Знайдено 17 статей
Шукати «чеши*» на інших ресурсах: 
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
| Конь –
1) (зоол.) кінь (р. коня́, зв. ко́ню, мн. ко́ні, -ней), (стар.) комо́нь; ум.-ласк. ко́ник, ко́ничок (-чка), кониче́нько, коня́чка, коненя́ (мн. коня́та, коненя́та); ув. коня́ка; (пренебр.) шка́па, шкапі́ка, шкапи́на, соб. кінва́ и коньва́ (Звин.); (резвый) баско́, грома́к; (ратный) рума́к, бахма́т; (дрянной) па́кінь (-коня), шевля́га; (дикий) дичко́, тарпа́н (-на́), (необ’езж.) не́ук; (шагистый) ступа́к; (имеющий большую гриву) грива́нь, грива́ч, довгогри́вець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) тарка́ч; (гнедой) гніда́н[ш], гнідко́; (вороной) воронько́, вороне́ць (-нця́). [Шви́дше, ко́ню, шви́дше, ко́ню, поспіша́й додо́му (Шевч.). Ой у ме́не був коня́ка, був коня́ка-розбиша́ка (Щоголів). Під ним ко́ник вороне́нький наси́лу ступа́є (Шевч.). Під ним кониче́нько си́льне ду́жий (Пісня). Та купу́й уже, купу́й, – сла́вная кони́на! (Рудан.). Війна́ гого́че, комо́ні ржуть, грохо́чуть тулумба́си (Куліш)]. • Дарёному коню́ в зубы не смотрят – даро́ваному коне́ві зубі́в не лі́чать. • Был конь, да из’ездился – був кінь та з’ї́здився. • Конь прядёт ушами – кінь стриже́ ву́хами. • Гарцовать на коне́ – коне́м виграва́ти. • На коне́, на ко́нях – коне́м, кі́ньми, кі́нно. [Ко́жен міщани́н пови́нен служи́ти кі́нно й ору́жно (Куліш). Слу́ги ї́дуть кі́нно окру́г во́за (Куліш)]. • Конь о четырёх ногах да спотыкается – кінь на чотирьо́х та й то спотика́ється. • Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди́ кінь з копито́м, туди́ й жа́ба з хвосто́м; кова́ль коня́ кує́, а жа́ба й собі́ но́гу дає́ (наставля́є) (Приказки). • С чужого -ня́ среди грязи долой – з чужо́го во́за й серед боло́та злазь (Приказка). • Чешись конь с -нё́м, а свинья с углом – зна́йся кінь з коне́м, а віл з воло́м (Приказка); 2) конь водный, см. Гиппопота́м; 3) (рыба) см. Конё́к 6; 4) (в шахм. игре) ко́ник. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
| Грязь – болото, грязь, грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (топкая, жидкая) твань, тванюка, багно, багнюка, (нечистота) бруд, бруднота, не́чисть: • валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися, бабратися) [в багні, у болоті]; • втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно втоптати (топтати) кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослідити (упосліднити, спаплюжити, обмовити) кого; • вылезти из грязи – вибабратися; • грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало (Пр.); • грязь давняя на теле – леп, туриця; • грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге – груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа; • грязь на голове у малых детей – тімениця (тіменюхи); • грязь (потная) на теле – леп; • грязь от неопрятности (нечистота) – бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри); • запачканный грязью – заболочений, закаляний; • затоптать в грязь кого (разг.) – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; у багно (у грязь) утоптати кого; упослідити (спаплюжити) кого; • из грязи в князи – з грязі в князі (Пр.); • лечиться грязями – лікуватися грязями; • месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що; • наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе (Пр.); свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті (Пр.); • не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (иногда разг.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться); • он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере); • растоптать, размесить грязь – розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що; • сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору (Пр.); кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото (Пр.). [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].  |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
| Грязь
• Валяться в грязи (разг.) – валятися в багні (в болоті); барложитися (ковбанитися) [в багні, у болоті]. • Втоптать в грязь кого, смешать с грязью кого – закаляти (закидати, обкидати) болотом (багном) кого; в багно (в)топтати кого; з болотом (з гряззю) змішати кого; упослід(н)ити (спаплюжити, обмовити) кого. [Як угнівається, то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки. Вовчок.] • Грязь не сало: высохнет и отстало – грязь (болото) не сало: помни — й відстало. Пр. • Месить грязь (разг.) – брьохатися (тьопатися, шелепати); чалапати (братися) по грязюці; грузити що. [Кіньми двора та й не грузіте. Н. п.] • Наряди свинью в серьги, а она все в грязь пойдёт – свиню чеши й мий, а вона все в болото полізе. Пр. Свиня, коли в болоті, мовить, що в злоті. Пр. • Не ударить лицом в грязь – гідно (з честю) триматися; відстояти честь свою; не осоромитися; не дати собі в кашу наплювати; (іноді розм.) і на слизькому не посковзнутися; зробити як слід (як треба, як належить, як годиться). • Он с грязи пенки снимает – скнара (скупердяга); він із сироватки сметанку збирає; він і в старця копійку відніме (відбере). • Сей овёс в грязь — будешь князь – овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Пр. Кинь ячмінь у болото, убере тебе в злото. Пр. |
| Гусь
• Гусь да баба — торг – як дві баби та гуска, то весь базар. Пр. • Гусь лапчатый, хорош гусь, каков гусь (разг. ирон.) – то шпак, шпаками годований, ото птах. • Гусь свинье не товарищ – гусь свині не товариш. Пр. Кінь волові не товариш (не рівня, не пара). Пр. Погодилися, як порося з вовком. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Лимар ситникові не товариш. Пр. Пан з паном, а Іван з Іваном. Пр. Віл до вола, кінь до коня, а свиня в тин [коли нема з ким]. • Ему как с гуся вода – йому як з гуся (з гуски) вода; він не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому; йому ані гадки. |
| Конь
• Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. Зійшов ні в честь, ні в славу. Пр. Перевівся ні на що. Пр. На пшик перевівся. Пр. Були і в кози роги, та притерлися. Пр. • Дарёному коню в зубы не смотрят – дарованому коневі в зуби не дивляться (в зуби не заглядають, зубів не лічать). Пр. Дар не купля — не гудять, а хвалять. Пр. З чужої торби хліба не жалують. Пр. Що Бог дасть, то все в торбу. Пр. Що не попало, то клади в міх (у мішок). Пр. • Конь о четырёх ногах и тот спотыкается – кінь на чотирьох та й то(й) спотикається. Пр. Кінь з чотирма ногами та спотикається. Пр. Кінь на чотири ноги кований, а спотикається. Пр. • Кто в кони пошёл, тот и воду вози – вола звуть у гості не мед пити, а воду возити. Пр. Хто стається вівцею, того стрижуть. Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Пустився в бійку — чуба не жалій. Пр. Засунув шию в ярмо, то й тягни (вези). Пр. • Кто коней меняет, у того хомут гуляет – хто коні міняє, у того (тому) хомут гуляє. Пр. • Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом. Пр. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Пр. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє). Пр. Нате й моїх п’ять, щоб було десять. Пр. Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця. Пр. Нате й мою баночку на дьоготь. Пр. Нате й мій глек на капусту, щоб і я була Настя. Пр. • На коне сидит, а коня ищет – конем їде, а коня шукає (глядить). Пр. • Не в коня корм (разг.) – не для нашого коня паша. • Не по коню, да по оглобле – не по коневі, та по голоблях. Пр. Не може по конях, то хоч по голоблях. Пр. Не можна по коневі, то по сліду (то по кульбаці). Пр. Як нема на кого, то на жінку. Пр. На того вина, кого вдома нема. Пр. • Сенным конём не ездить, соломенным конём не пахать – сінним конем і солом’яним волом не далеко заїдеш. Пр. • Старый конь борозды не портит – старий віл борозни не псує (не зіпсує). Пр. Старий віл з борозни не зверне. Пр. Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе. Пр. • С чужого коня и посреди грязи долой – з чужого воза й серед болота (й серед дороги) злазь. Пр. З чужого воза і серед води вставай. Пр. З чужого коня і насеред дороги злізай (і в болото злазь). Пр. • Чешись конь с конём, а свинья с углом – чухайся кінь з конем, віл з волом. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Знайся свиня з свинею, рівня з рівнею. Пр. Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким. Пр. |
| Лапоть
• В лапоть звонить (разг.) – байдики (байди, баглаї) бити; байдикувати (байдувати); (лок.) бомки стріляти (бити). • Лапти плести (перен. фам.) – (про погану роботу) Лико плести; партачити; (плутано говорити) лико плести; плутати; (робити помилку у грі) ґави ловити. • Лапти подковырки не стоят – шкурка вичинки не варта. Пр. Шкірка за вичинку не стане. Пр. Не стане шкірка за виправу. Пр. Шкурка за чиньбу не стане. Пр. • На него чёрт лапти по три года плёл – три роки йому чорти чобітки шили та й не догодили. Пр. Йому сам чорт не догодить. Пр. • Сапог с сапогом, лапоть с лаптем; лапоть знай лаптя, а сапог сапога – чешися (знайся) кінь з конем, а віл з волом. Пр. Віл до вола, кінь до коня, а свиня в тин [, коли нема з ким]. Пр. • Это тебе не лапоть сплести – це тобі не лико плести; це тобі робітка неабияка. |
| Пеший
• Пеший конному не товарищ – кінь волові не товариш. Пр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Пр. Шорник свитникові не товариш. Пр. Піший кінному не товариш. Пр. • Пешим ходом – пішки (піхотою, піхтурою). • По образу пешего хождения (разг. шутл.) – своїми (батьківськими); своєю (власною) парою; піхотою; пішим способом. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен)
| моя ж душа не з лопуцька, і хоче того, що й людська.Гусь свинье не товарищ. Див. Пеший конному не товарищ. — 1. Гусь свині не товариш. 2. Кінь волу не товариш. 3. Погодилися, як порося з вовком. 4. Чешися кінь з конем, а віл з волом. 5. Шорник свитнику не товариш. |
| Каждый сверчок знай свой шесток. — 1. Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися. 2. Коли не Кирило, то не пхай там рило. 3. Чешися кінь з конем, а віл з волом. 4. Знай, коза, своє стійло. 5. Свиня в наритниках, то вже й кінь. 6. Коли не коваль, то і руки не погань. 7. Знай, кобило, де брикати. 8. Усякий Веремій про себе розумій. 9. Кулик на місці соколинім не буде птичим господином. 10. Чи може сова в сонце дивитись. 11. Клекіт орлячий з-під хмари чути. 12. Ігумену діло, а братії зась. |
| Уши выше лба не растут. Див Выше головы не прыгнешь. — 1. Уха повище лоба не ростуть. 2. Вище лоба очі не ходять. 3. Тим рогом чешися, котрим дістанеш. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)
| чеса́ти, чешу́, че́шеш, че́ше, че́шемо, че́шете, че́шуть; че́шучи; чеши́, -ші́ть |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
| Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11. |
| Задерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Задѣть, оцарапать. Чеши дідька зрідка, щоб не задернути. Ном. № 1212. |
| Ми́тися, ми́юся, -єшся, гл.
1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь. |
| Чеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким. Ном. № 1029. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
| Золо́вка = зови́ця. С. Аф. З. Л. — Навчать мене зовицї, Семенові сестрицї. н. п. — Зовицї годи, русу косу чеши. н. п. |
| Рѣ́дко = рі́дко (не густо або не часто), зрі́дка, рі́дко коли́ і т. д. д. И́зрѣдка (не часто). — Виори мілко, посій рідко, то й уродить ся дідько. н. пр. — Рідко коли бачимось. — Чеши дїдька зрідка — гла́дкий буде. н. пр. — Хоть рѣ́дко, да мѣ́тко = хоч раз, та гаразд. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)