Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 7 статей
Запропонувати свій переклад для «рвонути»
Шукати «рвонути» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Драпать, драпануть – драпати, драпонути, давати, дати дропака (дріпака), давати, дати тягу; дременути, гайнути; жахнути, чкурити, чкурнути; п’ятами накивати, намасти́ти п’я́ти [салом]; ки́нутися, ударитися, рвонути навті́ки (навтікача́, навтьоки), пода́тися навте́ки; дмухнути (дати дмухача); дати (дмухнути) драла; шугнути, дати ходу, дати лиги, лепеснути; герсонути; дра́чки да́ти, дати ногам волю, узяти ноги на плечі, (реже) дерону́ти.
[Чимдуж дав відтіль дропака. Ентелла скрізь пішов шукати, Щоб все, що бачив, розказати. І щоб Дареса підцьковать (І.Котляревський). Оце будучи під враженням від придурків Тарантіно, я мрію про гарне наше кіно (ну на крайняк роман), як окупанти будуть драпати з нашої землі, а на їхніх дупах будуть висмалювати звьозди (А.Дністровий). Фіть дав драла зразу ж, як побачив того кизилового дубця (М.Лукаш, перекл. Є.Пелина). Отак і наш татуньо Радецький: він знав усі ходи та переходи в Італії, його ніхто не міг ухопити. В одній книжці від початку до кінця описано, як він чухрав з-під Санта-Лючії і як він, тому що італійці також дали дмухача, лише на другий день відкрив, що переміг власне, він, бо італійців навіть у бінокль не було видно. Тоді він повернувся і зайняв покинуту Санта-Лючію. Саме за це він і одержав звання фельдмаршала (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Хлоп таки й спинився — не того, що Санчо галасував, а того, що Дон Кіхот лежав і не ворушився; подумавши, що він убив його, носій підтикав поли своєї хламиди і рвонув навтікача, мов сугак той бистроногий (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … вже при першому окрику Хінес зіскочив додолу і рвонув навтьоки — і то не риссю, а таки добрим чвалом… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Це гуртожиток, із якого я збираюся дременути — винайму «куток», де б міг мати творчу тишу з колимською атмосферою (В.Стус)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Рвануть –
1) рвону́ти, -ну́, -не́ш, шарп(о)ну́ти, -ну́, -не́ш;
2) (за волосы) скубну́ти;
3) (за полу) смикну́ти, -ну́, -не́ш; -ся – рвону́тися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Место
• Белые места – білі місця; прогалини.
• Бойкое место – людне місце; (іноді давн.) розигри. [Він на таких розиграх живе, що хто йде — не мине. Сл. Гр.]
• Болотистое место (топило, топь) – багнище (багнисько); мокрявина; багнисте місце. [У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє… Шевченко.]
• Больное место – болюче (дошкульне, живе, вразливе) місце; болячка.
• Быть без места – бути без посади; (жарт. образн.) сидіти на бруку (діал. на бурку). [Хвалити Бога, коли ще трапиться добре місце, а як же сидітимуть на бурку! Н.-Левицький.]
• Быть в уютном, удобном месте – бути за привіллям; бути у затишку. [Був за привіллям у вас і я, і коні. Сл. Гр.]
• Быть на первом, на главном месте – бути на першому, на чільному місці; перед вести.
• В другое, в иное место – в інше місце; деінде (десь-інде); куди-інде (куди інше, кудись-інде) (іноді інде).
• В неведомые (безвестные) места – на безвість.
• В неведомых (безвестных, неизвестных) местах – на безвісті.
• Вновь населённое место – ново-заселене (новозалюднене) місце; новоселиця.
• Во всех местах – скрізь; по всіх усюдах.
• Возвышенное место – високе місце; узвишшя; підвищення.
• В отдалённых местах – по далеких місцях; по далеких світах.
• Выжженное место – згар; паленина.
• Глаза на мокром месте у кого (разг.) – тонкосльозий (тонкослізка) хто; кисне, як кваша хто; на мокрому місці очі в кого.
• Глухое место – глухе (безлюдне) місце; закутень (застум). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде. Сл. Гр. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.]
• До этого места – досі; до цього місця.
• Живого места не оставить – геть побити (зранити, порубати, постріляти…).
• Злачное место (перен.) – зелений затишок; вертеп; кубло; місце веселої гульби й пиятики.
• Знать своё место – знати своє місце; поводитися як належить (як слід, як треба, як годиться); не переступати межі звичайності; бути скромними; держатися свого берега.
• Из какого-нибудь другого места – з якого(сь) іншого місця; звідкись-інде (звідкілясь-інде).
• Иметь место (книжн.) – бувати (бути); траплятися; (іноді) діятися (відбуватися).
• Имеют место ещё отдельные недостатки – є ще (іноді маємо ще) окремі хиби, бувають (трапляються) ще окремі хиби.
• К месту, у места – до речі (доречно); до діла; до ладу.
• Места не столь отдалённые – місця не такі далекі; (нар.) де козам роги правлять (утинають).
• Места общего пользования – місця спільного користування.
• Место базара (базарная площадь) – базарище (торговище).
• Место битвы – бойовище (лок. боїще); бойове поле; місце (поле) бою; (образн.) поле крові.
• Место, где было озеро – озерище (озерявина).
• Место, где собирается ярмарка (ярмарочное место) – ярмарковище (ярмарочище).
• Место, где стоял замок – замчище.
• Место для сидения, лежания – місце сидіти, місце лежати.
• Место заключения – місце ув’язнення; в’язниця; тюрма.
• Место за плотиной – загребелля.
• Место за столом – застілля.
• Место на реке, где стирают бельё – місце (плесо), де перуть білизну; прало.
• Место, освещаемое, обогреваемое солнцем – осоння (осонь, пригрів).
• Место, очищенное от зарослей – теребівля.
• Место под печью – Підпіччя.
• Место под плетнём, за плетнём (под тыном, за тыном) – підтиння, затиння.
• Место под скамьёй в хате – підлавиччя.
• Место, покрытое развалинами – руйновище.
• Место склада, складочное место – складовище.
• Место торга (скотом) – торговище. [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговищі хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку. Коцюбинський.]
• На вашем месте – вами бувши; (часом) на вашому місці.
• На видном, на открытом, на освещенном месте – на видноті.
• Назначить на место кого – призначити на посаду кого; призначити (настановити) на місце кого.
• На месте преступления – на місці злочину; (піймати, застати…) на гарячому [вчинку].
• Населённое место – оселене (залюднене) місце; селище (оселище); (істор.) осада.
• Насиженное место – насиджене (тепле) місце.
• Неведомые, неизвестные, безвестные места – безвість (також у мн.) безвісті.
• Невеста без места, жених без ума – молода — грошовита, вся в дірках свита. Пр. Молодий — тямуха: в голові макуха. Пр.
• Не к месту, не у места – не до речі, не до діла.
• Не место красит человека, а человек место – не місце красить людину, а людина місце. Пр. Не посада красить чоловіка, а чоловік посаду. Пр. Не одежа красить людину, а добрі діла. Пр. У кого в голові капустяна розсада, тому не дасть ума й посада. Пр. Доти чоловік добрий, доки його десятником не настановлять (не нарядять). Пр.
• Не находить себе места – не знаходити [собі] ніде місця; не знати, де приткнутися (де приткнути себе).
• Нет места; не должно быть места кому, чему (книжн.) – нема(є) місця кому, чому; не повинно бути кого, чого.
• Ни в одном месте – у жодному (ані в одному) місці; ніде.
• Ни с места! – ані руш!; ані з місця!
• Общее место – загальник.
• Он и места не пригреет – він і місця не нагріє.
• Оставаться, остаться на месте, не подвинуться – лишатися, лишитися на місці; не зрушити з місця; (іноді образн.) дзьобом сісти.
• Отхожее место – відходок.
• По всяким местам – по всіх усюдах; скрізь; усюди.
• По местам! – на місце!; на місця!
• По месту назначения – на призначене місце; до призначеного місця; за призначенням.
• По месту службы – (на запитання „куди?“) На місце служби; (де) на (при) місці служби; на службі.
• Пора костям на место – кістки давно просяться на спочинок.
• Поставить на [своё] место кого; указать кому [его] место (перен.) – поставити на [своє] місце кого; показати кому [його] місце; (іноді) присадити кого; (розм. образн.) смикнути (сіпнути) за полу кого.
• Поставить себя на чьё-либо место – поставити себе на чиєму місці.
• Поступить на место – стати на посаду; дістати посаду.
• Почётное место – почесне місце; покуття (покуть); (для молодих) посад (посаг).
• Присутственные места (устар.) – урядові (державні) установи.
• Рабочее место – робоче (робітне) місце.
• Сердце (душа) не на месте у кого – серце (душа) не на місці в кого; боїться (непокоїться) хто; лихе передчуття у кого.
• Слабое место – дошкульне (слабке) місце; слабина.
• С места брать, взять – з місця рвонути; (про коней ще) узяти (рвонути) з копита.
• С места в карьер – з місця навскач; з копита [ускач]; (перен.) зопалу; відразу; раптом.
• Только место тепло (бежал) – [Утік] і місце холодне.
• Узкое место – вузьке місце; вузина.
• Уступать, уступить место кому – поступатися, поступитися місцем перед ким; (давн.) попускати, попустити місця кому.
• Худые вести не лежат на месте – лихі вісті не лежать на місці. Пр.
• Честь и место! (устар. шутл.) – просимо, коли ласка!; будьте дорогим гостем!; гостюйте, коли ласка! [«А, ваше благородіє! — сказав Пугачов, побачивши мене. — Просимо завітати, честь і місце, будьте ласкаві!» Сенченко, перекл. з Пушкіна.]
• Чистое место на заросшем озере или болоте – чистовід; вікнина (вікновина).
• Чтоб мне не сойти с места! (фам.) – бодай (щоб) я з цього місця не зійшов (не зійшла).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Рвону́ти – рвануть.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

рвону́ти(ся), -ну́(ся), -не́ш(ся)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ірвону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
Рвону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Рвануть. Як ірвонув віжки, — мов перегоріли. Харьк.

Запропонуйте свій переклад