Знайдено 23 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Из и Изо, предл. с род. пад. –
1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чо́го. [Ви́йшов з води́ (Єв.). А тим ча́сом із дібро́ви коза́к виїжджа́є (Шевч.). Не дай, Бо́же, з Іва́на па́на, з кози́ кожу́ха, з свині́ чобі́т (Номис)]. • Смотреть из окна – диви́тися, вигляда́ти з вікна́. • Из какого он звания – з яко́го він ста́ну, з ко́го він, з яки́х він. • Её вырвали из его рук – її́ ви́рвали (ви́дерли) з його́ рук или йому́ з рук. • У него и́з носу кровь идёт – у йо́го (йому́) з но́са кров іде́. • Вычитать из жалованья – виверта́ти з платні́. • Черпать воду из источника – черпа́ти во́ду з джерела́. • Цитата из Шевченка – цита́та з Шевче́нка. • Выйти из себя – знесамови́тіти, знетя́митися. • Из года в год – від ро́ку до ро́ку. • Из рода в род – від ро́ду до ро́ду. • Из конца в конец – від кра́ю до кра́ю. • Так что ж из этого? – то що ж (і)з то́го? • Что из того, что… – що з то́го, що…; що по то́му, що… [Що-ж по то́му, що коха́ю, коли́ в не́ї не бува́ю (Грін. III)]. • Он хорошо отвечал из географии – він до́бре відка́зував з геогра́фії. • Изо всех сил – з усіє́ї си́ли (снаги́), що-си́ли, що було́ си́ли (снаги́), чим дуж, як ті́льки мо́га. • Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) – з вас (з них, з усі́х), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи́) вас (їх, усі́х). [Хто з вас не грі́шний, неха́й пе́рший ки́не на не́ї ка́мінь (Єв.). Хто з-поміж нас городя́н тепе́р не нерво́вий? (Крим.). З-межи́ всіх найкра́ща (Свидн.)]. • Большая часть из них, из среды их – (най)бі́льша части́на, бі́льшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. • Из средины, из среды чего – з середи́ни чого́, (і)з-серед, (і)з-посеред чо́го. [Озва́всь до нас із-посере́д чужини́ знако́мий го́лос (Куліш)]. • Посуда из чистого золота, серебра – по́суд із чи́стого (щи́рого) зо́лота, срі́бла. • Дом построенный из брёвен, из кирпича – буди́нок збудо́ваний з де́рева, з[ви́]муро́ваний з це́гли. • Обед из пяти блюд – обід на п’ять страв. • Эскадра из семи кораблей – еска́дра на сім кораблі́в; 2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чо́го. • Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения – із стра́ху́, з бо́ясти, з нена́висти, з почуття́ самоохоро́ни. • Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам – з ми́лости, з жалю́, із співчуття́ до нас. • Из своекорыстных побуждений – з своєкористо́вних моти́вів. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
ИЗ фраз. на [из пяти́ ко́мнат на п’ять кімна́т; из двух блюд на дві стра́ви]; не из каких дале́ко не який, не якенький [зада́ча не из лёгких завдання́ далеко не легке́ /нелеге́ньке/]. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Из, изо, пред. – з, із, зо; из-под – з-під. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
Корчить из себя – удавати з себе. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш)
из-, изо- із-, ізо- (префікс, що у складних словах означає однаковість за формою чи призначенням) |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
Из(о) – (і)з, зі, зо; изо всех сил – як мо́га, чимдужч, з усієї сили, щосили; изо дня в день – день-у-де́нь, день-придні; из своего состава – у-помі́ж се́бе, у-помі́ж сво́го скла́ду; из среды кого – -помі́ж, -посере́д ко́го. |
Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен)
Вместе с водой выплеснул из корыта и ребенка. — 1. Піп дитину христив і в купелі втопив. 2. Церков покрив, а дзвіницю обдер. 3. Узялися варити - запалили хату. 4. Виливали воду й дитину вивернули. |
Вышел сухим из воды. — 1. Ускочив і вискочив. 2. Вислизнувся, як піскар із матні. 3. Його і в корці не піймаєш. |
Для милого дружка и сережка из ушка. — 1. Для милого друга й вола з плуга. |
За что не возмется, - все из рук валится. — 1. Все йде в так, пішло на пси. 2. Ні кує, ні меле. |
Из искры возгорится пламя. — 1. З малої хмари великий дощ буває. 2. Лиха іскра поле спалить, а сама щезне. |
Из кожи лезет вон. — 1. Із шкури виринає. 2. Аж очі йому рогом лізуть. 3. Узялися за діло, як воші за тіло. |
Из огня да в полымя. — 1. З дощу та під ринву. 2. Утікав перед вовком, а впав на ведмедя. 3. Від огню біжу, а в воду скачу. 4. Пожививсь, як сірко паски. 5. Пожививсь, як пес макогоном. 6. Поправився з печи на лоб. |
Из песни слова не выкинешь. — 1. Із пісні слова не викидають. 2. К слову іде й прислів’я. |
Из рук все валится. — 1. Робить, як мокре горить. 2. Ні куєш, ні мелеш. 3. Береться, наче не своїми руками. 4. З рук паде все. |
Не виноси сора из избы. — 1. Замотати, зав’язати та й нікому не казати. 2. Утрись і запрись, щоб ні сич, ні сова не знали. 3. Як камінь у воду так жеби з твого дому не вийшло нічого непотрібного. 4. Побалакаєш, як у піч укинеш. |
От добра добра не ищут. Див. Из огня да в полымя. — 1. Добра добувши, кращого не шукай. 2. Не треба плахти, що і в запасці гарно. 3. Лучче маленька рибка, як великий тарган. 4. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. |
Переливать из пустого в порожнєє. — 1. З пустого в порожнє переливає. 2. Після тієї, та знов тієї. 3. Кидаєш словами, як пес хвостом. 4. Бесіди багато, а розуму мало. |
Стрелять из пушек по воробьям. — 1. Коли віслюк хвисне, у поліцію не біжать. 2. Велика хмара, та малий дощ. 3. З гармати горобців бити. |
Чем чорт не шутит: из дубинки выпалит. Чем чорт не шутит, когда Бог спит. Див. Не ровен час. — 1. Чим чорт не шутить. 2. Чим чорт не жартує. 3. Як пить дасть. 4. Чого доброго з цього, як води. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)
Из снега окоп — ша́нець (шанця) зі сні́гу. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Изъ = з, зі, зо. — Приїхав з города. — Та й ішов чумак з Дону, гей з Дону до дому. н. п. — Він зо всього бере процент. — Изъ всѣ́хъ силъ = я́ко мо́га, чим ду́жч, з усїєї си́ли, що си́ли. — Изъ-за́ = зза, с поза́. — Зза стїни виглядає. — Вийшов с поза хати. — Изъ за васъ я посо́рился съ нимъ = через вас я з ним посвари́в ся. — Изъ-подъ = с під. — Я витягну тебе с під споду. Кот. — У його с під носа крадуть, а він не бачить. — Рабо́тать изъ барыша́ = працюва́ти для зи́ску. — Изъ-по́лу = з полови́ни. |
По́лымя = д. Пла́мя. — Изъ огня́ да въ по́лымя. н. пр. = з дощу́ та під ри́нву. н. пр. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)