Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «изложить»
Шукати «изложить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Излага́ть, изложи́ть – виклада́ти, ви́класти и ви́ложити, виповіда́ти, ви́повісти, виповіща́ти, ви́повістити, (выражать) висло́влювати, ви́словити що. [Виклада́в свої́ по́гляди го́стям (Коцюб.). Я́сно й ши́роко ви́повіщу свою́ спра́ву (Куліш). Свої́ думки́ висло́влюйте зрозумі́ло (Київ)].
• -ть неясно – виклада́ти невира́зно, висло́влювати незрозумі́ло, нея́сно.
• -ть своими словами – перека́зувати, переказа́ти, переповіда́ти, перепові́сти, виклада́ти, ви́класти що свої́ми слова́ми.
• -ть письменно – виклада́ти, ви́ложити (ви́класти) на письмі́, спи́сувати, списа́ти що. [Хмельни́цький списа́в на папе́рі, чого́ козаки́ од короля́ бажа́ють (Куліш)].
• -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато – виклада́ти, висло́влювати докла́дно (просто́ро, ши́роко), ко́ротко, сти́сло.
• -ть подробности, причины – подава́ти, наво́дити подро́биці, причи́ни.
• -ть своё мнение – висло́влювати свою́ ду́мку.
• -ть дело – виклада́ти спра́ву.
• Изло́женный – ви́кладений, ви́ложений, ви́словлений, перека́заний. [Системати́чно ви́ложена тео́рія (Київ). Сти́сло ви́словлений зміст промо́ви (М. Грінч.)].
• Об -ном сообщается для сведения – про зазна́чене подає́ться до ві́дома.
• -ться – виклада́тися, висло́влюватися, бу́ти ви́кладеним, ви́словленим.
Изложи́ть, см. Излага́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИЗЛОЖИ́ТЬ (дані) ще пода́ти.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Излагать, изложить – виклада́ти, -да́ю, ви́класти, -ладу, -деш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Излагать
• Излагать, изложить в письменной форме, письменно – викладати, викласти на письмі (письмом, у письмовій формі); списувати, списати що.
Письменный
• Изложить в письменной форме – викласти на письмі.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

излага́ть, изложи́ть виклада́ти, ви́класти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Виклада́ти, ви́класти –
1) выкладывать, выложить;
2) (только сов. о мног.) убить;
3) раскладывать, разложить;
4) излагать, изложить, преподавать, преподать;
5) сочинять, сочинить, составлять, составить; 6) выхолащивать, выхолостить.
Розво́дити, -джу, -диш, розвести́, -веду́ –
1) разводить, развести;
2) кого – разводить, развести (мужа с женой);
3) разнимать, разнять, раз’единить, раздвигать, раздвинуть;
4) чим – распускать, распустить, разбавлять, разбавить;
5) разгонять, разогнать, рассеять (печаль, напр.);
6) разводить, развести, расплаживать, расплодить;
7) разводить, развести, разложить, вздуть (огонь);
8) пространно излагать, изложить, распространяться.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Излагать, -ложить (дело) – виклада́ти, викласти; (мнение) – висло́влювати, висловити; (содержание) наво́дити, навести, перека́зувати, переказа́ти; и. в следующей редакции – викласти так; изложите в письменной форме – пода́йте на письмі́.
Обстоятельство – обста́вина; (чаще во мн. числе) – обста́вини, річ (-речі), факт (-у); -ва дела – обста́вини спра́ви, фа́кти спра́ви, нале́жне до спра́ви; о. побочное – побі́чна річ, побі́чність (-ности); -ва привходящие – побі́чні обста́вини; -ва случайные – випа́док (-дку), випадко́ва річ; -ва, сопровождающие дело – супрові́дні в спра́ві обста́вини; -ва стесненные – скрутні́ обста́вини, скру́та; -ва уличающие – дока́зні обста́вини, виявні́ обста́вини; быть в стесненных -вах – у скру́ті бу́ти; вникать в -ва (дела) – зважа́ти на обста́вини; изложить все -ва дела – пода́ти всі фа́кти спра́ви; не случайным является и то -во – не випадко́ве (не випадко́ва річ) і те…; обнаруживаются новые -ва – виявляються нові́ фа́кти; по личным (домашним, независящим, непредвиденным) -вам – з особистих (з ха́тніх, з незале́жних, з непередба́чених) обста́вин (причин), че́рез особисті (ха́тні, незале́жні, непередба́чені) обста́вини (причини); поправить -ва – полі́пшити спра́ви; последнее -во указывает – це пока́зує, ця обста́вина пока́зує; препятствует одно -во – одна́ (така́) річ стої́ть на зава́ді (на перешко́ді); при благоприятных -вах, при благоприятном стечении о-в – за сприятливих обста́вин, за сприятливими обста́винами; при разных -вах – в рі́зних обста́винах, за рі́зними обставина́ми; применяться к -вам – пристосо́вуватися до обста́вин; сообразно -вам, смотря по -вам – відпові́дно до обста́вин, як до обста́вин, зважа́ючи на обста́вини; сообразоваться с -вами – зважа́ти на обста́вини; существенные -ва дела – посу́тнє в спра́ві; упомянуть некоторые -ва дела – згада́ти де́що (де́які фа́кти) із спра́ви.
Полность, полнота – докла́дність (-ности), повно́та; п. содержания – докла́дність (повно́та) змі́сту; полностью (возместить) – цілко́м, уповні́; в такой -те изложить – так докла́дно викласти; для -ты сведений – щоб докладні́ше да́ти відо́мості; с надлежащей -той – докла́дно, як нале́жить.
Толково – до ді́ла, до пуття, дола́дно; -во изложить – до пуття викласти (доповісти).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Виклада́ти, -даю, -єш, сов. в. ви́класти, -ду, -деш, гл.
1) Выкладывать, выложить. Як позичає, то всі боги викладає. Ном. № 10629.
2) Въ художественныхъ гуцульскихъ работахъ: дѣлать инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. I. 309.
3) Только сов. в. Положить убитыми многихъ, убить многихъ. Виклав ляшків, виклав панків у чотирі лави. Нп.
4) Раскладывать, разложить. Сидить мила в загороді, карти викладає. Гол. ІІІ. 430.
5) Излагать, изложить. От я й викладаю все теє небозі. МВ. II. 21.
6) Сочинять, составлять. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти її виклав. Ном. № 9650.
7) Испражнять, испражнить. А ні ладу, а ні складу, іззіж те, що я викладу. Ном. № 13066.
8) = Валашити, вивалашати.
9) Смі́шки си (собі) з ко́го викла́дати. Трунить, смѣяться надъ кѣмъ, подтрунивать. Вх. Лем. 397.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл.
1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. Доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. Дещо. 17. Доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Ном. № 13185. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. Котл. Моск. Чар., явл. X.
2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. Черк. у. До книжок докладає своє розумне слово.
3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано, Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Дума. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. Стор. М. Пр. 153.
4) Доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому. Кв.
Розво́дити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл.
1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. Чуб. V. 260.
2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. Левиц. І. 521.
3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Кв. І. 201. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Кв. І. 239. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. Левиц. Пов. 191.
4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. МУЕ. III. 27.
5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Кв. I. 109. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. Г. Барв. 31.
6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. Кв. І. 17.
7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Ном. № 9659. Любив він і садки розводити. Стор. II. 117.
8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. Шевч. 339. І розвели пожар чималий. Котл. Ен.
9) Пространно излагать, изложить, распространяться. См. Розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву. К. (О. 1862. III. 23).
Спи́сувати, -сую, -єш, сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл.
1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. Стор. II. 145.
2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. ЗОЮР. І. 71. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63.
3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шку́ру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).
4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Мет. 10. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб’ю твоє біле личенько в кімнаті. Чуб. V. 312.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Излага́ть, изложи́ть = виклада́ти (С. Л.), виясня́ти, ви́класти, ви́яснити. — Та як почав кожний викладати, що він замишляє. н. к. — Як по писаному викладає.
Изложи́ть = д. Излага́ть.

Запропонуйте свій переклад