Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 11 статей
Запропонувати свій переклад для «пускать»
Шукати «пускать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Пуска́ть, пусти́ть –
1) пуска́ти, пусти́ти, (во множ.) попуска́ти кого́, що (куди́, зві́дки). [Пусти́-ж мене́, ота́мане, із по́лку додо́му (Пісня). Ко́ні у чи́сте по́ле попуска́в (Манж.). Дава́ли, та з рук не пуска́ли (Номис). Як візьме́ш ти за ру́ченьку, – не му́сиш пусти́ти (Метл.)].
• -сти́ть на волю – пусти́ти на во́лю, відзво́лити кого́.
• -сти́ть в отпуск кого – пусти́ти, відзво́лити в відпу́стку кого́.
• Его не -сти́ли в отставку – йому́ не да́но відста́вки (димі́сії).
• -сти́ть кого по миру, с сумою – з торба́ми, на же́бри, ста́рцем (старця́ми) кого́ пусти́ти.
• -сти́ть лошадь во весь дух, во весь опор – пусти́ти, погна́ти коня́ що-ду́ху, на всю витя́гу.
• -сти́ть лошадь рысью, в галоп – пусти́ти коня́ ри́стю, учва́л;
2) (метать, выбрасывать) пуска́ти, пусти́ти, ки́дати, ки́нути що и чим в ко́го, в що.
• -сти́ть стрелу, пулю, ядро – пусти́ти стрілу́, ку́лю, набі́й. [Пу́стимо стрі́лку, як грім по не́бу (Ант.-Драг.)].
• -сти́ть камень или камнем в собаку – пусти́ти, ки́нути каменю́кою в соба́ку.
• Он -сти́л в него тарелкою – він пожбу́рив у ньо́го тарі́лкою.
• -ска́ть ракеты – пуска́ти раке́ти.
• -ска́ть пузыри, см. Пузы́рь 3.
• -сти́ть себе пулю в лоб – пусти́ти собі́ ку́лю в ло́ба.
• -ска́ть кому пыль в глаза – ману́ пуска́ти (напуска́ти), туману́ пуска́ти (напуска́ти) на ко́го, тума́нити кого́, о́чі заму́лювати, о́чі зами́лювати кому́. [То вона́ ті́льки таку́ ману́ пуска́є (Мирн.). Бач! Яко́го тума́ну пуска́є своє́ю черво́ною ша́пкою (Кониськ.)].
• -ска́ть, -сти́ть молву, славу – пуска́ти, пусти́ти поголо́ску (поголо́ски), сла́ву, розголо́шувати, розголоси́ти що. [Бі́гав по лю́дях, розпи́тував, пуска́в поголо́ски (Коцюб.). А ще до то́го розголоси́ли, що вона́ сла́вна воро́жка, то так до не́ї лю́ди йшли, як по свяче́ну во́ду (Яворськ.)].
• -ска́ть, -сти́ть в огласку что – розголо́шувати, розголоси́ти що.
• -сти́ть что в продажу – пусти́ти що в (на) про́даж, ви́ставити на про́даж що.
• -сти́ть капитал в оборот – пусти́ти капіта́л в оборо́т.
• -ска́ть, -сти́ть в ход, в дело – пуска́ти, пусти́ти що в ді́ло; (о машине, механизме и т. п.) пуска́ти, пусти́ти, запуска́ти, запусти́ти що, ста́вити, поста́вити (машину) на робо́ту. [Тонка́ іро́нія, безо́щадний сарка́зм, гні́вне обу́рення – все пуска́є він у ді́ло, щоб здискредитува́ти систе́му гні́ту (Єфр.). Са́ме ото́ перед дев’я́тою п’я́тницею і пусти́ли той млин упе́рше (Кониськ.). Моє́ ді́ло, як ка́жуть, міро́шницьке: запусти́ та й мовчи́ (Номис)].
• -ска́ть, -сти́ть в ход все средства – усі́х за́собів зажива́ти, зажи́ти (ужива́ти, ужи́ти), на всі способи́ бра́тися (взя́тися).
• -сти́ть кровь больному – ки́нути, пусти́ти кров хво́рому (неду́жому).
• -сти́ть корабль ко дну – корабе́ль на дно пусти́ти.
• -сти́ть на ветер – пусти́ти на ві́тер, на хух.
• -ска́ть, -сти́ть корень, корни – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь, пуска́ти, попуска́ти корі́ння. [Ти глибо́ко у глиб тверди́й ко́рінь пусти́, гі́лля вго́ру розки́нь (Рудан.)].
• -ска́ть, -сти́ть побег, отросток, побеги, отростки – пуска́ти (виганя́ти и виго́нити) па́гін, на́рост, па́гони, на́рости, пусти́ти (ви́гнати) па́гін, на́рост, попуска́ти (повиго́нити) па́гони, па́рості, па́рости́тися, попа́роститися.
• Деревья начинают -ска́ть почки – дерева́ почи́нають брости́тися (набро́щуватися, бро́статися, бру́нитися, набру́нькуватися, набрунько́вуватися, бру́ньчитися, при́щитися, напри́щуватися); срв. По́чка (Выбрасывать -чки).
• -сти́ть почки – набрости́тися (набро́статися, набру́нитися, набру́ньчитися, набрунькува́тися, напри́щитися). [Вже де́рево набру́нилось (Звяг.). Ви́шні до́бре вже набрунькува́лися, – тіль-тіль не розів’є́ться листо́чок (Новомоск.)].
• -ска́ть, -сти́ть росток, ростки (о зерне) – кі́льчитися, накі́льчитися, клю́читися, наключи́тися, назу́блюватися, назуби́тися, (во мн.) ви́кільчитися, покі́льчитися, поключи́тися, поназу́блюватися. [Вже кі́льчиться гре́чка, пшени́ця (Кам’ян.). Він злиде́нний госпо́дар: у йо́го в комо́рі геть покі́льчилась пшени́ця (Поділля). Посі́яла вже, як насі́ння поключи́лось (Рук. Левиц.). Уже́ котре́ зерно́ на мо́крій землі́, те назуби́лося (Міюс.). Вже наключи́лося зерно́ (Черкас. п.)].
• Пу́щенный – пу́щений (во множ. попу́сканий); (брошенный) ки́нутий и ки́нений; (в ход) запу́щений; (применённый) зажи́тий, ужи́тий; (о молве) розголо́шений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПУСКА́ТЬ (куди) впуска́ти, дозволя́ти йти, (з рук) випуска́ти, (на волю) /відпуска́ти/, (вперед) /пропуска́ти/, (на раду) /допуска́ти/, (змі́я) /запуска́ти/, (чутку) /розпуска́ти/, (у друк) дава́ти, (в народ) поши́рювати де;
пускать в печа́ть пуска́ти в друк;
пускать в расхо́д жарг. ста́вити до сті́нки;
пускать в ход что (погрози, зброю) вдава́тися до чого;
пускать де́ньги в оборо́т крути́ти /оберта́ти/ гроши́ма;
пускать побе́ги вкрива́тися па́гінням;
пускать по́ миру голяко́м пуска́ти у світ;
пускать пыль в глаза́ пуска́ти /напуска́ти/ ману́ в о́чі, пуска́ти дим в о́чі, галиц. пуска́ти бла́хмана;
пускать ру́ки в ход дава́ти во́лю рука́м;
пускать шпи́льки ще шпига́ти (слова́ми);
пуска́ющий що /мн. хто/ пуска́є тощо, зви́клий пускати, зго́дний пусти́ти, тех. пуска́ч, прикм. пускови́й, пуска́льний, для пу́ску (за́пуск, ви́пуск, поши́рення тощо), за́йня́тий пу́ском тощо;
пускающий в прода́жу що пуска́ у про́даж;
пуска́ющий в расхо́д ра́ди́й поста́вити до сті́нки;
пуска́ющий де́ньги в оборо́т зда́тний оберта́ти гроши́ма;
пуска́ющий ко́рни закорі́нюваний;
пуска́ющий кро́вь маста́к пуска́ти кров;
пуска́ющий побе́ги /пуска́ющий ростки́/ укри́ваний па́гінням;
пуска́ющий пузыри́ 1. зму́шений пуска́ти бульки́, 2. тонущий;
пуска́ющий пыль в глаза́ кому 1. зда́тний пусти́ти ману́ на кого, 2. зда́тний зами́лити о́чі;
пуска́ющий слова́ на ве́тер ще́дрий на самі́ слова́;
пуска́ющий слух ра́ди́й пусти́ти чу́тку, сія́ч чуто́к;
пуска́емый пу́сканий, (на волю) звільнюваний, (в обіг) призна́чений, (на раду) допу́щений;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Пускать, пустить – пуска́ти, -ка́ю, -ка́єш, пусти́ти (пущу́, пу́стиш); пускать пыль в глаза – ману́ пуска́ти, туману́ напуска́ти (кому́).

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Пускать, -ся – пускати, -ся. Пуститься на авось – піти навмання.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Пускать, -стить в ход – пуска́ти, пусти́ти в хід.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Пускать
• Пускать [мыльные] пузыри (перен.) – пускати [миляні, мильні] баньки (бульби, бульбашки, бульки); баньки (бульбахи) дути.
• Пускать, пустить в расход кого – кулю дати кому; розстріляти кого.
• Пускать, пустить в ход все средства – усіх заходів (способів) уживати, ужити; братися, узятися на всі способи.
• Пускать, пустить корень, корни (перен.) – Див. корень.
• Пускать, пустить на ветер (по ветру) (деньги, имущество…) – пускати, пустити на вітер (з вітром, за вітром, іноді на хух) (гроші, майно…).
• Пускать, пустить по миру кого – Див. мир.
• Пускать, пустить пыль в глаза – Див. пыль.
• Пускать, пустить [себе] пулю в лоб – Див. пуля.
• Пустить в обиход – запровадити (пустити) в ужиток.
• Пустить ко дну, отправить на дно (разг.) – Див. дно.
• Пустить козла в огород – Див. козел.
• Пустить красного петуха – Див. петух.
• Пускать (пустить) слезу – Див. слеза.
• Пустить слух, молву – пустити чутку (чутки, поголос, поголоску); (ганебну) пустити поговір, (не)славу про (за) кого, на кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

пуска́ть, пусти́ть пуска́ти, пусти́ти

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Пыль в глаза пускать. —
1. У хмару заходить.
2. Пишається, як корова в хомуті.
3. Піском очі засипає.
4. Підлазить, як чорт під манастир.
5. Кота в мішку продає.
6. Ману пускає.
7. Взявся під боки, та й думає, що пан.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Пускать, пустить — пуска́ти, пусти́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Иго́лка = д. Игла́. — Пуска́ть иго́лки (про вино́) = гра́ти, іскри́ти ся.
Пуска́ть, пуща́ть, пусти́ть = пуска́ти, пусти́ти і д. Впуска́ть, Выпуска́ть і Отпуска́ть. — Пусти ж мене, полковнику, із полку до дому. н. п. — Туди не пускають. — Випустив пташку на волю. — Пуска́ть пѣ́ну = пі́нити. — П. пыль въ глаза́ = ману́ напуска́ти, туману́ пуска́ти, тума́нити. — Бач! якого туману пускає своєю червоною шапкою. Кн. — П. ростки́, по́чки = бро́стити ся, набру́нькувати ся, побрости́ти ся. (Пр. д. під сл. По́чка). — Пусти́ть молву́, въ огла́ску = пусти́ти погові́р, розголоси́ти, роздзвони́ти. — П. кор́ни глубоко́ = розкорени́ти ся, порозкорі́нювати ся. — П. по́ міру, съ сумо́ю = зни́щити, в старцї пусти́ти. — Пуска́ться = вдава́ти ся, вкида́ти ся (д. Предава́ться 3). — Ой Грицю не вдавай ся у дурницю. н. п. — Пусти́ться на аво́сь = пі́ти навмання́, пусти́ти ся на гала́-на бала́. — Пустив ся на гала-на бала, тай збув ся вола. Кн. — П. на произво́лъ судьбы́ = пусти́ти ся бе́рега. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад