3) (обработанное, пашня) по́ле, рілля́ (-лі́). [Тепе́р пішло́ мужи́цьке по́ле. У ме́не ріллі́ три десяти́ні]; (нива, участок) ни́ва, ла́н (-ну), ум. ни́вка, лано́к (-нка́). [Ори́ся-ж ти, моя́ ни́во (Шевч.). На горо́ді ни́вка, круго́м матери́нка. Лани́ широкопо́лі (Шевч.). Коза́рський лано́к (Конис.)]; (под выпасом) толо́ка; (оставлен, на отдых) перелі́г (-о́гу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) облі́г (-о́гу); (у села для скота) ви́гін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопі́лля.
• Смена -ля – рука́. [Ма́ю чоти́ри десяти́ни по́ля, по о́дній десяти́ні в ко́жну ру́ку].
• Итти в -ле – йти на по́ле.
• Ходить по -ля́м – ходи́ти поля́ми.
• Быть в -ле – бу́ти на по́лі.
• Мои окна выходят в -ле – у ме́не ві́кна на по́ле.
• Опытное -ле – до́слідне по́ле;
4) (место сражения, битвы) бойови́ще, бойови́сько, бо́їще, бойове́ по́ле.
• -ле для поединка (стар.) – тік (р. то́ку), тічо́к (-чка́);
5) (площадь зрения) по́ле зо́ру;
6) (края книги, шляпы) кри́си (-ів), береги́, краї́, (только о книге) маргіне́си.
• Читая, делаю пометки на -ля́х книги – чита́ючи, роблю́ за́значки у кни́зі по края́х (на берега́х, на маргіне́сах);
7) (фон) по́ле, тло, земля́. [По сі́рому по́лю (землі́) чо́рні й си́ні сму́жечки];
8) (поприще) по́ле, ни́ва, тере́н (-е́ну), ді́ля́нка. [Працю́ють на по́лі науко́вому. Ви́йшов на ни́ву письме́нства. На тере́ні політи́чному він усла́вився. А це обібра́в собі́ діля́нку матерія́льну];
9) (охота) полюва́ння. [Як пої́хав короле́вич та на полюва́ння, лиши́в свою́ ві́рну жону́ та й на хорува́ння].

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПО́ПРИЩЕ (діяльности) ще ца́рина, сфе́ра, фраз. стезя́, (актора) кар’є́ра, (страдника) терни́ста путь;
литерату́рное по́прище стил. перероб. перо́ [держа́ться литерату́рного поприща трима́тися за перо́].
ПОДВИЗА́ТЬСЯ укр. ору́дувати, галиц. попи́суватись [Н. подвиза́лся на ка-ком по́прище Н. ору́дував /галиц. попи́сувався/ на якій ни́ві];
подвиза́ющийся що /мн. хто/ орудує тощо, ста́вши орудувати, ра́ди́й пописа́тися;
подвиза́ющийся на по́прище робітни́к /негат. попле́нтач/ на ни́ві.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поприще –
1) по́ле, -ля;
2) (служебное) слу́жба (літерату́рне по́ле).
Арена –
1) (поприще) аре́на, -ни;
2) (место действия) аре́на, бойо́вище, -ща;
3) (место бегов, скачек) біго́висько, -ка.
Поле –
1) по́ле, -ля;
2) (фон) тло, -ла;
3) (в книге) по́ле, -ля, бе́рег (род. бе́рега);
4) (в шляпе) кри́си (род. крис);
5) (поприще) по́ле, тере́н, -ну.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поприще – по́ле, нива, ца́рина́; п. деятельности – по́ле (ца́рина́) діяльности; п. служебное – урядо́ва діяльність; на этом -ще – в цій діяльності, на цій ниві.
Поле –
1) по́ле; п. опытное – до́слідне по́ле; п. показательное – зразко́ве (показо́ве) по́ле;
2) (в книге) – край (-кра́ю), бе́рег (-рега); на полях книги – на краях книги;
3) (поприще) – по́ле, нива, ца́рина́; п. вашей деятельности – по́ле (низа), де ви працюєте; п. деятельности – нива (по́ле) пра́ці, ца́рина́ діяльности.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Аре́на, -ни, ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає... горопаха русин на арену публицістики і як же ви думаєте він почувається посеред широкої вольної арени слова? К. Кр. 35.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

По́прище = 1. д. Аре́на 2. по́прище (С. Жел.), стан, шлях. — П. литерату́рной дѣ́ятельности = лїтерату́рне по́ле. — П. вое́нное = військови́й стан, військова́ слу́жба. — П. жи́зни = вік.

Запропонуйте свій переклад