Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 23 статті
Запропонувати свій переклад для «копье»
Шукати «копье» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Копьё́ –
1) спис (-са́), спи́са, (устар.) коп’є́ и копія́ (ж. р.). [Встава́йте, вийма́йте списи́ і шаблі́ (Олесь). Як пришпили́в змію́ лю́ту та списою під ребро́ (Рудан.). Коп’є́ своє́ приломи́ти в по́лі полове́цькім (Рудан.)].
• Добыть -пьё́м, на -пьё́ – взя́ти на-списа́. [Загі́н Павлю́ги ви́садив замкову́ бра́му і взяв за́мок на-списа́ (Стор.)].
• Ломать -пья (переносно) – креса́ти шабля́ми, лама́ти (трощи́ти) спи́си за що;
2) (церк.) коп’є́ (-п’я́);
3) (охотн. снаряд) ра́тище (-ща).
Дро́тик (небольш. метательное копьё) – дрото́к (р. дрітка́).
Лома́ть, ломну́ть –
1) лама́ти (-ма́ю, -ма́єш и ламлю́, ла́млеш), ломи́ти (-млю́, -миш), ло[а]мну́ти; (крушить) тро́щити; срв. Ломи́ть 1. [То не ві́тер, то не бу́йний, що ду́ба лама́є (Шевч.). Страх ла́мле життя́ (Коцюб.). Ду́рень і м’я́ло ло́мить (Номис). Ки́далися трощи́ти все, що нага́дувало їм про ї́хню ганьбу́ (Єфр.)].
• -ма́ть себе над чем голову – моро́чити, лама́ти, суши́ти собі́ го́лову (мо́зок), мізкува́ти, крути́ти мо́[і́]зком над чим, моро́читися коло чо́го, над чим. [Бідола́шна Мару́ся моро́чила собі́ го́лову і з ту́гою безнаді́йною впевня́лася, що пособи́ти вона́ нічи́м не мо́же (Грінч.). Мірку́ю собі́, го́лову лама́ю, а не тя́млю, як дійти́ до кра́ю (Кониськ.). Даре́мне крути́в мі́зком над загадко́вою спа́дщиною, що мені́ діста́лася (Крим.)].
• -ма́ть дверь – лама́ти, би́ти две́рі. [Одчиня́й! Лама́йте две́рі! (Шевч.)].
• -ма́ть камень, соль – лама́ти, би́ти, лупа́ти ка́мінь, лупа́ти сіль. [Би́ли ка́мінь під горо́ю, хра́ми будува́ли (Рудан.). Оста́вся він у Криму́, лупа́є сіль вагову́ (Рудч.)].
• -ма́ть комедию, см. Коме́дия 3.
• -ма́ть коноплю – би́ти, те́рти, лама́ти коно́плі.
• -ма́ть копья – лама́ти, трощи́ти спи́си; см. Копьё́ 1.
• -ма́ть на куски что – трощи́ти, лама́ти (и трощи́ти) на дрі́зки́ (диал. на дру́зки́), на дрі́[у́]зочки, на скалки́, на г[к]аму́з що. [Трощі́те со́сну на дрізки́ (Чуб.)].
• -ма́ть мёд – підрі́зувати ву́лика.
• -ма́ть овёс, яровое – двої́ти, (бороной) боронува́ти, борони́ти, скоро́дити, (ралом) перера́лювати ове́с, ярину́.
• -ма́ть (заламывать) руки – лама́ти, ломи́ти, зала́мувати ру́ки. [Лама́є ру́ки ста́рець (Франко). Умліва́є, ло́мить ру́ки (Рудан.). Блага́ла, зала́муючи ру́ки (Коцюб.)].
• -ма́ть старые порядки – лама́ти, (сильнее) ни́щити старі́ зви́ча́ї.
• -ма́ть строение, дом – розбира́ти, буря́ти буді́влю, буди́нок (ха́ту).
• -ма́ть (собирать) табак – руба́ти тютю́н, (обрывать листья) обрива́ти тютю́н.
• -ма́ть целину – ора́ти (вору́шити) цілину́, ора́ти пар, облі́г (-ло́гу).
• -ма́ть язык – лама́ти язи́к (язика́). [Та говори́-бо по-лю́дському, не лама́й язика́ (Богодух.)];
2) безл. Ветром -ет лёд – ві́тер лама́є лід (кри́гу).
• Меня -ет – мене́ ло́мить, мне, тре, (корчит) судо́мить; срв. Ломи́ть 2.
• Ло́ман(н)ый, нрч. – ла́маний, ло́млений; тро́щений; би́тий, лу́паний и т. п.; срв. Ло́ман(н)ый, прлг. -ная посуда – би́тий по́суд.
Мета́тельный – ки́дальний, мета́льний; (о движении) кидни́й, викидни́й.
• -ное копьё – ки́дальний спис (-са).
• -ная сила – ки́дальна (кидна́) си́ла.
• -ный снаряд – ки́давка, мета́вка. [Він поста́вив ка́мінь на ки́давку і пусти́в її́ в рух (Кревецьк.)].
Мурзаме́цкий, стар. – мурзе́цький.
• -кое копье – спис мурзе́цький.
Наставля́ть, наста́вить –
1) чего – наставля́ти, наста́вити и понаставля́ти, настановля́ти и настано́влювати, настанови́ти, понастановля́ти и понастано́влювати чого́. [Круго́м наста́вили ми́сок (Котл.). Поналива́ла у казани́ оли́ви і понаставля́ла у піч (Рудч.). Наї́дків, напи́тків понастано́влювала (М. Вовч.)];
2) см. Надставля́ть.
• -ть рога кому – наставля́ти, наста́вити, ста́вити, поста́вити ро́ги кому́;
3) (направлять, приготовлять постановкой) наставля́ти, наста́вити, (о мног.) пона́ставля́ти що; см. Наводи́ть 2.
• -ть западню (ловушку) – наставля́ти, наста́вити па́стку.
• -ть копьё – наставля́ти, наста́вити, насторо́жувати, насторожи́ти спи́са. [Гайдама́ка стої́ть, ви́ставивши но́гу в сап’я́нці і насторожи́вши спи́са (Куліш)].
• -ть самовар – ста́вити, поста́вити, наставля́ти, наста́вити, настановля́ти, настанови́ти самова́р(а). [Поста́в самова́р! (Брацл.). Самова́ри наставля́є (Звин.). Настанови́-но самова́ра! (Липовеч.)]. -ть уши, см. Нава́стривать уши;
4) кого – нав[у]ча́ти, навчи́ти (на (до́брий) ро́зум) кого́, дава́ти, да́ти нау́ку кому́, напу́чувати, напути́ти, нарозумля́ти, нарозуми́ти, ра́дити, пора́дити, нава́жувати, настановля́ти, настанови́ти, наставля́ти, наста́вити, (надоумлять) напоумля́ти, напоу́ми́ти кого́. [А ма́ти хо́че науча́ти, так солове́йко не дає́ (Шевч.). Почну́ на до́брий ро́зум навча́ти, – як умі́ю, так і навча́ю (М. Вовч.). Ба́тько нау́ку мені́ дава́в, щоб я худо́бу жа́лував (Харківщ.). «Ти не пови́нна хова́тися з ним по за́кутках», – напу́чувала Навро́цька (Н.-Лев.). Не було́ кому́ нарозуми́ти сироту́ (Канівщ.). Це він так пора́див нас (Звин.). «Будь покі́рна», – нава́жують, – «та до робо́ти щи́ра» (М. Вовч.). Він там вас настано́ве, що да́лі тре́ба роби́ти (Мирний)].
• -ть на что – навча́ти, навчи́ти на що и чого́, напу́чувати, напути́ти, направля́ти, напра́вити, наверта́ти, наверну́ти, призво́дити, призве́сти́ на що. [Ви його́ на добро́ навчите́ (М. Вовч.). Лихо́го на до́бре не на́вчиш (Приказка). Одда́м до шко́ли, мо́же там його́ на до́бре напра́влять (Звин.). Вони́ сами́ мене́ на це призво́дили (Крим.). Якби́-ж ви на до́бре призво́дили, а то все на лихе́ (М. Грінч.)].
• -ть на ум – настановля́ти, настанови́ти, наставля́ти, наста́вити, наверта́ти, наверну́ти, наво́дити, наве́сти́, навча́ти, навчи́ти на (до́брий) ро́зум, навча́ти, навчи́ти ро́зуму. [Настанови́ли на ро́зум (Сл. Гр.). Хто його́ на ро́зум до́брий наставля́в? (М. Вовч.). На до́брий ро́зум наверну́ти (М. Вовч.). Неха́й при́йде, навчимо́ його́ на до́брий ро́зум! (Звин.). Я її́ ро́зуму навча́ла (М. Вовч.)].
• -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) – напу́чувати, напути́ти на до́бру (спасе́нну) путь, нало́млювати, наломи́ти на до́бру путь (доро́гу); срв. Направля́ть (3) на путь. [Він тебе́ годува́в, рости́в, на до́бру путь напу́чував (Мирний). На спасе́нну путь напути́в (Рада). Наломи́ти свого́ вихо́ванка на до́бру доро́гу (Франко)].
Наста́вленный –
1) наста́влений, настано́влений, понастано́влюваний;
2) см. Надста́вленный; (о рогах) наста́влений;
3) наста́влений; насторо́жений; наве́дений; поста́влений: (об ушах), см. Навострё́нный (под Нава́стривать);
4) на́вче́ний, нау́чений, напу́чений, нарозу́млений; напоу́млений.
-ться –
1) наставля́тися, наста́витися, настановля́тися, настанови́тися, понаставля́тися, понастановля́тися; бу́ти настано́влюваним, наста́вленим, настано́вленим, понастано́влюваним и т. п.; срв. Наставля́ть 1 и 3;
2) см. Надставля́ться;
3) навча́тися, навчи́тися, напу́чуватися, напути́тися; бу́ти на́вчаним, напу́чуваним, на́вче́ним (нау́ченим), напу́ченим и т. п.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Копье – спис, -са; -видный, -образный – списува́тий, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Копье
• Поломать, ломать копья из-за чего (перен.) – ламати (трощити) списи за що; кресати шаблями за що.
• Ни копья [нет] – ані копія (ані копійки) [нема]; ані шага (ані шеляга) [нема].
Поломать
• Жизнь поломала кого – життя змучило (вимучило, скалічило) кого.
• Зубы поломать обо что – зуби поламати на чім.
• Поломать голову над чем – (по)поморочити ((по)посушити, (по)поламати) собі голову над чим.
• Поломать, ломать копья из-за чего – Див. копье.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

копьё спис,-са

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Копия́, -пиї́ – пика, копье.
Ра́тище, ра́тови́ще – древко копья, копье.
Спис,-са – копье, пика.
Штих, -ха́ –
1) острый конец, острие;
2) копье, пика;
3) стежок, стежка;
4) пласт земли в одну лопатку;
5) резец;
6) гравюра на дереве.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Копия́, -пиї́, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається. Нп.
Ланча, -чі, ж. Копье, пика. Крівавую ланчу по хаті носили. Федьк.
Ра́тище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Насажували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратю́га.
Спи́с, -са, м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Мет. 454. Скоро настиг, зараз його і проколов списом. ЗОЮР. І. 120.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Грин. III. 597. Штихи у суходіл стромляли. АД. II. 19.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху. Ном. № 6657.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали. Драг. 62.
5) Як шти́хом доки́нуть. Очень близко. Ном. № 7748.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Копье — ра́тище, -ща.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Копьё = спис (С. З. Л.), копіє́, (держално до його) — ра́тище. — Не всяк козак, хто списа має. н. пр. — Держить в луцї спис довгенький, а у руцї меч ясненький. н. п. — Ой кинув ся та пан Сава до гострого меча, взяли його на три списи від правого плеча. н. д. — Іде козак, копіє́ю опираєть ся. н. д.
Пи́ка = спис на ра́тищі. — Списом його проколов і одправив к батькам на вечерю. Дум. Д. ще під сл. Копьё.

Запропонуйте свій переклад