Знайдено 15 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Лесть –
1) ле́стощі (-щів), ле́стки (-ток), (ум. ле́стівочки) (-чок)) (устар. и возвыш.) лесть (-ти и ільсти́); (подольщенье) підле́щування, лесті́ння, (грубо) підлабу́знювання. [Кади́ти фимія́ми ле́стощів (Н.-Лев.). Мене́ ле́стощами не ку́пиш (Корол.). Чого́ не допну́ть до́брим спо́собом, то завсі́ди доб’ю́ться ле́стками (Бердичівщ.). На́віть найкра́ща люди́на лю́бить підле́щування та хвалу́ безмі́рну (Л. Укр.)]. • В нём -ти нет – він не під[об,у]ле́сливий, він не лю́бить підле́щуватися, (устар.) в нім ільсти́ нема́є. • Он падок на лесть – він жаді́бний (жадни́й) на ле́стощі (на ле́стки). • Добиваться -тью – добива́тися ле́стощами (ле́стками); закида́ти ле́стками. [Ле́стками закида́ (М. Вовч.)]. • Достигать, достичь -тью чего – ле́стощами (ле́стками) дохо́дити чого́. • -тью обходить, обойти кого – ле́стощами, ле́стками, лесті́нням підхо́дити, підійти́ до [під] ко́го, зле́щувати, злести́ти, уле́щувати, улести́ти кого́. [Ти хо́чеш мене́ злести́ти, а пото́му одури́ти (Основа). Прости́ йому́! він сто́рожем їй був і, хи́трая, вона́ його́ влести́ла (Грінч.)]; 2) (соблазн) прина́да, зва́ба, споку́са. • Лесть богатства – прина́да (зва́ба, споку́са) бага́тства. |
Кры́ться –
1) (чем) кри́тися, укрива́тися чим. [Укрива́ється земля́ золоти́м ли́стом (М. Грінч.)]. • Строения -ются железом, тёсом, соломой – буді́влі кри́ють (побива́ють) бля́хою, ґо́нтом, пошива́ють (укрива́ють) соло́мою (ку́ликами, около́том); 2) (с чем) хова́тися, кри́тися з чим. [Вона́ ні з чим од ме́не не кри́ється (М. Грінч.)]. • Тут что-то -ется – тут щось таї́ться; тут щось та є́. • В словах его -ется лесть – його́ слова́ ле́стощами підби́ті. |
Льсти́вый – лести́вий, підле́сливий, обле́сливий, уле́сливий, обле́сний, (зап.) підхлі́бливий, підхлі́бний. [Лести́вий чолові́к (Черніг.). Ну, вже і ти́, підле́сливе леда́що (Грінч.). Си́пала обле́сливими слова́ми, на́че дрібни́м горо́хом (Н.-Лев.). Дру́зів уле́сливих свої́х (Черн.). Її́ обле́сній мо́ві ти не вір (Грінч.-Шілер)]. • -вые речи – лести́ва, вле́слива мо́ва, влеща́ння, ле́стки; срв. Лесть. [Ле́стки гі́рше трути́зни (Приказка). Там таки́й, що ле́стками й ду́шу з те́бе ви́йме (Бердянщ.)]. |
Льще́ние – лесті́ння; підле́щування, обле́щування, уле́щування, улеща́ння, (излишняя похвала) перехва́лювання; срв. Лесть. |
На́лесть, см. Лесть. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЛЕСТЬ образ. слове́сний мед. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Лесть – ле́стощі, -щів. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Лесть
• Добиваться, добиться лестью чего – добиватися, добитися (добуватися, добутися) лестощами (лестками) чого. • Обходить, обойти, брать, взять лестью кого – лестощами (лестками, лестінням) підходити, підійти до (під) кого; злещувати, злестити (улещувати, улестити) кого. |
Обходить
• Обходить, обойти, брать, взять лестью кого – Див. лесть. • Обходить, обойти закон – о(б)минати, о(б)минути (нехтувати, знехтувати) закон; (жарт.) розминатися, розминутися з законом. • Обходить, обойти молчанием что-либо – о(б)минати, о(б)минути (поминати, поминути) мовчанкою (мовчки) що; збувати, збути мовчанням (мовчанкою) що; промовчувати, промовчати що (про що). • Обходить, обойти стороной что-либо – обминати, обминути що. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Ле́стка – лесть, льстивая речь. |
Ле́стощі, -щів – лесть. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Ле́стка, -ки, ж. Лесть, льстивая рѣчь. Жестки горшей отрутизни. Ном. № 3072. Оті шепотинники-окомони чого не допнуть у панів добрим способом, то завсіди доб’ються у них лестками. Берд. у. Ле́стками підійти́. Лестью добиваться, льстить. НВолын. у. Ум. Ле́стівочки. Як узяли лестівочками підходить. Ном. 3094. |
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть. Харьк. |
Лесть, -ти, ж. = Лестощі. Рк. Левиц. Смерть лести не знає. Ном. № 8252. Тобою чоловік великий і у честі, але по всяк час у гріховній лесті на Христа воює. Чуб. ІІІ. 17. Ле́стю упада́ти. Поддабриваться. Сидить Гриць на важниці, тяженько здихає, а до його чорнявая лестю упадає. Чуб. V. 1038. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Лесть = ле́стка, ле́стощі (С. З. Л.), ла́щіння, вле́щування, у(в)ле́сливість (Кн.), підле́сливість, похлїбство. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)