Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 14 статей
Запропонувати свій переклад для «риза»
Шукати «риза» на інших ресурсах:

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Риза – ри́за, -зи.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Риза
• Напиться, напоить кого до положения риз – напитися (налигатися, надудлитися), напоїти кого по саме нікуди; напитися (налигатися, надудлитися), напоїти кого до нестями (до безпам’яті); (іноді давн.) напитися, напоїти кого до алілуя.
Положение
• Безвыходное (безысходное) положение – безпорадне (безрадне, безвихідне) становище (безпорадний, безрадний, безвихідний стан); безвихідь; безпорадна година; тісний кут (тісна діра); (образн.) І тут боляче, і там гаряче. Пр.
• Быть в бедственном положении – Див. бедственный.
• Быть, находиться в затруднительном положении – бути у трудному (прикрому, сутужному, скрутному) стані (становищі); бути у скруті (притузі, тісноті); (образн.) загнатися на слизьке; упасти у тісну діру; (іноді) зайти у велике галуззя.
• В безвыходном положении кто – у безпорадному (у безвихідному) становищі (стані) хто; у безвиході хто; нема ради кому; кінці в край кому; попав (потрапив) у тісний кут (у тісну діру) хто; опинився на слизькому хто; (жарт.) у матню попав хто.
• В интересном (в счастливом, в таком) положении (разг.) – бути такою (в такім ділі); на таких порах бути; бути у поважному стані; бути при надії.
• В лежачем положении – лежачи (лежачки, навлежачки); у лежачому стані.
• В сидячем положении – сидячи (навсидячки, навсидьки); у сидячому стані.
• В стоячем положении – стоячи (навстоячки); у стоячому стані.
• Входить, войти в положение кого, чьё – Див. входить.
• Выйти из затруднительного положения – вийти із скрути (із скрутного стану); вирятуватися із скрути; вихопитися із тісної діри.
• Занять в отношении кого, чего положение дружественное, враждебное… – зайняти щодо кого, чого дружню, ворожу… позицію; поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно…; узяти постать до кого дружню, ворожу…; стати до кого на стопу прихильну, ворожу…
• Напиться, напоить кого до положения риз (устар.) – Див. риза.
• Положение больного улучшается (ухудшается) – хворому ліпшає (гіршає).
• Положение изменилось к лучшему, к худшему – становище змінилося (повернулося) на краще, на гірше.
• Положение хуже губернаторского (перен. шутл.) – становище (ситуація) дуже (вельми) неприємне (неприємна).
• Попасть в неловкое положение – опинитися в ніяковому (у прикрому) становищі (стані); опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку (на котру) ступити; (образн.) опинитися на льоду (на слизькому, як у сливах).
• Попасть в смешное положение – попасти у смішне становище (у смішну ситуацію); опинитися у смішному становищі.
• Поставить в глупое положение – зробити дурня з кого; завдати дурня кому.
• Поставить в затруднительное, в трудное положение кого – призвести до скрутного (трудного) стану (становища) кого; поставити кого в скрутний (трудний) стан (у скрутне, трудне становище); (жарт.) загнати на слизьке (у тісну діру, у суточки); у тісний кут поставити кого; на лід посадити кого; загнути карлючку кому; завдати скрути (клопоту, халепи кому).
• Поставить себя (кого) в безвыходное положение – поставити себе (кого) в безпорадне (у безвихідне) становище; (образн. жарт.) попастися у матню; загнати у матню кого; сісти на льоду; посадити на льоду (на лід) кого; попасти (потрапити) у тісний кут (у тісну діру); опинитися на слизькому.
• Прийти в надлежащее, нормальное положение – дійти до належного, нормального стану (становища); (іноді) на стану стати.
• Человек с положением – людина на становищі; людина з (видатним) становищем; (іноді розм.) людина на стану; значна (поважна) людина.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ри́за – риза, одежда священнослужителей.
Рі́за, ри́за –
1) участки поля в 3, 6, 10 моргов;
2) стопа (бумаги).
Ша́та, -ти –
1) богатая одежда;
2) риза;
3) оклад на иконе.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ри́за, -зи; ри́зи, риз

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = Звити. Земля мов риза обветшає і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Ри́за, -зи, ж.
1) Риза, одежда священнослужителей. Чуб. І. 5, 85. Коли не піп, то не микайся в ризи. Ном. № 9571.
2) Попови́ ри́зи. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371.
3) = Різа.
І. Спаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. спасти́, -су́, -се́ш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Св. Мр. VIII. 35. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе. Ном. № 204.
Ша́та, -ти, ж.
1) Богатая одежда. Наші лати переходять панські шати. Ном. № 1615.
2) Риза. Коли не піп, так і в шати не одягайся. Ном. № 9571.
3) Окладъ на иконѣ. Образи в срібних шатах. Г. Барв. 261. Ум. Ша́тонька. При одній свічі личенько вмивав, при другій свічі татонька вбірав. АД. І. 6.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ри́за = 1. ри́за. — Коли не піп, то і в ризи не сунь ся. н. пр. 2. ша́та. С. Ж. З. — Образ в срібній шатї.
Мѣ́ра = 1. мі́ра. — Міра довжини. —Віра — божа міра. н. пр. — Без міри нема віри. н. пр. — Держи віру, держи й міру. н. пр. — Въ мѣ́ру, по мѣ́рѣ = до мі́ри, по мі́рі, помі́рно. — Все добре по мірі. н. пр. — Помірно з тим, як він більше робитиме, то й плата буде більша. — Не въ мѣ́ру = не до мі́ри. – По мѣ́рѣ силъ, возмо́жности = по змо́зї. — Цїсарь обіцяв по змозї сповнити бажання народу. Бар. О. — По кра́йней мѣ́рѣ = д. під сл. Кра́йній. — Сверхъ мѣ́ры, чрезъ мѣ́ру = над мі́ру, через ла́д, на́дто. – Через лад багато набрав — от і не піднесе. Чайч. — Що надто — то погано. н. пр. — Мі́ра довжини́: ми́ля (казенна 7 верст, народня 10 верст), верства́ (500 сажнів), са́жінь (3 аршини або 7 хутів), аршин (16 вершків), лі́коть (коло 13 вершків), корх (С. З.), кирх (коло 1/2 вершка), хут (12 цалїв), цаль (10 линїй). — Мі́ра землї: го́ни, 2. відм. го́ней і гін (найбільше 120 сажнїв в довжяну. — Прогнали до обозу на півтори гони. Л. В. — Тут не далеко, гоней двоє буде. С. Аф. — Мого віку й на гони вже не стане. н. пр. — Гін за 5 одійшов, та й заблудивсь. (н. к.), шнур (в довжину 75 локтів або 63 аршини, а в де-яких місцях коло 10 сажнїв. (С. З.), упру́г (мало не 1/4 десятинї), коса́ра (коло 1/2 десятинї, на день роботи для одного косаря), морг (С. З.), му́рга (найбільше лїчить ся 1307 кв. саж.), десяти́на (2400 кв. саж.), клїтка (6 моргів поля, а в де-яких місцях 10 десятин), ри́за (2 десятинї), чве́ртка (від 8—10 десятин), уволо́ка (С. З. Ш.), воло́ка, во́лок (коло 4 чверток або 30 моргів чи 19 десятин 2010 кв. сажнїв). 2. (на сипке або рідке) — мі́ра, мі́рка, здр. мі́рочка. — Выдава́ть мѣ́рою = ви́давцем дава́ти. — Мі́ра на сипке́: че́тверь (8 мірок), ко́рець (4 мірки), мі́рка (8 гарцїв). — Мі́ра на рідке́: відро́ (10 кварт), о́ко (3 кварти), чве́ртка (1/4 ч. кварти), восьму́шка (1/8 ч. кварти), крючо́к (1/2 восьмушки). — Мі́ра нито́к — д. під сд. Мото́къ. 3. (у віршах) — мі́ра. — У його віршах нї рифму, нї міри не має. 4. спо́сіб, за́ходи. – Його педагогичні заходи нї до чого доброго не привели. Кн. — Приня́ть мѣры = добра́ти спо́собу. — Треба кращого способу добрати, щоб спинити.
Фело́нъ = ри́за ве́рхня.

Запропонуйте свій переклад