Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 34 статті
Запропонувати свій переклад для «кожушок»
Шукати «кожушок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кожушо́к – кожу́шок (-шка), комино́к (-нка́) и т. п.; см. Кожу́х.
Бло́на́ –
1) (оболочка) оболо́на, шку́рка, кожушо́к, кожури́на, плі́вка;
2) (анат., Placenta) мі́сце, мі́сто, послі́д, соро́чка. [Щасли́вий – в соро́чці роди́вся].
Вы́ползина, вы́ползок – лино́ви́ще, кожу́шо́к (р. -шка́), шку́рка. [Знайшо́в гадю́че лино́ви́ще].
Ко́жица –
1) (на теле) шку́рка, шку́рочка (зап. шкі́рка, шкі́рочка), на́шкурок (-рка). [Хоч і ду́же вда́рив, але ті́льки зідра́в шку́рку (Сл. Ум.)].
• Верхняя, наружная -ца (надкожница), анат. – епіде́рма, на́шкурень (-рня);
2) (плёнка на молодых частях растений) шку́рка, шку́рочка (зап. шкі́рка, шкі́рочка), шкури́нка, (о)боло́на, (ум.) (о)боло́нка, (о)боло́ночка;
3) бот. (эпидерма) – епіде́рма;
4) (плодов, клубней и т. п.) шку́[і́]рка; ум. шку́[і́]рочка, шкури́нка, (обычнее) лушпа́, лу(ш)пи́на, лушпа́йка, ум. лушпа́йочка, соб. лушпа́йя (ср. р.), лушпи́ння; срвн. Кожура́ 1. [Як поло́жиш кисли́цю у піч спекти́сь то шку́рка на ній ре́пне (Дещо). Я для качо́к накриши́ла лушпайочо́к з карто́плі (Звин.)];
5) (плева на жидкости) шку́рка, шку́рочка, плі́вка, кожу́шо́к (-шка́). [Збери́ шку́рку з гладу́щика (Брацлавщ.). Я ду́же люблю́ кожу́шок на па́ренім молоці́ (Звин.). Нічо́го вона́ так не люби́ла, як плі́вку з моло́чної ка́ші (Кон.)].
Кожура́ –
1) шку́рка, (зап.) шкі́рка; (овощей, фруктов, орехов) лушпи́на, лупи́на, лу́шпа́йка (ум. лу(ш)пи́нка), шолупи́на, шолупа́йка, кожури́нка, соб. лушпи́ння, лушпа́йя (ср. р.), (диал.) лупеси́ння, (твёрдая) шкар(а)лу́па (ум. шкар(а)лу́пка), шкаралу́[ю́]ща; (рачья скорлупка) шкаралу́[ю́]ща, (слинявшая кожа змеи, лягушки, скорлупа рака и т. п.) лино́вище, кожу́шо́к (-шка́). [Ї́ли кавуни́ та понакида́ли скрізь лушпи́ння (Казка). Нічо́го з тіє́ї на́шої при́язни не зоста́неться окрім ви́смоктаного лушпа́йя (Крим.). З молоде́сеньких огіркі́в хіба́ хто шкаралупки́ зріза́? (Звин.). Гадю́че лино́вище (Кобел. п.). Взяла́ кожу́шок з се́бе ски́нула, ви́йшла… Зно́ву кожу́шок наді́ла і ста́ла тако́ю жа́бою, як і була́ (Рудч.)].
• Очищать, очистить от -ры́ – оббира́ти, обібра́ти, облу́плювати, облупи́ти що. [На́що ви гру́шу оббира́єте? (Звин.). Облупи́в ра́ка (Брацлавщ.)].
• -ра морская, зоол. (полип Flustra) – листя́ни́ця;
2) см. Ко́жица 1 и 2.
Кожу́х –
1) (тулуп) кожу́х (-ха), (ум.) кожу́шок (-шка); (стар.: опашень на меху) х[ф]утряни́й кап[ф]та́н;
2) (навес над очагом) ко́мин (-на), (ум.) комино́к (-нка́);
3) (в доменной печи) надві́рні (око́лишні) сті́ни (до́мни);
4) (покрышка, закрывающая в машинах действующие части) кожу́х, по́кривка; (над мельн. водян. колесом) парни́к (-ка́), (над колёсами парохода) бараба́н, (для часов настольн.) футля́р (-ра), ковпа́к;
5) (мельн. для засыпки хлеба), см. Ковш 3;
6) (для отливки колоколов и пр.) фо́рма;
7) см. Ковш 5.
Лино́вище – лино́вище, (у змеи) кожу́шок (-шка).
Настыва́ть, насты́нуть и насты́ть –
1) (охлаждаться) вихоло́джуватися, ви́холодитися, висту́джуватися, ви́студитися, холо́нути нахоло́нути, ви́холонути, холоді́ти, нахолоді́ти, (о мног.) повихоло́джуватися, повисту́джуватися, похоло́нути. [Нахоло́нула ха́та (Сл. Ум.)];
2) (застывать) застига́ти (де-да́лі бі́льше), засти́г(ну)ти, (о мног.) позастига́ти; (намерзать), намерза́ти, наме́рз(ну)ти, (о мног. или во мн. местах) понамерза́ти.
• Пенка -ва́ет на кипячёном молоке – на па́реному молоці́ де-да́лі бі́льше застига́є плі́вка (кожу́шок).
• Грязь -ты́ла комьями – грязь (грязю́ка) позастига́ла (стужа́віла) или боло́то позастига́ло грудка́ми;
3) -ва́ть, безл. – моро́зити, бра́ти моро́зом.
• На дворе -ва́ет, см. Моро́зить 1 (На дворе -зит).
• Насты́вший – що ви́холодився и т. п.; см. ещё Насты́лый.
Оболо́чка (всё, что кроет, оболокает) – оболо́на, оболо́нка, оболо́ка, обго́ртка, за́гортка, обсло́на. [Розрі́зав обго́ртку (за́гортку) на паку́нкові]. (Кожица ягоды, яблока) облу́дка, шку́рка, кожури́нка. [Сік з виногра́ду висмо́ктуй, а облу́дку (шкурки́) викида́й].
• Твёрдая -чка, см. Скорлупа́.
• -чка вши – кожу́шок.
• -чка рака – тулубе́ць (-бця́).
• -чка книги – обго́ртка, окла́динка.
• Слизистая -чка – слю[и]зі́вка.
• Роговая -чка глаза – рогі́вка, рогови́ця.
• Сетчатая -чка глаза – сіткі́вка.
• -чка мозга, лёгких, кишок, одевающая их кожица – пліва́, плі́вка.
• Белковая -чка – білко́виця.
Одева́ть, оде́ть –
1) (з)одяга́ти, (з)одягти́, вдяга́ти, вдягти́, убира́ти, убра́ти, прибира́ти, прибра́ти, стро́їти, пристро́їти, ви́проїти, (о многих) по(з)одяга́ти, повдяга́ти, повбира́ти, поприбира́ти, попристро́ювати.
• Я её кормлю, я её одева́ю – я її́ году́ю, я її́ зодяга́ю.
• Оде́ть-обуть кого – (з)одягти́-(з)обу́ти кого́, споряди́ти, поспоряджа́ти [-ря́джувати] кого́. [Ді́ток так га́рно поспоря́джував: і свиточки́ в ко́жного, і кожушо́к, і чобітки́ (Київщ.)].
• Мать оде́ла и умыла меня – ма́ти вдягли́ (одягли́) та вми́ли мене́.
• Он оде́л пальто и вышел на улицу – він вдяг пальто́ й ви́йшов на ву́лицю.
• Оде́ть (на себя) что, см. Оде́ться во что. Вы слишком легко оде́ты – ви зана́дто ле́гко вдя́гнені.
• Невесту одева́ют к венцу – молоду́ вбира́ють (прибира́ють) до вінця́ (до шлю́бу).
• Оде́ну тебя в шёлк и золото – уберу́ тебе́ в шовк і в зо́лото, води́тиму тебе́ в шовка́х та в зо́лоті.
• Родители нас хорошо одева́ли – батьки́ нас га́рно води́ли.
• -ва́ть покойника – обряджа́ти покі́йника.
• Оде́ть землю в камень и железо – одягти́ (вдягти́) зе́млю в ка́мінь і залі́зо.
• Оде́ть дёрном – подернува́ти, вкри́ти де́рном.
• Оде́тый – (з)одя́гнений, вдя́гнений, вбра́ний, при́браний, пристро́єний, повдя́ганий, повби́раний, поприби́раний, попристро́юваний.
• Быть -тым к лицу – бу́ти при́браним (вбра́ним) до лиця́.
• Хорошо -тый – га́рно (хо́роше) вбра́ний (при́браний, вдя́гнений), одягни́й, оді́жний, стрі́йний.
• Бедно -тый – бі́дно вбра́ний (одя́гнений), неодягни́й, неоді́жний.
• -тый в чёрное – чо́рно одя́гнений.
Пе́нка –
1) шумови́на, пі́нка, шумова́ло, шумова́льце, ба́рма; (на молоке, сливках) плі́вка, шку́рка, кожу́шок.
• Любит -ки снимать – охо́чий вершки́ зніма́ти;
2) зоол. Motacilla trochilus – тряси́хвістка, (зап.) є́ска, іле́ць (р. ільця́), лозиня́к, підсолові́й;
3) мин. Milleropa polymorpha – пі́нка морська́.
Плена́ –
1) (трещина или наслоение на металле или камне) ска́за, щерби́нка;
2) (плёнка) пліва́, ум. плі́вка, шку́рка, кожушо́к (-шка́).
Плё́ночка – плі́ночка, плі́вочка, шку́рка, кожу́шо́к (-шка́).
Плю́ска, бот. – (у жолудя) ми́сочка; (у ореха, клубники) мухоро́к (-рка́), мухо́рка, кожушо́к (-шка́), (гал.) шапу́рка.
Полушу́бок – кожу́х (-ха), кожу́шок (-шка), (женский) кожуша́нка, (короткий без рукавов у гуцулов) кипта́р (-ра́), ум. кипта́рик.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Чёсанки – чесані валянки, (шире) валянці, повстяники, повстяки, повстянці.
[— Не твоє діло, — огризнувся Вася й спокійно одягався собі далі. Нарешті, вступивши в повстяники, гукнув: — Готово! — А тоді оглянув усю «тюрму», все звалище оцих брудних тремтячих істот, і пішов. Ішов байдуже й мовчки, — так ніби це він ішов собі на прогулянку (І.Багряний). У грубці затопив Ірпінь, Узув повстяники й кожуха, Як памороззю вкритий кінь, Пробігла полем завірюха — І стишилась. І серце слуха Тріщання ідилічних дров І щось бурмоче про любов (М.Рильський). Зрозуміло, звичайно, що одягатись треба якнайтепліше: кожух, капелюха, тепла білизна, теплий костюм, а на ноги унти чи піми, прості повстяники навряд чи витримають такий похід (О.Вишня). Дуже рано прокинувся Павлик. Бачить, а дід уже ходить по кімнаті, одягнений у повстяки, у ватяні штани і кожушок… (О.Вишня)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОЖУРА́ (на цибулі тощо) кожушо́к.
ШЕЛУХА́ (словесна) ПЕРЕН. поло́ва, шумови́ння; (цибулі) оказ. кожушо́к.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кожура – шку́рка, -ки, кожушо́к, -шка́.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Воши́вий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Зніма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зня́ти, зніму́, -меш, гл.
1) Снимать, снять. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67. Пішов коток на торжок, купив собі кожушок. Треба з кота зняти та дитині дати. Макс. (1849). 103. Із правої рученьки перстень зняв. Мет. 168. Зняли з нього головоньку. Мет. 77. Вернися, милий, з чужої сторононьки, зніми журбу з моєї головоньки. Чуб. V. 861.
2) Поднимать, поднять. Лучче мені, мати, важкий камінь зняти. Мет. 259. Зняв руки до Бога. Левиц. ПЙО. І. 263. До тебе очі я знімаю, небесний жителю і царю. К. Псал. 291. Филю зо дна моря знімає. АД. І. 192.
3) — бу́чу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія. МВ. II. 118.
4) — го́лос, річ. Начинать, начать говорить. МВ. II. 96. Знявши одна жінка зміж народу голос, каже. Єв. Л. XI. 27.
5) — щот. Считать, сосчитать. Неможна з цього маку нікому щоту знімати. Чуб. І. 85.
Кожано́к, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
Кожу́х, -ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. Кожу́шок. Ув. Кожуши́ще. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.
Кожу́шо́к, -шка, м. Ум. отъ кожу́х.
1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ.
2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла… Знову кожушок наділа і стала такою жабою, як і була. Рудч. Ск. II. 101. Кожушок у воші. Константиногр. у.
3) — на орі́сі. Листоватая плюска у орѣха. Желех.
4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр. Желех.
5) мн. Рас. Echinospermum lappula. ЗЮЗО. І. 121.
Холо́шні, -ше́нь, ж. Зимніе штаны изъ толстаго бѣлаго сукна (у крестьянъ). Гол. Од. 46. Шух. І. 120. До холошень треба й кожушок куценький. Каменец. у.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Lappula squarrosa (Retz.) Dumort. ** (Lappula echinata Fritsch) — липу́чка звича́йна (Сл); липучка відхилена (Оп), липу́чка їжако́ва (Ру), реп’яшо́к звича́йний (Мл), ріпля́тка га́в’язка (Вх1; Жл); воші бабині (Ос — ПД), воші дідові (Ос — СЛ), кожучки (Ан), кожушка (Ln, См — СД, СТ), кожушки (Чн, Рг1, Ан, Пс, Кр — СД, СЛ), кожу́шо́к (Жл, Гр), котушки (Mk — ПД), липка (Ср, Ln, Кр, Шс2, Ян1 — СД, СТ), липучка (Чн, Ан, Ln, Ян2, Ян4, Сл — СД, СТ, СЛ), липчиця (Ан, Сл — СЛ), прив’яжуха (Ан — СЛ), репей (Ан — СТ), репешки (Ан — СТ), реп’яшки (Чн, Мн2, Сл, Mk — СД, ПД, СЛ), ре(і)п’яшок (Ан, Ln, Ян4, См — СТ, ПД), сліпота курина (Ан — СЛ), собачка (Ан, См — СД), ториця (Ос — ПД), тури́ця (Ан, Ln, Жл, Шм2, Шс2, Гр, Ян4, Сл, Ос — СТ, ПД).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бло́на́ = 1. шку́рка, кожушо́к, толубе́ць, плїва́, плїнка. 2. анат. Placenta — місце, місто, послїд; соро́чка. — Щасливий — в сорочцї родив ся. н. пр. 3. ґу́ля, гу́ля, на́ріст.
Вы́ползина, вы́ползокъ = линови́ще, кожушо́к, шку́рка (комахи або гадини, коли вони кидають її.)
Ко́жа = 1. шку́ра (укр.), инодї — ко́жа, шкі́ра (Гал. С. З.), здр. шку́рка. — Кричить, аж з шкури лїзе. н. пр. — Коза з вовком тягала ся, тільки шкура зостала ся. н. пр. — Його салом, та по його ж шкурі і мажуть. н. пр. — Части́ни шку́ри: верхня — ли́чко, середня— зажи́вок, спідня — ніздря́. Ман. — Гуси́ная ко́жа = д. під сл. Гуси́ный. — Змѣи́ная ко́жа (після линяння) — лино́ви́ще, лино́ви́сько. — Линовище гадюче. Пр. — Сыромя́тная ко́жа = сири́ця (С. Л.), сире́ць (С. З.). — Не ви́чинена або́ хоч ви́чинена та з во́вною або ше́рстю: ягняча — сму́шок, з мертворожденого ягняти — ви́пороток, ви́порток, з того, що перелїтувало — пере́лїток, овеча — линтва́рь, козлова — козли́на, козля́тина, з дохлої вівцї, облїзла — голи́ця (Сп.), коровъяча — я́ловича, кінська — шкапо́ва, шкапо́вина, з старої вівцї — стари́ця. — Ви́чинена для о́бувя або на які вироби: това́р, (з телят або лошат) — опо́йок, (годовиків) — габе́лок, ви́росток (С. З. Л.), волова — ю́хта (С. Л. З.), кінська — шкапо́ва, шкапи́на. — Зро́блений з тако́ї шку́ри: опо́йковий, ви́ростковий, юхто́вий, шкапо́вий. — Купив товару на черевики. — Юхтові чоботи. С. З. — Чом, чорнобров, чом до мене не прийшов? Мабуть в тебе, чорнобров, чобіт не має? — Єсть у мене пара, єсть у мене дві, шкаповиї обидві. н. п. — Части́ни ви́чиненої шку́ри: від хвоста — хоз, дальше к голові — підпередова́, передова́, на шиї — оши́йок, під горлом – підго́рля, між рогами — зарі́зок, під черевом — поли, товста, на підошви — ремі́нь. — У шевцїв сї частини зовуть ся ще так (починаючи від хвоста): хоз, клубова́, сере́дня, па́хвиста, передова́, оши́йок. Василенко. — (Шматок старої шкури) — шкура́т (С. З.), шкурато́к, шкурла́т. — Дметь ся, як шкурат на огнї. н. пр. — Сдира́ть ко́жу = білува́ти. — Беруть вони ту лошицю, теплу ще білують. Руд. 2. шку́рка, кожушо́к, лушпа́йка, лушпи́на, зб. — лушпи́ння (С. З.). — Зріже шкурку з яблука, та тодї й їсть. — Лушпиння з оріхів. С.З.
Кожура́, кожури́на, кожу́рка = шку́рка, кожушо́к і т. д. д. Ко́жа 2.
Линови́ще = лино́вище, кожу́шок (гадюки).
Плена́ = 1. ска́за, щерби́нка (на пр. на марморі, на металю). 2. пліва́, здр. плївка, на молоцї — шку́рка, кожушо́к.
Пѣ́нка = 1. пі́нка (С. Жел.), шумови́на (на пр. на вареннї), плі́вка, шку́рка, кожушо́к (на пр. на молоцї). — Наїдку того, наче з пінки на каші. Кн. 2. пт. Motacilla trochilus з поро́ди тряси́хвостки. 3. пі́нка морська́, мін. Millepora polymorpha. С. Жел.
Шу́бка = кожушо́к (С. З.), жіноча — кожуша́нка, хутря́нка (К. Ст.), куценька — потяга́нка, обшита навкруги сібірським хутром — сібі́рка. — Та пошиєм кожушок — Юрка укривати, щоб тепленько спати. н. п.

Запропонуйте свій переклад


Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)