Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 12 статей
Запропонувати свій переклад для «изволить»
Шукати «изволить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Изво́лить, см. Изволя́ть.
Изволя́ть, изво́лить – бу́ти ласка́вим, зволя́ти, зво́ли́ти; см. Соизволя́ть. [Ох, во́вче бра́тіку, зволь-же нам хоч пі́сню заспіва́ти (Рудч.). На́що бог зво́лив се́рце да́ти (Чуб. V)].
• Почему не -лите сесть? – чому́ не ласка́ві сі́сти?
• Чего -лите? – що зволите́ сказа́ти (наказа́ти)? Що ва́ша ла́ска?
• Что -лите дать, поблагодарим – що бу́де ва́ша ла́ска да́ти (що бу́дете ласка́ві да́ти), за те подя́куємо.
• Барин -лил приказать – пан наказа́ли (мн. ч.), дали́ нака́з.
• Барыня -лит почивать – па́ні спочива́ють (мн. ч.).
• Вы -лите шутить – ви здоро́ві шутку́єте (жарту́єте).
• Как сами -лите знать – як сами́, здоро́ві, зна́єте.
• Изво́ль – бу́дь ла́ска, зволи́.
• Изво́льте – бу́дь ла́ска, зволі́те, зво́льтеся. [Оди́н пода́сть йому́ вмива́льню срі́бну, а хто злива́льницю, хто утира́льник: «Зволі́те, ва́ша честь, прохолоди́тись» (Куліш)].
• -во́льте получить – будь ла́ска візьмі́ть, зво́льтеся взя́ти.
• Изво́ль, я согласен – гара́зд, я зго́джуюсь; хай бу́де так, я зго́джуюсь.
• Не -во́льте беспокоиться – про́шу́ вас (будь ла́ска) – не турбу́йтеся.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗВО́ЛИТЬ ще спромогти́ся, завда́ти собі́ тру́ду, зва́житися [не изволил прийти́ не спромі́гся прийти́, не завда́в собі́ тру́ду прийти, зва́жився не прийти];
не изволил зва́житися не, дозво́лити собі́ не [не изволил петь зва́жився не співа́ти, дозво́лив собі́ не співати];
извольте (чемний наказ) стил. перероб. з ла́ски Ва́шої /своє́ї/ [извольте взгляну́ть гля́ньте з ласки своєї];
извольте вы́йти! забут. про́шу на ви́ступці!;
изволь ра́доваться! извольте ра́доваться! на́ тобі!, (ма́єте!);
чего́ изволите? чим мо́жу служи́ти?;
изволивший що спромі́гся тощо, забут. відва́жливий, ОКРЕМА УВАГА пор. осмелившийся;
не изволивший (сделать) стил. перероб. дозво́ливши собі́ не (зробити).

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Изволить – волі́ти, -лі́ю, -лі́єш, хоті́ти (хо́чу, -чеш), бажа́ти, -жа́ю.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Изволить
• Вы изволите шутить – ви, з дозволу вашого, жартуєте; ви [здорові] жартуєте; ви, прошу вас, жартуєте.
• Где это ты изволил, вы изволили ходить? (ирон.) – де це твоя, ваша милість ходила?; де це ти зволив, ви зволили ходити?; де це ти ходив, ви ходили?
• Изволите [ли] видеть – [Чи] ви бачите (бачили); бачите, бачили, бачте.
• Изволь!; извольте! – будь ласка (будь ласкав, будь ласкава)!; будьте!; добре! (гаразд!); коли хоч(е)те, хай буде так; будь ласка (будь ласкав, будь ласкава), візьми!; будь ласка (будьте ласкаві), візьміть!; візьми!; візьміть!; на!; нате!
• Изволь, извольте выйти! – вийди!; вийдіть!; прошу, вийдіть!; будь ласка (будь ласкав, будь ласкава), вийди!; будь ласка, вийдіть!; (фам.) прошу на виступці!
• Извольте исполнить (строгий, но вежливый приказ) – мусите це виконати.
• Извольте кушать – призволяйтеся [коли ласка].
• Извольте получить – будь ласка, візьміть; ось маєте, прошу; прошу, візьміть.
• Извольте, я готов это сделать – добре (гаразд), я так зроблю.
• Как сами изволите знать – як самі здорові знаєте.
• Не извольте беспокоиться – будь ласка (прошу) [вас], не турбуйтеся.
• Чего изволите? – що (чого) вам треба?; що ваша ласка [бажає]?; чого бажаєте, прошу?; чого ви, з дозволу вашого, хочете?; (часом) чого зволите?
• Чего изволите (как ирон. характ. человека) – і вашим і нашим; гнеться, як та лоза [за вітром]; куди вітер, туди і він.
• Чего изволите дать, поблагодарим – що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бажа́ти – хотеть, желать, изволить.
Волі́ти, -лі́ю, -лі́єш –
1) желать, изволить;
2) кого́, чого́ – предпочитать.
Зволя́тися, зво́литися – изволить.
• Зво́льтеся! – сделайте одолжение, пожалуйста!
Ра́чити, -чу, -чиш – благоволить, изволить.
• Рач – изволь (сделать что-нб.).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зволя́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зво́литися, -люся, -лишся, гл.
1) Изволить. Уже зволялися читати, що в голові у них гуло. Котл. Ен. IV. 64.
2) Зво́льтеся! Сдѣлайте одолженіе, пожалуйста. Кв. Драм. 268.
Ра́чити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє здарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Изво́лить = 1. воли́ти, волїти, хотїти, бажа́ти. — Волимо під Царя восточного. Костомар. Б. X. 2. зволя́ти ся, призволя́ти ся. С. З. Л. — Зволяйтесь, добродїю, вислухати. С. Л. — Всього не можна описати, в Латїї що тодї було, — уже зволяли ся читати, що в голові у їх було. Кот. — Чего́ изво́лите? що? чого́? чого тре́ба? — Изво́ль,те! = а) до́бре, гара́зд, сїлькісь, б) на́, те. — Изво́льте, я гото́въ такъ сдѣ́лать = до́бре, я так зроблю. — Изво́льте ку́шать = зволя́йтесь, призволя́йтесь!

Запропонуйте свій переклад