Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 20 статей
Запропонувати свій переклад для «арест»
Шукати «арест» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аре́ст – аре́шт (р. -ту), (у)в’я́знення.
• Домашний аре́ст – домо́ве в’я́знення.
• Взять, посадить под аре́ст – заарештува́ти, узяти за (під) сторо́жу, до аре́шту, під аре́шт.
Дома́шний –
1) домо́вий, ха́тній, дома́шній. [Завели́ся у них домо́ві чва́ри (Куліш). Ха́тнього зло́дія не встереже́шся. Засно́вується спі́лка держа́в, цілко́м незале́жних у свої́х ха́тніх спра́вах. «Дома́шній про́мисел» Франка].
• Дома́шние невзгоды – ха́тнє ли́хо, (шутливо, семейные дрязги) ха́тня мо́рква. (О домашних животных) – сві́йський, подві́рній, ха́тній. [Дбав про те, щоб із ди́ких зві́рів роби́ти сві́йських (Крим.). Коли́ нема́ ди́ких качо́к, то з доса́ди і сві́йських лу́щить. Ко́шики з я́йцями вся́кої подві́рньої пти́ці (Неч.-Лев.). Каза́ла польова́ ми́ша ха́тній (Казка)].
• Дома́шний скот (соб.) – худо́ба, (одна скотина) худо́бина.
• Дома́шняя птица (собир.) – дробина́, дріб (р. дро́бу). [Худо́би по́вна загоро́да, дробини́ по́вне подві́р’я].
• Дома́шний скарб, -ние вещи – збі́жжя, рухо́мість домо́ва. [По двора́х, наванта́жені вся́ким збі́жжям, стоя́ть вози́, гото́ві в доро́гу (Васильч.). Збува́ли скот і рухо́мість домо́вую (Мирн.)].
• Дома́шнего изделия – доморо́бний, саморо́бний, дома́шній.
• Дома́шнего тканья – домотка́ний, самотка́ний. [Мої́ хусточки́ самотка́нії].
• Дома́шнее заключение, арест – дома́шній а́ре́шт.
• Дома́шний обыск – трус у госпо́ді.
• По дома́шним обстоятельствам – з дома́шніх (ха́тніх) причи́н;
2) дома́шние (о членах семьи) – сем’я́ни, дома́шні, ха́тні, домо́ві, свої́, на́ші; (о домочадцах) че́лядь; срв. Слу́ги. [Це сем’я́ни на́ші – вели́ку сем’ю́ ма́ємо. Жа́дний соба́ка не га́вкнув на йо́го, звича́йно, як на свого́ ха́тнього (Крим.). Бу́днішня оде́жа в ха́ті ши́та з полотна́, що ви́роблять ха́тнії (Франко). Ско́ро вже й на́ші приї́дуть. З усіє́ю че́ляддю ви́їхали на косови́цю].
Задержа́ние –
1) заде́ржання, затри́мання. [Заде́ржання мі́сячної платні́].
• Личное -ние (арест) – заарештува́ння, аре́шт, затри́мання (осо́би);
2) зага́яння, см. Заде́ржка 2;
3) мед. – запертя́.
• У него -ние мочи – в ньо́го запе́рлась се́ча, йому́ запе́рло се́чу;
4) -ние течения реки – затамува́ння рі́чки.
Заде́рживать, задержа́ть –
1) (останавливать, удерживать) заде́ржувати, заде́ржати, затри́мувати, затри́мати, спиня́ти, спини́ти, зупиня́ти, зупини́ти кого́, що, запиня́ти, запини́ти (напр. во́ду), перепиня́ти, перепини́ти, тамува́ти, затамо́вувати, затамува́ти що; га́яти, зага́ювати, зага́яти, уга́ювати, уга́яти кого́, що, бари́ти, забаря́ти, забари́ти, ба́вити, забавля́ти, заба́вити кого́. [Не бав їх, неха́й ді́ло ро́блять].
• Обстоятельства -жа́ли меня в городе – обста́вини заде́ржали (затри́мали) мене́ в мі́сті.
• -вать дыхание – запиня́ти (затри́мувати, затамо́вувати) дух (ві́ддих).
• -вать шаги, ход – прити́шувати (прити́шити) ходу́, приде́ржувати (приде́ржати) ходу́, прити́шитися. [По́їзд на мосту́ прити́шивсь].
• -вать воду (течение воды) – запиня́ти (перепиня́ти, тамува́ти) во́ду, рі́чку.
• Не -вайте меня, мне некогда – не га́йте (не барі́ть, не ба́вте, не затри́муйте) мене́, мені́ ні́коли.
• Он -жа́л меня до вечера (до темноты) – він дога́яв мене́ до ве́чора (до сме́рку).
• -вать кого своею мешкотностью – волово́дити, мару́дити кого́;
2) (препятствовать чему) затри́мувати, затри́мати, гальмува́ти, загальмува́ти, тамува́ти, затамува́ти що, пере́чити чому́.
• -вать духовное развитие, прогресс – затри́мувати, гальмува́ти, тамува́ти духо́ви́й ро́звій, по́ступ.
• -вать ход дела – (препятствуя) затри́мувати, гальмува́ти спра́ву, (умышленно оттягивая) зага́ювати (уга́ювати) спра́ву;
3) затри́мувати, затри́мати, заарешто́вувати, заарештува́ти, (о мног.) позатри́мувати, позаарешто́вувати кого́, що; (наложить арест) причиня́ти, причини́ти що. [Само́го пусти́ли, а хліб причини́ли, бо не було́ квитка́ (Чигир.)].
• Заде́рживающий, см. Заде́рживательный.
• Заде́ржанный – заде́ржаний, затри́маний, запи́нений, затамо́ваний и т. д. -ный с поличным – затри́маний з дове́деною краді́жкою, з гаря́чим, (стар.) пі́йманий з до́водом, з лице́м.
Ко́мнатный –
1) ха́тній. [Ха́тній порі́г (Сл. Гр.). Ха́тні две́рі (Звин.)].
• -ная температура – ха́тня температу́ра;
2) (относящийся к чистым комнатам) кімна́тний, світли́чний, покойо́[є́]вий, го́рничний.
• -ный (лакей) – покойо́вий (-вого).
• -ная прислуга (соб.) – покойо́ві (-вих).
• -ные фразы – салоно́ві фра́зи;
3) (домашний) ха́тній, домо́вий. [Каза́ла польова́ ми́ша ха́тній (Манж.). Ха́тнього зло́дія не встереже́шся (Номис)].
• -ный (домашний) арест – домо́вий аре́шт.
• -ная муха – ха́тня му́ха.
• -ные растения – ха́тні росли́ни.
• -ные собачки – покойо́ві пе́сики (соба́чки). [Облива́в покоє́вих соба́чок своє́ї ма́тери окро́пом (Франко)].
Под и Подо, предл. –
1) с вин. пад. – під ко́го, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чо́го.
• Стать под дерево, под навес – ста́ти під де́рево, під пові́тку.
• Подойти под окно (снаружи) – підійти́ під вікно́.
• Сесть под окно (у окна) – сі́сти край вікна́.
• Ложись под стену, а я с краю – ляга́й повз (під, попід) сті́ну, а я з кра́ю.
• Подступить под Москву – підступи́ти під Москву́. [Тата́рин да́лі вже й під Ки́їв підступа́є].
• Взять кого по́д руку, по́д руки – взя́ти кого́ під ру́ку, попід ру́ки. [Взяли́ царя́ попід ру́ки (Рудан.). Мене́ вхопи́ли дво́є молоди́ць попід ру́ки (М. Вовч.)].
• Перейти под власть кого – перейти́ під ко́го, під чию́ ру́ку.
• Посадить, взять под арест – узя́ти під аре́шт, за (під) сторо́жу.
• Отдать под суд – відда́ти до су́ду, поста́вити на суд (перед суд) кого́.
• Дом отдан под постой – дім ві́ддано на пості́й.
• Дать под заклад что-л. – да́ти на (в) заста́ву що.
• Давать взаймы под залог – дава́ти пози́кою під заста́ву.
• Танцевать под фортепиано – танцюва́ти під фортеп’я́но.
• Петь под аккомпанимент гитары – співа́ти під гіта́ру, в су́проводі гита́ри.
• Заснуть под плеск волн – засну́ти під плю́скіт хвиль.
• Подделать медь под золото – підроби́ти мідь під зо́лото.
• Подобрать под цвет, под рост – добра́ти до ко́льору (під ко́лір), до зро́сту (під зріст).
• Под силу, не под силу – до снаги́, не до снаги́.
• Под ряд, см. Подря́д.
• Стричь волосы под гребёнку – стри́гти воло́сся під гребіне́ць.
• Ехать по́д гору – ї́хати з гори́.
• Подняться под (самые) облака – підня́тися попід (самі́сінькі) хма́ри.
• Ему под пятьдесят лет – йому́ ро́ків під п’ятдеся́т, йому́ бли́зько пяти́десяти ро́ків.
• Под новый год, под праздник, под пятницу – проти но́во́го ро́ку, проти свя́та, проти п’я́тниці. [Про́ти п’я́тниці мені́ присни́вся сон].
• Под вечер – над ве́чір, проти ве́чора, надвечори́, см. Ве́чер.
• Под утро – над світ, перед сві́том.
• Под пьяную руку – під п’я́ну руч, по-п’я́ному, по п’я́ну.
• Под конец года – напри́кінці ро́ку;
2) с твор. пад. – під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде́, то під не́ю аж земля́ стугони́ть (Неч.-Лев.). Під ним ко́ник вороне́нький на си́лу ступа́є (Шевч.)].
• Сидеть под деревом, под кустом – сиді́ти під де́ревом, під куще́м.
• Расположиться под деревьями – розташува́тися попід дерева́ми.
• Под горой, под горами – попід горо́ю, попід го́рами. [Стої́ть гора́ висо́кая, попід горо́ю гай (Гліб.). Два рядки́ бі́лих хат попід го́рами білі́ють (Неч.-Лев.)].
• Вдоль под чем – попід чим и попід що. [Карпо́ ско́чив через перела́з і пішо́в попід ти́ном (Неч.-Лев.). Попід те́мним га́єм ї́дуть шля́хом чумаче́ньки (Шевч.). Була́ попід па́нським са́дом на вели́кому ставу́ ви́спа (М. Вовч.). Попід те село́ є ліс (Звин.)].
• Мы живём под Киевом – ми живемо́ під Ки́ївом.
• На дачах под Киевом – на да́чах попід Ки́ївом.
• В сражении под Полтавой – в бою́ під Полта́вою, коло Полта́ви. [А вже Палі́й під Полта́вою із Шве́дом поби́вся (Макс.)].
• Под тенью дуба – в холодку́ під ду́бом.
• Под глазом, под глазами – під о́ком, попід очи́ма.
• Под окном, под окнами – під вікно́м, попід ві́кнами, попідві́конню.
• Быть, находиться подо льдом, под снегом – бу́ти, перебува́ти під льо́дом (під кри́гою), під сні́гом. [Ставо́к під кри́гою в нево́лі].
• Поле под рожью, под овсом – по́ле під жи́том, під вівсо́м (під жита́ми, під ві́всами).
• Земля под огородом, под лесом – земля́ під горо́дом; під лі́сом.
• Под родным кровом – під рі́дною стрі́хою.
• В рамке под стеклом – в ра́мках, в ра́[я́]мцях за скло́м.
• Под замком – на замку́.
• Под арестом – під аре́штом, за (під) сторо́жею. [Держа́в їх на замку́ за сторо́жею до королі́вського су́ду (Куліш)].
• Быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м.
• Под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом (під на́глядом) чиї́м.
• Быть, находиться под защитою – бу́ти, перебува́ти під за́хистом чиї́м, (в защищённом месте) за за́хистом.
• Быть под ружьём – бу́ти при збро́ї.
• Быть под ветром – бу́ти за ві́тром.
• Ходить под страхом – ходи́ти під стра́хом.
• Под страхом смертной казни – під загро́зою сме́ртної ка́ри.
• Под начальством, под предводительством, под командою кого – за чиї́м (и під чиї́м) при́водом, під ки́м, під чиї́м кома́ндуванням.
• Под начальством атамана такого-то – під ота́маном таки́м-то.
• Под властью кого – під ким. [Бу́де до́бре запоро́зцям і під ту́рком жи́ти (Пісня)].
• Под редакциею – за реда́кцією (за редагува́нням) и під реда́кцією.
• Иметь под рукою – ма́ти під руко́ю, на по́хваті.
• Узнать под рукою – дові́датися ни́шком.
• Под секретом – під секре́том.
• Под хреном – до хрі́ну, з хрі́ном. [Порося́ до хрі́ну].
• Что разумеете вы под этим словом – що розумі́єте ви під цим сло́вом.
• Под 30-м градусом широты – на 30-му гра́дусі широти́. Из-под, см. Из.
Посади́ть –
1) (кого на что) посади́ти, посадови́ти, (о мн.) посаджа́ти, (во что-нибудь) усади́ти, (о мног.) повса́джувати у що; (подняв -ди́ть на что-нибудь) ви́садити, зсади́ти, (о мн.) повиса́джувати, позса́джувати на ко́го, на що; см. Посажа́ть 1. [Козаче́нька молодо́го на ослі́нці посаджу́ (Чуб.). Хоч у сту́пу всаді́ть та пирога́ми году́йте, – все бу́де одна́ка (Ном.). Ви́садив його́ на коня́ (Грінч.). Позса́джував діте́й на віз (Грінч.)].
• -ди́ть вокруг чего-небудь – обсади́ти що, кого́ ким, чим, (вокруг себя) обсади́тися ким, чим.
• -ди́ть на кол – наби́ти (настроми́ти) на па́лю.
• -ди́ть в лужу, в галошу (перен.) – на слизьке́ загна́ти.
• -ди́ть кого на собственное хозяйство – ви́ділити кого́ на вла́сне господа́рство; покла́сти кого́ на ґрунт. [Дід Дмитро́ покла́в на ґрунт чотирьо́х сині́в (Стеф.)].
• -ди́ть в тюрьму – за[по]сади́ти, заки́нути, посадови́ти, зачини́ти, завда́ти в тюрму́.
• -ди́ть в заключение – ув’язни́ти, завда́ти під коло́дку, да́ти за́ключ.
• -ди́ть под арест – за сторо́жу да́ти, взя́ти; срв. Арестова́ть, Аре́ст.
• -ди́ть на должность – настанови́ти на поса́ду; см. Посажа́ть 2.
• -ди́ть новобрачную за стол (свадебный обряд) – заве́сти на поса́д.
• -ди́ть в сажик для выкормки – заки́нути в сажо́к;
2) (о растениях) посади́ти, насади́ти, (во множ.) посаджа́ти, насаджа́ти, понаса́джувати. [Клен-дере́вце посаджу́. Насади́в сад].
• -ди́ть отросток – відсади́ти.
• Поса́женный и посажё́нный –
1) поса́джений, посадо́влений; ви́саджений;
2) поса́джений, наса́джений.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Арест – аре́шт, -шту.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Арест – арешт; ув’язнення. Взять, посадить под арест – заарештувати; узяти за (під) сторожу, до арешту, під арешт. Домашний арест – домове ув’язнення.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Брать
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится – бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс дере. Пр. Як гроші позичав, щодня двору не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. Кланялись тобі, позичаючи, накланяєшся й ти, поки збереш. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали й покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; позичив, так і чорт не брат. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як взяли, то чорт тебе бери. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дають. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть, а поп’ють, поїдять — прощай, шолудяй. Пр.
• Беру Бога в свидетели – богом свідчуся. [Свідчусь Богом — я того не хотіла! Українка.]
• Берут нарасхват что-либо – беруть нарозхват (назахват) що; хапають що; беруть, мало не б’ються.
• Брать в ежовые рукавицы – брати в лабети (в шори, в тісні руки); загнуздувати.
• Брать в жены кого (устар.) – дружитися (женитися) з ким; брати за себе кого; (давн.) дружити собі. [Уже певно візьме її за себе. Квітка-Основ’яненко.]
• Брать взятки – брати (хапати) хабарі (хапанки); хабарювати; драти (дерти). [Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Свидницький.]
• Брать, взять быка за рога – брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха.
• Брать, взять верх над кем, чем – брати, взяти гору (перевагу, перемогу, верх) над ким, чим; перемагати, перемогти кого, що; переважувати, переважити кого, що; запановувати, запанувати над ким, чим; переборювати, перебороти кого, що; (тільки докон.) подужати (повершити, заломити) кого, що; (тільки недокон.) горувати над ким, чим. [Утома була така сильна, що брала верх над усім. Коцюбинський. Жінка верх над ним узяла… Гордієнко.]
• Брать, взять взаймы – позичати, позичатися, позичити; брати, взяти набір (у борг; на борг, боргом, на віру, на повір); брати, взяти в позику (позикою); боргувати, поборгувати. [Як нема — піди позич в сусідів. Тичина.]
• Брать, взять в оборот кого – брати, взяти в роботу кого.
• Брать, взять в основу что – засновувати, заснувати на чому; брати, взяти за основу що; ставити, поставити (класти, покласти) в основу чого.
• Брать, взять в плен – брати, взяти (займати, зайняти) в полон (в бран, у неволю); полонити, заполонити; брати, взяти в ясир; ясирити. [Чи її убито, чи в полон зайнято. Чубинський. Орда… ясирить, полонить. П. Куліш.]
• Брать, взять в свидетели – брати, взяти за свідка.
• Брать, взять в счёт работы – брати, взяти (позичати, позичити) на відробіток. [Ти б позичив у кого-небудь на відробіток. Сл. Гр.]
• Брать, взять в счёт сомнительных будущих благ – (образн.) Брати, взяти на зелений овес (на вовчу шкуру).
• Брать, взять голыми руками кого, что – брати, взяти голіруч (голими руками) кого, що. [Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру… Коцюбинський.]
• Брать, взять за горло кого – брати, взяти за горло (за петельки) кого; сікатися, присікатися з ножем до горла кому; сікатися, присікатися Ґвалтом (притьмом) до кого; напосідатися на кого; приставати, пристати з короткими гужами до кого; (тільки недокон.) добиватися чого в одну душу в кого; притьмом вимагати чого в кого.
• Брать, взять за душу, за сердце (песня, музыка) – брати, взяти (хапати, вхопити, торкати, торкнути) за душу, за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого. [Багато чув і я невчених співаків, Що пісня в них було жаріє і іскриться, За серце беручи. Рильський.]
• Брать, взять на душу – брати, взяти на себе (на свою душу).
• Брать, взять на мушку, на прицел – брати, взяти на мушку, на приціл; приділятися, прицілитися (націлятися, націлитися, налучатися, налучитися, намірятися, наміритися) на (в) кого.
• Брать, взять на попечение кого – брати, взяти на піклування (під своє опікування) кого; брати, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт).
• Брать, взять на поруки кого – брати, взяти на поруки кого; поручитися, поручатися за кого; у поруки ставити, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Пр.]
• Брать, взять направо, налево – брати, взяти праворуч, ліворуч (в праву, в ліву руку); брати, взяти направо, наліво; (розм.) цабе, соб(і). [Я кидаю стріли праворуч, ліворуч. Українка.]
• Брать, взять напрокат – брати, взяти напрокат; випозичати; випозичити що; брати, взяти в (на) тимчасове користування.
• Брать, взять на себя обязанности, вину и т. п – переймати, перейняти (перебирати, перебрати, брати, взяти) на себе обов’язки, провину і т. ін.
• Брать, взять на себя смелость (книжн.) – брати, взяти на себе сміливість, осмілюватися, осмілитися (насмілюватися, насмілитися); важитися (зважуватися), зважитися; наважуватися, наважитися (відважуватися, відважитися); (тільки докон.) насміти (посміти).
• Брать, взять перевес над кем – брати, взяти перевагу (гору, верх) над ким; переважити, переважувати, переважати кого; перемагати, перемогти кого; перевищувати, перевищити (перевершити, перевершати) кого; здобувати, здобути перевагу (перемогу, верх) над ким.
• Брать, взять под арест – брати, взяти під арешт (до арешту); брати, взяти за (під) сторожу; (за)арештувати, (за)арештовувати; ув’язнювати, ув’язнити.
• Брать, взять своё – (д)осягати, (д)осягти свого, доходити, дійти свого.
• Брать, взять себя в руки – брати, взяти себе в руки; опануватися, опанувати себе; перемагати, перемогти себе.
• Брать, взять слово обратно (назад) – зрікатися, зректися слова; відрікатися, відректися.
• Брать, взять сторону кого – ставати, стати на чий бік (на чиєму боці, на боці кого); прихилятися, прихилитися до кого; ставати, стати за кого, заступитися, заступатися за кого.
• Брать пример с кого – брати приклад (зразок) з кого; так само робити, як і хто.
• Брать [своё] начало (книжн.) – брати [свій] початок (почин, зачин); починатися (зачинатися); виходити (походити) з чого.
• В рот не берёт чего – душа не навертається до чого (їсти, пити що); в душу не лізе що.
• Всем берёт – хоч куди; всім зачаровує (принаджує).
• Где хочешь бери – де хочеш бери; (образн.) хоч із коліна вилупи; хоч із пальця (п’яти) виколупай (виколупни, вилупи); хоч із-за нігтя виколупни; хоч із душі вийми. [Хоч виколупай з пальця, а дай! Коцюбинський. Ти мені хоч із душі вийми (борг), а віддай. З нар. уст.]
• Годы берут своё; старость берёт своё – літа беруть своє; старість бере своє; напосідають (докон. напосіли) літа; які літа, такий розум. Пр.
• Гребень не берёт – гребінець не (в)чеше (не бере).
• Досада берёт кого – досада бере (забирає, пориває) кого; досадно стає кому.
• Его берёт сомнение – сумнів (непевність, вагання, зневір’я) бере його; він не певний цього.
• Не берёт (об инструменте, орудии и т. д.) – не бере (не береться); не йме (не йметься). [Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Сл. Гр. Мокрого поліна огонь не йметься. Пр.]
• Ничего в руки не брал – нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався.
• Отчаяние берёт – відчай (розпач, розпука) бере (огортає). [Іншим часом слухаєш, та аж розпач візьме. Нічого не второпаєш. Пчілка. Густа та темна хмара розпуки огорнула сестру-жалібницю. Сл. Ум.]
• Ружьё берёт ниже цели – рушниця бере нижче від цілі; рушниця низить.
• Рыба берёт! – риба береться (йметься)! [Вчора й торку не було, а сьогодні, диви, як береться (риба). З нар. уст.]
• Сон его берёт – сон бере його; він на сон знемагає; знемагає його сон. [Сова враз знемагає на сон, а далі — пуць на землю — та й лежить. Легенда.]
• Страх, злость, смех и т. д. берёт кого – (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють), сміх і т. ін. бере кого; (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють) огортає (понімає, пориває) кого. [Тільки ж є в нім щось кумедне. Чудернацьке і дитяче. Через те, хоч і жахнешся, Заразом бере і сміх. Кримський.]
Взять
• Брать, взять быка за рога – Див. бык.
• Брать, взять, одерживать, одержать верх над кем – Див. верх.
• Брать, взять, схватить за горло кого – взяти за горло (горлянку) кого; присікатися [ґвалтом, притьмом] до кого; пристати з короткими гужами до кого; напосістися на кого. [Але ми пізно взяли за горлянку. Дукін.]
• Взять в долг – взяти у борг (наборг, боргом, набір); взяти в позику (в позичку, позикою); поборгувати; позичити; (образн.) зарятуватися. [Хліба пошукай, і масла, й сала! Як нема — піди позич в сусідів. Тичина. Се я чоловіка зарятувався та й оплатив податі. Сл. Гр.]
• Взять в ежовые рукавицы кого – узяти в лабети (в кліщі, в обценьки, в тісні руки) кого; узяти в [цупкі] шори кого; загнуздати кого. [От тільки одна Дуняшка, покоївка паніна, не боїться і шкодить мені; та й ту загнуздаю… Тобілевич.]
• Взять в оборот кого (фам.) – узяти (прибрати до рук, в руки) кого; забрати в руки кого; взяти в роботу кого. [Я всіх приберу до рук! Усі, усі будуть мені кланятися. Тобілевич.]
• Взять в тиски (перен.) – узяти (затиснути) в лещата; стиснути (здавити, зціпити).
• Взять в толк – узяти до тями (у тямки, у тямок); добрати [розуму]; збагнути; второпати. [Ніяк до тями цього не візьмеш. Тичина.]
• Взять высокую ноту – взяти (вивести) високу ноту; взяти високо (горою); завести вгору.
• Взять за грудки (во время ссоры, драки) – взяти за барки; взяти (вхопити) за петельки.
• Взять за себя кого – узяти за себе (собі) кого; (давн.) по(й)няти собі кого.
• Взять много – узяти багато; набратися, понабиратися; обібратися, пообиратися. [Набрався стільки, що й не донесеш. Сл. Гр.]
• Взять на поруки кого – узяти на поруки кого; поручитися (заручитися) за кого; у поруки стати за кого. [Хто ж нам за вас у поруки стане? П. Куліш.]
• Взять направо, налево – Див. брать.
• Взять на руки кого – узяти на руки кого; (фам.) узяти на оберемок кого.
• Взять на себя (задание, работу…) – узяти (перебрати, перейняти) на себе (завдання, роботу…).
• Взять перевес над кем – перевагу (гору, верх) узяти над ким; переважити (заломити) кого; перемогти кого; перевищити (перевершити) кого; здобути перевагу (перемогу, верх) над ким. [Та цим тільки й переважила свекруху. Кропивницький.]
• Взять под арест, под стражу – заарештувати; ув’язнити; узяти під арешт (до арешту); взяти за ґрати, взяти під варту (під сторожу).
• Взять себе за правило – узяти (покласти) собі за правило (як правило).
• Взять себя в руки (разг.) – узяти себе в руки; опанувати себе; запанувати над собою; перемогти себе. [Треба пересилити себе, взяти себе в руки… Багмут.]
• Взять слово обратно (назад) – зректися слова; відректися від слова; взяти слово назад. [Зрікаюсь, Андромахо, я зрікаюсь тих слів зловісних. Українка.]
• Взять слово с кого – узяти слово з кого; зв’язати словом кого.
• Взять чью сторону – стати на чию сторону (на чий бік, на чиєму боці, на боці кого); заступитися (стати) за кого; пристати до кого; на чиюсь руч горнути; потягти за ким [руку, руч]. [А Доринка заступилась була за батька… Муратов.]
• Всем взял – хоч куди; (книжн.) усім узяв.
• В толк не возьму – невтямки мені; не доберу розуму (ума); не второпаю (не збагну).
• [Давайте] возьмём – (із значенням наказ. способу) Візьмім(о). [Візьмімо другий приклад. Рильський.]
• [Ещё] посмотрим, чья возьмёт – [Ще] побачимо (подивимось), чия візьме; [ще] поміряємось, чия візьме.
• Кого ни возьми – хоч кого візьми; кого не візьмеш; перший ліпший; будь-хто; [геть] усякий.
• Лучше дать, чем взять – ліпше (краще) дати, ніж узяти.
• Наша взяла – наше зверху; наша взяла.
• Ни дать, ни взять (разг. фам.) – достоту ((до)стеменно, (до)стеменісінько); [як] вилитий (викапаний); точнісінько. [Ви — вилитий батько! Українка.]
• Он (она…) своё возьмёт! – він (вона…) своє візьме!; він (вона…) свого не втратить (не впустить)! [Зими вовк не з’їсть, вона своє візьме. Пр.]
• Откуда, с чего вы [это] взяли? – звідки ви [це] взяли?; звідки вам [це] прийшло?
• Чёрт его (её…) возьми! – матері його (її…) біс!; (не)хай йому (їй…) чорт (біс, враг)!
• Что, взял? (ирон.) – [А що] піймав [облизня]?
• Что с него возьмёшь? (разг.) – що з нього візьмеш?; з нього як з бика молока.
• Этим ничего не возьмёшь – цим нічого не досягнеш (не здобудеш).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Аре́шт, -ту –
1) арестование, арест;
2) (помещение) арестантская.
• Відда́ти, взя́ти до аре́шту – заключить под стражу.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Арест – аре́шт (-ту), ув’язнення, в’язнення; а. домашний – дома́шній аре́шт, аре́шт удо́ма; взять, посадить под арест – заарештува́ти, узяти під аре́шт, до аре́шту, ув’язнити кого́; наложить арест – накла́сти аре́шт; подвергаться -ту – підпада́ти аре́штові; снятие ареста с имущества – зві́льнення майна́ з-під заборо́ни, скасува́ння заборо́ни на майно́.
Под, подо –
1) (с винит. пад.) – під що, по́під що; (накануне) – про́ти чо́го; (к) – над що; под вечер – надве́чір; под конец года – наприкінці́ ро́ку, над кіне́ць ро́ку; под новый год, под праздник, под пятницу – про́ти ново́го ро́ку, про́ти свята, про́ти п’ятниці; взять под арест – узяти під аре́шт; отдать под суд – відда́ти під суд, поста́вити пе́ред суд кого́;
2) (с творит. пад.) – а) під ким, під чим; быть, находиться под следствием, под судом – бу́ти, перебува́ти під слі́дством, під судо́м; земля под огородом, лесом – земля під горо́дом, під лі́сом; под опекою, под надзором – під опі́кою, під до́глядом; б) под редакцией – за (під) редаґува́нням; под ружьем быть – бу́ти озбро́єним; под руководством – за (під) про́водом; под тем предлогом – на́чебто з тіє́ї причини, подаючи ту (ні́би) причину, ні́би че́рез те, що.
Снимать, снять –
1) здійма́ти, здійняти; (запрещение) – касува́ти, скасо́вувати, скасува́ти; с. арест с имущества – звільняти, звільнити майно́ з-під заборо́ни; касува́ти, скасува́ти заборо́ну на майно́; с. мерку – бра́ти, взяти мі́ру; с. план – робити, зробити плян; с. предложение – бра́ти наза́д пропозицію; с. протест – зріка́тися проте́сту, відмовлятися від проте́сту; с. с учета – списувати, списа́ти з о́бліку; с. фотографию – фотографува́ти, зфотографува́ти, робити, зробити світлину;
2) (с работы) – відстановляти, відстановити;
3) (квартиру) – найма́ти, найняти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Аре́шт, -ту, м.
1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. Левиц. І. 320. На а́решт го засудили. Фр. Пр. 8.
2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Фр. Пр. 8. Арешт, то дім плачу. Фр. Пр. 8. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ. Фр. Пр. 8.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Арест — аре́шт, -ту; домашний арест — домо́вий аре́шт.
*Домашний — домо́вий; Д. арест — домо́вий аре́шт.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Аре́стъ = а́рест. — Находи́ть ся подъ аре́стомъ = сидїти в решта́нській, в холо́дній і т. д. — Освободи́ть ся изъ подъ аре́ста = ви́пустити, ви́йти на во́лю, ви́зволитись.
Задержа́ніе = задержа́ння, затрима́ння. — Ли́чное задержа́ніе = а́рест, орештува́ння.

Запропонуйте свій переклад