Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 8 статей
Шукати «сору*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выноси́ть, вы́нести –
1) вино́сити (виноша́ти), ви́нести, (многое) повино́сити. [Ви́несла хлі́ба]; (вещи) вино́ситися, повино́ситися.
• Не выноси́ сору из избы – хай бу́де ха́та по́кришка;
2) вите́рплювати, ви́терпіти, сте́рплювати, сте́рпіти, перете́рпіти, одте́рпіти, доте́рплювати, доте́рпіти, зно́сити, зне́сти́, виде́ржувати, ви́держати. [Скі́льки мук доведе́ться зне́сти (Грінч.). І наму́чена краї́на вже не сте́рпіла знуща́ння].
• Вы́нести решение – ви́рішити щось, ухвали́ти щось, ви́нести постано́ву (ви́рішення) про щось, покла́сти щось.
I. Набра́сывать, наброса́ть –
1) накида́ти и наки́дувати, наки́дати, наверга́ти и наве́ргувати, наве́ргати чого́ куди́, де, (во многих местах) понакида́ти и понаки́дувати, понаве́ргувати чого́ куди́, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскида́ти чого́. [Не накида́й сті́льки дров у піч, – наки́дає тако́го, що на дві́чі ста́ло-б (Сл. Гр.). Понакида́ли ді́ти в ха́ті (Харк.). Сні́гу наве́ргало врі́вень з зага́тами (Кониськ.). Як заспіва́ю пісе́нь коза́цьких під ко́бзу, дак наскида́ють геть у ша́пку гро́шей (Куліш)].
• Сколько сору здесь -вают на улицу – скі́льки смі́ття тут накида́ють на ву́лицю;
2) (проект, план, чертёж и т. п.) накида́ти, наки́дати, наче́ркувати, наче́рка́ти, зарисо́вувати, зарисува́ти, накре́слювати, накре́сли́ти (проє́кт, план, рису́нок). [Коцюби́нський з за́хватом оповіда́в де́які сце́ни і накида́в ти́пи з майбу́тнього рома́на (Єфр.). На пе́рвому а́ркушику наче́ркано перо́м, без ко́льору, косте́л (Куліш). Що начерка́в, то так в друка́рню і несе́ (Основа 1861)].
• -са́ть начерно – наки́дати на́чорно що.
• Наскоро -са́ть на бумаге свои мысли, план – нашвидку́ наки́дати на папе́рі свої́ думки́, план. [Ві́льно чита́тиму все, що він там ма́є наки́дати на папе́рі (Крим.)].
Набро́санный –
1) наки́даний, наве́рганий, понаки́даний, понаки́дуваний, понаве́ргуваний;
2) наки́даний, наче́рканий, зарисо́ваний, накре́слений.
Нава́ливать, навали́ть –
1) что, чего на что, куда – нава́лювати, навали́ти, наверта́ти, наверну́ти, нако́чувати, накоти́ти, (о мног.) понава́лювати, понаверта́ти, понако́чувати що и чого́ на що, куди́; (набрасывать) накида́ти и наки́дувати, наки́дати, нагорта́ти и наго́ртувати, нагорну́ти, (о мног.) понакида́ти, понагорта́ти чого́ на що; срв. Прива́ливать 1. [Зима́ наме́ти наверта́є (Мирн.). Було́ мене́ притопи́ти й ка́мінь наверну́ти (Грінч. III). Он, понаверта́ло ці́лі ко́пи жо́втої гли́ни (Мирн.)].
• -ли́ть камень на что – навали́ти (наверну́ти) ка́мінь на що.
• -ли́ть кучу соломы – наверну́ти ку́пу соло́ми.
• -ли́ть сору – наки́дати (наверну́ти, нагорну́ти) смі́ття.
• -вай больше земли – наверта́й (нагорта́й) бі́льше землі́.
• Снегу -ли́ло в колено – сні́гу навали́ло (наверну́ло, наки́дало, наве́ргало) в колі́но;
2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) нава́лювати, навали́ти, наклада́ти, накла́сти и (реже) наложи́ти, накида́ти, наки́нути, наванта́жувати, наванта́жити, (о мног.) понава́лювати, понаклада́ти, понакида́ти, понаванта́жувати що на ко́го, на що, (вульг.) нари́чити, накря́кати що. [Хоч як було́ навата́жиш віз снопа́ми (Куліш). Було́ ба́тько як нари́чать га́рбу, що яка-хо́ч па́ра ко́ней не потя́гне, хіба́ во́ли (Бердянщ.). Таки́й віз нари́чив, що ле́две воли́ дове́зли (Сл. Гр.). Та́м-же й віз накря́кав! ле́две коби́ла про́ти гори́ ви́везла (Харк.)].
• -вать вюк на мула – нава́лювати (наклада́ти, накида́ти) в’юк на му́ла.
• -ли́ли на меня поручения – наки́нули на ме́не (мені́) дору́чення.
• На меня -ли́ли слишком много работы – на ме́не наки́нуто (нава́лено) зана́дто бага́то пра́ці (робо́ти);
3) нахиля́ти, нахили́ти, (о мног.) понахиля́ти що на ко́го, на що.
• -вали́ шкап на себя – нахили́ ша́хву на се́бе.
• -вали́ столб больше вправо – нахили́ стовп(а́) праві́ше;
4) (сходиться во множестве) насува́ти, насу́нути, пла́вом наплива́ти, напливти́, навалува́ти, настяга́тися. [Ті ми́ші, що в степу́ бага́то, не тут наплоди́лись; вони́ ві́дкільсь навалува́ли (Новомоск.)].
• Народу пропасть -ли́ло, народ -ли́л на площадь – люде́й (наро́ду) насу́нуло си́ла, наро́д насу́нув на майда́н;
5) (нанести течением) навали́ти, нагна́ти.
• Течением -ли́ло барку на мост – берли́ну навали́ло (нагна́ло) точіє́ю на міст.
• Судно -ли́ло на другое – судно́ навали́ло (нагна́ло, напли(в)ло́) на и́нше;
6) (в карт. игре) нава́лювати, навали́ти. [Бий і нава́люй (Сл. Ум.)];
7) охотн. – наляга́ти, налягти́.
• Гончие -ли́ли на зверя – гончаки́ налягли́ на зві́ра.
Нава́ленный –
1) нава́лений, наве́рнений, нако́чений, наки́даний, наго́рнений, понава́люваний, понаве́ртаний, понако́чуваний, понаки́даний и понаки́дуваний, понаго́ртаний и понаго́ртуваний. [Прийшо́в – аж там змій ка́менем наве́рнений (Гудч.). Наго́рнений смі́тник (Крим.)];
2) нава́лений, накла́дений и (реже) нало́жений, наки́даний, наванта́жений, понава́люваний, понакла́даний, понаки́даний, понаванта́жуваний;
3) нахи́лений, понахи́ляний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Сорубежный – сумі́жний, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выносить
• Вынести приговор (судебный) – ухвалити (винести) вирок (присуд).
• Вынести решение – вирішити щось; ухвалити щось; покласти щось.
• Выносить, вынести благодарность кому – висловлювати, висловити (складати, скласти) подяку кому; (канц.) записати подяку кому.
• Выносить, вынести вопрос – ставити, поставити питання.
• Выносить, вынести унижение – дізнавати, дізнати, зазнати приниження (наругу); терпіти, стерпіти приниження (наругу). [Дізнавали наші предки Тяжкої наруги. Шевченко.]
• Выносить на своих плечах что – виносити (нести) на своїх плечах (на собі) що.
• Выносить сор из избы – виносити (виволікати) сміття (бруд) з хати; виносити на люди хатні справи (хатні таємниці); виставляти на світ брудне шмаття.
• Сору из избы не выносить – не виносить (не виволікати) сміття (бруду) з хати; замотай, зав’яжи та й нікому не кажи; утрись і запрись, щоб ні сич, ні сова не знали; як камінь у воду, так щоб з твого дому не вийшло нічого непотрібного; побалакав, як у піч укинув; хай буде хата покришка; що дома звариться, хай дома й з’їсться. [Не винось сміття з хати. Пр.]
• Хоть святых выноси (разг.) – хоч з хати тікай; [тут] і святий би не витримав; (іноді) хоч вуха затикай.
• Я вынес такое впечатление – у мене склалося таке враження (вражіння).
• Я этого не выношу – я цього терпіти не можу (не терплю, не зношу); моя душа (дух мій) цього не терпить.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Сміттюга́, -ги́ – множество сору.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ящик (укупорочный) – ящик (-ка); (с крышкой) – скринька; (большой) – скриня; (в столе) – шухляда, шухлядка; я. денежный – грошова́ скринька, скриня (скри́нька) на гро́ші; я. для жалоб – скринька на ска́рги; я. для писем – скринька на листи; я. для сору (при усадьбах) – загоро́дка (скриня) на сміття; я. карточный – скринька на картки; я. почтовый – пошто́ва скринька, скринька на листи; я. распределительный (для бумаг) – розподі́льна скринька, скринька на розподі́лені папе́ри; я. сорный, мусорный – ящик (коро́бка) на сміття, смі́тниця; я. товарный – крамо́вий ящик; я. упаковочный – ящик пакува́льний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сорубе́жный = д. Пограни́чный і Сме́жный.