Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Шукати «іуд*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Залива́ться, зали́ться –
1) (за что) залива́тися, зали́тися и залля́тися, затіка́ти, затекти́ за що; (вливаться) улива́тися, ули́тися, утіка́ти, утекти́ куди́, в що;
2) (обливаться) залива́тися, зали́тися и залля́тися, облива́тися, обли́тися (обілля́тися) чим, (кровью ещё) заюши́тися, підплива́ти, підпли́сти́ (підпливти́) кро́в’ю; см. Облива́ться.
• -ться слезами – залива́тися, зали́тися и залля́тися, облива́тися, обли́тися и обілля́тися, умива́тися, уми́тися сльоза́ми (слі́зьми), захо́дитися, зайти́ся сльоза́ми (слі́зьми, плаче́м), підплива́ти, підпли́сти́ и підпливти́ сльоза́ми (слі́зьми), розлива́тися (сльоза́ми), ре́вне пла́кати. [Наза́д оберну́ся та сльоза́ми заллю́ся (Пісня). І як ки́нув Украї́ну, сльоза́ми залля́вся (Рудан.). Зігну́вшись, розлива́лася сльоза́ми (Мирн.). А вони́ так і розлива́ються, пла́чуть (Квітка). І що вже пла́кав! так і підплива́є сльоза́ми (Квітка)];
3) (затопляться) залива́тися, зали́тися и залля́тися, підплива́ти, підпли́сти́ и підпливти́ чим, бу́ти зали́тим, поніма́тися, пойма́тися, по(й)ня́тися чим. [Срі́блом підплива́є, по́віддю вили́скує Полі́сся під мі́сяцем (Васильч.). Рида́нням Іуде́я пойняла́сь (Л. Укр.)].
• Луга -ва́ются водой – лу́ки (луги́) залива́є (поніма́є) вода́, лу́ки (луги́) підплива́ють водо́ю;
4) (тонуть) залива́тися, зали́тися и залля́тися чим. [Порина́єш, – не дай Бо́же, заллє́шся водо́ю (Куліш)];
5) (напиваться) налива́тися, нали́тися. [Дай, Бо́же, го́стя, то й наллю́ся (Чуб. I)].
• -ться смехом, хохотом – залива́тися, зали́тися и залля́тися смі́хом (зо смі́ху), ре́готом (з ре́готу), розляга́тися, розлягти́ся смі́хом, ре́готом (з ре́готу), заляга́тися, залягти́ся смі́хом, ре́готом, захо́дитися, зайти́ся смі́хом, ре́готом (з ре́готу), зареготі́ти (-гочу́, -ти́ш), зарегота́ти(ся) (-гочу́(ся), -го́чеш(ся)), захо́дитися, зайти́ся; (криком, кашлем) захо́дитися, зайти́ся кри́ком, ка́шлем, від кри́ку, від ка́шлю. [Па́нночка зали́лась смі́хом (Л. Укр.). Дівча́та залива́ються з ре́готу (Мирн.). Заляга́ється смі́хом (Л. Укр.). З-за́ду Грицько́ розляга́всь із ре́готу (Мирн.)].
• -ва́ться – (о поющ. человеке, птице) розляга́тися; (о соловье) розко́чуватися, розляга́тися; (о собаке) розтина́тися; (о муз. инструм.) вихиля́тися, гра́ти аж співа́ти; (о колокольчике) голоси́ти, затина́ти. [Тьо́хкає, аж розляга́ється в садку́ солове́йко (Коцюб.). А скри́почка вихиля́ється, до живо́го дойма́є (Васильч.). А скри́почка гра́є аж співа́є (Звин.). Чу́єте, як дзво́ник голо́сить (Кониськ.). Дзво́ни дзво́нять, затина́ють (Звин.)].
• -ва́ться песней – співа́ти-розляга́тися. [В кущі́ по-за камі́нням співа́в-розляга́вся солове́йко (Григор.)].
• -ва́ться соловьём – солове́йком розляга́тися, виво́дити (виспі́вувати) як солове́йко.
Охва́тываться, охвати́ться – обхо́плюватися, обхопи́тися, обійма́тися, обня́тися, поніма́тися, по(й)ня́тися чим. [Рида́нням Іуде́я пойняла́сь (Л. Укр.)].
• Город -ти́лся пламенем – мі́сто взяло́ся по́лум’ям.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Эрзац – (нем.) ерзац, неякісний замінник.
[У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою, дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись та не спливаючись (Ю. Яновський). Рядочком  кожним  і  абзацом, і  кожним  всміхненим  кліше кричать  газети  про  ерзаци  — ерзаци  душ  з  пап’є-маше. З  трибуни  хтось  волає  «браво!»  — по  всіх  усюдах  загуло: минуле  вб’єм  ерзацом  слави, якщо  там  слави  не  було! Замість  часу  —  ерзацгодину, замість  людей  —  ерзацлюдину, а  всім  крикливим  на  догоду ми  подамо  ерзацсвободу! І  для  годиться  ще  й  посієм із  власних  рук  ерзацмесію!.. Ура  творцям  ерзаців,  браво!  — це  ж  підніме  на  висоту і  синтезовану  державу, і  синтетичну  пустоту. Чого  ж  вам  ще  тоді  шукати, чого  ж  іще  запрагне  люд  — кібернетичного  пілата чи  синтезованих  іуд?! (Г. Чубай). І не знецінюйте коштовне, не загубіться у юрбі. Не проміняйте неповторне на сто ерзаців у собі! (Л. Костенко). Квазіамор — прекрасна штука, Як солодко хвилює нас Шалена серця псевдомука, Страшне страждання лиш на час! Ерзац-кохана! Ти не знаєш, Як квазі я тебе люблю! Віддай же все, що ти ще маєш, Своєму псевдокоролю! Принцесо! Швидше роздягнися! Принцесо! Швидше на матрац! Ну, все в порядку, — понеслися: Ерзац, ерзац, ерзац, ерзац! (Ю. Позаяк)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Иудейство – іуде́йство, -ва.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Взглядывать
• Взглядывать, взглянуть друг на друга – поглядати, (по)глянути (позирати (по)зирнути) один (одне) на одного; скидатися, скинутися очима; ззиратися, ззирнутися; (зглядатися, зглянутися) [між собою]. [Вони відразу ззирнулися. Грінченко.]
• Взглядывать, взглянуть искоса – проглядати, (по)глянути (позирати, (по)зирнути, зиркати, зиркнути, блимати, блимнути, бликати, бликнути) скрива (скоса, зукоса, ускосом, кривим оком, зизим оком, зизом); (образн.) зизим оком накривати кого. [Але, за звичкою, глянув на козаків скрива, як вовк… Панч. Семен глянув скоса на жінку й скривився. Мартович.]
• Взглядывать, взглянуть исподлобья – поглядати, (по)глянути, (зиркати, зиркнути, блимати, блимнути, бликати, бликнути, глипати, глипнути) спідлоба (сторч). [Похилившись, Не те щоб дуже зажурившись, А так на палубі стояв І сторч на море поглядав, мов на Іуду… Шевченко.]
• На что Касьян ни взглянет, всё вянет – як гляне, аж трава в’яне. Пр. Гляне — молоко кисне. Пр.
Поцелуй
• Поцелуй Иуды, иудин поцелуй – іудин (юдин) поцілунок.
Страх
• Внушать, наводить страх (разг.) – завдати страху (жаху); наганяти, нагнати холоду.
• Держать в страхе – тримати в страсі (у страху).
• Набраться страху – набратися страху (жаху); настрахатися (нажахатися).
• Нагнать страху (разг.) – нагнати холоду.
• На свой [собственный] страх [и риск] – на свою відповідальність; на свій страх [і ризик].
• Находиться под страхом за свою участь – бути в страсі (в страху) за свою долю; (фіг.) ходити (бути) під обухом.
• Не за страх, а за совесть – [Дуже] сумлінно (совісно); не за страх, а за совість.
• Под страхом смерти, наказания… – під загрозою (під страхом) смерті, кари…
• Страха ради иудейска (церков.) – страху ради іудейська (іудейського).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

іуде́йський, -ка, -ке = юде́йський
Іуде́я, -де́ї, -де́єю = Юде́я

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Захвирсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Задосадовать, запечалиться. Іуда Христа жидам продав, і о том вельми захвирсував. О. 1862. VI. 49.
Фарисе́й, се́я, м.
1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л- V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп’яла. Шевч. 603.
2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.