Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Интенси́вно – інтенси́вно, напру́жено. |
Напряжё́нно, нрч. – напру́жено, з напру́гою и (редко) з на́пругом, з напру́женням, напру́жившись, з нату́гою, на́пруго, на́пругом. [Вона́ приклада́ла до вікна́ ву́хо і напру́жено слу́хала (Коцюб.)]. |
Натя́нуто, нрч. – натя́гнуто (редко); напру́жено; си́лувано; ви́мушено, приму́шено, неві́льно, ро́блено, вда́вано, вдаючи́; неприро́дн(ь)о, ненатура́льно; нещи́ро; непри́язно, воро́же; срв. Натя́нутый, прлг. Держаться -то – трима́тися (пово́дитися) напру́жено (неві́льно, невпе́внено). |
Прикла́дывать, приложи́ть (и прикла́сть) –
1) что к чему – приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти, (прижимать) притуля́ти, тули́ти, притули́ти що до чо́го. [Приклада́й щільні́ше одне́ до о́дного. Приклада́ла ча́сом до вікна́ ву́хо і напру́жено слу́хала Коцюб.). Приложи́в ру́ку до се́рця, Терно́ве ві́ття до се́рця коза́цького приклада́є. Дай мені́ смоли́, приложи́ти до бо́ку (Рудч.). Прикла́ла (приложи́ла) ма́сти до боля́чки. Притуля́ла (тули́ла) попе́чену ру́ку до холо́дної ши́бки]. • -вать печать – притиска́ти (прити́снути) печа́тку, печа́ть до чо́го. [Моя́ рука́ до діл твої́х нови́х не зду́жає печа́ті притиска́ти (Грінч.)]. • -вать, -жи́ть руку к чему (подписаться) – підпи́сувати, підписа́ти що, підпи́суватися, підписа́тися на чо́му. • -жи́ть руки, работу, старание к чему – прикла́сти, докла́сти, доложи́ти рук, пра́ці, дбання́ до чо́го. • -жи́ть свои знания к делу – прикла́сти свої́х знанні́в (свого́ знання́) до ді́ла. • -жи́ть науку к производству – прикла́сти нау́ку до виробни́цтва. • Ума не -ложу́ – ра́ди не дам (собі́). [Ра́ди не дам, що мені́ роби́ти]. • -дывать, -ложи́ть к губам что, губы к чему (отведать) – при[до]туля́ти, при[до]тули́ти що до губі́в, гу́би до чо́го, (пригубить) пригу́блювати, пригуби́ти що; 2) -дывать, -ложи́ть что к чему – додава́ти, дода́ти, долуча́ти, долучи́ти, прито́чувати, приточи́ти що до чо́го; см. Прилага́ть, Приложи́ть, Присоединя́ть. [Цьо́го докуме́нта тре́ба долучи́ти до спра́ви. Пи́шучи-ж постанови́в я собі́ не то що джерело́ вка́зувати, та тут-же з йо́го ви́писку приточи́ти (Куліш)]; 3) (добавлять) доклада́ти, докла́сти, доложи́ти чого́, що. [Гро́шей тих не ви́стачило – довело́ся свої́х доклада́ти]; 4) (примерять, применять) приклада́ти, прикла́сти що до ко́го, до чо́го. [Чуже́ ли́хо до се́бе приклада́й]. • -ть прозвище – доклада́ти, докла́сти, приклада́ти, прикла́сти, приложи́ти прі́звище, (насмешл.) до́кладку (при́кладку) кому́. [Вона́ мене́ злоді́йкою узива́ і вся́кі до́кладки доклада́ (Квітка). Хто-ж це тобі́ таке́ прі́звище приложи́в? (Стор.)]; 5) -вать – вига́дувати, бреха́ти; см. Выду́мывать, Врать; 6) -дывать, -кла́сть (пристраивать камен. кладкой) – примуро́вувати, примурува́ти що до чо́го. • -кла́сть крыльцо – примурува́ти ґа́нок. • Прикла́дываемый – прикла́даний, докла́даний, (прилагаемый) дода́ваний, долу́чуваний. • Прило́женный и прикла́денный – прикла́дений, докла́дений; до́даний, долу́чений. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009–
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
УСИ́ЛЕННО ще напру́жено. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Напряженный – напру́жений; -нно – напру́жено; -нность – напру́женість, -ности. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
Жадный
• Жадный к деньгам, до денег – жадібний (жадний, жадливий) на гроші; ласий до грошей (на гроші); невситимий на гроші. • Слушать с жадным вниманием – слухати напружено (з напругою, з напруженою увагою, застар. із згагою). • Смотреть жадными глазами – дивитися пожадливими (жадібними, жадними, жадливими) очима (пожадливим, жадібним, жадним, жадливим оком); дивитися неситими (захланними) очима (неситим, захланним оком). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
напряжённо напру́жено |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак)
неза́йманиця, неза́йманиця; ч. неза́йманець та, хто не мала статевих зносин. [Я тільки тепер зрозумів, чому ти так уникала зі мною близькості, удавала з себе невинну овечку, незайманицю таку собі! (Світлана Талан «Коли ти поруч», Х., 2012). Цікаво, чому «на жаль», невже автори бажають чоловікам незайманиць, які, непомітно для себе позбувшися цноти, позіхатимуть і повертатимуться до перерваного процесу читання газети? (Наталка Сняданко «Колекція Пристрастей», 2001). Під час вінчання і згодом , на весільному бенкеті, вона посміхалася посмішкою, що здавалась намальованою білилами, посмішкою без душі, яку дехто витлумачив як глузливу посмішку торжества, але насправді вона була жалюгідною спробою приховати жах незайманиці, яку щойно видали заміж. (Габріель Гарсія Маркес «Кохання під час холери», пер. Віктор Шовкун, 1994). Вона ладна була благати Сільвера з безсоромною наївністю незайманиць розідрати останню завісу. (Еміль Золя «Щастя Ругонів», пер. Кость Рубинський, Анатоль Перепадя, 1969). І от тепер ця старіюча дівчина, ця марніюча красуня, бозна, на віщо лишиться в цій маленькій кімнатці, з кожним днем марнітиме все більш та більше, злякано-серйозна, непотрібно-строга, напружено-чесна незайманиця. (Володимир Винниченко «Записки Кирпатого Мефістофеля», 1917).] див.: цнотли́виця Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021. Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка.) |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)