Знайдено 7 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Зия́ть – зя́ти, зя́яти, зіва́ти, зіха́ти; (о рыбе без воды) зі́пати. [Щоб тобі́ так рот зя́яв, як ото́ две́рі зя́ють (Сл. Гр.). Зіва́ють че́люсті ново́ї я́ми (Франко)]. • Зия́ющий – що зя́є, зіха́є, зіва́є; (в знач. прил.) зяю́чий, зіву́щ[ч]ий. • -щая рана – розве́рнена, зіву́ща, зяю́ча ра́на. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЗИЯ́ТЬ (про вікна) стоя́ти о́твором, світи́ти пу́сткою; зия́ющий 1. що глибочі́є тощо, прикм. безде́нний, глибоче́зний, /отвір/ розве́рстий, фраз. розве́ржений, /про пащу і под./ роззя́влений, розту́лений, образ. без дна, як безде́нна прі́рва, 2. що сві́тить пу́сткою, поки́нутий о́твором; зияющая про́пасть безде́нне прова́лля; зияющие о́кна ме́ртві ді́ри ві́кон; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Зиять – зіха́ти (зіха́ю, зіха́єш), роззявля́ти, -ля́ю, -ля́єш (па́щу). |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Глубина
• В глубине – у глибині; на споді (сподом). [Тим часом сподом, потай од холодної думки, ворушилась тепла, маленька і добра. Коцюбинський.] • В глубине веков – у давній давнині; у далечі віків; у глибині (у глибу) століть. • В глубине души – у глибині (на споді, на дні) душі (серця); глибоко в душі (у серці); у душевній глибині. [Говорив я з ними, Не як маючий владу, а як той, Що в глибині душі провину чує. Українка. Такий образ відбивається аж на самім споді серця… Стефаник. Гандзю, давня Гандзю! Де ти? Озовися! Може, хоч де глибоко сидиш в душі — поворухни моє ти серце!.. Тобілевич.] • В глубину, глубиной – завглибшки (завглиб, навглибшки); углиб (углибшки). [Викопали яму аршинів зо два завглибшки… Ковганюк, перекл. з Шолохова. Ой, тече річка невеличка, і вшир вона не широка, і вглиб вона не глибока. Н. п.] • Во всю глубину – на всю глибочінь (глибину, глибінь). • До глубины души (книжн.) – до глибини душі; [аж] до дна душі; до живого (до самого) серця. [Оця нагла несподівана пригода зворушила до глибини душі старих і молодих. Кобилянська.] • Зиять глубиной – глибочіти. [Обіч глибочіло провалля. Рибак.] • Из глубины – зглибока (з глибини, з глибочини); спідсподу. [А разом з тим, десь з глибини, сочились підземні джерела і гасили вогонь. Коцюбинський.] • Из глубины веков – з далечі (з глибу) віків, століть; з безміру (з безмір’я) століть. • Из глубины души (книжн.) – з глибини душі; [аж] із дна (з самого дна, з самого споду) душі. [Щодня вони презирством викликали Зо дна душі моєї знову звіра… Українка.] • Какая глубина! – яка глибина (глибочінь, глибінь)!; що за глибина (глибочінь, глибінь)! • Не отличаться глубиной (о мыслях, знаниях…) – неглибоко сягати. • От глубины души, сердца – з усієї душі; від (з) [широкої] душі; від (з) щирого серця. [Дякую тобі з усієї душі. Кримський.] • Понять (постигнуть) глубину чего, до глубины что – збагнути (осягнути) до дна що (глибінь чого); зглибити що. [Але ж я тільки тута, На довгому темничному дозвіллі, Збагнув усю глибінь моєї ганьби і твій злочин. Українка.] • Проникать в глубину чего – засягати вглиб чого; брати зглибока що. • Сокровенная глубина души, тайники души – таємна (потаємна) глибина душі; тайник (тайники) душі. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Зя́яти, зя́ю, прош. вр. зяв – зиять. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Зя́яти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей). |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Зія́ть = роззївля́ти, розкрива́ти па́щу. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)