Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «восстановить»
Шукати «восстановить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Восстанови́ть, см. Восстановля́ть.
Восстановля́ть, восстанови́ть –
1) відбудо́вувати, відбудува́ти, зво́дити, зве́сти, (многое) позво́дити [Я позво́див олтарі́, що впа́ли (Л. Укр.)], відновля́ти (відно́влювати), віднови́ти, оновля́ти, онови́ти, поновля́ти, понови́ти. [Його́ відно́влено в права́х = он восстано́влен в правах. Понови́ти (віднови́ти) стари́й зви́чай. Си́лувався понови́ти в па́м’яті (Крим.). Онови́м наш ти́хий рай (Шевч.)].
• Восстановля́ть барщину, крепостное право – заверта́ти (заверну́ти) па́нщину, кріпа́цтво.
• В-вать свои силы – підживля́тися (підживи́тися), відживля́тися (відживи́тися).
• Восстанови́вший силы – віджи́влений, піджи́влений;
2) восстана́вливать против кого-л. – підбу́рювати, підбу́рити, настре́нчувати (настру́нчувати), настре́нчити про́ти ко́го, збива́ти, зби́ти про́ти ко́го, підійма́ти, підня́ти на ко́го, дратува́ти про́ти ко́го. [Так настре́нчила її́ про́ти чолові́ка, що вона́ його́ знена́виділа];
3) хим. – редукува́ти, зредукува́ти, відновля́ти, віднови́ти, розки́снювати, розки́снити.
Прочи́тывать, прочита́ть и проче́сть –
1) прочи́тувати, прочита́ти, перечи́тувати, перечита́ти, (во множ.) попрочи́тувати, поперечи́тувати що; (проходить чтением) начи́тувати, начита́ти, чита́ти, ви́читати що. [На́ тобі кни́жку, щоб ти прочита́в (Рудч.), Перечита́йте та розпиші́ться, що чита́ли (Кониськ.). Він уже́ бага́то книжо́к попрочи́тував (Грінч.). Нечи́пір десь книжо́к бага́то начита́в (Боров.). Що мені́ Ма́рко ска́же, як поба́чить на ній (на кни́жці) пі́внячі сліди́? Ска́же: пі́вень бі́льше начита́в ніж ти (Коцюб.). Ви́читавши усього́ Кві́тку, вони́ кі́лька день почува́ли себе́ не на землі́, а на не́бі (Яворн.)].
• Я ещё не -та́л этой книги – я ще не прочита́в ціє́ї кни́ги.
• Я -чё́л об этом в газете – я прочита́в про це (ви́читав це) в газе́ті.
• Я не -чту́, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) – я не вчита́ю, що тут напи́сано. [Рома́н сан диву́ється, що він, бу́вши таки́м бідо́вим хло́пцем, не вчита́є букваря́ (Васильч.)].
• На лице легко -че́сть что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) – на лиці́, на обли́ччі вичи́тується щось (напр. хвилюва́ння, збенте́ження, турбо́та). [Не промо́влять нічо́го у́стонька роже́ві, та й без мо́ви вичи́туються на діво́чому ли́ченьку усі́ діво́чі ми́слоньки й ду́моньки (М. Вовч.)];
2) -че́сть (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) – відчита́ти що. [«Сло́во» дійшло́ до нас у ду́же неспра́вній реда́кції до́сить пі́знього спи́ска, зро́бленого десь пе́вне на пі́вночі, в свій час зле відчи́таного (Єфр.)];
3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочита́ти (яки́й час, напр. ці́лий ве́чір, ці́лу ніч);
4) (громко, вслух) вичи́тувати, ви́читати, чита́ти, прочита́ти (го́лосно, вго́лос), ви́голосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем-л.) прока́зувати, проказа́ти що. [Ми гово́римо, а той спи́сує. Усе́ списа́в і ви́читав нам (Кониськ.)].
• -вать, -че́сть молитву (молитвы), заповеди и т. п. – прока́зувати, проказа́ти, вичи́тувати, ви́читати моли́тву (молитви́), за́повіді, і т. ин., ви́молити (молитви́). [Ба́тюшка свої́м звича́йним го́лосом прока́зував молитви́, дячо́к пова́жно й шви́дко вичи́тував книжо́к (Васильч.). – А ви́читай моли́тву Госпо́дню! – Гриць ви́читав до́бре (Яворн.). Проказа́ла ще за́повіді (Грінч.). Почала́ з «Ві́рую» прока́зувати зно́ву все – аж до кра́ю. Ви́молила всі, які́ зна́ла (Грінч.)].
• -че́сть реферат, доклад – прочита́ти, ви́голосити рефера́т, до́повідь.
• -че́сть невнятно – проха(ра)ма́ркати, переха(ра)ма́ркати, (с трудом, по складам) прослебезува́ти, ви́слебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарама́ркали слу́жбу (Гр.). Було́ молю́ся ура́нці і вве́чері, то з молитва́ми і письмо́ прохама́ркую (Стор.)].
• -че́сть кому наставление за что-л. – прочита́ти, ви́читати моли́тву (отченаша́) кому́ за що; срв. Отчи́тывать 2.
• Прочи́танный и прочтё́нный – прочи́таний, перечи́таний; відчи́таний; ви́читаний, прока́заний.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВОССТАНОВИ́ТЬ, восстановить си́лы /восстановить здоро́вье/ верну́тися до сил, верну́тися до здоро́в’я;
восстанови́вший ОКРЕМА УВАГА;
восстанови́мый відновни́й, ле́гко відно́влюваний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Восстановлять, восстановить –
1) (город) відбудо́вувати, відбудува́ти;
2) (в правах) поновля́ти;
3) (возмущать) підбу́рювати, підбу́рити, -рю, -риш (про́ти ко́го).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Восстановлять, восстановить, -ся – відновля́ти, віднови́ти, -ся;
• в. (о строении) – відбудо́вувати, відбудува́ти.
Перпендикуляр – сторч (-ча);
• п. восстановить – сто́рча поста́вити;
• п. опустить – с. спусти́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Восстанавливать
• Восстанавливать, восстановить в правах кого-либо – повертати, повернути (відновлювати, відновити) права кому; поновлювати, поновити в правах кого.
• Восстанавливать, восстановить свои силы – поновлення (многократн. поновлювання) в правах кого; повернення (многократ. повертання) прав кому.
Право
• Быть в праве (сделать что-либо) – мати право (зробити що).
• Быть не в праве – не мати права.
• Восстанавливать, восстановить в правах кого – поновлювати, поновити права кому.
• Вступать, вступить в [свои] права – вступати, вступити у [свої] права; починати, почати здійснювати [свої] права; (про закон) набувати, набути сили (чинності).
• Лишиться права – позбутися права; (іноді) відпасти права.
• На правах кого – на правах кого.
• На птичьих правах (быть, жить…) – на пташиних правах (бути, жити…).
• На равных правах – на рівних правах.
• Обладать всеми правами – мати всі права.
• Оговаривать себе право, оставлять за собою право – застерігати собі право, лишати за собою право.
• По какому праву? – (за) яким правом?; з якого права?
• Получить, приобрести права гражданства – набути права (здобути право) громадянства.
• По праву гордиться кем, чем – по праву пишатися (гордитися) ким, чим (з кого, з чого); мати право пишатися (бути гордим) з кого, з чого.
• По праву давности – правом давності; (іноді) по праву давності.
• По праву отца – правом батьківським; як батько.
• Представлять, предоставлять право кому – надавати, надати права кому; давати, дати право кому.
• Сверх всякого права – (по)над усяке право.
• С полным правом – з повним правом; маючи (мавши) повне право (на що); з цілковитою підставою.
• Уступить право кому – поступитися правом кому; перед ким; відступити право кому.
• Право слово – далебі (бігме); справді.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

восстана́вливать, восстанови́ть 1. відно́влювати, віднови́ти
2. відбудо́вувати, відбудува́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відбудо́вувати, відбудува́ти – восстанавливать, восстановить, отстраивать, отстроить, реставрировать;
відбудо́вуватися, відбудува́тися – восстанавливаться, восстановиться.
Спроти́вити, -влю – возбудить, восстановить против.
• Спроти́вити всіх собі́ – возбуждать, восстановить против себя всех.
• Спроти́витися – 1) опротиветь, сделаться противным;
2) воспротивиться.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Восстанавливать, восстановить — відновля́ти, віднови́ти, поновля́ти, понови́ти; В. тишину — відновляти, віднови́ти ти́шу.

Запропонуйте свій переклад