Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «заря»
Шукати «заря» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Заря́, Зо́рька, Зо́ренька, Зо́рюшка – зоря́, світова́ зоря́.
• -ря́ утренняя – зоря́ світова́, вра́нішня, за́грава вра́нішня, (вечерняя) зоря́ вечі́рня, вечеро́ва, за́грава вечі́рня. [Досві́тній ого́нь запали́, коли́ ще зоря́ не загра́ла (Л. Укр.). Роже́вих зор він бі́льше не поба́чить (Грінч.). А молода́ не здріма́лася, світово́ї зорі́ дожида́лася (Пісня). Вечі́рня зоря́ ще не пога́сне, а світова́ вже й заніма́ється (Квітка). Вечі́рня за́грава зга́сла і наста́ла ніч (Країна Сліпих)].
• На -ре́ – на світа́нку, удо́світа, на зорі́. [Удо́світа встав я, ще те́мно надво́рі (Куліш). Проки́нувся на зорі́ (Квітка)].
• На -ре́ чего-л. – на світа́нку чого́. [Яке́-ж письме́нство було́ у нас тоді́, на світа́нку на́шого наро́днього життя́ (Єфр.)].
• -ря занимается, занялась – світа́є, зоря́є, зоря́ється, на світ благословля́ється, зазорі́ло, на світ благослови́лось. [Вже й зоря́ється, вже со́нце, день (М. Вовч.). Лише́нь зазорі́ло – я встав та й пішо́в (Кам. п.)].
• Занимается -ря́ чего – світа́є, зоря́є на що. [Почало́ було́ світа́ти на во́лю].
• Ни свет, ни -ря – ще й на світ не зазорі́ло; ще й на світ не благослови́лось; (насмешл.) ще й чорти́ навкула́чки не би́лися.
• Бывающий до -ри́ – дозі́рній, передзо́рній. [Я вмива́ла своє́ ли́чко ра́нньою дозі́рньою росо́ю (Н.-Лев.). В час передзо́рній (Дн. Чайка)].
II. Занима́ться, заня́ться –
1) (быть занимаему) займа́тися, бу́ти зайня́тим.
• Дом этот не -ма́ется постоем – цей буди́нок ві́льний від посто́ю;
2) займа́тися и заніма́тися, за(й)ня́тися; см. Загора́ться.
• Заря -ется – на зорю́, на світ займа́ється, на світ благословля́ється; зоря́є;
3) чем (трудится) – роби́ти щось, бра́тися, узя́тися до чо́гось, ходи́ти, по́ратися, працюва́ти коло чо́го, удава́тися, уда́тися до чо́го, захо́дитися, заходи́тися коло чо́го, (мало употреб.) займа́тися, за(й)ня́тися коло чо́го, чим; (учиться) учи́тися. [Що він ро́бить у місте́чкові? – Гандлю́є. Бра́вся до нау́ки щи́ро (Грінч.). Вони́ коло цьо́го ді́ла хо́дять. Кра́ще вже сі́сти й щось роби́ти, коло ді́ла яко́гось по́ратися (Крим.). Узя́тися до торгі́влі. А коло нау́ки бага́то працю́є? (Крим.). Па́рубок вда́вся до чита́ння (Крим.). Взи́мку столяру́є (занимается плотничеством), а влі́тку у хліборо́бство вдає́ться (Г. Барв.). Вам до́бре: не займа́єтеся хліборо́бством, то й нема́ ніяко́ї перепо́ни (Звин.)].
• -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -ува́ти, -юва́ти, напр.: -ться профессорской деятельностью – професорува́ти, ремесленной – ремісникува́ти, учительской – учителюва́ти, купеческой – крамарюва́ти, купцюва́ти и т. д. -ться политиканством – політикува́ти.
• -ться виноградарством – ходи́ти коло виногра́ду; виноделием – вино́ роби́ти; звероловством – лови́ти зві́рів; овцеводством – коха́ти ві́вці, вівча́рити; огородничеством – ходи́ти, працюва́ти коло горо́дів, городникува́ти; птицеводством – коха́ти пти́цю; рыболовством – риба́лити; садоводством – ходи́ти коло садкі́в, коха́ти садки́; свиневодством – розво́дити свине́й; скотоводством – скота́рити, коха́ти худо́бу; хлебопашеством, земледелием – коло землі́, коло хлі́ба ходи́ти, хліборо́бити, рільни́чити, працюва́ти коло землі́; хозяйством – господарюва́ти; сельским хозяйством – працюва́ти, ходи́ти коло сільсько́го господа́рства.
• -ма́ться, -ня́ться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. – ганчарюва́ти, ковалюва́ти, столярува́ти, кравцюва́ти, шевцюва́ти и т. д., сов. взя́тися до ганчарюва́ння, до кова́льства, до столя́рства, до кравцюва́ння, до шевцюва́ння и т. д. -ться лечением, перепиской – лікува́ти, перепи́сувати, (на пиш. машинке) друкува́ти, сов. взя́тися (поча́ти, ста́ти) лікува́ти, перепи́сувати, взя́тися до лікува́ння, до перепи́сування.
• -ться куплей, продажей чего – купува́ти, продава́ти що.
• -ться сплетнями – плеска́ти, плітки́ розво́дити.
• -ться доносами – вика́зувати на ко́го, доно́сити на ко́го, сов. ста́ти вика́зувати, доно́сити на ко́го.
• -ться грабежом, воровством – грабува́ти, злодія́чити (злодіюва́ти, кра́сти).
• -ться спекуляцией, контрабандой – спекулюва́ти, пачкарюва́ти.
• -ться изучением, исследованием (изысканием) чего – студіюва́ти, дослі́джувати що, сов. узя́тися до студіюва́ння, до дослі́джування чого́.
• -ться писанием стихов – віршува́ти.
• -ться математикой, географией –
а) (изучать) студіюва́ти матема́тику, геогра́фію;
б) (учить) учи́ти матема́тику, геогра́фію.
• -ться частными уроками – дава́ти прива́тні ле́кції.
• -ться уроками (учить) – учи́ти ле́кції.
• -ться чем (учиться) – учи́тися чого́.
• -ня́лся историей – взя́вся учи́ти істо́рію, узя́вся до істо́рії.
• -ться с кем –
а) (учить кого) учи́ти, навча́ти кого́ чого́ (істо́рії, матема́тики);
б) (совместно) учи́тися вку́пі (ра́зом) з ким.
• -ться кем –
а) (развлекать кого) забавля́ти кого́.
• -ми́сь гостями – заба́в, поба́в го́сті (госте́й);
б) заходи́тися коло ко́го.
• Доктор -ня́лся больным, пациентом – лі́кар заходи́вся коло хо́рого, коло паціє́нта.
• -ться едой, чтением (увлечься) – захо́плюватися, захопи́тися ї́жею, чита́нням.
• -ться делом – працюва́ти.
• -ться пустяками – марнува́ти час на дурни́ці.
• -ться ничегонеделанием – справля́ти гу́льки, (сидя) си́дні, (лёжа) ле́жні.
• -ться в учреждении – працюва́ти в устано́ві.
• -ться в военном комиссариате – працюва́ти у військо́вому комісарія́ті.
• Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. – уве́сь день чита́ю, ши́ю, хазяїну́ю, господарю́ю.
• -ться своими делами – роби́ти свої́ спра́ви, пильнува́ти свої́х справ, по́ратися коло свої́х справ.
• Ничем не -ться кроме… – нічо́го не роби́ти, опрі́ч…, нія́кої робо́ти не ма́ти, опрі́ч…
• Нужно -маться – тре́ба працюва́ти, (учиться) учи́тися.
• Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня – ми учимо́сь у шко́лі з дев’я́тої до дру́гої годи́ни дня.
• Давайте -мё́мся делом, пением, музыкой и т. д. – ну́мо до пра́ці, до спі́вів, до музи́ки.
• -ться чем с любовью, ревностно – коха́тися в чо́му, упада́ти за чим. [Ду́же коха́вся в садівни́цтві. Ми почали́ вчи́тись од за́хідніх наро́дів, ні́мців, то-що, які са́ме тоді́ ду́же почали́ за нау́кою впада́ти (Єфр.)].
• -ться собой – чепури́тися, дба́ти про свою́ вро́ду.
Зарни́ца –
1) (утрен.) зірни́ця, (у)ра́нішня зоря́, (вечерняя) вечі́рня (вечеро́ва) зірни́ця, зоря́; см. Заря́;
2) метеор. – ми́гавка, (диал.) мигу́шка.
Зо́ренька, Зо́речка –
1) см. Заря́;
2) (ласкат. обращение) (букв. «звёздочка») я́сочка, я́сонька.
Зо́рька, см. Заря́.
• На -ке – удо́світа.
• Красавица -ка – красу́ня-зоря́.
• -ка занялась – зазорі́ло.
Зо́рюшка, см. Заря́.
Зоря́ –
1) см. Заря́.
• Бить -рю́ (воен.) – би́ти в ра́нішній бараба́н;
2) см. Звезда́;
3) бот. Levisticum officinale – люби́сток (-стку).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Заря – зоря́, -рі́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Заря
• Бить зарю (воен.) – бити зорю; бити у вранішній, у вечірній барабан.
• Занимается заря чего – світає (зоряє) на що.
• Заря вечерняя – вечірня зірниця (заграва). [Уже зірниця На небі ясно зайнялась. Шевченко.]
• Заря денежку даёт, заря денежку куёт – хто рано підводиться, за тим діло водиться. Пр. Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють. Пр.
• Заря занимается, занялась – світає, свінуло; зоріє, зазоріло, зоряє(ться), зазоріло(ся); на світ благословляється, благословилося (займається, зайнялося).
• На заре – на світанку (на світанні); удосвіта; (іноді) на зорі.
• На заре жизни – на світанку життя.
• Ни свет ни заря (разг.) – рано-вранці; ще й на світ не займалося, не зайнялося (не благословилося); ще й на світ не зазоріло; ще й не зорялося; (образн. згруб.) ще й чорти навкулачки не билися.
• От зари до зари – від світання до смеркання; від смеркання до світання; від сонця до сонця.
• Утренняя заря – світанок (світання); світова зоря (зірниця, зоряниця).
Брезжить
• Брезжила, забрезжила заря – світало, світнуло; розвиднялося, розвиднилося, займалася, зайнялася зоря; займалося, зайнялося на зорю; благословлялося, благословилося (займалося, зайнялося) на світ; зоріло, зазоріло. [Світає, край неба палає… Шевченко. Вже благословлялося на світ… Завгородній. Усі сплять; ще й на зорю не займається — імла. Вовчок.]
Вечерний
• Вечерняя заря – вечірня (вечорова) зоря (зірка).
Заниматься
• Деньги легко занимаются, нелегко отдаются – позичати легко, а віддавати важко.
• Давайте займёмся делом, пением, музыкой… – берімся (нум(о)) до праці, до співів, до музики…; берімося (нум(о)) працювати, співати, грати…
• Доктор занялся больным, пациентом – доктор (лікар) заходився коло хворого, пацієнта.
• Заниматься в учреждении – працювати в установі.
• Заниматься делом – бути при ділі (коло діла); працювати.
• Заниматься земледелием – працювати (ходити) коло землі; (у вужчому значенні) коло хліба ходити; хліборобити; жити з хліборобства.
• Заниматься изучением, исследованием чего – вивчати, досліджувати що; працювати над вивченням, над дослідженням чого; працювати коло вивчення, коло дослідження чого.
• Заниматься ничегонеделанием – нічого не робити; (розм.) справляти гулі (гульки), сидні, лежні; байдики бити (байдикувати).
• Заниматься пустяками – бавитися дурницею (дурницями, пустим); марнувати (гаяти, тратити) час на дурниці.
• Заниматься своими делами – робити своє діло (свої справи); пильнувати свого діла (своїх справ); поратися коло свого діла (своїх справ).
• Заниматься с любовью чем – кохатися у чому; упадати за чим.
• Заниматься собой – приділяти своїй особі (собі) увагу (багато уваги); багато віддавати собі уваги; (іноді) чепуритися.
• Заниматься сплетнями – плескати; плітки розводити.
• Заниматься с учениками – учити школярів (учнів); працювати з школярами (з учнями).
• Заниматься торговлей, рыболовством, ремеслом… – торгувати, рибал(ч)ити, ремісникувати…
• Заниматься хозяйством – господарювати (хазяйнувати); ходити (працювати) коло господарства.
• Заниматься частными уроками – давати приватні уроки (лекції).
• Заниматься чем – робити що; працювати над чим; ходити (поратися, робити, працювати) коло чого; (іноді) удаватися до чого; заходжуватися кого чого; учитися.
• Не знаю, чем заняться (о профессии) – не знаю, до чого взятися (коло чого заходитися); (іноді образн.) не знаю, у який хліб кинуться. [От і поженилися да й думають, у який хліб кинутись: у столяри піти — хліб треба купувати. — Підемо у хлібороби, каже. Сл. Гр.]
• Ничем не заниматься, кроме… – нічого не робити, крім (окрім, опріч)…; ніякої роботи не мати, крім (окрім, опріч)…
• Он занялся изучением (принялся за изучение) чего – він узявся (заходився) вивчати що; він узявся до вивчення (заходився коло вивчення чого).
• Он занялся своим делом – він узявся (заходився) коло своєї роботи (коло свого діла).
• Он этим не занимается – він коло цього не працює (іноді над тим не працює); він не ходить коло цього [діла]; (іноді також) це не його діло (справа).
• Целый день занимаюсь чтением, шитьём, хозяйством… – увесь (цілий) день читаю, шию, господарюю (хазяйную)…
• Занимается утро – займається ранок; дніє.
• Заря занимается – на зорю (на світ) займається; зоря займається; на світ благословляється; зоріє; зоряється; сіріє; світає.
Свет
• В ложном свете (видеть, представлять) – у фальшивому світлі (бачити, уявляти).
• В розовом свете – у рожевому світлі.
• В свете каком (видеть, представлять…) – у світлі (освітленні) якому (бачити, уявляти…).
• В свете чего – у світлі чого; з погляду чого.
• Не видит света [вольного] кто – не має просвітку (просвітлої години) хто; немає просвітку кому; нема коли (ніколи) й угору глянути кому.
• Ни свет ни заря (разг.) – ще й на світ не зазоріло (не займалося, не благословилося); передсвітом (перед світом, перед світанням); (розм. зниж.) ще й чорти навкулачки не билися.
• Поднялись чуть свет, а уж солнце в обед – збираюсь колядувати, як уже й щедрувати пора. Пр.
• Проливать, пролить свет на что (перен. книжн.) – кидати, кинути світло на що; висвітлювати, висвітлити що; (іноді) наводити, навести світло на що.
• Свет очей моих; свет жизни моей – світло очей моїх; світ життя мого.
• Свет померк в глазах чьих – світ померк (стемнів, згас) [у] в очах чиїх.
• Свет (светик) мой! (перен.) – ясочко моя!; моя зіронько [ясна]!; серденько (серденятко) моє! […Люба моя! Ждала, ждала вас, радість моя, зіронько… Панч, перекл. з Чехова. Адже й я була молода, серденько… Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Моя ти ясочко… чарівнице моя ясноокая. Васильченко.]
• Только и света (свету) в окне (в окошке), что… – у кого — тільки й світа (світу) у вікні, що…
• Ученье - свет, а неученье — тьма – ученому світ, а невченому тьма. Пр. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. Пр. Знайко біжить, а незнайко лежить. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо. Пр. На те коня й кують, щоб не спотикався. Пр.
• Чуть (чем) свет – тільки почало (майб. час почне) світати (розвиднятися, розвиднюватися, дніти, на світ благословлятися); як [тільки] світ (іноді чим світ); ледь світ (ледве свінуло); удосвіта. [Що чим світ шумить, лунає?.. Чернявський.]
• Белый (Божий) свет – білий (Божий) світ.
• Всё (никто, ничто) на свете – все (чисто все, геть-чисто все) на світі; ніхто, ніщо в світі (на світі).
• Выпускать в свет – видавати, видати друком; публікувати, опублікувати.
• Выступать, выступить (всплывать, всплыть, выплывать, выплыть, выходить, выйти) на свет Божий – виявлятися, виявитися.
• Выходить, выйти в свет – виходити, вийти друком; (часом) побачити світ.
• Извлечь на [Божий] свет – витягти (видобути) на світ [Божий].
• На свет [Божий] не глядел (не смотрел) бы – світ знемилів (знемилився) кому; (і) жити не хочеться; світ надокучив (набрид, обрид, остогид) кому; (і) світ не милий кому.
• На чём свет стоит (ругать, бранить…) (разг. фам.) – на всі заставки (на всі боки, на всю губу); аж гай гуде.
• Не близкий (близок, ближний) свет (разг.) – не близький світ (не близька сторона); не близько; (застар.) [не] блигомий (лок. не блигий) світ; замашно. [Замашно йти. Сл. Гр.]
• Не видеть (не видать) света [белого] – не мати (немає кому) просвітлої години; нема коли (ніколи) й угору глянути.
• Не мил и свет, когда милого нет – світ став немилий, як покинув милий. Пр. Без вірного друга — великая туга. Пр.
• Не только света, что в окне (окошке) – не тільки (хіба тільки) світа (світу), що в вікні. Пр. Не в одне віконце світить сонце. Пр. Чи тільки світа, що через вікно видно? Пр. Чи тільки світа, що на твоїм подвір’ї (на твоїм обійсті)? Пр. Хіба на світі одна вода? Пр.
• Ни за что на свете – нізащо (ніколи) в світі.
• Оставить, покинуть свет – покинути світ; зійти з світу (з блиску-світу); умерти.
• Относящийся к новому, к старому свету – новосвітній, старосвітній.
• Относящийся к этому (к сему), к тому свету – сьогосвітній, тогосвітній.
• Отправлять, отправить на тот свет кого – на той світ загонити, загнати (про багатьох позагонити) кого; із світу згонити, зігнати (про багатьох позганяти) кого; (застар.) пускати, пустити у Божу путь кого.
• Отправляться, отправиться на тот свет – іти, піти на той світ; (застар.) у Божу путь іти, піти.
• По [белому] свету (ходить, бродить…) – по [білому] світу (світі), [білим] світом (ходити, блукати, мандрувати…).
• Появиться, явиться на свет – на світ народитися; уродитися (зродитися); виникнути (постати).
• Свет в рогожку покажется кому – світ замакітриться кому.
• Свет испокон веков неправдой стоит (устар.) – не було ніколи в світі правди. Пр. Неправдою світ стоїть. Пр. Брехнею світ живе. Пр.
• Свет не без добрых людей – світ (на світі) не без добрих людей. Пр.
• Свет не клином сошёлся – ще світ не зав’язаний мені. Пр. Хіба (що) мені світ клином зійшовся? Пр.; знайдеться і на це (є й на це) рада; (іноді) що раз (одного разу) не вдалося, удруге вдасться.
• Сживать, сжить (сгонять, согнать) со света кого (перен. разг.) – зганяти, зігнати (про багатьох позганяти) з світу кого. [Стережись, Максиме, Омелька Судденка, бо той чоловік тебе з світу зжене. ЗОЮР.]
• Только и света в окошке (окне) у кого – тільки й світла, що в вікні у кого.
• Тот свет – той світ.
• Шататься по свету – бродити по світу; різних борщів куштувати.
• Этот свет – сей (цей) світ. [Сей світ, як маків цвіт. Пр.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вечорни́ця – вечерняя заря, звезда.
Вечоро́вий – вечерний.
• Вечоро́ва зоря́ – вечерняя заря.
Зоря́ –
1) звезда;
2) заря.
• На зо́рю займа́ється – светает.
Світа́ння – рассвет, заря.
• На світа́нні – на рассвете, на заре.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зоря́, -рі́, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Грин. III. 198. Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. Лукаш. 161.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? Чуб. V. 2. На зо́рю займа́ється. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. МВ. II. 110.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

„Заря“ — „Зоря́“.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Dianthus barbatus L. subsp. compactus (Kit.) Heuffel — гвозди́ки борода́ті купча́сті; за́ря (Коб — ГЦ).
Lychnis chalcedonica L. — зірки́ садо́ві́ (Ру, Оп); горя́чка (Вх6; Вх — ДС), зага́ра (Вх6; Жл — ДС), зага́ра горо́дяна (Мл), зірки́ горо́дні (Сл), тата́рське ми́ло (Ру), ясновець загара (Вх2); вогні́вка (Жл), горитва́ (Чн, Яв, Сл — СЛ), гори́цвіт (Ан, Ів), гориця (Чн — СЛ), грянь (Вх, Жл — БУ), жар-цвіт (Го1 — СЛ), загарія (Mk — ПД), за́ря (Вх, Жл, Гб2 — БУ, ГЦ), затягач (Ан — СД), зі́рка (Жл, Вх6, Mk, Ук — ПД), зірки́ (Вх, Рг1, Лч, Ан, Пс, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук), зірочки́ (Чн, Рг1, Лч, Ан, Пс, Яв, Ів, Сл — СД, СЛ), зірочки лісові (Сл), зорки (Рг1, Ан, Мн2, Шм), краса́ діво́ча (Яв — СЛ), махортник (Ан — СЛ), сірка (Ос — ВЛ), фірлі́тка (Гб — ДС).
Peucedanum palustre (L.) Moench — смовдь боло́тяна (Мл, Сл); калеста́нія боло́тна (Ру), мла́чник звичайний (Вх1; Жл), смовдь болотна (Оп); гірч(а) (Ан), заря (Ан — СЛ), морковник (Ан — ПС), пир (Ан — СЛ), ребро́ ада́мове (Рг1, Пс, Жл), ребро чортове (Рг1, Mj, Mk).
Trifolium aureum Pollich — конюши́на золоти́ста (Оп), конюши́на-хме́лик; конюши́на ролева́ (Mk), конюши́на шарудли́ва (Ру), конятина польова (Вх1), хме́лик польови́й (Сл; Рг1, Вл, Ум, Ду, Ів, Ос — ПД); ворі́шина жо́вта (Вх, Ум — ДС), горі́шина жо́вта (Ів), дятельник (Ан — ПС), жовте зілля (Ос — ВЛ), заря ясна (Шх — ГЦ), зілля від скаженини (Ос — ВЛ), клевер дикий польовий (Ос — ПС), клевер польовий (Ос — ПД), конічник (Вх — ДС), конюшин(к)а (Ос — ПД, ПЦ), конюшник від жовтяниці (Ос — ПЦ), крутовина польова (Ос — ВЛ), макуш(к)а (Ан — ПС, СЛ), рубашишне (Ос — ВЛ), тародай (Ос — ВЛ), фреберник (Нв — ГЦ), хмелик (Rs, Mk — ПД, ВЛ), хмелюк (Ср, Ан, Ян2, Сл — СД), хмельок дикий (Ан), хмілик польовий (Пс), хмілюк (Чн, Ан, Ln, Ян2, Сл — СД, СЛ), хміль дикий (Ос — СД), хміль(ок) польовий (Ан, Шм, Сл — СД, СЛ), чай дикий (Ос — ПС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Заря́ = 1. зоря́, сьвіта́ння, до́сьвіток. У́тренная заря́ = ра́ння, ранїшня, сьвітова́ зоря́, зірни́ця. — Чому не ляжеш, не спочинеш, зірниця сходить, подивись! К. Ш. (Д. під сл. Авро́ра). — Вече́рняя заря́ = вечі́рня, вечіро́ва зоря́. (Д. під сл. Вене́ра). — На зарѣ́ = у до́сьвіта. — У досьвіта встав я — темно ще на дворі, де не де по хатах ясне сьвітло сяє. К. Д. — Ни свѣтъ, ни заря́ = ра́но вра́нцї, ду́же ра́но. — Заря́ занимае́тся = д. Занима́ться 2. 2. рис Levisticum officinale Koch Syn. Ligusticum Levisticum L. = люби́сток, люби́ста. С. Ан.
Звѣзда́ = зоря́, здр. зі́рка, зі́ронька, звізда́. — Ой сьвіти місяцю, ще й ясна зоря, просьвіти доріжку аж на край села. н. п. — У ярмарку мужиків, як на небі зір. н. пр. — У гаю, гаю вітру не має, місяць високо, зіроньки сяють. К. Ш. — Що на небі усї звізди потьмарило, половина місяця у хмари вступила. н. п. — У́тренняя, вече́рняя звѣзда́ = д. Авро́ра, Вене́ра і Заря́. — Пада́ющая звѣзда́ = лїта́вець. — Хвоста́тая звѣзда́ = мі́тла. — Кавале́рская звѣзда́ = звізда́. — Неподви́жныя звѣ́зды = нерухо́мі зо́рі. – І сонце і нерухомі зірки сьвітять своїм власним сьвітлом. Де-що про Сьв. Б.
Свѣтъ = 1. сьвіт, сьві́тло; д. Разсвѣ́тъ. — Доки сьвіт сонця. — Не тільки сьвіту, що в вікнї. н. пр. — Вже сьвітла не видно, мабуть усї спать полягали. С. Л. — Свѣтъ издава́ть = сьвіти́ти ся. — До свѣ́ту (на пр. встати, виїхати) — у до́сьвіта, перед сьві́том. — Чѣмъ свѣ́тъ, чуть свѣ́тъ = як сьві́т. – Ни свѣ́тъ, ни заря́ = ду́же ра́но, ще й на сьві́т не благослови́лось. — При дневно́мъ свѣ́тѣ = по виднотї. 2. сьвіт, сьвіт Бо́жий (д. Вселе́нная і Міръ 1.). — Уви́дѣть свѣтъ = на сьвіт народи́тись. — Од твоїх слів я неначе на сьвіт народив ся, неначе мінї сьвіт підняв ся. С. З. — Оста́вить свѣтъ = поки́нути сьвіт, уме́рти. — Свѣтъ мой = д. Свѣ́тикъ. 3. лю́ди, рід людськи́й, сьвіт. — Нема в сьвітї правди. н. пр. — Большо́й свѣтъ = великопа́нство. — Изда́ть въ свѣтъ = надрукува́ти. — На чёмъ свѣтъ руга́ется = ла́єть ся на всї за́ставки.
Вѣчево́й = вічови́й; ра́дний. — Вѣчево́й ко́локолъ = віщови́й дзвін (д. Вѣстово́й 1.), скли́кол (у гайдамаків, див. Кіев. газ. Заря 1885 ст. 259), склика́нчик (С. З.).
Занима́ться, заня́ться = 1. займа́ти ся, заня́ти ся, працюва́ти над чим, (вівчарством) — вівчарюва́ти, гайдарюва́ти, (писарством) — писарюва́ти, (ремеством) — ремесникува́ти, (рибальством) — риба́льчити, (римарством) — римарюва́ти, (скотарством) — скотарюва́ти, (торгами) — крамарюва́ти, купцюва́ти, (шитвом) — швачкува́ти, (шаповальством) — шапова́лити, (шевством) — шевцю́вати, (учительством) — учителюва́ти і т. д. — Вам добре: не займаєтесь хлїборобством, то й нема нїякої перепони. Кр. — Занима́ться съ любо́вью = коха́ти ся. — В дорогу не вдавай ся, а в хазяйстві кохай ся. н. пр. — Хто в псах кохаєть ся, сам їм рівняєть ся. н. пр. 2. займа́ти ся, загоря́ти ся, запаля́ти ся, заня́ти ся, загорі́ти ся, запали́ти ся. (Д. під сл. Загора́ться). — Заря́ занима́ется = сьвіта́є, на сьвіт благословля́єть ся, сїрі́є. — Мов стало розсьвітать, мов почало на сьвіт благословлять ся. Греб.

Запропонуйте свій переклад