Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Шукати «друг*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Друг – при́ятель, друг; мн. – дру́зі (р. дру́зів), дру́ги (р. дру́гів). [Коли́ ти, се́стро, таки́й мені́ при́ятель, то зостава́йся собі́ тут (Рудч.) Без ві́рного дру́га вели́кая ту́га. Не дру́зі, а чужі́ї]; (о женщинах) при́ятелька, по́друга, други́ня, дру́га.
Закадычный друг – друзя́ка, кре́вний друзя́ка, (вульг.) заканти́ка.
II. Друг, кратк. форма от местоим. Друго́й.
Друг дру́га – оди́н (или одно́, одне́) о́дного. [Нена́види[я]ть оди́н (одне́) о́дного. Вони́ ва́рті оди́н о́дного = они стоят друг друга].
Друг другу – оди́н о́дному, одно́[е́] о́дному. [Принево́лює їх пода́ти одно́ о́дному ру́ки (Єфр.)].
Друг за дру́га – оди́н (одне́) за о́дного. [Ми відповіда́єм оди́н за о́дного].
Друг за дру́гом – оди́н (одне́) по о́дному [по о́днім], (реже) оди́н (одне́) за дру́гим. [Оди́н по о́днім ти́хо ро́ки встаю́ть у спо́мині мої́м (Черн.)].
Друг о дру́ге – оди́н (одне́) про о́дного, ко́жне про ко́жного. [Дові́далися ко́жне про ко́жного (Крим.)].
Друг против дру́га – оди́н про́ти о́дного, навпро́ти се́бе. [Ді́ти одно́ї ма́тери, рі́дні брати́ стоя́ли навпро́ти се́бе (Єфр.)].
Друг с дру́гом – оди́н (одне́) з о́дним. [Ми до́бре познайо́милися оди́н з о́дним].
Друг у дру́га – оди́н (одне́) в о́дного. [Пита́ли оди́н в о́дного].
Самдруг – удво́х, сам з ки́мсь.
Други́нядруги́ня, дру́га (р. -ги).
Друго́й
1) (
второй) дру́гий.
На -го́й деньдру́гого дня, на дру́гий день.
В -го́й раз – удру́ге. [Зайшо́в він і вдру́ге і втре́тє].
С -го́й стороны – з дру́гого бо́ку.
Один за -ги́м (друг за другом) – оди́н по о́днім, оди́н за дру́гим;
2) (
иной) и́нший, ина́кший, ина́чий, (редко) дру́гий. [Забу́в мене́ мій миле́нький, и́ншу полюби́в. Шука́йте собі́ вже ина́кшої кухова́рки (Крим.)].
В -го́е время – и́ншим ча́сом.
В -го́й раз – и́ншим (дру́гим) ра́зом.
В -го́е место – куди́-и́нде.
В -го́м месте – де-и́нде, (реже) и́нде. [Ході́м куди́-и́нде. Шука́й де-и́нде. В Жаботині́ роди́лася, и́нде не приви́кну (Чуб.)].
Друго́е запел – и́ншої (вже не тіє́ї) співа́є.
Это -го́е дело – це и́нша річ [спра́ва].
И тот и -го́й, и то и -го́е – і той і цей, і те й це (і це й те).
Ни то, ни -го́е – ні те, ні це (ні це, ні те).
По-друго́му – по-и́ншому, по-ина́кшому. См. Ина́че.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Друг
1) друг, (
мн.) друзі (р. друзів), други (р. другів); товариш, приятель, (пол.) кумпель; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга;
2) (
кратк. форма от местоим. другой):
друга любить – себя не щадить – дав би (виколупав би) свого здоров я для милого приятеля, якби можна (Пр.);
друг дороже денег – вірний приятель – то найбільший скарб (Пр.);
друг друга… – один (одна, одно) одного (одну, одне); (про багатьох) одні одних; (иногда) один (одна, одно) другого (другу, другого…);
друг другу – один (одна, одно) одному (одній, одному); (про багатьох) одні одним;
друг за друга – один (одна, одно, одне) за одного (за одну, за одне); (иногда) один (одна, одно, одне) за другого (задругу, за друге);
друг за другом – один (одна, одно, одне) за одним (за одною, за одним); один (одна, одно, одне) по одному (по одній, по одному); (про багатьох) один по одному;
друг о друге – один (одна, одно, одне) про (за) одного (одну, одного); кожний (кожна, кожне) про (за) кожного (кожну, кожне);
друг против друга – один (одна, одно) проти одного (одної, одного); (иногда) навпроти себе;
друг с другом – один (одна, одне) з одним (з одною, з одним); між (поміж) себе; (иногда) з собою;
друг у друга – один (одна, одно, одне) в одного (в одної, в одного);
друзья познаются в беде; друзья познаются в несчастье – у біді пізнавай приятеля (Пр.); при горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину (Пр.); друзі пізнаються в біді (Пр.);
закадычный друг – друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика;
не бросай друга в несчастье – хто друга (приятеля) лишить у пригоді, той не варт і по світі ходити (Пр.);
не имей сто рублей, а имей сто друзей – грошей мало – не біда, як є друзів череда (Пр.);
нема грошей – то й дарма, аби добрий кум або кума (Пр.); хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди – й там і тут (Пр.); не май сто кіп у полі, май друзів доволі (Пр.); не май багато (багацько) грошей, май багато приятелів (добрих друзів) (Пр.); не так те багатство, як вірнеє братство (Пр.);
не мил свет, когда друга нет – без вірного друга велика туга (Пр.);
новых друзей наживай, а старых не утрачивай – для приятеля нового не пускайся старого (Пр.); задля приятеля нового не кидай старого (Пр.);
они стоят друг друга – вони варті один одного;
отличаться друг от друга – відрізнятися один від одного;
скажи мне, кто твой друг,– и я скажу тебе, кто ты – скажи мені, з ким ти товаришуєш,– то я скажу, хто ти [є] (Пр.);
старый друг лучше новых двух – над друга старого нема [в світі] нікого (Пр.); для приятеля нового не кидайся (не пускайся) старого (Пр.); старий хліб кращий (ліпший, луччий) як новий (Пр.).
[Без вірного друга великая туга (Пр.). Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (С.Єфремов). Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (М.Чернявський). — Він просто друг, — заперечила Розі. Якби вона знала, скільки в мене друзів, то, можливо, зрозуміла б, який це комплімент (К.Манкович, перекл. Ґ.Сімсіона). Друзі і совість бувають у людини доти, поки вони не потрібні (Ґ.Лауб). 1. — Друг начальника не той, хто йому сраку лиже, а хто вчасно свою підставити може! 2. Мужик сидить у барі і кидає чарку за чаркою. Друг підходить: — Що трапилося? — Дружина від мене пішла до мого найкращого друга… — Стоп… Я ж твій найкращий друг. — Був… Тепер — він. 3. — І не треба мені брехати, що ти ночував у своїх друзів! Я в них ночувала, тебе там не було!].
Обговорення статті
Рука – рука:
бить (ударять) по рукам – бити, ударити по руках; (для скріплення умови – про свідка) перебити руки;
большая рука (перен.) – велика рука (лапа);
большой, небольшой руки кто – великий, велика, велике хто; не такий, не така, не таке великий, велика, велике хто; неабиякий, абиякий;
брать, взять в руки кого – брати, узяти в руки кого; прибирати, прибрати до рук кого; брати, узяти в шори кого;
брать, взять в [свои] руки – брати, узяти до [своїх] рук (у [свої] руки); прибрати, прибирати до [своїх] рук;
брать, взять себя в руки – опановувати, опанувати себе; перемагати, перемогти себе;
быть (находиться) у кого в руках – бути в руках у кого;
валится из рук (дело, работа) – з рук падає (летить); рук не держиться;
вам (ему, ей…) и карты (книги) в руки – вам (йому, їй…) і карти (книжки) в руки; ви (він, вона…) найкраще розумієтеся (розуміється), знаєтеся (знається) на цьому;
в руках у кого, чьих – у руках у кого, чиїх;
в руки плывёт, идёт… кому что – пливе в руки кому що; плине як з води кому що;
выбранить под сердитую руку – вилаяти спересердя (під сердиту годину, під гарячу (сердиту, злу) руку);
выдать на руки – видати на руки;
выпускать, выпустить из рук – випускати, випустити (пускати, пустити) з рук;
гулять по рукам – по руках ходити;
давать, дать по рукам кому (разг.) – давати, дати по руках (лапах) кому;
дать руку на отсечение – дати руку [собі] відрубати (відтяти, навідру́б);
дело (работа…) горит в руках чьих, у кого – діло (робота…) горить у руках (під руками) у кого, кому;
держать себя в руках – держати (тримати) себе в руках; панувати (владувати) над собою;
держать чью руку – тягти за ким;
живой рукой (разг.) – [одним] духом; миттю (умить);
зло небольшой руки (разг.) – невелике лихо (лихо невелике);
играть в четыре руки (муз.) – грати на чотири руки;
из верных рук (узнать) – з певного джерела;
из рук вон плохо, плохой – украй (аж надто, зовсім) погано, поганий; препоганий, препогано; (иногда) нікуди не годиться; не може бути гірше, гіршого;
из рук в руки (передать, перейти) – з рук до рук; з рук у руки; з рук на руки;
иметь руку – мати руку (зару́ку);
как без рук без кого, без чего – як (мов, немов) без рук без кого, без чого; (иногда) як без правої руки без кого, без чого;
как рукой сняло (боль, усталость…) – як рукою відняло; як вітром звіяло;
к рукам прибрать – до рук прибрати;
левая рука – шульга, ліва рука, лівиця;
легок на руку – легка рука в кого, легку руку має хто;
ломать (заламывать) руки – ламати (заламувати) руки;
марать (пачкать) руки об кого, обо что – паскудити (поганити, каляти, бруднити) руки об кого, об що;
мозолить руки (разг.) – мозолити руки (руч);
набивать в чем-либо руку – наважувати руку до чого;
навострить руку – наламати руку;
на все руки – до всього здатен;
на живую руку – на швидку руку; нашвидкуруч;
наложить на себя руки – смерть собі заподіяти; збавити собі віку;
на руках чьих, у кого (быть, находиться) – на руках чиїх, у кого (бути);
на руку! – (воен.) на ру́ку!, наперева́ги;
на руку кому – на руку (наруч) кому; (разг.) на руку ковіньку кому;
на скорую руку – на швидку руку (нашвидкуруч, нашвидку, швидкома); прихапцем (похапцем); абияк;
не даётся в руки кому (не спорится) – не йметься кому; до рук (у руки) не дається кому;
не с руки, не рука кому что – не з руки кому що; не рука кому що; незручно кому що; неспосібно кому що;
обеими руками – обома руками, обіруч, обі́ручки, вобидвіру́ч;
обеими руками ухватиться, схватиться за что – обіруч (обома руками) ухопитися, схопитися за що;
одной рукой – однією рукою; одноруч;
опускать, опустить руки – спускати, спустити (попускати, попустити, опускати, опустити) руки;
опытная рука – вправна рука;
отбиваться, отбиться от рук – відбігати, відбігти рук; ставати, стати неслухняним; виходити, вийти з-під опіки;
отбиваться руками и ногами от чего (разг.) – руками й ногами відбиватися від чого; відбиватися усіма чотирма від чого;
от руки (писать, рисовать, чертить) – рукою (ручним способом) (писано, мальовано, креслено);
от руки сделать (сделано) что – рукою (руками) зробити (зроблено) що;
отсохни [у меня] руки и ноги (разг.) – хай (бодай) [мені] руки й ноги повідсихають;
передавать из рук в руки (с руки на руки) – передавати з рук у руки (до рук);
подать руку [помощи] – подати (простягнути) руку [братню, дружню, допомоги] кому;
под весёлую руку – у добрім настрої (гуморі); веселим бувши;
под горячую руку – під гарячу руч (руку);
подделать руку (о почерке) – підробити руку;
под рукой (быть, находиться…) – напохваті; під рукою (при руці) (бути);
под руку – (идти с кем) під руку (попі́друки, попі́друч, попі́дручки); (сказать) під ру́ку;
под сердитую руку – під сердиту руку (руч); (иногда) спересердя;
показывать рукой на кого, что – скидати рукою на кого, що;
попадать, попасть (попадаться, попасться) в руки чьи, кому, к кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити) до чиїх рук, до рук кому;
попадать, попасть (попадаться, попасться, подвертываться, подвернуться) под руку кому – попадати, попасти (потрапляти, потрапити, попадатися, попастися, нагодитися) під руку кому;
по правую, по левую руку – праворуч, ліворуч; на (по) праву, на (по) ліву руку (руч); (зрідка) у праву, у ліву руку;
по рукам! – згода!;
по руке – (впору) по руці, до міри, в міру; (удобный) зручний, спосібний;
правая рука чья, у кого (перен.) – права рука чия, у кого;
прибирать, прибрать к рукам кого – до рук прибирати, прибрати кого; у руки брати, узяти кого; заорудувати ким; приборкувати, приборкати кого; (иногда лок.) прибгати кого; у шори брати, забрати, узяти кого;
прибрать к рукам что – прибрати до [своїх] рук що; загарбати що; запопасти що; (иногда) прибгати що;
приложить руку к чему – прикласти руку, (принять участие) докласти рук до чого; (взяться) пильно (горливо) узятися до чого;
пропускать, пропустить мимо рук – пускати, пустити повз руки;
просить руки кого, чьей – просити (прохати) руки чиєї;
проходить, пройти через руки чьи – переходити, перейти через руки чиї;
рука в руку, рука об руку с кем, рука с рукой – рука в руку, рука (рукою) до руки, руч-об-руч з ким, попліч (упоруч, поруч, пліч-о-пліч) з ким;
рука набита чья, в чём, на чём – рука вправна (набита, наламана) чия, на чому;
рука не дрогнет у кого (сделать что) – рука не здригне(ться) (не затремтить, не схибить, не зрадить) в кого; не зупиниться ні перед чим хто; нічого не злякається хто;
рука не поднимается (не подымается) у кого (сделать что), на кого – рука не здіймається (не підіймається, не зводиться) у кого, кому, на кого;
рука руку моет [и обе белы бывают] – рука руку миє [щоб білі були] (Пр.); рука руку миє, злодій злодія криє, нога ногу підпирає (Пр.);
руки вверх! – руки вгору (догори)!;
руки не отвалятся у кого (разг.) – руки не відпадуть у кого;
руки не протянешь, так с полки не достанешь – не терши, не м’явши, не їсти калача (Пр.); не взявшись до сокири, не зробиш хати (Пр.); печені голуби не летять до губи (Пр.);
руки опускаются (отнимаются) у кого – руки в’януть (падають, опадають, опускаються) у кого;
руки отваливаются, отвалились у кого – руки падають, упали в кого; геть стомився хто;
руки прочь от кого, от чего – геть руки від кого, від чого;
руки чешутся у кого (перен., разг.) – руки сверблять у кого; кортить кому (кого);
рукой не достанешь – рукою не досягнеш;
рукой подать – [як] палицею (шапкою, штихом) кинути, докинути; [як] рукою сягнути; тільки що не видно; дуже (зовсім) близько; близенько (близесенько); (иногда) от-от за плечима;
руку приложить – рукою власною розписатися;
сбывать, сбыть с рук кого, что – збувати, збути з рук кого, що; позбуватися, позбутися (тільки докон. спекатися) кого, чого;
своя рука (у кого) – своя рука (у кого); має руку (хто);
своя рука владыка – своя рука владика (Пр.); кожна ручка собі панночка (Пр.) «— Чия справа?» — «Війтова.» — «А хто судить?» — «Війт» (Пр.);
связывать, связать руки кому; связывать, связать (спутывать, спутать) по рукам и [по] ногам кого – зв’язувати, зв’язати руки кому; зв’язувати, зв’язати руки й ноги кому; зав’язувати, зав’язати світ кому;
скор на руку – швидкий на руку; моторний (меткий); швидкий у роботі; завзятий до роботи;
с легкой руки – в добрий час;
сложа (сложив) руки сидеть – згорнувши (склавши) руки сидіти;
смотреть (глядеть) из рук чьих – дивитися в жменю чию, кому; зазирати кому в руку; залежати від кого;
собственной рукою, собственноручно (подписалися) – рукою власною, власноручно (підписався);
сон в руку – сон справдився; пророчий сон;
с пустыми руками – з порожніми (з голими) руками; впорожні, (иногда) упорожнечі (голіруч);
средней руки – пересічний (посередній, помірний);
с руками и ногами (с руками и с ногами, с руками-ногами) – з руками і з ногами;
с руками рвать, оторвать (раскупить, разбирать) – з руками рвати, вирвати (відірвати); хапом хапати, хапнути;
с руки – під руку;
с рук на руки – з рук до рук;
сходить, сходит, сошло, сойдёт, сходить с рук, сойти с рук кому – так минатися, минається, минулося, минеться, минутися кому; з рук збутися, збулося;
тяжёлая рука у кого – важка (тяжка) рука в кого; важку руку має хто;
ударить по рукам, разнимать руки (при сделке, пари) – руки перебивати;
узнать что из верных рук – довідатися (дізнатися) про що з певного джерела;
умывать руки, умыть руки (разг.) – умивати, умити руки;
ухватиться (схватиться) обеими руками за что – обома руками (обіруч) ухопитися (схопитися) за що;
ходить, пойти по рукам – ходити, піти з рук до рук (з рук на руки); переходити, перейти з рук до рук (у руки);
ходить с протянутой рукой (нищенствовать) – з довгою рукою ходити, ходити з торбою (торбами), ходити по людях, ходити на же́бри (по же́брах, у же́бри), старцювати (жебрати);
холодно рукам – холодно в руки;
человек с отвисшими руками – вислорукий;
чужими руками (делать что) – чужими руками (робити що);
щедрой рукой – щедрою рукою; щедро;
языком болтай, а рукам воли не давай – язиком клепай, а руки при собі тримай (Пр.); язиком мели, а руку держи (а руки при собі держи) (Пр.); язиком що хоч кажи, а руки при собі держи (Пр.); язиком що хоч мели, а рукам волі не давай (Пр.).
[— Чого ви дверима грюкаєте? — Та се я одноруч зачиняла (Сл. Гр.). Поміг би й ти (робити), то не відпали б руки (Леся Українка). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Коцюбинський). В цю мить саме насупроти Вадима близенько, рукою кинути, сідає пара чирят (Б.Антоненко-Давидович). Без наук — як без рук (Пр.).  Він тинявся світом, жебраючи, злодюжачи, вдаючи недужого, прислуговуючи часово якомусь синьйорові і знов даючи драла у ліс чи на битий шлях (М.Прокопович, перекл. У.Еко). Отже, ці два авторитети попідручки поволі ступали по широкій луці, а сонце тим часом знижувалося, більшало, червонішало, витискаючи з нас довжелезні тіні (О.Гриценко, перекл. В.Ґомбровича). Як бачите, ми прикипіли серцем до цього містка. Бо без  нього як би ми переходили з однієї частини саду в іншу? Ми б понамочували собі ноги, захололи б, заслабли б, усе це переросло б у пневмонію, а звідти і до фатальних наслідків як штихом докинути (В.Діброва, перекл. С.Бекета). Швиденько зваживши всі можливі наслідки, обняв одноруч Алісон, і вона відразу притулилася до мене (О.Король, перекл. Д.Фаулза). Влада частіше переходить з рук до рук, ніж від голови до голови (С.Є.Лєц).  Рука віддалена від усіх органів хапання — лап, копит і кігтів — безкінечно, так би мовити, прірвою свого буття. Тільки одне буття, яке говорить, тобто думає, може мати руку і виконувати, управляючи нею, роботу (М.Гайдеґер). — Лікарю, коли я нагинаюся, витягаю вниз руки, піднімаю одну ногу, опускаю, піднімаю другу, опускаю, розгинаюся і піднімаю руки до пояса, одночасно злегка підстрибуючи — виникає сильний біль в спині. — Навіщо ви проробляєте такі складні вправи у вашому віці? — А як я, по-вашому, повинен надягати штани?].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДРУГ, ста́рый друг лу́чше но́вых двух, стари́й друг ва́ртий нови́х двох;
ДРУГО́Й, ще не той, фраз. дру́гий [рю́мку-другу́ю = ча́рку-дру́гу;
цита́ту-другу́ю = цита́ту-дру́гу]
;
друго́й челове́к, фраз. хто і́нший [друго́й челове́к и не ска́жет = хто і́нший і не ска́же];
ни тот ни друго́й, ні той ні той, ні той ні дру́гий.
ПО-ДРУГО́МУ, по-другому не вы́йдет /по-другому не полу́чится/ нема́ і́ншої ра́ди.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Друг, имя сущ.друг, -га (им. множ. числа дру́зі, род. дру́зів); (женщина) по́друга, -ги.
Друг, мест. (в выражениях): друг друга – оди́н о́дного; друг за друга – оди́н за о́дного.
Другой
1) (
иной) і́нший, -а, -е;
2) (
второй) дру́гий, -а; -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Другдруг приятель. Друг друга – один (одне) одного. Друг другу – один одному. Друг за другом – один по одному. Друг против друга – один проти одного; навпроти себе.
Другой (второй) – другий; (иной) – инший; инакший. И тот, и другой – і той, і цей. Ни то, ни другое – ні те, ні се. Другое запел – иншої співає.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Друг
Друг дороже денег
– вірний приятель — то найбільший скарб. Пр.
Друг друга…
– один (одна, одно) одного (одну, одне); (про богат.) одні одних; (іноді) один (одна, одно) другого (другу, другого…)
Друг другу
– один (одна, одно) одному (одній, одному); (про багатьох) одні одним.
Друг за друга
– один (одна, одно) за одного (за одну, за одне); (іноді) один (одна, одно) за другого (за другу, за друге).
Друг за другом
– один (одна, одно) за одним (за одною, за одним); один (одна, одно) по одному (по одній, по одному); (про багатьох) одне по одному.
Друг о друге
– один (одна, одно) про (за) одного (одну, одного); кожний (кожна, кожне) про (за) кожного (кожну, кожне).
Друг против друга
– один (одна, одно) проти одного (одної, одного); (іноді) навпроти себе.
Друг с другом
– один (одна, одне) з одним (з одною, з одним); між (поміж) себе; (іноді) з собою.
Друг у друга
– один (одна, одно) в одного (в одної, в одного).
Друга любить — себя не щадить
– дав би (виколупав би) свого здоров’я для милого приятеля, якби можна. Пр.
• Друзья познаются в беде; друзья познаются в несчастье
– у біді пізнавай приятеля. Пр. При горі та в лиху годину пізнаєш вірну людину. Пр. Друзі пізнаються в біді. Пр.
• Не бросай друга в несчастье
– хто друга (приятеля) лишить у пригоді, той не варт і по світі ходити. Пр.
• Не имей сто рублей, а имей сто друзей
– грошей мало — не біда, як є друзів череда. Пр. Нема грошей — то й дарма, аби добрий кум або кума. Пр. Хоч грошей не гурт, зате приятелі всюди — й там і тут. Пр. Не май сто кіп у полі, май друзів доволі. Пр. Не май багато (багацько) грошей, май багато приятелів (добрих друзів). Пр. Не так те багатство, як вірнеє братство. Пр.
• Не мил свет, когда друга нет
– без вірного друга велика туга. Пр.
• Новых друзей наживай, а старых не утрачивай
– для приятеля нового не пускайся старого. Пр. Задля приятеля нового не кидай старого. Пр.
• Скажи мне, кто твой друг, — и я скажу тебе, кто ты
– скажи мені, з ким ти товаришуєш, — то я скажу, хто ти [є]. Пр.
• Старый друг лучше новых двух
– над друга старого нема [в світі] нікого. Пр. Для приятеля нового не кидайся (не пускайся) старого. Пр. Старий хліб кращий (ліпший, луччий) як новий. Пр.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

В наш огород и каменья бросают. Див. Острят на меня зубы.В одном кармане вошь на аркане, в другом блоха на цепи.
1. Сам голий, а сорочка за пазухою.
2. Ні ножа, ні образа - ні зарізатись, ні помолитись.
3. Багатий: маю дві стодоли; в одній мак, а в другій так.
4. Багатий на лати та на дрібні сльози.
5. Такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу - ложкою.
Как собака на сене лежит: сама не ест и другому не дает.
1. Лежить собака на стерні - і сама не буде їсти, і другому не дасть.
2. Ані нам, ані вам.
3. І сам не гам, і другому не дам.
Собака на сене лежит, сама не ест и другим не дает. Див. Как собака на сене лежит...Как у Христа за пазухой.
1. Життя їм, як у Христа за пазухою.
2. Як у Бога за дверима.
3. Як у батька за пазухою.
4. Як пампух в олії.
5. Упав у гаразд, як муха в сметану.
Не рой другому яму - сам в нее попадешь.
1. Хто під ким яму копає - то в ню впадає.
2. Не копай другому ями, бо сам упадеш.
Под другим соусом то же самое.
1. Чи в камінь головою, чи каменем у голову.
2. Одна думка, що за рибу, що за рака.
3. Все однако - що Яким, що Яків.
4. Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба.
5. Не вмер Данило, болячка задавила.
6. Ті ж штани, та назад вузлом.
Старый друг лучше новых двух.
1. Для приятеля нового не пускайся старого.
2. Старий хліб лучче, як новий.
Тех же щей, да пожиже влей. Див. Под другим соусом...
1. Хоч того самого, аби в другу миску.
2. Не вмер Данило - болячка задавила.
3. Не здох кінь - тільки Бог убив.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Друго́й = 1. дру́гий. 2. и́нший, и́нчий, ина́кший. — Хоч гі́рше, аби инше. н. пр. — Другий раз кажу тобі. — Въ друго́й разъ = дру́гим ра́зом, и́ншим ча́сом. — Друго́е запѣ́лъ = и́ншої сьпіва́є. — На друго́й день = дру́гого дня́, на дру́гий день. — Ни то́, ни друго́е = нї те́, нї се́. — Это друго́е дѣ́ло = се и́нша річ.
Другъ = друг, при́ятель, (що побратав ся) — побрати́м, (про жінок) — дру́га, други́ня (С. Аф.), (про чоловіка або жінку) — дружи́на, дружино́нька. — Друзья́ = дру́ги, дру́зї. — При добрій годинї куми і побратими, а при лихій годинї не має й родини. н. пр. — Це такий приятель, що хліб їсть і тебе їз’їсть. н. пр. — Будеш ти мінї жоною, моєму батеньку слугою, моїй матїнцї дру́гою, а моїм дїткам маткою. н. п. — Як не хочеш моя мила дружиною бути, то дай мінї таке зїлля, щоб тебе забути. н. п. — Не май сто кіп, як сто другів. н. пр. — Чужа семя непривітная, дружинонька неймовірная. н. п. — Не так тії сто братів, як сто друзів н. пр. — Друтъ за дру́гомъ = оди́н за дру́гим, оди́н по о́дному. — Вийшли один по одному. — Другъ за дру́га = один за о́дного. — Другъ дру́га = оди́н о́дного. — Другъ за дру́гомъ = між се́бе, помі́ж се́бе. — Ста́рый дру́гъ лу́чше но́выхъ дву́хъ, н. пр. = для при́ятеля ново́го не ки́дай старо́го. н. пр.