Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «ступка»
Шукати «ступка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

И́готь – сту́пка, мущи́р (-ра́).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Ступка, см. Ступа.
Ступа – сту́па, -пи, сту́пка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ступка – сту́пка;
• с. медная – с. мі́дна;
• с. фарфоровая – с. порцеляно́ва.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

сту́пка сту́пка,-ки, мо́здір,-ра
с. ага́товая сту́пка ага́това
с. фа́рфоровая сту́пка порцеля́нова
с. холцедо́новая сту́пка халцедо́нова

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ко́вга́нка – деревянная ступка для толчения сала.
Мущи́р, -ря́ –
1) мортира;
2) ступка, толчея.
Сту́па –
1) ступка, толчея;
2) (бран.) неповоротливый, балда.
Сту́пка –
1) ступка;
2) след ноги на земле;
2) род детской игры.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гу́ска, -ки, ж.
1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном.
2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101.
3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506.
4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. См. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Ко́вганка, -ки, ж.
1) Деревянная ступка для толченія сала. Ковганка салу переводчиця. Ном. № 10297. Сала... чорт-ма в ковганці. К. МБ. III. 241.
2) = Ковган 1. КС. 1887. VI. 482.
Мущи́рь, -ря́, м.
1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. Оп. II. 134.
2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Сту́па, -пи, ж.
1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном.
2) — ножана́. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножі́на. Состоять изъ колоди съ є́мою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підва́лин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попру́гою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпа́ч, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підва́линах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клю́па, обитый листовымъ желѣзомъ — постоло́м и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підва́лини. Шух. І. 162.
3) — походю́ча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ я́мою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постоло́м), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи́), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — прави́ло ви́шнє и ни́жнє; стовпи́ и прави́ла вмѣстѣ называются єре́м; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогі́н, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему прави́лу блокъ (жє́бки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ педали, называемой сту́патень, укрѣпленной въ підно́жях съ лабка́ми (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. Правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104.
4) Часть маслобойни. См. Олійниця.
5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: сту́па сукнєна. Шух. І. 113.
6) Часть ловушки для лисицъ. См. Пасть. Шух. І. 236. Ум. Сту́пка.
Сту́пка, -ки, ж.
1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485.
2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.).
2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Сту́па, сту́пка = сту́па, сту́пка, мущи́р (С. З. Л.), деревъяна — салото́вка, ковга́нка. — Товкти перець в мущиру. С. З. — Ковганка салу переводчиця. н. пр. Д. ще під сл. И́готь.
И́готь = сту́па, сту́пка, мущи́р(ь). С. Л. З. Пав. — Товкти перець в мущиру. С. Л. — Купила ступку з товкачем. — Носить ся, як баба з ступою. н. пр.
Толчея́ = 1. товчія́, то́вчка (С. Ш.), товка́льня. — Просо дають в товчку. С. Ш. 2. сту́па, сту́пка. С. З. Л.

Запропонуйте свій переклад