Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 25 статей
Запропонувати свій переклад для «навестить»
Шукати «навестить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Навестить, -ся, см. Навещать, -ся.
Навеща́ть, навести́ть кого – наві́дувати, наві́дати, відві́дувати, відві́дати, (реже) заві́дувати, заві́дати, переві́дувати, переві́дати, (проведывать) прові́дувати, прові́дати кого́, (редко) навіща́ти, навісти́ти, навіта́ти кого́, завіта́ти до ко́го; срв. Посеща́ть 1 и Прове́дывать 2. [З того́ ча́су вона́ переста́ла вихо́дити до госте́й, що її́ наві́дували (Ор. Лев.). Вона́ часте́нько присила́ла мені́ записки́, про́сячи відві́дати її́ (Л. Укр.). Як на ту пеню́, і стара́ Чайчи́ха не заві́дає нас (М. Вовч.). Це-ж була́ твоя́ во́ля переві́дати царя́, свого́ при́ятеля (Леонт.). Умовля́лися, щоб по че́рзі хто-не́будь прові́дував мене́ (Кониськ.). Пан со́тник! Бач! Гара́зд що завіта́в (Грінч.). Страшна́, нечу́вана до́сі по́шесть навісти́ла наш край (Франко)].
• -ща́йте нас почаще – наві́дуйте (відві́дуйте) нас часті́ше, захо́дьте до нас часті́ше.
• Навещё́нный – наві́даний, відві́даний, заві́даний, переві́даний, прові́даний.
• -ться – наві́дуватися, відві́дуватися, заві́дуватися, переві́дуватися, прові́дуватися, бу́ти наві́дуваним, наві́даним, відві́дуваним, відві́даним и т. п. -ются ли больные? – чи наві́дує (відві́дує и т. п.) хто хво́рих?
Наве́дывать, наве́дать, см. Навеща́ть, навести́ть.
Побыва́ть где, у кого – побува́ти де, у ко́го, (навестить) наві́датися куди́, до ко́го, відві́дати кого́.
• Вчера я -ва́л в трёх местах – учо́ра я побува́в (аж) у трьох місця́х.
• Я -ва́ю у него – я побува́ю в ньо́го, я наві́даюсь до ньо́го. Срв. Перебыва́ть.
Понавести́ть – відві́дати, (во множ.) повідві́дувати кого́, що; срв. Навести́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАВЕСТИ́ТЬ ще завіта́ти до кого.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Навещать, навестить – відві́дувати, -дую, -дуєш, відві́дати, -даю, -даєш, наві́дувати, наві́датися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відві́дувати, відві́дати – навещать, навестить, проведывать, проведать, посещать, посетить.
Дові́дуватися, дові́датися –
1) узнавать, узнать, разузнавать, разузнать;
2) осведомляться, осведомиться, справляться, справиться, разведывать, разведать;
3) навощать, навестить, наведываться, наведаться.
Заві́дувати, заві́дати –
1) заведывать, управлять;
2) отведывать, отведать;
3) навещать, навестить, проведывать, проведать.
Навіща́ти, навісти́ти – навещать, навестить.
Переві́дувати, переві́дати – навещать, навестить;
переві́дуватися, переві́датися – сообщаться друг с другом.
Розві́дувати, розві́дати –
1) кого – навещать, навестить;
2) про що, про кого – разузнавать, разузнать;
розві́дуватися (про що, про кого) – узнавать, узнать.
Созві́дати, -даю – навестить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відвідувати, -дую, -єш, сов. в. відві́дати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдать. Сідлай, хлопче, коня вороного, — поїду одвідаю кохання свого. Чуб. V. 345. Матінко моя, відвідай мене. Мет. 245. Вони там були та й її відвідали. Зміев. у.
Дові́дувати, -дую, -єш, сов. в. дові́дати, -даю, -єш, гл. Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Зайшов гостей довідать. Шевч.
Дові́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дові́датися, -даюся, -єшся, гл.
1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питається, довідується від батька. Лукаш. Піди ти до тієї хати та довідайся, хто там живе. Чуб. Тепер же я довідалась, яке мені горе. Довідавшись, що довгий час нездужає, рече. Єв. І. V. 6.
2) — до чо́го. Навѣдываться, навѣдаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Мир. ХРВ. 9. Тілько ік Спасу там, чи що, довідується до меду, аж йому пчоли наносили ще менше. ЗОЮР. II. 41.
3) Навѣдываться, навѣдаться, навѣщать, навѣстить. До сусід я не вчащаю і до мене одна Катря частіш довідується. МВ. А довідаюсь до Химки — чи жива вона? Рудч. Ск. І. 57.
Заві́дувати, -дую, -єш, сов. в. заві́дати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить, провѣдывать, провѣдать. Нехай мене той завіда, що в полі обіда. Чуб. V. 13. Як но ту ж пеню і стара Чайчиха не завідає нас. МВ. II. 122.
2) Отвѣдывать, отвѣдать. Або води завідаю, або петлі на шию. Ном. № 4086.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. Ном. № 42.
2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці. Мил. 107.
Переві́дувати, -дую, -єш, сов. в. переві́дати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553.
2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.
Розві́дувати, -дую, -єш, сов. в. розві́дати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045.
2) Разузнавать, разузнать. Ой хто біди, не знає, нехай мене спитає, бо я в біди обідав, і бідоньку розвідав. Чуб. V. 1163.
Созві́дати, -даю, -єш, гл. Навѣстить. Рад би я, сестро, до тебе прибути, тебе созвідати. КС. 1882. ХП. 496. См. Одвідати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Навѣсти́ть, навѣща́ть, ся = наві́дати, одві́дати, прові́дати, переві́дати, піти́ на про́віди, наві́дувати ся і т. д. — Кого Бог любить, того й навідує. н. пр. — Ой полети, г.ілко, де мій рідний батько, нехай мене одвідає, коли йому жалко. н. п. — Вони там були, та й її відвідали. Чайч. — Вона в мене не обідала, тільки мене перевідала (друга одміна: одвідала). н. п. — Мене мати провідала, вона в мене пообідала. н. п. — Не прийшло в думку провідати її. Кн.
Навѣща́ть = д. Навѣсти́ть.
Посѣща́ть, посѣти́ть = одві́дувати, відві́дувати, наві́дувати, ся, одві́дати, наві́дати, ся, прові́дати, переві́дати, завіта́ти до ко́го (К. Д.), часто — вчаща́ти, вна́жувати ся, вна́дити ся, на коротку годину — наверта́ти ся, наверну́ти ся. (Пр. д. під сл. Навѣсти́ть).

Запропонуйте свій переклад