Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 15 статей
Запропонувати свій переклад для «напружено»
Шукати «напружено» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Интенси́вно – інтенси́вно, напру́жено.
Напряжё́нно, нрч.напру́жено, з напру́гою и (редко) з на́пругом, з напру́женням, напру́жившись, з нату́гою, на́пруго, на́пругом. [Вона́ приклада́ла до вікна́ ву́хо і напру́жено слу́хала (Коцюб.)].
Натя́нуто, нрч. – натя́гнуто (редко); напру́жено; си́лувано; ви́мушено, приму́шено, неві́льно, ро́блено, вда́вано, вдаючи́; неприро́дн(ь)о, ненатура́льно; нещи́ро; непри́язно, воро́же; срв. Натя́нутый, прлг. Держаться -то – трима́тися (пово́дитися) напру́жено (неві́льно, невпе́внено).
Прикла́дывать, приложи́ть (и прикла́сть) –
1)
что к чему – приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти, (прижимать) притуля́ти, тули́ти, притули́ти що до чо́го. [Приклада́й щільні́ше одне́ до о́дного. Приклада́ла ча́сом до вікна́ ву́хо і напру́жено слу́хала Коцюб.). Приложи́в ру́ку до се́рця, Терно́ве ві́ття до се́рця коза́цького приклада́є. Дай мені́ смоли́, приложи́ти до бо́ку (Рудч.). Прикла́ла (приложи́ла) ма́сти до боля́чки. Притуля́ла (тули́ла) попе́чену ру́ку до холо́дної ши́бки].
-вать печать – притиска́ти (прити́снути) печа́тку, печа́ть до чо́го. [Моя́ рука́ до діл твої́х нови́х не зду́жає печа́ті притиска́ти (Грінч.)].
-вать, -жи́ть руку к чему (подписаться) – підпи́сувати, підписа́ти що, підпи́суватися, підписа́тися на чо́му.
-жи́ть руки, работу, старание к чему – прикла́сти, докла́сти, доложи́ти рук, пра́ці, дбання́ до чо́го.
-жи́ть свои знания к делу – прикла́сти свої́х знанні́в (свого́ знання́) до ді́ла.
-жи́ть науку к производству – прикла́сти нау́ку до виробни́цтва.
Ума не -ложу́ – ра́ди не дам (собі́). [Ра́ди не дам, що мені́ роби́ти].
-дывать, -ложи́ть к губам что, губы к чему (отведать) – при[до]туля́ти, при[до]тули́ти що до губі́в, гу́би до чо́го, (пригубить) пригу́блювати, пригуби́ти що;
2)
-дывать, -ложи́ть что к чему – додава́ти, дода́ти, долуча́ти, долучи́ти, прито́чувати, приточи́ти що до чо́го; см. Прилага́ть, Приложи́ть, Присоединя́ть. [Цьо́го докуме́нта тре́ба долучи́ти до спра́ви. Пи́шучи-ж постанови́в я собі́ не то що джерело́ вка́зувати, та тут-же з йо́го ви́писку приточи́ти (Куліш)];
3) (
добавлять) доклада́ти, докла́сти, доложи́ти чого́, що. [Гро́шей тих не ви́стачило – довело́ся свої́х доклада́ти];
4) (
примерять, применять) приклада́ти, прикла́сти що до ко́го, до чо́го. [Чуже́ ли́хо до се́бе приклада́й].
-ть прозвище – доклада́ти, докла́сти, приклада́ти, прикла́сти, приложи́ти прі́звище, (насмешл.) до́кладку (при́кладку) кому́. [Вона́ мене́ злоді́йкою узива́ і вся́кі до́кладки доклада́ (Квітка). Хто-ж це тобі́ таке́ прі́звище приложи́в? (Стор.)];
5)
-вать – вига́дувати, бреха́ти; см. Выду́мывать, Врать;
6)
-дывать, -кла́сть (пристраивать камен. кладкой) – примуро́вувати, примурува́ти що до чо́го.
-кла́сть крыльцо – примурува́ти ґа́нок.
Прикла́дываемый – прикла́даний, докла́даний, (прилагаемый) дода́ваний, долу́чуваний.
Прило́женный и прикла́денный – прикла́дений, докла́дений; до́даний, долу́чений.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Брызговик – бризкови́к.
[Ми невинно й запитливо дивилися на чоловіка за кермом, ніби хотіли дізнатися, чого це він махав нам рукою, але той напружено дивився в другий бік, а «Карл» летів тепер на повному газу, аж бризковики тріпотіли — брудний, але непереможний нечупара (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка)].
Обговорення статті
Вразнобой, разг. – недружно, не враз, не ра́зо́м, неодноста́йно, (порознь) на́різно, по́різно, (нестройно) незгі́дно, безла́дно, нескла́дно; незгра́йно, (несогласованно) непого́джено.
[Довго, довго, напружено тривожно й недружно лопотіли рушниці, і невідомо було, чия візьме… (В.Сосюра). А будівельний хор звучав незграйно й безрадісно під сіруватм небом (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі)].
Обговорення статті
Отцветший – відквітлий, відцвілий, перецвілий.
[І каштани, і кущі відцвілого бузку, і ввесь сад напружено слідкують за розпатланою людиною, що навшпиньках, кутильгаючи в тьмі, тихо прокрадається алеєю до хвіртки в мурі (В.Винниченко). Сухими пуп’янками темніла перецвіла волошка (М.Стельмах). Він був старий і плакав не про нас. Той голос був як з іншої акустики. Але губив під люстрами романс прекрасних слів одквітлі вже пелюстки (Л.Костенко)].
Обговорення статті
Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода:
благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок;
в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша;
в крайнем случае – у крайньому разі;
в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі;
в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі;
в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках;
во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було];
в общем случае – загалом, взагалі;
во многих случаях – у багатьох випадках;
в особом случае – в особливому випадку;
в отрицательном случае – коли ні;
в подобном случае – в такому разі (випадку);
в положительном случае – коли так;
в предельном случае – у граничному випадку;
в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні;
в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається;
в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого];
в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди;
в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як);
в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби;
в случае несоответствия – в разі невідповідності;
в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться);
в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде);
в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться);
в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді;
в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…;
в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо);
в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі;
в частном случае – в окремому випадку;
в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі);
даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо);
искать случая – шукати нагоди;
как и в случае чего – як і у випадку чого;
кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
мы ограничимся случаем – обмежимося випадком;
на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок;
на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й;
на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок;
на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку;
на случай чего – на випадок чого;
на самый худой случай – у найгіршому разі;
на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого;
нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що;
несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок;
ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні;
от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди;
пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії;
по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…;
по случаю (купить) – з оказії (купити);
по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що;
по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…;
по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…;
представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода;
при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії;
случай приключился – сталась пригода.
[У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].
Обговорення статті
Сопровождаемый – супрово́джуваний.
[Супроводжуваний кавалерійським ескортом та напружено-цікавими поглядами незліченних мешканців Станиславова, що вишикувались обабіч вулиці Романовського, чи то пак Romanowskigasse, спадкоємець австро-дунайського трону з дружиною й кількома віце-спадкоємцями на задньому сидінні особистого, скажімо, „лорен-дітріха" відбував у напрямку залізничного двірця, звідки вечірнім експресом повинен був рушити на Чернівці (Ю.Андрухович). Під вітальні оплески Бродський підводився й довго, раз у раз спиняючись потиснути руку знайомим, пробирався через залу, весь час стенаючи плечима із блазнювато-веселим осміхом невчасно викликаного до дошки шибеника («не знаю, чого ви од мене хочете, але якщо вже так дуже хочете, то ось я»), потім так само по-президентському ручкався, вже на сцені, з усіма по черзі «панелістами», і щойно тоді перебитий (і на диво спокійний!) Мілош повертався до слова — супроводжуваний надалі глухим бубонінням Джо, котрий з місця запустився в дружню балачку з сусідом О.Забужко)].
Обговорення статті
Сцыкуха, ссыкуха – (малолетка, ругат.) сцикуха, сцикавка, сцикалка.
[Повз мене проходить гурт сцикух (о такій порі вони сповзаються, наче таргани, в міський будинок культури на скачки), шумлять і невдовзі покидають мою тишу (А.Дністровий). — А що толку з цих сцикавок? Через рік-два цицки їхні обвиснуть, шкіру роз’їсть целюліт, а п’яти порепаються, як висохла глина (О.Ульяненко). — Не звертай на них уваги, Меґі,— грубо сказав він і незграбно пов’язав на голову сестрі хустку, а потім погладив її по напружено закляклих плечах. — Сцикалки гидотні! от якби в тебе на голові залишилося трохи вошей, я взяв би та й непомітно посипав ними їхні голови! Вони б там швидко розмножилися! (В.Горбатько, перекл. К.Макалоу)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УСИ́ЛЕННО ще напру́жено.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Напряженный – напру́жений; -ннонапру́жено; -нность – напру́женість, -ности.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Жадный
• Жадный к деньгам, до денег
– жадібний (жадний, жадливий) на гроші; ласий до грошей (на гроші); невситимий на гроші.
• Слушать с жадным вниманием
– слухати напружено (з напругою, з напруженою увагою, застар. із згагою).
• Смотреть жадными глазами
– дивитися пожадливими (жадібними, жадними, жадливими) очима (пожадливим, жадібним, жадним, жадливим оком); дивитися неситими (захланними) очима (неситим, захланним оком).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

напряжённо напру́жено

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

неза́йманиця, неза́йманиця; ч. неза́йманець
та, хто не мала статевих зносин. [Я тільки тепер зрозумів, чому ти так уникала зі мною близькості, удавала з себе невинну овечку, незайманицю таку собі! (Світлана Талан «Коли ти поруч», Х., 2012). Цікаво, чому «на жаль», невже автори бажають чоловікам незайманиць, які, непомітно для себе позбувшися цноти, позіхатимуть і повертатимуться до перерваного процесу читання газети? (Наталка Сняданко «Колекція Пристрастей», 2001). Під час вінчання і згодом , на весільному бенкеті, вона посміхалася посмішкою, що здавалась намальованою білилами, посмішкою без душі, яку дехто витлумачив як глузливу посмішку торжества, але насправді вона була жалюгідною спробою приховати жах незайманиці, яку щойно видали заміж. (Габріель Гарсія Маркес «Кохання під час холери», пер. Віктор Шовкун, 1994). Вона ладна була благати Сільвера з безсоромною наївністю незайманиць розідрати останню завісу. (Еміль Золя «Щастя Ругонів», пер. Кость Рубинський, Анатоль Перепадя, 1969). І от тепер ця старіюча дівчина, ця марніюча красуня, бозна, на віщо лишиться в цій маленькій кімнатці, з кожним днем марнітиме все більш та більше, злякано-серйозна, непотрібно-строга, напружено-чесна незайманиця. (Володимир Винниченко «Записки Кирпатого Мефістофеля», 1917).]
див.: цнотли́виця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка.)

Запропонуйте свій переклад