Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Шукати «розбав*» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Тусовка, разг. – збіганка, збіговисько, (рус.) тусівка, (ирон.) тусня, тусняк, тусман, (действие) тусування.
[Поєднання фізіологічних стадних інстинктів, характерне для літературної тусівки, робить схожим її з табуном у савані, що зібрався на водопій (В.Даниленко). Сучасна українська література народжується в тусівках, а помирає в кланах (В.Даниленко). Серед наймодніших слів останнього десятиріччя — «тусовка». Весь час миготить: «молодіжна (артистична) тусовка», «головний тусовщик столиці». В словнику Даля цього слова немає. Не зафіксували його й тлумачні словники останніх десятиріч. Воно позначене лише в словнику тюремного жаргону. «Тусувати: бити. Тусовка (тасовка): бійка, скандал, сварка, компанія (напр., повій, бомжів тощо). Тусуватися: курити (наркотики), переховуватися». Хто мені пояснить, що таке «політична тусовка» і чим там займаються? (Валентина Кузнецова). То була велика збіганка світових політиків і інтелектуалів, яку зазвичай розбавляють письменниками (О.Забужко). Мотя добре розумів, що потрібно відновити репутацію в тусівці, тусуватися — частина професії (Ю.Макаров). Роже жив самотою і не міг терпіти світських збіговиськ, модних у Парижі; там його зразу ж поривало вчинити якусь брутальність або піти геть (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан)]. Обговорення статті
Малознакомый – малознайомий.
[Ефект ореола — психологічний парадокс: близьких людей ми розуміємо гірше за малознайомих. Трапляється це тому, що до малознайомих придивляємося, а близьких давно не помічаємо (Є.Головаха). Було запізно для голосної музики, а з розваг у квартирі залишився тільки віскі, тому я взяв склянку, налив грамів сто «Знаменитої куріпки» й пішов на кухню. Там я розбавляв цей віскі водою, доки знаменита куріпка не стала малознайомою (Ю.Костюк, перекл. перекл. Г.Лорі)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Разбавлять, разбавить – розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́, -веде́ш, розбавля́ти, -ля́ю, -ля́єш, розба́вити, -влю, -виш.
Разведение –
1) (раз’единение) розлу́чення, -ння;
2) (водой) розба́влення (чим), розпу́щення, -ння (в чо́му);
3) (растений) розві́д, -во́ду;
4) (дом. животных) розплі́д, -пло́ду;
5) (моста) розсува́ння, -ння.
Разводить, развести –
1) (мужа с женой) розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́, -веде́ш, розлуча́ти, -ча́ю, -ча́єш, розлучи́ти, -чу́, -чиш;
2) (огонь) розпа́лювати, -люю, -люєш, розпали́ти, -лю́, -лиш;
3) (бьющихся) розбороня́ти, -ня́ю, -ня́єш, розборони́ти, -ню́, -ниш;
4) (жидкость) розбавля́ти, -ля́ю, -ля́єш, розба́вити, -влю, -виш; б) (птицу) розпло́джувати, -джую, -джуєш, розплоди́ти, -джу́, -диш;
6) (солдат по квартирам) розставля́ти, -ля́ю, -ля́єш, розста́вити, -влю, -виш;
7) (мост) розсува́ти, -ва́ю, -ва́єш, розсу́нути, -ну, -неш.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

разведённый розве́дений, розпу́щений, розчи́нений, розба́влений
развести́ розвести́, розчини́ти, розба́вити

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

па́сторка, па́сторок; ч. па́стор
протестантська священниця. [У Канаді звільнили пасторку, яка зізналася під час служби, що вона трангсендерна жінка. (Громадське радіо, 25.07.2020). «Справді, у неділю церковній громаді реформатської церкви міста була представлена нова пасторка Вікторія Катона». (ukrinform.ua, 22.10.2019). На відміну від багатьох інших пасторок, вона відмовилась від можливості часткової зайнятості. (DW, 08.11.2013). Якось, никаючи парафією, прийшли вони з Помпадулою до пасторської садиби, і пасторка, промовляючи молитву, поклала їм у торбину хліба й пригостила на кухні молочним супом, розбавленим водою. (Астрід Ліндгрен «Сонячна галявина», пер. Галина Кирпа, 2011).]
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 377.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
свідчи́ня, свідчи́нь; ч. сві́док
1. та, хто була присутня на якійсь події, пригоді й особисто бачила щось. [Анна Ярославна – свідчиня доби нерозділеного християнства. (oou.org.ua, 01.04.2021). «На лаві підсудних зовсім не ті люди, яких хотілось би бачити», – сказала свідчиня подій Юлія Мельниченко. (detector.media, 27.01.2018). Тим часом, на суд уже вдруге не з’явилася важлива свідчиня – коханка підсудного Марія Христофі. (СТБ: Вікна-новини,11.06.2012).]
2. юр. жінка, яку викликають до суду для посвідчення відомих їй обставин справи. [Щоправда, сама свідчиня не була в курсі, що давала показання (бо вона їх не давала). (zaborona.com, 15.04.2021).]
3. та, хто належить до міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови». [Цю алкогольну ідилію розбавляє жіночка вже поважних років, специфічно одягнута як Свідчиня Ієгови – косинка, пришпилена до голови невидимками <…>. (Українська Правда. Форум, 02.08.2021).]
див.: сві́дка, свідки́ня, сві́дчиця, очеви́диця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гли́на = гли́на, (глеюва́та, червоненька) — гле́й, поб. — глею́ка. С. Л. Аф., (гончарська для розмальовування посуди, сїренька) — по́біл, (червоненька) — черві́нка, (фаянсова) — мула́. С. Л. (Шматок глини від печі) — печи́на. — Лежить милий у перинї, як печина у попелї. н. п. — (Посудина, де розбавляють глину) — гли́няник. — (Місце, де добувають глину) — гли́нище.
Жиди́ть = розво́дити, розбавля́ти. – Треба розбавити квас, бо дуже густий.
Зама́ривать, замори́ть = 1. мори́ти, замо́рювати, замори́ти (голодом). 2. (про вапну) — гаси́ти, (про оцет) — розбавля́ти, (про хрін) — перебива́ти (щоб зменшити гострицю сих речей). — Треба розбавити оцет. — Треба перебити хрін, бо дуже пектиме.
Ослаща́ть, осласти́ть = 1. солоди́ти, підсоло́жувати, осолоди́ти, підсолоди́ти. 2. розбавля́ти, розво́дити, розба́вити, розвести́. — Треба розбавить водою, бо дуже густе.
Отмола́живать, отмолоди́ть = розво́дити, розбавля́ти, розве́сти, розба́вити.
Разбавля́ть, разба́вить, ся = розбавля́ти, розпуска́ти, розво́дити, розба́вити, розпусти́ти, розвести́, ся, порозбавля́ти і т. д., медом — розсити́ти, розсолоди́ти, порозси́чувати, порозсоло́жувати.
Разводи́ть, развести́, разве́сть, ся = 1. розво́дити, розвести́, розставля́ти, розста́вити, порозво́дити, порозставля́ти. — Розвели міст. — Розвели москалїв на постой. — Розставили скрізь сторо́жу. 2. розбороня́ти, роздійма́ти, розборони́ти, розня́ти, порозбороня́ти. — Аж тут зять у хату і розборонив нас. Кн. — Чоловіки розборонили жінок і розігнали їх. Лев. 3. розво́дити, розвести́, ся (С. Л.), багато — порозво́дити, ся, розроди́ти ся, про животину — наплоди́ти, розплоди́ти, ся. — Садок, гайочок розведу. К. Ш. — Розвів багато овець. С. Л. — Розплодив багато свиней. 4. розбавля́ти, розпуска́ти, розба́вити, розпусти́ти, ся, медом — розме́жити, мед водою — насити́ти. 5. розво́дити, розвести́, ся, розвінча́ти ся. — Вони давно розвели ся і він взяв другу жінку. 6. розто́плювати, розтопи́ти, розпуска́ти, розпусти́ти, ся. — Сонечко розтопило лїд на ставу. — Одлига розпустила снїг. — Развести́ ого́нь = розтопи́ти.
Разво́дка = 1. розві́д, розбавля́ння, розто́пка (д. Разводи́ть). 2. д. Разведёнка.
Разжижа́ть, разжиди́ть, ся = розво́дити, розбавля́ти, розпуска́ти, розвести́, розба́вити, розпусти́ти, ся, розріди́ти ся, розгу́скнути. — Треба розвести ситу.
Разнѣ́живать, разнѣ́жить, ся = рознїжувати, рознїжити, ся, розла́стити ся, розманїжити, ся, розпе́стити, розба́вити ся.
Растворя́ть, раствори́ть, ся = 1. розчиня́ти, одчиня́ти, розчини́ти, одчини́ти, ся. — Розчинили ся двері і у хату ускочило маленьке хлопъя. Лев. В. — Раствори́ть на́стежъ = роздзя́пити, роззя́пи ти, відзя́пити. 2. розпуска́ти, розбавля́ти, розво́дити, розпусти́ти, розба́вити, розвести́, ся мед — сити́ти, розсити́ти, до наситу – насити́ти. – Растворя́ть хлѣ́бы = розчина́ти, розчини́ти. — Р. мета́лы = розтопля́ти, розтопи́ти, ся, розплисти́ ся.