Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «пройда»
Шукати «пройда» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Моше́нник, -ница –
1) шахра́й (-рая́), шахра́йка, шахру́н (-на́), шахру́нка, (ув. шахраю́ка, шахрая́ка), махля́р (-ра́), махля́рка, дури́світ, дури́світка, круті́й (-тія́), круті́йка, круті́ль (-ля́), круте́ля (ж. р.), крутя́га, мотя́га, мотали́га (общ. р.), мо́хор (-ра) (м. р.), (диал. вост.) плутя́га (общ. р.), (обманщик, зап.) ошука́нець (-нця), ошука́нка и ошука́нця, шальві́ра (общ. р.); срв. Плут, Обма́нщик. [З ньо́го вели́кий шахра́й (круті́й) (Знин.). Я тому́ шахруно́ві дав гро́ші (Гн. II). Є такі́ махлярі́ що не ті́льки таска́ють гро́ші з кише́ні, а й ро́блять їх (Лебед.). То таки́й крутя́га, що він тебе́ і обведе́ і запетлю́є, ще і в ду́рні поши́є (Харк.). Я не плутя́га, щоб чужи́м добро́м живи́тись (Мирн.). Ота́к шальві́ра забра́в гро́ші, а робо́ти, як ба́чите, нема́ нічо́го (Брацл.)].
• Продувной -ник – про́йда, пройди́світ, проно́за. [Ну та й про́йда з йо́го: і з води́ сухи́м ви́лізе (Звин.). Ото́й пройди́світ замота́в мої́ гро́ші (Брацл.)];
2) кишенько́вий зло́дій (-дія), -ва злоді́йка.
Продувно́й –
1) продувни́й. [Продувна́ лю́лька. Продувни́й тяг].
• -но́й ветер – скрізни́й ві́тер.
• -но́е золото – проду́те зо́лото;
2) вивертки́й, шахраюва́тий, сібі́рний. [Сібі́рний хло́пець (Звин.)].
• -но́й человек – круті́й (-тія́), шахра́й (-рая́).
• -на́я бестия – про́йда (общ. р.).
Пройдо́ха – пройди́світ, пройди́світка (ж. р.), про́йда, дури́світ, дури́світка (ж. р.), прола́за, проно́за. [Це така́ про́йда, що скрізь пролі́зе і з води́ сухи́м ви́йде (Ум.). Там таки́й прола́за, що де не посі́й, то вро́диться (Звин.). І на проно́зу єсть зано́зи (Приказка). Ци́ган на що вже дури́світ, а наш Са́ва і його́ перева́жив (Кониськ.)].
II. Прола́з (м. р.), Прола́за (общ. р.) – прола́за, про́йда, проно́за, ни́шкавка (общ. р.), улі́зливий (-вого), улі́злива (-вої); срв. Пройдо́ха.
Проны́ра – проно́за, прола́за, про́йда, ни́шкавка; срв. II. Прола́з. [Га́дяцькі пу́нкти за́раз дейне́цькі проно́зи проню́хали і Москві́ обвісти́ли (Куліш). Там таки́й прола́за, таки́й про́йда з йо́го].
Прохво́ст – пройди́світ, шели́хвіст, підчи́хвіст (-хвоста), про́йда, прочва́ра, шарло́та, суці́га. [Тако́му шарло́ті і в остро́зі ма́ло мі́ста (Новг.-Сів.). Хоч мені́ тебе́ й жаль, а прочва́рі руки́ не пода́м (Стор.)].
Проходи́мец, -ди́мка –
1) пройди́світ, -світка, про́йда (общ. р.) прола́за (общ. р.), прохода́н, -нка; срв. Пройдо́ха. [Нія́кий вже пройди́світ не зва́житься лица́рствувать за вас (Грінч.)];
2) (странник, паломник) подоро́жній, подоро́жня, проча́нин, -нка.
Прощелы́га – прола́за, про́йда, пройди́світ; срв. Пройдо́ха.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Вор –
1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, хапун, торбохват, вікнолаз; (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, (вор баранов) баранник, бараняр; (вор, обкрадывающий амбары) комірник;
2) самозванець:
• бояться воров — не держать коров – хто шелесту боїться, той по листю не ходить;
• вора миловать — доброго погубить – злодія не бити — доброго губити (Пр.);
• вор у вора дубинку украл; вор с мошенника шапку снял – злодій у злодія шапку вкрав (Пр.);
• как вору ни воровать, а виселицы не миновать; сколько вору ни воровать, а кнута не миновать – на злодіїв також помір заходить (Пр.); красти вільно, та б’ють більно (Пр.);
• будеш красти – не втечеш напасті (Пр.); скільки злодій не краде, а в тюрмі буде (Пр.);
• карманный вор, карманщик – кишеньковий злодій; кишенник; кишеняр (ирон.) кишеньковий майстер;
• молодой вор – злодійчук;
• на воре шапка горит – [на] злодієві шапка горить (Пр.); у злодія шапка горить (Пр.); хто порося вкрав, у того в вухах пищить (квичить) (Пр.);
• не пойман — не вор – не піймавши, не кажи «злодій» (Пр.); не кажи «злодій», поки за руку не вхопив (Пр.); не кажи, що злодій, бо ще не піймав (Пр.);
• не тот [только] вор, кто крадёт, а тот, что концы хоронит – не той злодій, що вкрав, а той, що сховав (Пр.); не лише той злодій, що краде, а й той, що драбину держить (Пр.);
• плохо не клади, вора в грех не вводи – погано не клади, злодія до спокуси не веди (Пр.); поганий спрят і доброго спокусить (Пр.);
• поделом вору и мука; по заслугам вора жалуют – катузі (катюзі) по заслузі (Пр.);
• раз украл, а навсегда вором стал – хто раз украв, той навіки злодій (той ще захоче) (Пр.);
• сделаться, заделаться вором – піти (пошитися) у злодії; пуститися у злодійство (на злодія);
• сын вора – злодієнко.
[Хапко з хапком знається (Пр.). Борода як у владики, а сумління як у злодія (Пр.). Брат Соловейків злодій: украв сивого вола в Кайдаша та і загнав на злодійський ярмарок у Жашків (І.Нечуй-Левицький). — Не оженишся ти на мені! Не будеш ти мій, а я твоя! Тато позавчора мені казав, щоб я й у голові собі не покладала виходить за тебе заміж: казав, що ти якийсь виродок колись славної козацької сім´ї, що ти маєш прилюбність до карт та гульні, що ти декадент, п´яниця й шахрай, ні до якої праці нездатний, що ти гультяй, ледащо, що ти зовсім нестатковита людина, що з тебе затого вийде якийсь торбохват, босяк, — одно слово, що ти пропаща людина (І.Нечуй-Левицький). Двері були незамкнені, і він зайшов у порожню кухню. На мить йому спала думка нишком забрати своє збіжжя й зникнути звідси назавжди. Але він одкинув її як ганебну — не злодій же він справді (В.Підмогильний). З правила в цій країні, як і в багатьох інших, до поліції чи до міліції йдуть служити різні покидьки, злодії й ледарі, різна суспільна непотріб, не придатна до нормальної людської праці, це було відомо, й саме тому до представників поліції та міліції тут споконвіків населення ставилося з неприхованим презирством і зневагою, як до аморального й злочинного елемента (І.Багряний). Дивно було йому і з того, що його не розпитують, хто він і як у нетрі забився. Адже він міг бути якийсь злодюга, пройда (І.Багряний). — От рознесло його,— каже мати.— Коли б злодіяка який всю худобу виволік — не чув би… Відчини!.. — і загримала дужче (У.Самчук). Які тут склепи! Цілі кам’яниці. Герби, склепіння, сходи і гробниці. Залізні двері, злодій не втеребиться. І всюди плющ повився на пригребицях (Л.Костенко). — То такі торбохвати, що з рота видеруть (В.Даниленко). Скоро Санчо вгледів його і впізнав, зразу гукнув до нього що є сили: — Ах ти ж злодюго Хінесе, верни мені моє добро! То ж мій рідний осел, моя душа, моя втіха, мій скарб, моє багатство! Згинь, сучий сину, щезни, ворюго, а що не твоє, оддай! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як це сталося? Не встиг І моргнуть до шпига шпиг — Все пропало, Всіх не стало, Всіх мов лизнем ізлизало (Чорт — хапун і злодіяка)! Вже й по балі. Пусто в залі. З сміху мавпи поспадали З каруселі зодіака (М.Лукаш, перекл. Ю.Тувіма). Він зсунув капелюха на потилицю і з глибоким почуттям промовив: — Так, сер, за злодія я б і п’яти центів не дав. Ну, а вбивають зазвичай лише раз у житті, особливо жінки, і більше це не повторюється. А от злодій — завжди злодій, до самої смерті (Д.Петрушенко, перекл. Ф.Флеґ). Злодій — не той, хто краде, а той, кого піймали (Дж.Б.Шоу). — У мене в квартирі вчора був злодій. Нічого не взяв, на столі залишив сто доларів і записку: “Так жити не можна”]. Обговорення статті

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Продувной
• Продувная бестия – пройда.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Про́йда, пройди́світ, -та – пройдоха, авантюрист.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Позма́нювати, -нюю, -єш, гл. Сманить (многихъ). Ота городська пройда багато дівчат позманювала, щоб ішли в город. Кіев. у.
Про́йда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вы́жи́га = 1. ви́жга, ви́пал (срібло або золото, випалене з тканини.). 2. палени́на, новина́ (про землю, на котрій випалено лїс.). 3. пройди́сьвіт, про́йда, проно́за.
По́ползень = 1. повзу́н, лазню́к. 2. прола́за, проно́за (С. З. Л.), про́йда (С. Л.), і д. Пройдо́ха і Проны́ра. 3. пт. Sitta Europea, Serthia familiaris — кова́лик, кова́льчик (С. Жел.), деревола́з (С. Пар.), підшкори́шник. Хар. Кайг.
Пройдо́ха = про́йда (С. Л.), пройди́сьвіт (С. З. Л.), дури́сьвіт (С. З.), проно́за (С. З. Л.), шели́хвіст (Граб.), пи́шкавка. — Це така пройда, що скрізь пролїзе і з води сухим вийде. — І на пронозу єсть занози. н. пр. — Циган на що вже дурисьвіт, а наш Сава і його переважив. Кн.
Прола́за = про́йда, пройди́сьвіт, проно́за, пи́шкавка і т. д. д. Пройдо́ха.
Проны́ра = про́йда, проно́за, ни́шкавка, до́йда (С. Л.) і д. Пройдо́ха.

Запропонуйте свій переклад