Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 10 статей
Запропонувати свій переклад для «сильніший»
Шукати «сильніший» на інших ресурсах:

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Шахматист, шахматистка – шахі́ст, шахі́стка.
[Востаннє я грав у шахи добрих кілька років тому, але ще не встиг забути такої закономірности: що сильніший шахіст, то охочіший підступно жертвувати фігури (О.Король, перекл. Д.Фаулза)].
 Обговорення статті
Пожатие – стиска́ння, стиск, по́тиск (руки́), ру́чка́ння.
[Невже моя пісня не хвиля? Ой леле! Даремні питання… Німі мої думи, а руки дають лиш німії стискання… (Л.Українка). Поволі він набував знайомства. Від товаришів у праці його ручкання непомітно поширювалось на їхніх родичів та друзів і далі, в глиб міста, до найрізноманітніших представників людського роду, професій та думок, його капелюх щораз частіше здіймався на вулиці, відповідаючи на привітання молодих учених, партійців, профспілчанських діячів і просто осіб обох статей, непомітних співробітників установ, де їм платили гроші (В.Підмогильний). І враз все зайве позникало — Обслуга, авто, літники,  І гори гримнули хоралом,  І був короткий стиск руки, І серце чимось захлинулось, І вмерло, й полетіло в синь (Є.Маланюк). Коли людину самота пече, її від суму не рятує праця. Тоді і тихолетний сміх очей, І жінки випадкової плече, Чи теплий потиск прохолодних пальців, Людині світять, наче цвіт акацій (Т.Мельничук). Мені сподобалось, як вона подає руку — потиск був сильніший, ніж можна було сподіватися. Я терпіти не міг людей, що подають руку розслаблено, наче дохлу рибину (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті
Гонка –
1) гоніння, гонитва, гін;
2) (сплавка леса) сплавляння;
3) (плот) сплав;
4) (бег взапуски) перегони;
5) (гонка водки) гоніння (куріння) горілки;
6) (нагоняй) натруска, прочуханка, перегречка;
7) (спешка) поспіх:
• авто-, вело-, мотогонки – авто-, вело-, мотоперегони;
гонка вооружений – (перен.) гонитва (змагання) в озброєнні; озброювання наввипередки;
гонка на лашадях – верхогони;
задать гонку кому – (разг., фам.) дати (завдати) прочухана (чосу, гарту) кому; дати кому перцю з маком.
[Коні, почувши волю, шарпнулись із копита, витяглися — і помчались стрілою наввипередки, згинувши незабаром у густій хмарі куряви. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци, одну ближче, другу далі, що, немов п’яні, хиталися з боку на бік від скаженого гону… (М.Коцюбинський). Справа торкалась літературного життя, цього невпинного кишіння, що в умовах існування ворожих організацій поволі накупчує вибуховий матеріал у щоденних суперечках та сварках і раз-два на рік доходить до справжніх літературних завірюх, коли боротьба стає одверта і масова, боротьба за привілеї, за вплив, за першу чергу до друкарського верстата й контори видавництва. Бо є внутрішнє літературне змагання, творчі перегони, що дають цінності письменству, і змагання зовнішнє, що постачає цінності самому письменникові, а з літературою має не більше спільного, як залаштункові інтриги з грою актора на сцені (В.Підмогильний). Вбери ту славну сукню і дай мені забути ці чорні перегони пролопотілих літ (В.Стус). Третього липня президентська кампанія стартувала офіційно. Кандидати, як по команді, рвонули на перегони. Україну заклеїла агітація. У Сінгапурі за таке обклеювання у громадських місцях можуть оштрафувати, посадити або й дати бука з бамбука. А тут кожна партія обклеює своїми лідерами усе, до чого береться клей (Л.Костенко). Зсередини «Північне Монте-Карло» нічим не відрізнялося від більшості дешевих ресторанів, захеканих у гонитві за буржуазністю (М.Бриних). Гриби, люди, крадені дрова, сушняк на розпал, пастки, щорічні перегони на джипах, полювання. Ліс годував цього малого гнома (Б.Антоняк, перекл. О.Токарчук). Він іще з ними не поквитався… Ні, ні, ось він їм дасть доброго чосу! (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Коли ти молодий, то думаєш, що все навколо одноразове. Ідеш від нині до нині, мнеш час у своїх руках, викидаєш його. Ти своє власне авто для перегонів. Думаєш, що можеш позбутися і речей, і людей, лишити їх позаду. Ще не знаєш про звичку, яку вони мають, — повертатися (О.Оксенич, перекл. М.Етвуд)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КРЕ́ПНУТЬ ще вбива́тися в си́лу, спина́тися на но́ги, (по хворобі) окли́гувати, прихо́дити до сил;
крепнущий що /мн. хто/ міцні́є тощо, образ. щора́з міцні́ший /сильні́ший, здорові́ший, крі́пший, тве́рдіший, ду́жчий/;
ОКРЕ́ПНУТЬ ще уби́тися в си́лу, (фінансово) фаміл. підлата́ти, підкува́ти;
окрепнуть стволо́м (про дерево) постовбурі́ти;
окре́пший зміцні́лий, (про худобу і под.) ви́гуляний, ОКРЕМА УВАГА
КРЕПЧА́ТЬ, крепча́ющий що ду́жчає тощо, образ. (про мороз, бурю) щора́з люті́ший /дошкульні́ший, міцні́ший, сильні́ший, ду́жчий/, стил. перероб. ста́вши ду́жчати.
ПРОГРЕССИ́РОВАТЬ ще іти́ /ступа́ти, поступа́ти/ впере́д, не стоя́ти на мі́сці, розвива́тися, набира́ти си́ли /ро́змаху/, не зупиня́тися на дося́гнутому, удоскона́люватися, розбудо́вуватися;
прогресси́рующий що /мн. хто/ проґресу́є тощо, схи́льний розвиватися, щора́з сильні́ший /акти́вніший, інтенси́вніший, бі́льший тощо/, прикм. проґреси́вний, нестри́мний, динамі́чний, акти́вний, інтенси́вний, /симптом/ сері́йний, /склероз/ аґреси́вний, незагальмо́ваний, фраз. живу́чий, швидки́й, упе́ртий.
СИЛЬНЕ́ТЬ, сильне́ющий що /мн. хто/ ду́жчає тощо, чимра́з ду́жчий /сильні́ший, міцні́ший/.
УСИ́ЛИВАТЬ (темп) приско́рювати;
уси́ливать режи́м, закру́чувати га́йки́;
УСИ́ЛИВАТЬСЯ (про тиск) ще бі́льшати, (про звук) могутні́шати;
уси́ливающий що /мн. хто/ поси́лює тощо, для підси́лення, за́йня́тий підси́ленням, ра́ди́й підси́лити, зви́клий /стил. перероб. ста́вши/ підси́лювати, підси́лювач /по-/, прикм. підси́лювальний, поси́лювальний, збі́льшувальний, змі́цнювальний, стил. перероб. поси́люючи;
усиливающийся/усиливаемый підси́люваний, поси́люваний, збі́льшуваний, змі́цнюваний;
усиливающийся зда́тний поси́люватися, щора́з міцні́ший /сильні́ший, ду́жчий/;
УСИ́ЛИТЬ, уси́лить тре́бования фаміл. підібра́ти ві́жки́, підкрути́ти га́йку;
УСИ́ЛИТЬ, УСИ́ЛИТЬСЯ, усиливший, усилившийся ОКРЕМА УВАГА;
усилившийся поси́лений, зміцні́лий, (звук) змогутні́лий, прикм. ду́жчий, міцні́ший, сильні́ший.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

сильні́ший, -ша, -ше

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сильнѣ́е, сильнѣ́йшій = ду́жче, ду́жченько, сильнїше, міцнїше, ду́жчий, сильнїший, міцнїший, здорові́ший. — Мене тодї і дужче охота взяла. н. о. — Ляхи у сто разів будуть од наших дужче. І. Г. — Один був ду́жчий од того́ другого. н. к. — Проти нас трьох нема дужчого в сьвітї, а це дужчий найшов ся. н. к. Гр. Чайч. — Сыльнѣ́е станови́ться, сдѣ́латься = ду́жчати, сильнїшати, міцнїшати, поду́жчати.