Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 70 статей
Шукати «втор*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Во-вторы́х – по-дру́ге, удру́ге. [Ви́ховала з йо́го раз учи́теля, вдру́ге арти́ста-музи́ку (Конис.)].
Вто́ра – дру́гий (го́лос), дру́га скри́пка. [Він співа́є дру́гого].
Втора́чивать, второчи́ть – приторо́чувати, приторочи́ти.
Вторга́ться, вто́ргнуться – вдира́тися, вде́ртися, впи́ратися, впе́ртися; (в жизнь, в дела чьи) – втруча́тися, утру́титися, втиска́тися, вти́сну́тися; быстро вторга́ться (в страну) – вганя́тися, увігна́тися (до яко́їсь краї́ни), чини́ти (вчини́ти) за́біг(и).
Вторже́ние войска – впад, наї́зд, за́біг, (в жизнь, в дела чьи) втруча́ння, вдира́ння, заліза́ння.
Втори́тель, -ница – вторівни́чий, -ча, підголо́сич.
Вто́рить – вторува́ти, окселентува́ти, підголо́шувати кому́.
Втори́чно – удру́ге, за́друге, за́вдруге, повто́рне.
Втори́чный –
1) повто́рний, поно́вний, за́вдругий, другоразо́вий;
2) другорядо́вий, другоступне́вий, другоста́тній, секунда́рний. [Другорядо́ва ста́дія ро́звитку. Другоступне́вий пері́од. Тут звук і – секунда́рний].
Вто́рник – вівто́рок, вівті́рок (р. -рка).
• Вто́рничный – вівто́рковий, вівті́рковий.
Второбра́чие – дру́гий шлюб, за́вдругий шлюб, за́вдруге одру́жі́ння.
Второбра́чный – одру́жений за́вдруге, другошлю́бний.
• -ый сын – син з дру́гого шлю́бу.
Второго́дник, -ница – друга́к, друга́чка.
Второзако́ние – второзако́ння.
Второ́й – дру́гий.
• Второ́й по старшинству – підста́рший.
• Во-вторы́х – удру́ге, по-дру́ге.
• Из вторы́х рук – з дру́гої руки́.
Второкла́сник – другокла́сник.
Второкла́сный –
1) другокла́сний;
2) другоря́дний.
Второпя́х – з-по́хвату, при́хапці, ха́пки, хапко́м, хапце́м, хапа́ючись, за по́спіхом; (на́скоро) нашвидку́, на швидку́ руч.
Второстепе́нный –
1) другоря́дний, побі́чний. [Це для йо́го не головне́, а побі́чне];
2) матем. – дру́гого степеня́, другоступ(е)не́вий.
Вто́рье, см. Э́хо.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВО-ПЕ́РВЫХ..., ВО-ВТОРЫ́Х ще 1. це раз..., це два, 2. одне́ (те), що... дру́ге (те), що, 3. це раз, а дру́ге [во-первых я лёг, во-вторых – засну́л 1. я ліг – це раз, засну́в – це два, 2. одне́, що я ліг, дру́ге, що засну́в, 3. я ліг – це раз, а дру́ге – засну́в];
во-первых, во-вторых, в-тре́тьих..., (на по-чатку мови) раз..., дру́ге..., тре́тє....
ВТОРГА́ТЬСЯ (про спогади) наплива́ти;
вторга́ющийся що вдира́ється тощо, зда́тний /ра́ди́й/ вде́ртися, ім. напа́сник, вло́мник, за́йманець, агре́сор, книжн. вто́ржник, (в усі діри) устрява́ка, прикм. агреси́вний, мед. інвазі́йний;
ВТО́РГНУТЬСЯ (у межі) реконстр. замча́ти;
вторгнувшийся замча́лий, ОКРЕМА УВАГА, ім. = вторгающийся.
ВТОРЖЕ́НИЕ (вод) галиц. влом.
ВТОРИ́ТЬ, вторя́щий що втору́є тощо, зви́клий (ста́вши) вторува́ти.
ВТОРО́Й, второй по старшинству́, підста́рший.
ВТОРОСТЕПЕ́ННЫЙ підсил. десятиря́дний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Вторгаться, вторгнуться –
1) вдира́тися, вде́ртися, впира́тися, впе́ртися;
2) (вмешиваться) втруча́тися, втру́титися.
Вторжение –
1) вдира́ння, впира́ння, -ння;
2) (вмешивание в чужие дела) втруча́ння, -ння.
Вторить – окселентува́ти, -ту́ю.
Вторично – удру́ге, повто́рно.
Вторичный – повто́рний, поно́вний, другоразо́вий.
Вторник – вівто́рок (род. вівті́рка).
Второбрачие – дру́гий шлюб; -чный – другошлю́бний, -а, -е.
Второгодник – друга́к, втора́к; -иица – друга́чка, втора́чка.
Второй – дру́гий; -а, -е.
Второклассник – другокля́сник, -ка.
Второклассный –
1) (занимающий второстепенное место);
2) другокля́сний, другоря́дний.
Второпях – спо́хвату, хапце́м.
Второсрочный – друготерміно́вий.
Второстепенный – другоря́дний.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Вторичный – втори́нний;
• в. (в другом ряду) – другорядо́вий;
• в. (повторный) – повто́рний.
Второклассный (о станции) – другокласо́вий.
Второстепенный – другоря́дний.
Симпатические часы, вторичные электр. часы – підкеро́ваний електрогоди́нник (-ка).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вторник
• Во вторник – у вівторок; вівторком.
• Каждый вторник – щовівторка; кожного вівторка.
• Каждый вторник бывающий – щовівторковий.
• По вторникам – вівторками; у вівторки; щовівторка. [У нашім селі кіно буває вівторками. З нар. уст.]
Второй
• [Во] второй раз, (в) другой раз, вторично – другий раз; (за) другим разом; удруге. [Маруся витягла воду з криниці другий раз. Н.-Левицький. Другим разом, кажу, — не пролізете. Тулуб. І вдруге дівчина йому відмовила. Вовчок.]
• Во-вторых – по друге; (у) друге.
• Вторая молодость – друга молодість (другі молодощі).
• Второй по старшинству – підстарший; (розм.) другий по старшині. [Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе. Н. п.]
• До второго пришествия – до другого пришестя; [аж] до судного дня; до суду-віку; страшенно довго.
• Из вторых рук (купить, узнать, получить что) – з другої руки (купити, дізнатися, довідатися, одержати, дістати що).
• Каждый второй день – кожного другого дня (кожної другої днини); що другий день (що другого дня, що другої днини). [Печеніги нападали на нас мало не що другий день… Опільський.]
• На второй день – другого дня (другої днини); на другий день. [Другого дня ввечері вертався Хома від пана. Коцюбинський.]
• Отступить, отойти на второй план – відійти на другий план; поступитися назад; зостатися збоку; відступитися.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

втори́чный втори́нний; повто́рний; побі́чний
второсте́пенный другоря́дний

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Вторгаться, -гнуться – вдира́тися, вде́ртися; (вмешиваться) – втруча́тися, втрутитися; -гаться в чужие права – втруча́тися, втрутитися в чуже́ пра́во.
Вторично – удру́ге; -но являться – прихо́дити вдру́ге.
Вторичный (повторный, о напоминании) – дру́гий, повто́рний, другоразо́вий.
Вторник – вівто́рок (вівті́рка); происходящий по -кам (о собрании) – вівтірко́вий.
Второбрачие – дру́гий шлюб, другошлюб’я.
Второбрачный – одру́жений удру́ге, другошлюбний; -ный сын – син з дру́гого шлюбу (СЖМ).
Второстепенный (о нуждах) – другорядний.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Вторгаться, вторгнуться — вдира́тися, вде́ртися, втруча́тися, утру́титися.
*Вторжение — вдира́ння, втруча́ння; В. войска — впад ві́йська, наї́зд ві́йська.
*Второсрочный — друготерміно́вий; В. имущество — друготерміно́ве майно́.
*Второстепенный — другоря́дний.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вто́ра = 1. дру́гий го́лос, дру́га скри́пка. 2. д. Вздоръ. 3. на́пасть, пеня́, ха́лепа. — Оце ще пеня московська!
Вторга́ться = впера́ти ся, вдира́ти ся. — Наче злодїй, впераєть ся таки та й годї. К. Ш.
Вто́рить, ся = 1. окселентува́ти, підсьпі́вувати, підграва́ти, підтя́гувати. — Ви дишканта сьпівайте, а я буду окселентувати. Кот. 2. підта́кувати, потура́ти. 3. луна́ти. — Щось гукне: Химо! Химо! Та й піде гук по темному бору, аж лунає. Мар. Вовчок.
Втори́чный, но = повто́рний, повто́рне, вдру́ге, удру́ге (С. Ш.), в дру́гий раз, за дру́ге (С. Л.), дру́гого ра́зу. – Писано повторне. С. З.
Вто́рникъ = вівто́рок, вівті́рок. С. Л. — Складїмось, куме, шагів по сорок, випиймо, куме, ще й у вівторок. н. п.
Вто́рничный = вівто́рковий.
Второ́й = дру́гий. — Во-вторы́хъ = вдру́ге.
Второкла́ссный = другокла́сний, другоря́дний.
Второпя́хъ = похапце́м (С. Л.), ха́пко, ха́пки, хапко́м, по́хапки (С. Ш.), хапа́ючись, на швидку́.
Второстепе́нный = другоря́дний.