Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «баштан»
Шукати «баштан» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Арбу́з – каву́н.
• -е́ц – кавуне́ць (р. -нця́), каву́нчик.
• -ный – кавуно́вий, кавуня́чий. [Кавуно́ве насі́ння. Кавуно́вий башта́н. Кавуня́ча огу́дина].
Бакша́ и ба́к[х]ча – башта́н.
• Поле под -ой – баштани́ще.
Иста́птывать, истопта́ть –
1) (копытами, ногами) сто́птувати, стопта́ти, то[у]пцюва́ти, сто[у]пцюва́ти, ґрасува́ти, зґрасува́ти (зе́млю, траву́), (истолачивать) столо́чувати, столочи́ти (траву́, па́шню), (сбивать топча) збива́ти, зби́ти, (бегая) згарцюва́ти, (измять топча) міси́ти, зміси́ти, (о мн.) посто́птувати, постоло́чувати, потопта́ти, потолочи́ти що; срвн. Выта́птывать. [Мою́ черво́ну кита́йку під но́ги стопта́в (Пісня). І що воно́ за знак, що коло ду́ба так стопцьо́вано? (Основа). Ой у по́лі жи́то копита́ми зби́то (Пісня). Гнат ки́нув Олекса́ндру на зе́млю, зміси́в її́ нога́ми (Коцюб.). Ко́ні башта́н згарцюва́ли (Мнж.)];
2) (загрязнять ногами пол) сту́пувати, сту́пати, поту́пати, ґрасува́ти, зґрасува́ти (помі́ст), (о мн.) поґрасува́ти, посліди́ти, (реже) друбцюва́ти, здрубцюва́ти, уго́цати; срвн. Исследи́ть. [Поту́пали зе́млю в ха́ті (Житом. п.). Зґрасува́ли все́ньку підло́гу (Липовеч.). Бач, як уго́цали долі́вку (Кролев. п.)];
3) (обувь) сто́птувати, стопта́ти, сто[у]пцюва́ти, (исшаркать) чо́вгати, зчо́вгати, (о мн.) посто́птувати (чо́боти). [Чорт сім пар постолі́в стопта́в, по́ки їх доку́пи зібра́в (Номис). Зчо́вгав уже ба́тькові чо́боти, у шко́лу хо́дячи (Берд. п.)].
Исто́птанный –
1) сто́птаний, зґрасо́ваний, столо́чений;
2) сту́паний, зґрасо́ваний;
3) сто́птаний, зчо́вганий, (о мн.) посто́птувані (напр. чо́боти).
• -ная обувь, см. Исто́пок. -ться –
1) сто́птуватися, столо́чуватися, бу́ти сто́птаним, столо́ченим, зґрасо́ваним;
2) (об обуви) сто́птуватися, стопта́тися, сто[у]пцюва́тися, зчо́вгатися.
Косого́р – (с)косогі́р (-го́ру), у́біч (р. у́бочу, м. р. и у́бочи, ж. р.). [Башта́н на горі́ був, то кавуни́ й покоти́лись косого́ром уни́з (Київщ.). Зійшо́в із скосого́ру і набли́жився до гре́блі (Грінч.). Сиди́ть пу́гач на убо́чу, на ві́тер наду́вся (Пісня)].
Носо́к –
1) (ум. от Нос) – а) см. Но́сик 1;
б) дзюбо́к, дзьобо́к (-бка́), (реже) носо́к (р. но[і]ска́); срв. Нос 2. [Ра́ння пта́шка носо́к чи́стить (Чуб. I)].
• С воробьиный -со́к – з комаре́ву ні́жку;
2) (предмета, орудия) носо́к, ріжо́к (-жка́); (кончик) кі́нчик; (острый конец яйца) носо́к и но́сик;
3) (посуды) носо́к, но́сик, пи́птик, пи́пка, (диал.) ципли́к (-ка́), ру́лька. [Чайни́к з відби́тим пи́птиком (Брацл.). Ципли́к у лі́йки, в самова́рі (Липовеч.). Хто се одби́в ру́льку? (Київщ.)];
4) (обуви) носо́к, (редко ніс (р. но́са)), носа́к; (-ка́), (диал.) ви́сп’яток (-тка), (перед) пе́ре́д (-да), передо́к (-дка́). [Вда́рив його́ носако́м (Сл. Гр.)].
• -ски́ – носки́, (переды) переди́ (-ді́в), передки́ (-кі́в). [Перебу́йся наза́д носка́ми (Номис). Ви́сп’ятками би́ти (Драг.). В чобо́тях старі́ халя́ви, а переди́ і підо́шви нові́ (Звин.). Диви́вся на передки́ свої́х череви́ків (Васильч.)].
• Бить мяч с -ска́ – би́ти м’яч(а́) носко́м (передко́м).
• Бороться с -ска́ – боро́тися нога́ об но́гу;
5) (чулка) носо́к.
• Навязать у чулок -ски́ – допле́сти́ до панчі́х носки́;
6) (короткий чулок) шкарпе́тка.
• -ски́ – шкарпе́тки (-ток). [Му́сів ски́нути чо́боти і пішо́в на башта́н в сами́х шкарпе́тках (Н.-Лев.)];
7) (гарпун) гарпу́на (-ни).
Планта́ция – планта́ція.
• Свекловичная -ция – буря́чник, бурячи́ще.
• Табачная -ция – тютюно́ва планта́ція, тютюни́ще.
• Бакчевая -ция – башта́н (-ну и -на́).
Поступа́ть, поступи́ть –
1) чини́ти, учини́ти, роби́ти, зроби́ти, пово́дитися, пове́сти́ся, (опис.) ходи́ти яки́м ро́бом. [Чині́мо так, як чи́нять адвока́ти: поспо́ривши, їдя́ть і п’ють уку́пі (Куліш). Не до́бре ми собі́ учини́ли, що свою́ ма́тінку прогніви́ли (Дума). Міркува́в, пове́сти́ся в цім ді́лі].
• Как мне -пи́ть? – як (или що) ма́ю чини́ти?
• -па́ть против совести (чести) – пово́дитися, пове́стися як безсумлі́нний, чини́ти проти сумлі́ння; пово́дитися, пове́стися безсумлі́нним (безче́сним) ро́бом, ходи́ти лихи́м ро́бом.
• -па́ть честно – чини́ти (роби́ти) че́сно; ходи́ти че́сним ро́бом. [Я в твої́й спра́ві ходи́в найчесні́шим ро́бом (Куліш)].
• -па́ть несправедливо – криви́ти, покриви́ти (душе́ю), чини́ти, роби́ти не по пра́вді. [Він пе́рвих вас за кри́вду покара́є, дарма́ що ви криви́ли задля йо́го (Куліш)].
• -па́ть таким образом – роби́ти таки́м чи́ном, чини́ти (ходи́ти) таки́м (тим) ро́бом. [Не тим-би ро́бом тре́ба тут ходи́ти (Куліш)].
• -пи́ть с кем – пове́стися з ким, поверну́ти ким. [Чи ти зна́єш, як Це́зар хо́че поверну́ти мно́ю? (Куліш)].
• -пать по дружески с кем – пово́дитися, пове́стися з ким по дру́жньому (дру́жнім ро́бом), дружи́ти кому́. [Дру́гові дружи́, а дру́гого не гніви́].
• -па́ть несправедливо с кем – кри́вдити, скри́вдити кого́.
• -па́ть по закону – чини́ти (роби́ти) по зако́ну (зако́нним ро́бом), ходи́ти в зако́ні. [Щоб мені́ ви́пробувати їх, чи ходи́тимуть у зако́ні мойо́му, чи ні (Св. Пис.)].
• Жестоко -па́ть с кем – пово́дитися, пове́стися з ким жорсто́ко, нелю́дським ро́бом.
• -па́ть правильно – справедли́во, правди́во роби́ти, чини́ти по пра́вді.
• -па́ть по своему – свої́м ро́бом роби́ти, зроби́ти (чини́ти, вчини́ти); ходи́ти свої́м ро́бом; свої́м бо́гом іти́, піти́, ходи́ти.
• -па́ть по чьему-л желанию – чини́ти во́лю чию́. [Чини́ мою́ во́лю].
• Не знаешь, как -пи́ть – не зна́єш, що (в)чини́ти (роби́ти), як пове́стися; не зна́єш, на яку́ ступи́ти.
• -па́ть иным способом – чини́ти и́ншим ро́бом; роби́ти и́ншим чи́ном.
• -па́й с оглядкой – чини́ (роби́) оба́чно; (шутл.) позира́й (озира́йсь) на за́дні ко́ле́са. [Позира́й, ді́вко, на за́дні ко́ле́са (Конис.)];
2) (в школу, на должность) вступа́ти, вступи́ти, іти́, піти́ у шко́лу, до шко́ли, на поса́ду; (наниматься) найма́тися, найня́тися куди́, до ко́го, іти́, піти́ в на́йми, става́ти, ста́ти до ко́го. [Найня́вся на башта́н за башта́нника. Найму́сь до ті́тки за ня́ньку. Дівча́та у Ки́їві стаю́ть за наймичо́к до ку́хні, або за няньо́к до діте́й].
• -пи́ть на срок, считающийся годами – ста́ти на годи́. [Піду́ за на́ймичку куди́ або до шва́чки: ста́ну у не́ї на годи́, до́ки ви́вчусь ши́ти (Конис.)].
• -пи́ть на военную службу – піти́ у ві́йсько (до ві́йська), у москалі́;
3) (прибывать, итти) вступа́ти, вступи́ти, надхо́дити, надійти́ до чо́го.
• Деньги уже -пи́ли в государственное казначейство – гро́ші вже вступи́ли до держа́вної скарбни́ці.
• Имущество уже -пи́ло в продажу – майно́ вже пішло́ в про́даж.
• Налоги -ют своевременно – пода́тки надхо́дять (прибува́ють) своєча́сно.
• Поступа́ющий – вступни́й. [Вступні́ папе́ри].
Пре́жде –
1) нар. – пе́рш(е), передні́ше, давні́ш(е), пере́дше, упере́д, попе́реду, передо́м, (диал.) пе́рво[е]; срв. Ра́ньше, Не́когда. [Було́ так перш, – тепе́р диви́сь (Шевч.). Ой чом тепе́р не так, як пе́рше було́ (Чуб.). З се́страми я й передні́ше не ладна́в (Грінч.). Пере́дше я йому́ ві́рив, а тепе́р – ні (Звин.). Лю́бить мене́, як упере́д (Франко)].
• Как и -де – як (і) перш (давні́ше);
2) (сперва, сначала) пе́рш(е), спе́ршу, упере́д; см. Сперва́, Снача́ла. [Не дам мня́са – дава́й пе́рше гро́ші (Руд.). Тепе́р на ду́шу припада́є удво́є ме́нше землі́, ніж було́ спе́ршу (Грінч.)] Пре́жде чем, -де нежели – пе́рш(е) ніж (як), передні́ше (пере́дше) як (ніж), (полон.) нім. [Я поба́чусь з ва́ми перш, ніж ви пої́дете];
3) предл. с род. п. – пе́рше, пере́дше від (за) ко́го, від (за) чо́го и просто ко́го, чо́го, попе́рше, попере́д, навпере́д ко́го, чо́го. [Вона́ те́є пе́рше його́ зачува́ла (Макс.). Ми не побра́лись вони́ попе́рше нас (М. В.). Я тут був сів пере́дше од вас Крим.)].
• Пре́жде всего – найпе́рше, що – найпе́рше, на[в]са́мпере́д, найсампере́д, передусі́м, передовсі́м, перш (передні́ше) за все (від усьо́го), найпопері́дь, найупере́дь, самопе́рше, (о речи) пе́ршим сло́вом, (о действии) пе́ршим ді́лом. [Пе́ршим сло́вом Анто́сьо поспита́в, чи є башта́н (Свидн.)].
• Пре́жде окончания года – перш як рік мину́в (мине́), перш як ви́йшов (ви́йде) рік.
• Пре́жде времени – передча́сно, доча́су; см. Преждевре́менно.
• Лень -де нас родилась – лі́ньки попере́д нас народи́лись.
• Моя жалоба подана -де вашей – мою́ ска́ргу по́дано попере́д ва́шої (перш за ва́шу и від ва́шої).
Пробежа́ться – пробі́гтися. [А ну лиш пробіжи́сь на башта́н по кавуни́ (Харківщ.)].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бакша, бакча – башта́н, -на.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Башта́н –
1) бакча;
2) детская игра.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

башта́н, -ну, на -ні; -та́ни, -та́нів

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бакша́, -ші́, ж. = Баштан. Сама пійде бакшу полоти. Кв. Оцей дощик добрий на бакші. Богод. у.
Башта́н, -на, м.
1) Бакша. Як уродив же той баштан! То кавуняччя оттаке, а дині оттакі!... Рудч. Ск. II. 9.
2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 37. Ум. Баштанчик.
Башта́нчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Згарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Истоптать бѣгая, скача. Де сам подав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.
Каву́н, -на́, м.
1) Арбузъ. Cucumis citrullus. Ой ти ходиш по горі, а я по долині, ой ти садиш кавуни, а я саджу дині. Нп. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами. МВ. І. 104. Отличаютъ каву́н отъ кавуни́ці и каву́нки: у кавуна́ сѣренькій кружокъ, гдѣ былъ цвѣтокъ, меньше, чѣмъ у каву́нки; послѣдняя вкуснѣе кавуна́. Аѳанасьевъ-Чужбинскій. Поѣздка въ Ю. Россію, I. 410.
2) мн. Дѣтская игра. Ив. 44. Ум. Кавуне́ць, каву́ник, -каву́нчик, каву́нчичок.
Кавуня́ччя, -чя, с. Собирательное отъ каву́н. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі! Рудч. Ск. II. 9.
Озеря́вина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Сим. 190. Мнж. 187. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам’янку. Новомосковск. у.
Шкарпе́тки, -ток, ж. Носки. Молодий Радюк мусів скинути чоботи і пішов на баштан в самих шкарпетках. Левиц. Бов. 230.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cucurbita pepo L. — гарбу́з звича́йний (Сл, Ру, Оп; Mk); арбуз простий (Во), ди́ня (Мл; Mj, Сл, Гд, Бк, Гб — ПД, БУ, БО, ЛМ), диня гарбуз (Вх1, Вх6); арбуз (См), баня (Вх6 — СЯ), башта́н (Бк — БУ), бошта́н (Бк — БУ), гарбу́дз (Он — БО), гарбу́з (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Hl, Mj, Шс, Ян3, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук — ЗАГ), гарбуз простий (Км), гарбуз столовий (Км), гарбуза́ (Rs, Лс2, Гб, Ар, Коб — ВЛ, ПЦ, ПС, ПЗ), ґуля́н (Бк — БУ), динник (Вх7 — ЗК), ди́ньки (Дан — ПЗ), теква (Сл — ЗК), ти́ква (Чн, Рг1, Жл, Hl, Шм2, Шс, Сл — СЛ, БУ). \ Форми, сорти: баршави́к (Дз — ПД), ганки (Ан — СД), горго́нка (Ум, Ук), горго́пка (Ів), диня їдома (Mk), д. шпараґова (Mk), каба́к (Лч, Ан, Ln, Mj, Ум, Шс, Гр, Ян3, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс1, Ос, Ук, Гб — СД, СТ, ПД), кабаки́ со́вусні (Мс — СТ), каба́чки́ (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мс — ЗАГ), к. со́усні (Мс — СТ), к. фігу́рні (Мс — СТ), кабачо́к (Mk, Ук, Мс — СТ, ПД), караку́цька(и) (Рг1, Ан, Жл, Ду, Мс — СТ), кара́мза (Пс, Жл), карахо́нька (Ан, Гр, Ду, Mk — СТ), каркубота (Сл — ПД), карту́зики (Мс — СТ), куркуб’є́та (Бк — БУ), куркубо́та (Бк — БУ), куркуду́ч(ш)і (Бк — БУ), куртубе́тка (Мо — СТ), меду́зи (Мс — СТ), ми́сочки (Мс — СТ), патисо́н (Ук), патісо́ни (Мс — СТ), пеку́чка (Вх7 — ЗК), печу́чка (Вх7 — ЗК), ра(о)куцьки (Ан, Сл), ро́па(о)вка (Ан, Ів, Сл — СД, СТ), ропалка (Ан, Сл — СД, СЛ), рополка (Ан, Го1 — СТ, СЛ), свиня́чка (Вх7 — ЗК), со́усники (Мс — СТ), тараку́ца (Мч — ПД), тараку́цька (Ан, Ду), тарапу́нька (Рг1, Ан, Жл, Ду, Ів, Сл), тарапу́цька (Ум, Ду, Сл), тарку́ца (Мч — ПД), тиква-карахонька (Лс1 — СД), тупкуц (Mk — ПД), ха́нка (Ан, Го1, Ум — СД, СЛ), ханочка(и) (Ан, Го1, Сл — СД), ха́нька (Чн, Ср, Шм2, Ум, Ян3, Ду, Ів, Сл, Ук — СТ, СЛ), харахо́ньки (Ан — СД), хорохо́нька (Рг1, Ан, Пс, Гр, Ду, Ів, Сл — СД), хоро́шка (Рг1, Ан, Гр, Ду, Сл).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бакча́ = башта́н. С. Аф. І. Ш.
Планта́ція = планта́ция. — Бакчева́я п. = башта́н (д. Бакча́). — Свеклови́шная п. = буря́шник. — Таба́чная п. = тютюни́ще.
По́ле = 1. по́ле, орне, невелике — ни́ва, ни́вка, пооране — рілля́, велике, примірно десятин десять — лан, здр. лано́к (С. З. Л.), виоране на осінь — пар, на весну — зяб, зя́бля́ (С. Л.), засіяне яровим — ярина́ (С. Л.), засіяне озимим — ози́мина́ (С. Л.), зоставлене під випас — толо́ка (С. З. Л.), зоставлене на спочивок і на сїножать — перелі́г, облі́г (С. З. Л.), нїколи не оране або дуже давно — цілина́ (С. З. Л.), призначене під випас коло села або міста — ви́гон (С. Аф. Л.), на котрому жнуть — жни́во, після жнив — стерня́ (С. З. Л.), засіяне хлїбом — па́шня (С. З.), виоране ралом — рали́ця, призначене під коноплї — підме́т (С. З. Л.), що не пускають під толоку — безтоло́шне, над річкою або долиною — поло́г, поло́ги (С. З.), сумежне з лугом — підлу́жжя, в низинах — пади́ (С. Л.), сумежне з хатою і обгорожене — лева́да, лева́дка (С. Л.), виоране весною — ново́рілля, викорчоване — корчі́вка, теребі́вля (С. З.), раз з’оране — одно́рілля́, оране за рік і заволочене — на́волок, наволо́ка, висилене — старопі́лля, не засїяне рік — пере́лїток, де була пшениця — пшени́чище (С. Л.), д. б. жито — жи́тнище (С. Аф. Л.), д. б. мак — макови́ще, макове́ць, д. б. овес — вівся́нище (С. Л.), ві́всище (Чайч.), д. б. просо — прося́нище, проси́ще, прі́ська (С. Л.). д. б. гречка — гречкі́вка (Чайч.), д. б. баштан — баштани́ще, баштани́сько, д. б. льон — льни́ще. — Парово́е по́ле = толо́ка (С. Ш.), пар, паровина́. — По́ле би́твы = бо́їще, бойо́вище. — Біла рілля, чорне насїння? (н. з. папір і писання). — Увесь лан ізжали і в копи поклали. Кв. — Нїгде кінця не бачилось ланам, од жовтих скирд ломило землю там. В. Щ. — Потім для худоби сусїдської даром хазяйська толока. С. З. — На тім боцї на толоцї череда пасеться. н. п. — Череда звернула з толоки. Лев. — Купив ниву з цілиною. С. З. — Вже скільки лїт земля лежить облогом. — Хто на стернї лїг спать і од сонця катражку зробив. С. З. — О там підете пашнями. — Сарана пашням озиминим не шкодила. Л. В. 2. бе́рег, край, по́ле (в книжцї або в рукопису). 3. кри́си (у бриля). — Бриль з величенними крисами.
Посмотрѣ́ть, ся = 1. подиви́ти ся (С. Л.), гля́нути (С. Л.), погля́нути (С. Л.), спогля́нути, згля́нути (С. Л.), позирну́ти, один на другого — згля́нути ся, люто — ви́зьвірити ся (С. Аф.). — Подиви ся, доню, яка я стара: мінї в домовину лягати пора. н. п. — Ой піду я на гору крутую, стану, подивлюсь, які ті чужі землі. Чайч. — Я їй в очі подивлю ся — серце так забъєть ся. П. Пр. — Пішов до проса подивить ся: чи гарне? н. к. Ман. — Прикащик подививсь кругом — нема нїкого. н. к. Грінч. — Глянь, подиви ся здалеку на мене, козаченько ти мій серденько. н. п. — Зглянулись ми з дїдусем: що це за дивовижа така. Ос. — Так визьвірив ся, аж я злякав ся. С. Аф. — (Д. ще Поглядѣ́ть і Перегля́дываться). — Посмотри́ = глянь, подиви́сь. 2. поглядїти, подиви́ти ся, догля́нути, поберегти́, постерегти́, попильнува́ти. — Погляди дитину (або: подивись за дитиною), поки я упораюсь коло печі. — Побережи баштан — я піду за водою.
Прельща́ть, прельсти́ть, ся = чарува́ти (С. Л.), на́дити, зна́жувати, влеща́ти, обле́щувати, прилеща́ти, уле́стювати, ва́бити, зво́дити (С. З. Л.), причарува́ти, обчарува́ти, зачарува́ти (С. Л.), зна́дити, зва́бити, прива́бити, прина́дити, вле́стити, зале́стити ся, пова́жити ся, поква́пити ся. — Пішов він на баштан до пана, огірочки молоденькі звабили Івана. Гр. Чайч. — Звабила очами то тяжко відбити бичами. н. пр — Зво́дити жінок. С. Л. — Він улестював мене, щоб я пішла, та чорта з два. Кр. — Залестив ся, що дуже хороша. Ч. К. — Д. ще під сл. Обольща́ть і Плѣня́ть 2.
Сторожи́ть = сторожи́ти, вартува́ти, калаву́рити. — Пішов вартувати на баштан. н. к.

Запропонуйте свій переклад