Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «порання»
Шукати «порання» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Возде́лывание и -ланье – обробі́ток (р. -тку), обро́бка, обро́блення, по́рання, упра́ва (гал.), упра́влення (гал.).
Денни́ца –
1) світа́ння, світа́нок (р. -нку);
2) світова́ зоря́, світова́ зірни́ця, пора́ння, вра́нішня зоря́.
Ковыря́ние –
1) копи́рса́ння, колупа́ння, шпо́ртання, до́вбання, длу́бання, долуба́ння, шкалуба́ння, копиря́ння, чо́впання, ко́рпання чого́, у чо́му;
2) (лаптей) плеті́ння;
3) (о мешкотной работе) копи́рса́ння чого́, копітке́ по́рання коло (біля) чо́го, з чим, у чо́му, длу́бання коло чо́го.
Неуме́лый – невмі́лий (чого́ и в чо́му), (неискусный, неспособный) недоте́пний, (без навыка) невпра́вний. [У невмі́лого ру́ки боля́ть (Номис). Струну́ заче́плено невмі́лою руко́ю (Крим.). Невмі́ле по́рання біля пе́чи (Мирний). Для недоте́пного, незру́чного то воно́ до́бре (діли́тися з компаньйо́нами свої́м заробі́тком) (Франко). Обло́га ся – через його́ упе́ртість та через те, що недоте́пний він (Грінч.). Красу́ її́ списа́ти моє́ перо́ невпра́вне не здола́є (Крим.). Невпра́вною руко́ю взяв соки́ру (Звин.)].
• -лое пение – невпра́вний спів.
Обраба́тывание – обро́блювання, обро́блення; о(б)працьо́вування; (земли) по́рання, об[у]ро́блювання.
Повести́сь – повести́ся. [Так воно́ зда́вна повело́ся].
• С кем -дё́шься, тем и прослывёшь – з яки́м пристає́ш, таки́й сам стає́ш.
• Кому как -дётся (посчастливится) – кому́ як потала́ни́ть, пощасти́ть.
• У меня голуби -ли́сь – у ме́не голуби́ повели́ся.
• -сти́сь (начаться) – поча́тися.
• С утра у нас -дё́тся стряпня – зра́нку почне́ться у нас по́рання.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Уборка –
1) прибира́ння, убира́ння, -ння;
2) (собирание) збира́ння, -ння;
3) см. Убор;
4) (сена) по́рання.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Обслуживание – обслу́га, обслуго́вування;
• о. (машин) – по́рання.
Ухаживание (за машиной) – по́рання (чого).
Уход (за машинами) – по́рання (чого).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

убо́рка 1. прибира́ння, по́рання
2. с.г. збира́ння
ухо́д 1. ви́хід,-ходу, відхі́д,-хо́ду
2. догляда́ння, по́рання; до́гляд,-ду (за ким, за чим)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Порани́на, по́ранка, по́рання – уборка, приборка, стряпня.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

По́рання, -ня, с. = Поранина. Скрізь порання: печуть, варять, вимітають, миють. Шевч. 151.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Возня́ = вовту́зїння, шамотня́ (С. З.), таргани́на (С. Ш.), ша́рварок, ша́рварка (С. З.), кло́поти, за́ходи, по́рання, по́ранка, порани́на. — Три днї заходу, а день празнику. н. пр. — Збили такий шарварок, що крий Боже.
Дѣ́ло = дїло, спра́ва, учи́нок, вчи́нок, робо́та, пра́ця, по́рання. — Дивись кінця кожній справі. н. пр. — Добра воля стане за учинок. н. пр. — Писар повинен цїлую справу вірно писати. Б. Н. — Всюди в їх одна розмова про єдину справу, що обходила життя їх, та їх честь і славу. Пчілка. — Въ са́момъ дѣ́лѣ = спра́вдї, спра́вжки, навспра́вжки́, навспра́вжнє, узапра́вдї, настоя́ще. — Чи справжки чи на жарт. Гул. Ар. — Въ че́мъ дѣ́ло = в чім дїло, про що річ? — Всё употреби́ть въ дѣло = все зроби́ти, всїма́ чорта́ми запра́вити. — Дѣ́ло ма́стера бои́тся = дїлника́ і дїло боїть ся. н. пр. — Дѣ́ло есте́ственное, обыкнове́нное = сьвітове́ дїло (Ман.), сьвітова́ річ (Пч.), звича́йна річ. — Дѣло пло́хо = пога́но, пога́не дїло, ке́пська спра́ва, не переливки. — Я вже бачу, що не переливки, та навтїкача. — Дѣло то́лько въ томъ, что бы... = річ тільки про те́, щоб... — Золоты́хъ дѣлъ ма́стеръ = золота́рь. — Моє дѣ́ло сторона́ = Моя хата зкраю. — Моя хата зкраю — нїчого не знаю. н. пр. — Не въ то́мъ дѣ́ло = не в ті́м річ, си́ла. — Не в тім річ, що в хатї піч, дивно-б було, як би не було. — Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. н. пр. — Не къ дѣ́лу = не до дїла, не в ла́д. — Коли моє не в лад, то я з своїм назад. н. пр. — Не счита́ется за дѣ́ло = не в дїло. — Помажу комін — не біло, помию ложки — не в дїло. н. п. — Не твое́ дѣ́ло = не твоє́ дїло, зась, за́ськи. — Игумену дїло, а братії зась. н. пр. — Плёвое дѣло = дурни́ця, пусте́, ка́’зна що. — По дѣло́мъ = за дїло. — По дѣло́мъ во́ру и му́ка = коту́зї по заслузї. н. пр — Пойма́ть на дѣл́ѣ, на мѣ́стѣ преступле́нія = зла́пати, пійма́ти на горя́чому вчи́нку. – Ра́тное дѣ́ло = військова́ спра́ва. — В той час була честь, слава, військовая справа. н. д. — Слы́ханое ли, ви́данное ли дѣ́ло = чи чу́вано, чи ви́дано? — Ста́точное ли дѣ́ло = чи подо́ба, чи подобе́нство? — Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро на шляху покидав, тебе на коня брав? н. д. — То́ ли дѣ́ло = нема́ кра́ще, як, нема́ як. — Тя́жебное дѣ́ло = по́зов, спра́ва. — Тодї виграю справу, як ляжу на лаву. н. пр. — Ходи́ть по дѣ́лу = позива́ти ся, тяга́ти ся. — Что́ мнѣ за дѣ́ло = яке́ мінї дї́ло. — Что дѣ́ло, то дѣ́ло = що пра́вда, то пра́вда. – Э́то дѣ́ло = це до́бре, гара́зд! — Э́то осо́бое дѣ́ло = се и́нша річ, се и́нша стать. – То и дѣ́ло = те і зна́й, тільки те́, тільки й того́, що... – Же́нское дѣ́ло = жіно́ча річ. — Жіноча річ коло припічка. н. пр.
Заня́тіе = 1. позича́ння, по́зичка. — Позичання грошей. 2. переймання. 3. заїмка, за́йманка, опанова́ння. 4. дїло, робо́та, по́рання, по́ранка. — У його багато дїла. — Кинемо, куме, всякеє дїло, випємо, куме, та й в понедїлок. — Заня́тіе мастерство́мъ = майструва́ння, З. торго́влею = крамарюва́ння і т. д.
Прибира́ніе = прибіра́ння, убіра́ння (С. Ш.), по́рання.
Приготовле́ніе = готува́ння (С. Л.), приготова́ння (С. З.), лаштува́ння, ла́гоження, ла́годїння, ладна́ння, за́хід (С. З.), вготова́ння, постелї — слання́, страви — по́рання. — Три днї заходу, а день празнику. н. пр. — Пан дав якесь зїлля для вготовання пиття. Сум. Ох.
Рабо́та = робо́та (С. З. Л.), роботи́зна (С. З.), здр. робі́тка, діло, пра́ця (С. З. Л.), по́рання, за частування — толо́ка́ (С. Ш.), з половини — полови́ця, швидка — хапа́ння, хапови́ця (С. Ш.), важка — тягота́. — Еги́петская рабо́та = кана́льська робо́та (тяжка і довга, як на каналах, що козаки одбували по наказу царя Петра І-го). — Ка́торжная р. = ка́таржна, сібі́рна робо́та. — Та прийшов же я тай у Суботу, та нема Солохи — робить роботу. н. п. — Ніколи від тих робіт не знікчемніє. С. З. — Козаків до послуг і роботизн своїх употребляли. Скоропад. С. З. — Покиньмо, куме, всякеє дїло, випъемо, куме, ще й у Недїлю. н. п. — Працї дужої й науки Українї треба. Ос. — Роботї як не сядеш на шию, то вона тобі сяде. н. пр. — Завтра на толоку мужики з ціпами, а жінки з граблями. С. Ш. — Не сам копав він криницю, толокою йому помогали. К. Ш. — Богу молись, а до праці берись. н. пр.
Стря́паніе = гото́вання, по́рання (С. Л.), перева́ри. — Хіба в їх такі великі перевари? Борщ та каша. Кр.
Убо́рка = 1. убіра́ння (С. Ш.), прибіра́ння, прибі́рка, по́рання, пере́труска. – Та як була перетруска, тодї мабуть і загубив ся пашпорт. Кр. 2. убі́р, убра́ння. С. Ш. — У. хлѣ́ба = збір, збо́рка. Сум. Ох.
Упражне́ніе = робо́та, дїло, працюва́ння, по́рання, впра́ва (С. Жел.). — Щоденне працювання привчало око брати саме в линїю. Кн.
Хло́поты = кло́піт (С. З.), кло́поти, за́ходи (С. Л.), по́ранка, по́рання, порани́на, тяжкі — моро́ка, жура́, глоба́. — Не мала баба клопоту, так купила порося. н. пр. — Не журись, що нема чобіт, менше буде клопіт. н. пр. — З тим дїлом багато заходу. С. Л.
Хозя́йничанье = хазяїнува́ння, господарюва́ння, по́рання, С. Л.