Знайдено 48 статей

Шукати «реклам*» на інших ресурсах:

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Рекламный – рекламний. [Рекламний ролик: «Він створює багато шуму? Він став займати багато місця? Ви не знаєте, куди його діти? Віддайте сина в армію!»].

Баран – 1) (зоол.) баран; (кладенный) валах, (неклад. для племя) авряк; 2) (баранця шкура) смух, смушок; 3) (глупе) баран; 4) (воен.) таран; 5) коловорот: • вернёмся к нашим баранам – (франц.) вернімось (вертаючись) до наших баранів; • горные бараны – гірські барани; • как стадо баранов – як бараняче стадо; як отара; • лупит глаза, смотрит, как баран на новые ворота – дивиться, як теля (баран) на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщивсь, як коза на різника; вирячився; • смотрит бараном – витріщив очі, як баран (як теля, як коза, як цап); • стать как баран (перен.) – збараніти; • уперся как баран – уперся як баран (як цап, як свиня); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл (коляку) на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», він тобі «голене». [Баран на лузі цінніший за барана в горах (Пр.). Вилупив баньки, як зарізаний баран (Пр.). Де пан — баран, там і мужик — хам (Пр.). Хоч ти йому коляку на голові теши, а він усе — дай та дай! Ну, люди!.. (Б.Грінченко). Вони знали господаря свого, сі барани і ягниці, і з радісним беканням терлись до його ніг (М.Коцюбинський). — Чому він їм не наступив на шиї? Ото б то дякували !.. Барани! (Л.Українка). Заточуючись, біг скільки духу, переляканий, а за ним гнався з ломакою Максим, набагато менший за друга, але такий от затятий, — він гнав нещасного друга, як барана, вздовж по шляху, гнав його туди, де їх обох чекав порятунок. Так вони вдвох утекли від загибелі, що вже була неминучою… (І.Багряний). Цівадіс не брав кайла до рук, тинявся від одного вогнища до другого, відбирав у кого які були продукти і з того жив. їв страшенно багато, і якби його, прив’язати до ясел, у яких лежав баран, то за якийсь час там залишилися б роги та ратиці (Г.Тютюнник). Кожен баран має відповідати за свої яйця (Валерій Пустовойтенко). До наших баранів вертаючись, скажу вам, що з призводу високих небес походження і родовід Ґарґантюйський дійшли до нас повнішими, ніж будь-які інші, поминаючи родовідну книгу Месії, але про неї — мовчок, бо тут не моє мелеться, до того ж іще й враги роду людського, себто обмовники й Гіппократи, всі як один проти таких згадок (А.Перепадя, перекл. Ф.Рабле). Сеє сказавши, стиснув Росинанта острогами і, наваживши вперед списа, блискавкою злетів із пагорка на шлях. Санчо з усіх сил гукав йому навздогінці: — Верніться, пане мій Дон Кіхоте! От їй же Богу, ви вдаряєте на баранів та овець! Верніться, кажу, бодай мого батька мордувало! От уже навісна голова! Дивіться, там же нема ніякісіньких лицарів та велетнів, ані збруй, ані котів, ані щитів цілих чи ділених, ані полів лазурових чи мара їх знає яких! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). А все, що можна покласти в торбу, мої приятелі забирають собі; гребінці, ліхтарики, чашки, всілякі дрібниці й навіть віночки наречених. Здається, ми наміряємося жити ще віки. Крадемо, щоб розважитись, удаємо, ніби в нас попереду ще багато часу. Всім кортить увічнитись. Гармати для нас — просто гуркіт. Саме через таке ставлення ві́йни існують ще й досі. Навіть ті, що, власне, роблять війну, не уявляють її. Діставши кулю в черево, вони б і далі підбирали по дорозі старі сандалі, які ще можуть «знадобитись». Отак і барани, впавши в передсмертних корчах на моріжок, і далі скубуть травицю (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Демократія — це коли вовк і баран голосують з питання: що з’їсти на обід. Свобода — це коли добре озброєний баран не поділяє результатів голосування (Б.Франклін). Баран, у якого було золоте руно, багатим не був (С.Є.Лєц). 1. Реклама: Компанія “Нові ворота” пропонує металопластикові вікна і двері, виготовлені на сучасному німецькому обладнанні. “Нові ворота!” Вам буде на що подивитись. 2. Якщо після перегляду новин на російському Першому каналі раптом вимкнути телевізора, то на темному екрані можна побачити барана, а якщо дивитися всією сім’єю, то відразу декількох].

Бобёр, бобр – бобер, (реже) бібр: • убить бобра (ирон. перен.) – піймати (вхопити, з’їсти) облизня, пошитися (убратись) у дурні, вхопити обметиці, вхопити шилом патоки, дулю з’їсти, маком (дзьобом) сісти. [Беруть на себе м’якенькі оксамити, обгортаються теплими кунами та бобрами (М.Вовчок). Отже той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав (Сл. Гр.). Гризе бобер гінкі дерева (М.Рильський). Ось він, купець в червоному кафтані, в соболиній високій шапці і саф’янових чоботях, думно викладає інкрустовані моржевим зубом шкатулки, соболі, куниці, голубий песець, білосніжний горностай, пухнастий бобер, лляні тканини (Р.Іваничук). Яєчка бобра були дуже популярним контрацептивом. За легендами, загнані бобри, знаючи, за чим полюють їхнні нападники, відкушували собі яєчка й кидали мисливцям під ноги (Якби ви раптом запитали, насправді бобри так не роблять — та навіть якби хотіли, до своїх яєчок вони зубами не дістають) (Антоніна Ящук, перекл. Ґарета Раяна).  — Ви хотіли б знятися в рекламі зубної пасти? — Так, звісно! — Чудово! У нас якраз бобер захворів].

Ботан, сленг. – ботан. [Я відвернулась туди, сюди, Почитала рекламки на стінах, Задивилась у книгу чиюсь, Якийсь ботан витягнув з рюкзаку квантову фізику. Ледь не зареготала, але трималась, як партизан! (Палагея Кукуй). У неї дещо відлягло від серця. Ось тобі й ботан! Завалив крутого рейнджера, наче пил зі столу змахнув (В.Слапчук). Її личко було схоже на якогось ботана, який розсмоктує нові формули (з Інтернету)].

Буклет – (франц.) букле́т. [В усіх туристичних буклетах ті острови рекламують із допомогою фотографії,  на якій, можу заприсягнутися, зображено одну й ту саму пальму. Ви точно її бачили: таке похиле, майже горизонтальне, дерево, що схиляє свою розмаяну легеньким вітерцем крону над бірюзовою водою та білим піском — цього добра в тих краях не бракує (А.Маслюх, перекл. Д.Кларксона)].

Гламурный – гламурний, (применительно к журналам) глянцевий. [Гламурні обивателі — це люди з таким стилем життя, де запорукою успіху є не зажди професійність, талант чи інтелект, а часто — розум і вдача, і дуже часто — цинізм, підступність, злодійкуватість, хабарництво, що дозволяють забезпечувати гламурне споживання… Гламурний обиватель поступово перестає мислити — політики кажуть йому, чого хотіти в житті; експерти ринку кажуть йому, що робити в бізнесі; реклама підказує йому, що купити; телебачення підказує, як йому жити… (Сергій Дацюк). Гламурні свинопаси (Ю.Винничук). Келвін дивився на свою вродливу майже-колишню дружину й дивувався, як він міг бути таким ідіотом і одружитися з нею. Усе в ній, що здавалося таким правильним, коли він освідчувався, тепер здавалося кардинально хибним. Її досвідченість виявилася банальним цинізмом, її радість від розкошів обернулася звичайною жадібністю, інтелект і кмітливість мали присмак підступної ницості, і навіть її гламурна врода стала тепер бридким хробаком, що звивався на сталевому гачку її душі (О.Любенко, перекл. Б.Елтона). 1. Приходить чолов’яга в гламурний рибний ресторан, офіціант догідливо проводить його до величезного акваріума, де той вибирає здоровецького лобстера, якого офіціант виловлює спеціальним сачком і спеціальним же молоточком цокає по панциру. Лобстера урочисто відносять на кухню, чолов’яга іде за столик, на кухні з холодильника виймають заморожене м’ясо, готують, а лобстера скидають у потаємну трубу, якою він з’їжджає назад в акваріум, де вже зовсім знеможений притуляється лобом до скла і говорить: «…, коли ж я здохну-то!»].

Карамелька, разг. – (конфета карамели) карамеля, карамелька. [— Ну, ця вже сльоза й ця карамелька зовсім не до діла, — сказав лінгвіст. — У всякому разі, вони не можуть тебе характеризувати (М.Хвильовий). Він прийшов сюди рекламувати карамельки. Такі різнокольорові, хімічні, на патичках. І навіть не самі карамельки, а підставку для них (Іздрик). …розтоплена карамелька поцілунку на засмаглому плечі миттєво вихоплені погляди перехожих все і так ясно — вода у небі небо у воді (Д.Лазуткін). Шоколяда, наличко, цукерок і карамеля — слова із «скрипниківки», офіційного правопису Української соціалістичної радянської республіки з 1928 до 1933 рр. (з інтернету)].

Макияж – (франц.) макіяж [Та Манюня не встиг розгледіти — що, бо чимось зляканий горобець, зробивши в повітрі напівдіжку, сирнув Андрійкові прямо в око… Манюня спробував масними руками позбавитися небесного макіяжу (Юрай Курай). На той час СРСР назагал на його збройні сили зокрема потрапили у той щасливий етап загнивання, коли давня радикаьна свіжість уже перетворилася на легенду, процес гниття набув незворотного характеру, сморід посилювався, але саме тіло ще не почало розвалюватися, ще зберігало початкову форму, а завдяки макіяжу — і сякий-такий товарний вигляд (В.Кожелянко). Я так і не довідався від Мауриція, що руда Віола з рекламного відділу залагодила собі і за чиєю допомогою, бо у цю хвилю біля нашого столика з’явилися дві богині. Проте жодну з них я не хотів би побачити вранці без макіяжу (Н.Сняданко, перекл. Катажини Ґрохолі). — Твоя дружина може коня на скаку зупинити? — Коли вона без макіяжу — коні самі дибки встають].

Мирослав – Мирослав, Мирко, Миросько, Миросьо, Мирошко, Мира. [— А ти, що не знав? — Що не знав? — Що Мирослав працює на Яника. — Та брешеш! — Чого це я брешу? Він їм рекламні ролики знімав, в тому числі той, що осідлану Україну. — Що-о-о? — А ти не знав? — Олесь явно тішився моїм здивуванням. — Мирослав — режисер. У нього робота така — знімати кліпи, ставити концерти. Вони замовили — він зняв. — Він зняв оце паскудство? — він. Сто процентів він. Жаль, у рекламі немає титрів, а то б ти сам переконався. — Не може бути! — Може. Він професіонал, а вони бабки платять. – Але ж Мирослав… Почуте не хотіло вміщатися у моїй голові. — Що Мирослав? — Ну цей, він завжди говорив… тобто був за помаранчевих… він же… — Не знаю, може, він і зараз за помаранчевих. Але працює на біло-блакитних, це абсолютно точно (брати Капранови)].

Освежитель – освіжувач; • освежитель воздуха – освіжувач повітря. [Автомобільний освіжувач — це насамперед освіжувач повітря, і тільки потім рекламний носій (З інтернету)].

Привычка – зви́чка, (разг.) приви́чка, за́ви́чка, на́ви́чка, (редко) пови́чка, (диал.) звичайка, призвича́йка, призвича́єння, нало́га до чо́го, (обыкновение) зви́ча́й, манера, традиція: • без привы́чки – без на́вички (зви́чки); • войти в привычку – стати (статися, зробитися) звичкою (зви́ча́єм, звичним, звичайним); • за ним водится привычка – він має звичку (завичку); • иметь привы́чку – ма́ти зви́чку; • нарушить привы́чку – злама́ти зви́чку; • оставить, бросить привы́чку – ки́нути (закинути) зви́чку, ки́нутися зви́чки; • по привычке – з на́вички, з за́вички, за зви́чкою, (по обыкновению) [своїм] звича́єм; • привычка — вторая натура (природа) – зви́чка — то дру́га нату́ра, зви́чка — що вда́ча; • при привычке – від звички; через звичку; • у него такая привы́чка – у ньо́го така́ зви́чка, на́вичка; • усвоить привы́чку – набра́тися зви́чки, узя́ти зви́чку; узя́ти нату́ру; • хорошая, дурная првы́чка – до́бра (га́рна), пога́на зви́чка, на́вичка, за́вичка; • это вошло у него в привычку – він звик до цього; це стало (зробилося) його звичкою; це стало для нього звичним; • это в привычке людей – так ведеться (такий звичай) у людей; • это входит в его привы́чки – у ньо́го така́ зви́чка, таки́й звича́й. [Така́ зви́чка бі́сова (П.Мирний). Відби́всь од мі́ських за́вичок (Б.Грінченко). У ньо́го нало́га пи́ти горі́лку (Сл. Гр.). Я й завички не брала удень спати (Сл. Гр.). Ви йому не дивуйте: в його така повичка (Сл. Гр.). Панич ходе по хаті, слухає та спльовує… У його була така чудна привичка — усе мов спльовує… (П.Мирний). — Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, — без них їй тяжко… (Л.Українка). Славко мав звичку сідати на тім ослоні та й довбати перед собою патиком у землі ямку (Л.Мартович). Мав навичку щонеділі впитися (Л.Мартович). — Ви промеж панами буваєте, а я промеж мужиками вештаюсь. Стало буть, тут діло навику, а привичка, кажуть, друга природа (М.Кропивницький). Починаю своєю звичкою перебирати в думках старі сюжети новел (С.Васильченко). Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми (Г.Хоткевич). Деталі вчорашнього дня проходили перед ним ясною ниткою. Може, ще з часів свого дитячого чередникування, лежачи в полі, плетучи батоги та кошики, він вкорінив у собі звичку до самопоглиблення (В.Підмогильний). «Досить… Проклятий, проклятий край… Ху-у! Немає сил…” Він шепотів без скарги, так, за старою в’язничною звичкою говорити з самим собою (І.Багряний). …“пане брате” — це була призвичайка в мові командира Бурлаки (Владислав Фортуна). О що то — єдність душ? О що то — щирість? Довіра? Приязнь? Що то є любов? То рівновага звички. Скам’яніле здивовання, подовжене в віки (В.Стус). Одщипнула крихту, жує помаленьку, слухає на смак, а  тоді:  »До-обрий!«  —  І  очима кліп-кліп. О, знову плакать заходжується! От звичка! І пішов на грядки картоплиння згрібати (Гр.Тютюнник). Огидна річ — наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас (Л.Костенко). — Вона у мене, як була молодша,була предивна, як на людський глузд. Було, сльозами набрякають очі, вона ж сміється кутиками вуст. Таке обличчя чи така вже звичка, а голосочок! — чистий, мов кришталь. Така була красива молодичка, вуста сміються, а в очах печаль (Л.Костенко). »Ви ж казали, що бульйон з яйцем є«, — хлипаючи, звертається він до касирки. » Тоді був, — незворушніє касирка. — Ти чого без черги питався? Треба було б не питатись, а, як усі люди, стояти в черзі… Мудак!" Ця мила московська звичка до незнайомих звертатися на ти! Цей прояв вселенськості, вселюдськості, всебратськості російського національного духу! (Ю.Андрухович). …то  була  цілком самодостатня творчість, в якій твоє власне фізичне незадоволення важило  не так-то й багато, — залишившись сама — бо він, завинувшись у довгополе, схоже на шинелю пальто, одразу пірвався кудись на помивку: звичайка досить хамська, коли вдуматися, але й це тебе тоді не зразило… (О.Забужко). В очі світити, стріляти в спину — Звичка, як Всесвіт, — Не має меж (І.Павлюк). Всі оті жестики, хусточки, вологі оченята, тушеві струмочки по щоках, сопіння, пошмаркування носика, стогони, похлипування – це дуже давня й набридлива звичка, яка кумарить, наче реклама, яку щодня крутять то телеку (А.Дністровий). — Ти мене дратуєш. — А надто — твої звички. — Мої звички? — Ти свистиш, — відповіла вона і виставила пальці, щоб перелічити. О Господи, то вона ще й на пальцях лічитиме? — Повторюєш одне й те ж саме… — Я? — …Щоранку зауважуєш, буцім я спізнилася. Щоранку готуєш каву, аби виглядати справжнім страстотерпцем (Ю.Джугастрянська, перекл. Ж.Пейслі). Звичка — друга натура (Цицерон). Звичка — спритна, але надто колупайлива домоврядниця (М.Пруст). Добрі звички продовжують життя, а погані роблять його приємним].

Радио – (от лат.) радіо, (шутл.) словоблудник: передавать по радіо – передавати радіом, (рус.) передавати по радіо; по радіо – через радіо, радіом, (редко) в радіо; (рус.) по радіо; • проводовое радио – дротове радіо, (шутл.) брехунець; • работник радио – радієць; • сарафанное радио – (реклама, маркетинг) з уст в уста, (ещё, ирон., шутл.) бабське радіо, баба бабі сказала, циганська пошта, народний телеграф. [Вчора поблизу смітника знайшов радійко. Знайомий небога на прізвисько Конструктор, який непогано розуміється на техніці, за кілька годин відремонтував словоблудник — хоч якісь там містичні дискурси пробубонить (В.Вакуленко-К.). … оголошено в радіо та в часописах, що з літаків на легкопадах скинуто людей, переодягнених в однострої міліції та НКВД, і населенню запропоновано виявляти й виловлювати цих людей (Віктор Петров). Радіо — це засіб розваги, який дозволяє мільйонам людей слухати той же жарт одночасно, і при цьому залишатися самотніми (Т.С.Еліот). Радіо ніколи не замінить газету — ним не можна прибити муху (В.Черчіл)].

Телеканал – [Прикро, але доводиться констатувати, що на млин імперської пропаганди затято ллють воду українські телеканали, які стали головними провідниками інформаційної політики Кремля в Україні (С.Олійник). Історики майбутнього, можливо, точно визначать, яку роль у багатолітньому ходінні українського суспільства зачарованим колом зіграло вітчизняне ТБ, що так багато зробило для виховання малокультурного і байдужого підданого влади, — не громадянина, розумного і відповідального, а особини з електорального стада, яка розчарувалася у всьому, перебуває в соціально-летаргічному сні й прокидається лише в період виборів, аби покірно проголосувати за того або за тих, на кого вкажуть рекламні працедавці телеканалів (І.Лосєв)].

Телеса, шутл. – тілеса. [Чи може, то громадянський обов’язок не дає тобі забутися в розпусному акті, а вимагає, рішуче покинувши ці тілеса благословенні, бігти кудись, будити когось і несамовитим фальцетом кричати на півсвіту: «Демократія в небезпеці!»? (Ю.Андрухович). Дмитрові ковальські кулаки, з яких часом кепкували його дуже інтеліґентні товариші, три кулі з бравнінґа — одна в люстру пана Купчанки, господаря конспіративного помешкання, і дві — в тілеса секретних аґентів, а також довгі й прудкі ноги проклали йому шлях мимо румунської тюрми (В.Кожелянко). «Забембали», задлубали реклама, розрахована хіба що на дебілів, безголосі оголені тілеса, що стрибають під «фанеру», безперервні покази мод, кулінарних бряцалок, безкінечні, наче «тягнучка» на дорогах, одноманітні серіали (Людмила Стельмах). Коли на вручення «Британського поп-ідола» чи «Еммі» Леді Гага приходить в костюмі з м’яса — це ознака умілого піару, бо з такою впливовістю в шоу-бізнесі і з такими бабками Гага може ходити і гола, і в цераті, і навіть в мішку з-під бульби. Коли ж на вечір допомоги дітям-сиротам у Києві з’їжджаються дружини меценатів у леопьордових трико, натягнутих на 50-річні тілеса, і прикрашених діамантами, хутром і тими-таки бантиками, розумієш — це навіть не театр абсурду. Це капець (Лєнка Ленсон)].

Трахать, трахнуть, оттрахать – 1) бахнути (бухнути, гахнути, тарахнути, трахнути); 2) (совершать, совершить половой акт, жарг.) трахати, трахнути, відтрахати, взувати, взути, грати, виграти, відгойдати, жучити, вжучити, перти, порати, попорати, топтати, бамбукати, бамбукнути, попістонити. [Кожен воїн знає, що у випадку звитяги вжучить на руїнах чужоземку (А.Морговський). — І взули її? — поцікавився Юрко. — Прошу? — Він питає, чи відбувся коїтус (Ю.Андрухович). Я комсомолку грав у ленінській кімнаті Звивалось її тіло піді мною Сплітаючись у класовім двобою Я грав її і прутень мій горів Як мудрий Ленін заповів Отак б’ючи за голом гол Вступав мій прутень в комсомол (Ю.Винничук). Це окрема тема, леді й джентльмени, пані й панове, перепрошую, якщо забираю вам забагато часу, мені нелегко про все це говорити, до того ж я дійсно тяжко недужа, моє зацьковане, виголодніле, а коли не бавитися евфемізмами, так і просто зґвалтоване тіло третій місяць невгаває в дрібненькому нутряному дрожі, особливо жаскому — до млості! – внизу живота, де повсякчас чую давучий битливий живчик, і коли розчепірюю пальці, то вони негайно починають жити самостійним життям, ворушачись кожен зосібна, ніби натягнені на порізнені, в незгідних ритмах посмикувані ниточки, я вже мовчу про бубняві, як у підлітка, рожеві прищі, котрими зацвітають обличчя і плечі, і нема на те ради, — горопашне тіло ще живе, воно качає права, воно доходить з елементарної сексуальної голодухи, воно б, може, й оклигало, і заплигало зайчиком, якби його всмак трахнули, але, на жаль, цю проблему не так легко розв’язати, надто коли ти сама-одна в чужій країні й чужому місті, в порожній квартирі, де телефон озивається хіба на те, щоб запропонувати тобі — рідкісна нагода, тільки на цьому тижні! — ко-ло-саль-ну знижку на передплату місцевої газети, і звідки вигрібаєшся тричі на тиждень — до університету, де півдюжини охайних, взутих у білі шкарпетки й кросовки, чистенько вмитих і дезодорованих американських дітлахів із здоровими, аж вогкими шкірою й зубами, водячи за тобою, як манджаєш туди-сюди по аудиторії, поглядами акваріумних рибок, щось там — один Біг відає, що! — тихенько шкробають собі в зошити, поки ти, сама себе накручуючи (ну бо треба ж якось протриматись годину з чвертю!), палко тлумачиш їм, що не було! не було в Гоголя, такого, який він був, натоді іншого вибору, окрім як писати по-російськи! хоч плач, хоч гопки скачи — не було! (і в тебе — також немає, окрім як писати по-українськи, хоч це і є, либонь, найяловіше на сьогодні заняття під сонцем, бо навіть якби ти, якимось дивом, устругнула в цій мові що-небудь «посильнее «Фауста» Гете», як висловлювався один знаний в історії літературний критик, то воно просто провакувалось би по бібліотеках нечитане, мов невилюблена жінка, скількись там десятків років, аж доки почало б вихолодати, — бо нерозкуштовані, невживані, непідживлювані енергією зустрічної думки тексти помалу-малу вихолодають, ще й як! — якщо тільки потік читацької уваги вчасно не підхоплює й не виносить їх на поверхню, каменем ідуть на дно й криються нездирним зимним лепом, як твої нерозпродані книжки, що пилюжаться десь удома по книгарнях, таке сталося майже з цілою українською літературою, можна на пальцях вилічити — не авторів навіть, а поодинчі твори, яким пощастило, — з отерпом у пучках і сльозами в очу ти читала надісланий тобі тут, в Америці, переклад «Лісової пісні», авторизовану версію, призначену для бродвейської сцени, кайфувала, як наркоман, од її прискореного жагучого віддиху: живе! живе, не пропало, через сімдесят літ, на іншому континенті, в іншій мові — скажи ж ти, випливло! — розуміється, що іншого — писати по-російськи чи по-англійськи, на перший же твій вірш, видрукуваний англійською, і то в цілком малопомітному журналі, екстатично відгукнулось, звідкілясь трохи чи не з Канзасу, якесь там «…», це ж треба, і Макміллан збирається включити його до антології світової жіночої поезії ХХ-го століття,…; кажуть тобі тутешні видавці (зволікаючи, проте, з книжкою), спасибі, я знаю, тим гірше для мене, — але в тебе нема вибору, золотце, не тому, що не зуміла б змінити мову, — пречудово зуміла б, якби трохи помарудитись, — а тому, що заклято тебе — на вірність мертвим, усім тим, хто так само несогірше міг би писати — по-російськи, по-польськи, дехто й по-німецьки, і жити зовсім інше життя, а натомість шпурляв себе, як дрова, в догоряюче багаття української, і ні фіґа з того не поставало, крім понівечених доль і нечитаних книжок, а однак сьогодні є ти, котра через усіх тих людей переступити - негодна, негодна і все, іскорки їхньої присутності нема-нема та й укидаються в повсякденному, навзагал геть спопілавілому бутті, і оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана, прошу пробачення за непризвоїто довгий відступ, леді й джентльмени, тим більше, що до нашої теми він, властиво, не тичеться) (О.Забужко). Спочатку у Василини в очах посвітлішало, бо вона оце вперше на віку (не на картині і не в кіно) бачила, як живий чоловік пре живу жінку. Але згодом в очах у неї стало темніти й потемніло зовсім, бо Василина точно знала, що то не вона лежить на ліжку під тим чоловіком, а чоботи і штани в того чоловіка такі, як у її Яреми (Василь Рубан). Тут на нього зразу насів студент, зірвав йому з голови мідницю і трахнув нею межи плечі разів три чи, може, й чотири, а тоді об землю її брязнув, що мало на кавалки не розскочилась (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Ці дурепи, яких уже давно ніхто не трахав, цілими днями працюють над тим, щоб «розбудити бажання» у мільйонів споживачів! (про рекламісток) (М.Ілляшенко і О.Ногіна, перекл. Беґбеде). Одного разу він пообіцяв їй, що трахатиме її всю ніч. І він дотримав свого слова, гаруючи на ній до самого світанку. «Щоправда,— чесно зізналася Рошель,— лягли ми досить пізно, а ночі в ту пору року були короткі» (В.Шовкун, перекл. Мішеля Турньє). — У мене своя послідовність, будьте певні. І щодня не гірша за вашу. І коли ваша сестра приходить до мене, щоб я її попістонив і попестив, вона знає, чого хоче (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Після чого Ван Норден починає порати її так, немов у нього відкрилося друге дихання, точнісінько як старий козел. Він такий упертий хлопака, що радше зламає собі роги, ніж здасться (Г.Бєляков, перекл. Г.Мілера)].

Фастфуд – 1) (еда) швидка їжа (швидкоїжа), (англ.) фастфуд; 2) (ресторан) фастфуд. [Любі френди, а як ви обідаєте на роботі? Тягнете з дому кульки з «тормозком», запарюєте мівіну чи іншу швидкоїжу, ідете в їдалки чи кав’ярні, перебиваєтеся сухом’ятним чим-бог-послав чи не їсте взагалі? (з інтернету). …ми теж постійні клієнти, до того ж нас тут багато — постійних клієнтів усіх цих барів, їдалень, пивних підвалів, буфетів і фастфудів, я стільки років спостерігаю за клієнтами цих закладів, що можу в разі чого виступити офіційним свідком на судовому процесі, де їх усіх будуть звинувачувати в розтлінні та переситі (С.Жадан). Як і слід було сподіватися, їжа у фастфуді виявилася нестерпно гидкою(І.Андрусяк). Колись на цій вулиці було повно гостинних бретонських шинків, де можна було спокійно й недорого поласувати млинчиками і коржичками, запиваючи їх сидром. Та настала пора, коли ті шинки зникли, поступившись місцем новітнім забігайлівкам, які звалися невеселим назвиськом «фастфуд» (Л.Кононович, перекл. М.Кундери). Швидка їжа — швидка допомога (соціяльна реклама)].

Шумиха, разг. – 1) (сусальное золото, устар.) сухозлі́тка, позоло́тка, позлі́тка, сухозло́тиця, сухозло́тник, шуми́ха; 2) (шум) галас: • поднять шумиху – зчинити (учинити, зняти) галас, (сильнее) ґвалт; • рекламная шумиха – рекламний галас. [І по всьому полю зчинивсь галас несказанний (П.Куліш). І починалися приготування, в яких брали участь усі: навіть діти мали обов’язок пакувати до кошичків подарунки для слуг і для бідних, а також загортати у сріблясту позлітку солодощі й інші смаколики (Н.Сняданко). — Так оцей вояк, що я вам намалював, оцей Вісенте де ла Рока, герой, джиґун, музика й поет упав в око нашій Леандрі, що часто бачила його з вікна свого дому, яке на майдан виходило. Засліпила її ота шумиха на його пишних мундирах, зачарували його романси, що він їх переписував разів по двадцять і роздавав на всі боки, заворожили чутки про славні його подвиги, які сам же він і поширював, і вкінці вона закохалась у нього, не інакше, як з диявольського наусту, закохалась перше, ніж він устиг накинути на неї ласим оком (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Будь-які справи проходять пять стадій: галас, плутанину, пошук винних, покарання невинних, нагородження цілком непричетних].

Пиар – (англ.) піар. [— Тут розгорнулися цілі штаби московських технологів. Найкращі рекламщики, ПіАр-аси… — Хто? — не зрозумів Мирослав. — Аси ПіАру. Пі-Ар-аси (брати Капранови)].

Мачо – [— Нині чоловіки у дефіциті, Мені б завести якогось мачо, — Скаржаться жінки у кав’ярні За сусіднім столиком. — Ні, краще завести вже мачку Чи собачку, бо за логікою, Мачо стане колись імпотентом-алкоголіком (Маріяна Шутко). «Не бійтеся, сеньйорито. Наш друг Мартін хоч і літератор, а проте він дужий як бик, — сказав Семпере. — Правда ж, Давиде?» Крістіна подивилася на мене, не дуже переконана. Я подарував їй свою усмішку непереможного мачо (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Я не мачо. Але секс люблю і не можу собі в цьому відмовити (Б.Нємцов). Реклама: «Нові презервативи із запахом паленої ґуми. Відчуйте себе мачом!»].

От-кутюр – (франц.) от кутюр, високе шиття, високий крій. [Словосполука от кутюр (калька з франц. haute couture «високий крій, високе шиття») означає моделі одягу, створені кутюр’є відомих будинків моди, творцями зразків високої моди <…>. Широкі синтагматичні відношення демонструє й утворений від основи кутюр- прикметник кутюрний. Крім того, лексема от кутюр досить швидко виходить за межі дизайну одягу. У ЗМІ натрапляємо на будинок от кутюр, розкіш от кутюр, зброю от кутюр, телефон от кутюр тощо (А.Таран). — Я була лише моделлю для каталогів товарів поштою, — завжди намагалася пояснити мама людям, маючи на увазі, що ніколи не виходила на кін і не позувала для модних журналів чи в одязі от кутюр, лише для реклами звичайних торговельних мереж, що продавали недорогий одяг для дівчат у Міссурі й Монтані (В.Шовкун, перекл. Д.Тарт)].

Барабанщик – барабанник, (совет. барабанщик): • отставной козы барабанщик (ирон.) – п’яте колесо до воза; собаці п’ята нога. [Щури побігли у Китайське царство, прогризли діри у всіх будинках, повернулися й доповіли: — Чарівний барабан є в одного мандарина. Багато було охочих вкрасти його, та всі загинули, бо він охороняється барабанником, який у небезпечний час ударами викликає козаків. Козаки вбивають сміливців, і барабанник повертає барабан мандарину (І.Липа). Виходять з ужитку або стилістично обмежуються скальковані чи запозичені з російської мови іменники із суфіксами -щик (рекламщик, барабанщик, донощик), -чик (апаратчик, збутчик, графітчик), -тель (вимагатель, усиновитель), із суфіксоїдом -вод (кукурудзовод, садовод, бавовновод) та субстантивовані дієприкметники із суфіксом -уч-/-юч- (протестуючий, завідуючий, головнокомандуючий). Натомість у сучасній українській мові активно функціонують деривати, утворені за допомогою національних словотворчих за-собів — суфіксів -ник, -ик (доносник, рекламник, барабанник, апаратник, кукурудзівник, садівник, протестувальник), -ач (збувач, вимагач, усиновлювач, завідувач, головнокомандувач), -ар (графітяр «той, хто робить графіті», бавовняр).<…> на часі виправити помилки в деяких словах, залучених із відомих причин у радянський період, і передавати такі одиниці в повній відповідності з фонетичними, орфоепічними, словотвірними нормами української мови (другий варіант є правильним): прапорщик — прапорник, банщик — банник, паркурщик — паркурник, фарцовщик — фарцівник та ін. (О.Стишов). В дударя аж перекосилися від утоми очі. Тільки барабанник грав легко, вистукував то обома руками водночас, то тільки однією, раз у раз їх міняючи (Д.Костенко, перекл. В.Ґолдінґа). – Не певен, чи вони сьогодні ще битимуться, – сказав Король до Кеп-Ель-Юшника. – Іди й звели барабанникам, нехай починають! (В.Корнієнко, перекл. Л.Керола). — Я вмію бити в барабан, — озвався татусь Крулар. — Можу замінити його. — І усміхнувся: ось уже десять років мріяв він стати барабанником. — Барабанника? — перепитав лейтенант. — То будете бити в набат, ось що будете ви робити! (Л.Кононович, перекл. Ж.-П.Сартра)].

Сарафанный – сарафановий: сарафанная почта – баб’ячі брехні (плітки); сарафанное радио –  черезтинне радіо; (реклама, маркетинг) з уст в уста, (ещё, ирон., шутл.) бабське радіо, баба бабі сказала (бі-бі-сі), циганська пошта, народний телеграф.

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

рекламі́стка, рекламі́сток; ч. рекламі́ст 1. та, хто складає й оформляє рекламу. [Пані Ольго, Ви – успішна рекламістка. Як би Ви могли представити себе, якщо треба було б зробити саморекламу? (sites.znu.edu.ua, 01.10.2020). Зі мною їхали три ділові панянки. З розмови я зрозуміла, що одна з них – адвокат, інша – рекламістка, а ще одна, здається, лікар. (Високий замок, 2010).] 2. та, хто навчається рекламуванню. [Студентка-рекламістка з відділення журналістики УжНУ перемогла на Всеукраїнській олімпіаді у Дніпрі (uzhnu.edu.ua, 09.04.2018).] див.: рекла́мниця, рекламува́льниця, копіра́йтерка Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 494.

рекла́мниця, рекла́мниць; ч. рекла́мник та, хто складає й оформляє рекламу. [Рекламниця веде прийом реклами в газету «Сільська новина», сайт Троїцьке.City, соцмережі як в офісі, так і онлайн. (troyitske.city, 10.07.2020). Заступницею голови Полтавської ОДА стане рекламниця з Києва. (zmist.pl.ua, 05.12.2019). На Кіровоградщині затримали рекламницю за підозрою у підкупі посадовця. (kypur.net, 18.09.2019). Стереотипи глянцю обіграно в автобіографічному романі Іри Цілик «Післявчора» про рекламницю Кіру Буцім. (Український тиждень, 2011).] див.: рекламі́стка, рекламува́льниця, копіра́йтерка

рекламода́виця, рекламода́виць; ч. рекламода́вець замовниця реклами для її виробництва та/або розповсюдження. [Одного разу жіночий голос по той бік слухавки повідомив автора, що рекламодавиця «приймає тільки діток і тяжкохворих людей». (Спільне, 02.07.2019). А до мене от щойно приїжджала моя рекламодавиця, ми швиденько зробили макет, потішились, посміялись, і вона поїхала. (shamsheer3.rssing.com, 09.10.2013). Впливову голлівудську рекламодавицю Слоан Спенсер починає переслідувати привид її клієнтки Кейтлін. (ua.kinorium.com, 2010).]

рекламува́льниця, рекламува́льниць; ч. рекламува́льник та, хто рекламує щось. [На фірмі в них працювала добра рекламувальниця, яка зналася на справі і легко могла прорекламувати будь-що з товарів, аби продаж зріс. (Ганна Дидик-Меуш, 2021). Їй довелося навчитися бути медійною, завжди пам’ятати, що має бути рекламувальницею послуг своєї компанії, бо ж як інакше, вона ж її обличчя. (з опитування, 2021). Вашій компанії потрібно залучити до команди рекламувальницю. (з опитування, 2021).] див.: рекла́мниця, рекламі́стка, копіра́йтерка

аналі́тичка, аналі́тичок; ч. аналі́тик фахівчиня, яка займається аналітикою. [«Економічні показники більшості цих підприємств погані, тому вони мають значні борги і постійно субсидуються урядом, – заявила Ганна Барабан, білоруська журналістка й аналітичка <…>. (Радіо Свобода, 20.09.2020). Таку думку в ефірі телеканалу Obozrevatel TV висловила російська політична аналітичка Ольга Курносова. (uaznaypravdu.livejournal.com, 24.08.2020). У кожній хоч як емансипованій і зайнятій кар’єрою телеведучій, топ-менеджерці рекламної агенції, політичній аналітичці чи мажоритарній акціонерці трубопрокатного заводу живе бодай малий тельбух домашньості, маленькі хатні приємності хоч-не-хоч, а шпортаються об нас і підбивають на дію. (Ірена Карпа «Bitches get everything», 2007).] див.: аналітики́ня, аналіти́ня, аналі́тиця

вче́на, вче́них, уче́на, уче́них; ч. вче́ний, уче́ний у знач. ім. висококваліфікована фахівчиня з якоїсь галузі науки. [У даному випадку вчена розуміє зазначені терміни як синоніми. (Андрій Старобагатько «Єдність та диференціація правового регулювання пенсійного забезпечення в Україні»: дисертація, 2020). Серед них є колишні військові пілоти, лікар, учена та навіть колишня співробітниця ЦРУ. (Україна молода, 2019). Учена сама навчала лікарів знаходити в тілі шрапнель, щоб вчасно видалити її. (Український тиждень, 2018). Учена пропонує цілий перелік критеріїв патогенності рекламного тексту. (Олександра Андрєєва «Шокова реклама як соціокомунікаційний феномен: специфіка вияву та впливогенний потенціал»: дисертація, Одеса, 2015). Учена нагороджена медалями «Ветеран праці». (Н. Кривець «Науковець і громадська діячка Маргарита Знаменська», 2010).] // вче́на (учена) секрета́рка – та, хто керує науковою діяльністю, організовує наукову діяльність. [Про це Суспільному сказала учена секретарка фортеці Тетяна Нємічева. (Суспільне, 25.01.2021). Від НЦ «МАНУ» до складу журі увійшла учена секретарка, кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця Ірина Савченко. (man.gov.ua, 12.04.2021). Водночас вчена секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Леся Онишко розповіла про укладання словника радянсько-українських термінів «Евфемізми періоду/доби Голодомору». (slovoprosvity.org, 27.06.2019). Катерина Косинська, вчена секретарка Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. (molod.ula.org.ua, 17.05.2019).] див.: дослі́дниця, науко́виця, науко́вка, науковчи́ня

істори́ня, істори́нь фахівчиня з історії. [Стефані Кунц – американська письменниця, істориня, феміністка. (Спільне, 05.09.2018). Тоді як 11 квітня експертка з реклами, істориня, перекладачка Марина Григор’єва провела лекцію на тему: «Самотність у мережі та інші онлайн неприємності». (ic.ac.kharkov.ua, 22.04.2018). В цій публікації істориня вперше в центр дослідницької уваги поставила невільницький аспект теми «жінка і запорозьке козацтво». (zounb.zp.ua, 2015).] див.: історики́ня, істо́риця

копіра́йтерка, копіра́йтерок; ч. копіра́йтер фахівчиня зі створення рекламних і презентаційних текстів. [Копірайтерка Ксенія Сергєєва створила колекцію світшотів та футболок з написами фемінітивів. (Радіо Промінь, 15.05.2021). «Копірайтерка» проти стереотипів: кастомні футболки з фемінітивами для менеджерок, фотографинь і не тільки (the-village.com.ua, 18.10.2018). Наче це було тяжкою образою для місцевої влади, що вона, звичайна копірайтерка, живе в цьому будинку сама. (Джоджо Мойєс «Дівчина, яку ти покинув», пер. Дар’я Петрушенко, 2016).]

медіаконсульта́нтка, медіаконсульта́нток, медієконсульта́нтка, медієконсульта́нток; ч. медіаконсульта́нт, медієконсульта́нт консультантка з медійних комунікацій. [Як ЗМІ перетворилися на «вісники коронавірусу», чому рекламодавці можуть перевести фокус медіа на інші <…> ? Розмірковує медіаконсультантка, колишня голова Української служби BBC Ніна Кур’ята у спецпроєкті «Детектора медіа». (detector.media, 06.05.2020). Друга, 31 березня, ‒ із журналісткою, блогеркою, медіаконсультанткою Зоєю Казанжи, третя ‒ з громадською активісткою Іриною Снітинською. (Повага, 18.05.2016).] див.: консульта́нтка Словотворчість незалежної України. 2012-2016: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2017, с. 232 – медієконсультантка.

промо́втерка, промо́втерок, промо́утерка, промо́утерок; ч. промо́втер, промо́утер та, хто цілеспрямовано рекламує товар чи послуги задля просування їх на ринку. [Що говорять про фест у Києві, «Репортеру» розповіла промоутерка Porto Franko у столиці Ірма Вітовська. (Репортер, 2018). Отже, бачимо що дискурс промоутерки української літератури в Німеччині насичений прикметниками на позначення «незначної» ролі українського інтелектуального продукту за кордоном та підтверджує його поточний периферійний статус. (Богдана Плющ «Прямий та непрямий переклад української художньої прози англійською, німецькою, іспанською та російською мовами»: дисертація, К., 2016). <…> особливості перекладу української поезії польською мовою з точки зору промоутерки української літератури Анети Камінської <…> (Україна молода, 2014). Кася дуже кльова промовтерка. Вона ось вигнала таку фішку для своєї промо-організації: За невеличку мзду ми зробимо із вас ЗВЄЗДУ! (Ірена Карпа «Полювання в Гельсінки», 2002-2003).] див.: поши́рювачка, просува́чка

просува́чка, просува́чок; ч. просува́ч та, хто цілеспрямовано рекламує товар чи послуги задля просування їх на ринку. [Просувачка багатомільйонної інвестиції Юлія Троцько на просування себе і своєї інвестиційної пропозиції витратила лише 48365 грн. (echo80100.info, 2019). Просувачка брендів розповість про те, як комунікувати з підписниками і чому не варто писати «Відповіли в директ». (vidpovidalni.org, 19.03.2018).] див.: промо́втерка, маркетологи́ня

реципіє́нтка, реципіє́нток; ч. реципіє́нт 1. хвора, якій переливають кров або пересаджують тканину чи орган іншої людини. [Реципієнтка ж народилася з синдромом Маєра-Рокітанського-Кюстера-Хаузера, від якого страждає тільки кожна 4 500 жінка у світі. (Високий замок, 2018). Гірше, коли жіночий організм узагалі не спроможний видати на-гора здорову яйцеклітину. Тоді замість неї туди вживлюють донорську, забрану переважно від більш молодшої реципієнтки (о, жах!). (Павло Шевченко «Волоцюги», 2009).] 2. та, хто сприймає візуальну інформацію, інтерпретує її та складає власне враження про неї. [Візуалізатори парфумів (Visuals) репрезентують реципієнту певних персонажів у певних ситуаціях, фактично, деякий життєвий досвід. Вони не обіцяють, що у споживачку параумів закохується принц, або споживання парфумів перетворить реципієнтку на красуню, або щасливу, впевнену у собі особу <…>. (Єлизавета Галицька «Номінативні процеси у сучасній англійській мові в аспекті соціальної стратифікації», 2018). А візуальний компонент реклами (красиве фото (див. рис. 3.9)) посилює функцію переконування реципієнтки самій стати гламурною на час свого весілля. (Євгенія Саранюк «Концепт glamour у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі»: дисертація, К., 2017).] 3. та, що одержує платіж чи субсидії. [Станом на 4 травня 2012 р. ціна п’ятирічних кредитно-дефолтних свопів трьох країн-реципієнток перебувала на рівні, близькому до того, що був на початку кризи: Греції – 5730 в. п., Португалія – 1008, Ірландія – 564 в. п. (Фінансова система національної економіки: проблеми розвитку та управління змінами, за ред. Т. Єфименко, К., 2012. Т. 2, с. 254).]

роботода́виця, роботода́виць; ч. роботода́вець та, хто дає комусь роботу, наймає робочу силу. [Польській роботодавиці загрожує ув’язнення до 5 років. (Високий замок, 2019). Спершу Оля благала свою роботодавицю, просила через рекетирів залагодити справу про пошук Маші в міліції — але власниця лише поплакала разом із Олею. (Вікторія Амеліна «Дім для Дома», 2017). Одна з роботодавиць називає Ольгу «ходячою рекламою солідності». (Олена Погребняк «Модус України в чеській прозі кінця ХХ — початку ХХІ століття: типологія і жанрологія»: дисертація, К., 2015). Луїза обрала певну модель поведінки з роботодавицею, привітно-відсторонену, і відтоді почувалася доволі комфортно. (Галина Вдовиченко «Інші пів’яблука», 2013). Надія, наприклад, брала лише половину віднайденого. І це влаштовувало роботодавицю. (Наталія Доляк «Гастарбайтерки», 2012).] див.: працеда́виця Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

рятівни́ця, рятівни́ць; ч. рятівни́к 1. та, хто рятує когось або щось. [Де ж наша рятівниця? – питала у полонених. (Наталія Доляк «Загублений між війнами», 2015). Але хто, окрім Вас, винахідлива Ви моя рятівнице сім’ї, повинен знати, що М. Л. ні сном ні духом не здогадується, що Ви – сексуальна спекулянтка <…> (Марія Матіос «Кулінарні фіґлі», 2009). Якою пошаною, якою вдячністю наповнялися до своєї рятівниці очі тих покалічених юнаків, яких вона виходжувала! (Ярослава Людкевич-Сітко «Вони», 1990). В той вечір Оксен зустрів і свою рятівницю Олену. (Григорій Тютюнник «Вир», 1960). Дитина, що її вона вважала за прокляття, загибіль, трагедію – ця дитина її рятівниця, визволителька від неминучої смерти. (Сергій Пилипенко «Висмоктав», 1930).] 2. та, хто професійно рятує когось або щось. [Стати рятівницею Юлія захотіла після реклами у соцмережі, проте одразу ж отримала відмову. (Високий замок, 2019).] див.: рятува́льниця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 673. Словник української мови: в 11 томах, Т. 8, 1977, с. 926. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)

спожива́чка, спожива́чок; ч. спожива́ч 1. та, хто споживає якусь продукцію. [Матір – це взірцевий член соціуму, голова родини, з якою має ототожнювати себе кожна споживачка реклами й рекламованих товарів. (Ірина Іванова «Еволюція лінгвостилістики рекламного дискурсу в мовному просторі України»: дисертація, 2018). Ольга Федорівна, споживачка готової телепродукції, на кухню допущена зазирнути хіба крізь шпаринку <…> (Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», 2009). Борг за електроенергію споживачці скасували. (Високий замок, 2002). Не епігонка, не сліпа споживачка, а творець. (Олесь Гончар «Берег любові», 1976). Коли на вивісці в кучермахера фігурували його споживачки, то в щіткарів таким самим каламбуром вилизато на вивіску їхній матеріял. (Майк Йогансен «Nomina-Omina», Харків, 1929).] 2. та, хто купує щось. [Одягти, власне роздягти жінку так, щоб догодити спеціялізованому на цім глядачеві – теж мистецтво, і культ жінки – річи, жінки механічної споживачки многотисячних туалетів стоїть дуже високо. (Нове мистецтво, Харків, №25, 25.10.1925).] див.: покупчи́ня, покупни́ця Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 713 – розм. Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.) Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич.)

уче́на, уче́них, вче́на, вче́них; ч. уче́ний, вче́ний 1. освічена жінка. [Нехай Мануса не вчена, не вміє читати-писати, зате вона відчуває – щось коїться з дівчиною. (Леся Холодюк «Браслет із знаком лева», 1997).] 2. у знач. ім. висококваліфікована фахівчиня з якоїсь галузі науки. [У даному випадку вчена розуміє зазначені терміни як синоніми. (Андрій Старобагатько «Єдність та диференціація правового регулювання пенсійного забезпечення в Україні»: дисертація, 2020). Серед них є колишні військові пілоти, лікар, учена та навіть колишня співробітниця ЦРУ. (Україна молода, 2019). Учена сама навчала лікарів знаходити в тілі шрапнель, щоб вчасно видалити її. (Український тиждень, 2018). Учена пропонує цілий перелік критеріїв патогенності рекламного тексту. (Олександра Андрєєва «Шокова реклама як соціокомунікаційний феномен: специфіка вияву та впливогенний потенціал»: дисертація, Одеса, 2015). Учена нагороджена медалями «Ветеран праці». (Н. Кривець «Науковець і громадська діячка Маргарита Знаменська», 2010).] // уче́на (вче́на) секрета́рка – та, хто керує науковою діяльністю, організовує наукову діяльність. [Про це Суспільному сказала учена секретарка фортеці Тетяна Нємічева. (Суспільне, 25.01.2021). Від НЦ «МАНУ» до складу журі увійшла учена секретарка, кандидатка педагогічних наук, старша наукова співробітниця Ірина Савченко. (man.gov.ua, 12.04.2021). Водночас вчена секретарка Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Леся Онишко розповіла про укладання словника радянсько-українських термінів «Евфемізми періоду/доби Голодомору». (slovoprosvity.org, 27.06.2019). Катерина Косинська, вчена секретарка Наукової бібліотеки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. (molod.ula.org.ua, 17.05.2019).] див.: дослі́дниця, науко́виця

фотомоде́ль, фотомоде́лей 1. професійна манекенниця, яка позує для ілюстрованих журналів, рекламних роликів і може бути обличчям колекції, бренду чи проєкту. [Хоча душа більше лежить до кар’єри фотомоделі. (Україна молода, 2018). Ми зробимо з вас найкращу в світі фотомодель. (Петро Масляк «Три сни українця», 2000). Надряпав на клапті паперу:«Вам місце у фотомоделях, а не серед учителів, ви краща, ніж сама Петті Бойд». <…> усмішка професійних фотомоделей з ілюстрованих журналів <…> (Піт Ван Акен, «Поснулі собаки», пер. В. Ошис, О. Медущенко, 1972).] 2. жінка, яка позує під час фотосесії. [Фотомоделі з будинку престарілих. (Високий замок, 2018).] див.: фотомоде́лька Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 799.

фотомоде́лька, фотомоде́льок професійна манекенниця, яка позує для ілюстрованих журналів, рекламних роликів тощо і може бути обличчям колекції, бренду чи проєкту. [Андрій пов’язав свою долю з американською фотомоделькою Крістен Пазік <…>. (Високий замок, 2005). Як правило на Різдво він з черговою фотомоделькою другої ланки, учасницею конкурсу краси, котра вийшла у фінал <…> (Андрій Кокотюха «Мама, донька, бандюган», 2002).] див.: фотомоде́ль

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)